Євросоюз уже виділив Україні військову, фінансову, економічну та гуманітарну допомогу майже на 50 млрд євро, схвалено додаткову військову допомогу на 500 млн євро, і держави союзу мають намір і далі підтримувати Київ, повідомив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель.
“Можу вам сказати, що ми продовжимо нашу підтримку України”, – заявив високий представник ЄС із закордонних справ після завершення засідання Ради ЄС на рівні глав МЗС у понеділок у Брюсселі, на якому міністри держав-членів обговорювали допомогу українським збройним силам.
“Сьогодні ми досягли політичної угоди щодо сьомого траншу військової допомоги на додаткові 500 млн євро і ще щодо заходів на 45 млн, щоб українські солдати змогли отримати підготовку в рамках нашої місії військової підтримки”, – продовжив Боррель.
Керівник європейської дипломатії відзначив підготовку саміту ЄС-Україна 3 лютого, “першого саміту відтоді, як Україна отримала статус кандидата” на вступ до Євросоюзу.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) відмовив прокурору в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в 365 млн грн екс-главі НАК “Нафтогаз України” Андрію Коболєву.
Відповідне рішення суд ухвалив у понеділок увечері.
“Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного Коболєва залишити без задоволення… Ухвалу можна оскаржити в апеляційній палаті ВАКС протягом п’яти днів із моменту оголошення”, – оголосив суддя.
Як повідомлялося, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та детективи Національного антикорупційного бюро України минулого тижня повідомили про підозру екс-голові “Нафтогазу” Андрію Коболєву у зловживанні своїм службовим становищем під час забезпечення собі за перемогу компанії в Стокгольмському арбітражі з російським “Газпромом” виплати премій на 229 млн грн.
На думку слідства, ця сума суттєво перевищує нормативно визначені розміри таких виплат (37,48 млн грн).
Стокгольмський арбітраж у 2018-19 роках за результатами двох суперечок між компаніями на поставку і транзит газу ухвалив рішення, відповідно до яких “Газпром” мав доплатити НАК $2,56 млрд.
Водночас арбітраж повністю відхилив вимоги “Газпрому” до “Нафтогазу” за умовою “бери або плати” за період 2012-2017 рр. у розмірі $56 млрд.
Естонська Республіка передала Збройним силам України всі свої 155-міліметрові гаубиці, повідомив Генеральний штаб Збройних Сил України в понеділок.
Як уточнює Генштаб, також передаються десятки гаубиць калібру 155 мм FH-70 і 122-мм D-30; тисячі артилерійських снарядів калібру 155 мм; сотні протитанкових гранатометів М2 “Карл-Густаф” із боєприпасами; засоби підтримки артилерійських підрозділів.
Крім того, Естонія продовжить надавати як базову, так і спеціалізовану підготовку військовослужбовцям Збройних сил України.
Франція не виключає постачання важких бойових танків Leclerc Україні для підтримки у війні проти Росії, заявив президент Франції Еммануель Макрон на пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцом у Парижі, повідомляє Le Figaro.
“Що стосується Leclerc, я попросив міністра збройних сил попрацювати над цим. Ніщо не виключається, і це дійсно оцінюється колективно”, – заявив французький президент.
Зі свого боку, Шольц, відповідаючи на запитання про німецькі танки Leopard, сказав: “Те, як ми діяли в минулому, завжди тісно координується з нашими друзями і союзниками, і ми продовжуватимемо діяти відповідно до конкретної ситуації”.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у другому кварталі 2023 фінансового року (ФР, II кв. – вересень-грудень 2022 року) знизила продажі рослинної олії (соняшникової та ріпакової) на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого ФР – з 416,5 тис. тонн до 344,7 тис. тонн.
Згідно з оприлюдненим на сайті компанії звітом, загальна переробка олійних культур у зазначений період знизилася на 34%, з 985,4 тис. тонн до 653,2 тис. тонн.
Зниження обсягів виробництва і реалізації холдинг пояснив зупинкою роботи трьох із дев’яти її олійноекстракційних заводів (ОЕЗ) у Харківській області, зумовленою військовими ризиками з боку РФ. Крім того, на виробничі показники групи вплинули російські ракетні обстріли української критичної інфраструктури, що призвели до вимкнення електрики по всій країні, зазначено у звіті.
“Через регулярні відключення електроенергії “Кернелу” довелося тимчасово тимчасово призупинити операції з переробки на двох своїх заводах з переробки олійних культур протягом листопада-грудня 2022 року, в той час, як решта чотири олійноекстракційні заводи (ОЕЗ) відносно стабільно функціонували завдяки когенераційним теплоелектростанціям”, – пояснюється в повідомленні холдингу.
Згідно зі звітом, за перше півріччя 2023 ФР (липень-2022 – грудень-2022) “Кернел” реалізував 546,8 тис. тонн соняшникової та ріпакової олії (-14% до аналогічного періоду 2022 ФР) і переробив 1,11 млн тонн олійних культур (-24%).
У другому кварталі 2023 ФР група компаній наполовину скоротила обсяги поставленої на її елеватори сільгосппродукції порівняно з другим кварталом 2022 ФР – до 1,51 млн тонн, тоді як за 6 міс. 2023 ФР на елеватори доставлено 2,0 млн тонн с/г сировини – на аналогічні 50% менше, ніж за шість місяців 2022 ФР.
“Кернел” також зазначив, що через військову агресію РФ в Україні загинуло 18 його працівників і постраждав 61 співробітник. Загалом у війні брало участь 1333 співробітники групи, з яких 532 людини демобілізувалися і повернулися до роботи.
“У грудні 2022 року один із МЕЗ групи в Харківській області зазнав ракетного обстрілу з боку Росії. Через його знаходження в зоні підвищеного ризику та постійні обстріли в регіоні неможливо наразі належним чином оцінити та оцінити збитки, завдані об’єкту. Протягом звітного періоду ніяка інша інфраструктура “Кернела” не пошкоджена”, – вказується в повідомленні.
Загальний експорт сільгоспкультур “Кернелом” у другому кварталі 2023 ФР року скоротився на 56% порівняно з аналогічним періодом минулого фінроку – до 1,52 млн тонн, а за підсумками першого півріччя – на 61%, до 2,25 млн тонн. Експорт здійснювався переважно в рамках Стамбульської зернової угоди, тоді як альтернативними каналами (залізницею, річкою, автомобільним транспортом) експортувався мізерно малий обсяг сільгосппродукції.
Холдинг вказав у звіті, що в грудні 2022 року успішно завершив операцію з придбання 100% акцій терміналу з перевалки харчової олії ємністю 49,4 тис. тонн у порту “Південний” (Одеська область, Чорне море) за $19,8 млн.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
Курс євро, що опускався нижче за паритет у парі з доларом США у вересні 2022 року, відновлює позиції завдяки охолодженню ринку енергоносіїв, зниженню побоювань рецесії та “яструбиній” позиції Європейського центрального банку (ЄЦБ).
Зміцненню євро, що склало майже 13% за останні 3,5 місяця, також сприяло загальне ослаблення американської валюти: доларовий індекс ICE, що піднімався до 20-річного максимуму у вересні, відтоді втратив приблизно 10%.
За даними на 11:15 кв у понеділок пара євро/долар торгується на рівні $1,0895 порівняно з $1,0857 на закриття попередньої сесії.
Федеральна резервна система (ФРС) минулого року підвищила базову ставку на 425 базисних пунктів – це максимальні темпи її підйому для одного року за останні чотири десятиліття, зазначає газета Financial Times. Збільшення спреду між процентними ставками в США та інших країнах спровокувало приплив коштів інвесторів в американські активи, що надало серйозну підтримку долару США. Це чинило додатковий тиск на євро, і без того ослабленого підйомом цін на енергоносії через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України і побоюваннями спаду в економіці регіону.
За останній час тренди, однак, дещо змінилися.
“Протягом кількох років альтернатив долару практично не було, – каже голова напряму валютних ринків Amundi Андреас Кеніг. – Зараз капітал повертається в економіки за межами США, оскільки з’являються інші привабливі варіанти для інвестицій”.
Зокрема, експерт відзначає збільшення припливу іноземного капіталу до Китаю слідом за зняттям владою країни карантинних обмежень. Рішення КНР відмовитися від політики нульової терпимості до COVID-19 спровокувало підвищення прогнозів для світової економіки провідними експертами. Це також чинить тиск на долар, який зазвичай зміцнюється в періоди макроекономічного стресу.
При цьому перспективи Європи останнім часом покращилися, зазначає FT. Ціни на газ знизилися у зв’язку з м’якою зимою в регіоні, що дало змогу економіці країни уникнути очікуваної глибокої рецесії.
Поява сигналів ослаблення інфляції в США означає, що американський ЦБ зможе продовжити уповільнення темпів підвищення ставки. У грудні ФРС збільшила ставку на 50 б.п. – до 4,25-4,5% річних після її підйому на 75 б.п. за підсумками попередніх чотирьох засідань.
Ринок чекає подальшого скорочення темпів посилення політики ФРС і вважає, що Центробанк може приступити до зниження ставки в другому півріччі поточного року.
ЄЦБ підняв ключові відсоткові ставки загалом на 250 б.п. минулого року.
“Нижчі ставки усунуть велику перевагу, яку має долар, – каже валютний аналітик MUFG Лі Хардман, який очікує підйому ставки за депозитами ЄЦБ до середини цього року до 3,25% з 2%. – Минулого року ФРС була лідером серед інших світових ЦБ у підйомі ставок, проте зараз ЄЦБ став більш “яструбиним”.
Посилення розбіжності в політиці ФРС і ЄЦБ може призвести до підйому курсу євро до $1,12 на початок 2024 року, зазначає Гардман.
Експерт, однак, застерігає від надмірного оптимізму щодо курсу євро в парі з доларом з огляду на загрозу підйому цін на енергоносії, яка зберігається і здатна позначитися на обсягах європейської торгівлі.
