Коксохімічний підрозділ заводу “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (колишній Дніпровський коксохімічний завод, ДКХЗ, Кам’янське Дніпропетровської обл.) відновив роботу після вимушеної зупинки через обмеження електропостачання внаслідок масованих ворожих обстрілів.
Згідно з пресрелізом компанії, на початку 2023 року в коксовому цеху комбінату відновили роботу коксові батареї №1 і №5 і приступили до виробництва доменного коксу.
При цьому наголошується, що в період вимушеного простою фахівці підрозділу системно готували обладнання для відновлення роботи. Один з важливих етапів – підготовка до введення в експлуатацію обладнання, евакуйованого на “Каметсталь” з Авдіївського коксохімічного заводу (АКХЗ), який перебуває в холодній консервації через бойові дії.
На меткомбінаті реалізували проєкт, спрямований на доставку і підготовку до роботи в коксохімічному підрозділі вагона гасіння, який раніше експлуатувався на АКХЗ. Устаткування призначене для транспортування гарячого коксу після його видачі з камер коксування на дільницю гасіння і потім на дільницю сортування, де здійснюється розподіл коксу за фракціями.
Згідно з повідомленням, у реалізації проєкту разом з каметсталівцями та авдіївськими коксохіміками взяли участь фахівці “Метінвест-Промсервісу”, які виконали демонтаж і подальше прибирання вагона гасіння. Придбане обладнання дає змогу створити резерв для працюючого вагона і забезпечує проведення його ремонту для підвищення надійності та безпеки експлуатації.
“Відновлення випуску коксу – міцна опора для доменного виробництва та ефективної роботи меткомбінату загалом. Коксохіміки “Каметсталі” працюють самовіддано і професійно, щоб у січні вивести обладнання на необхідні технологічні параметри. Також ми успішно підготували до експлуатації вагон гасіння з АКХЗ”, – сказав заступник директора з виробництва з коксохімічного підрозділу Роман Пуріс, якого цитує прес-служба.
Наразі, крім іншого, у підрозділі відновлюється виробництво сульфату амонію, цеху сіркоочищення, найближчим часом планує приступити до роботи відділення виробництва бензолу. Таким чином, запрацює весь технологічний ланцюжок коксохімічного виробництва на “Каметсталі”, пояснюється в повідомленні.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Одразу 11 суден із 313,5 тис. тонн агропродукції вийшли в п’ятницю з портів “Великої Одеси” після трьох днів негоди, коли рух суден був відсутній, повідомило Міністерство інфраструктури України.
“Одразу три балкери прямують до країн Африки: Lady Litel із 31 тис. тонн пшениці для Лівії, East Wind 1 із 25 тис. тонн для Тунісу, а також Lady Hatice з 11 тис. тонн продовольства для Марокко”, – зазначило міністерство у Facebook.
Крім того, воно повідомило, що в порту “Чорноморськ” пришвартувався балкер Antheia, зафрахтований Всесвітньою продовольчою програмою ООН для доставки української пшениці в Афганістан.
У відомстві повідомили, що в портах, задіяних у “зерновій ініціативі”, під обробкою перебувають 17 суден, на них завантажують понад 519 тис. тонн української агропродукції, а ще п’ять суден рухаються “зерновим коридором” під завантаження.
Мінінфраструктури зазначило, що в Босфорі інспекцію Спільного координаційного центру очікують уже 104 судна, тоді як 10 січня їх було 98, а на 26 грудня – 95.
У відомстві наголосили, що для безперервного руху зерновим коридором мають проходити не менше 12 інспекцій на добу.
Загалом за даними відомства, з 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 644 судна, які експортували 17,3 млн тонн продовольства.
Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у січні-вересні 2022 року скоротила капітальні інвестиції в 3 рази порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до $15 млн з $45 млн.
Згідно з презентацією результатів роботи компанії за дев’ять місяців минулого року, капінвестиції за звітний період у сталеплавильне виробництво становили $7 млн (за 9 місяців 2021 року – $6 млн), у трубне виробництво – $8 млн ($31 млн), у залізничний напрямок інвестицій у цей період їх не було ($8 млн).
При цьому наголошується, що дані за 9 міс-2022 є неаудованими.
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у січні-вересні 2022 року отримав $185,952 млн, тоді як за аналогічний період минулого року вона становила $32,338 млн (зростання в 5,75 раза). Доподатковий прибуток склав $199,975 млн грн проти $56,505 млн за дев’ять місяців 2021 року (зростання в 3,5 раза). Водночас виручка знизилася на 9,3%, до $686,634 млн. Компанія за цей період наростила вільні грошові кошти до $126,476 млн на 30 вересня 2022 року з $103,007 млн на кінець вересня 2021 року.
EBITDA на кінець вересня-2022 становила $123,023 млн ($51,508 млн трубний сегмент, “мінус” $3,287 млн – залізничний сегмент, $74,222 млн – сталеливарний сегмент, $580 тис. – інші операції), тоді як на кінець 2021 року вона була $150,876 млн (“мінус” $36,040 млн, “плюс” $15,351 млн, $169,483 млн і $2,082 млн відповідно).
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії постачають у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2021 році “Інтерпайп” реалізував 602 тис. тонн трубної продукції та 174 тис. тонн залізничної продукції. Продажі залізничних продуктів здійснюються під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працює близько 10 тис. осіб.
У структурі компанії – п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Інтерпайп Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
Програма щорічного Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) у Давосі, що стартує в понеділок, містить кілька заходів щодо України, зокрема, у четвер, 19 січня, голова Офісу президента Андрій Єрмак упродовж 45 хвилин презентує Українську формулу миру.
Раніше, у вівторок, перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко, голова НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов, президент ЄБРР Оділь Рено-Бассо і глава МЗС Фінляндії Вілле Скіннарі проведуть дискусію “Україна: що далі?”.
Крім того, у вівторок ще дві сесії будуть присвячені обговоренню другого року війни в Європі та захисту континенту. У них візьмуть участь президенти Польщі Анджей Дуда, Литви Гітанас Науседа, Молдови Майя Санду, Фінляндії Санна Марін, Словаччини Едуард Хегер, Північної Македонії Стево Пендаровскі, лідерка демократичних сил Білорусі Світлана Тихановська, а надвечір Генрі Кіссінджер поговорить про історичні погляди на війну.
Цього ж дня в рамках форуму відбудуться спеціальні виступи президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, Федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца, прем’єра Іспанії Педро Санчеса.
У середу Фарід Закарія з CNN обговорить зі Свириденком, Дудою, генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, віцепрем’єркою Канади Христею Фріланд і директоркою Національної розвідки США Евріл Гейнс відновлення безпеки та миру.
На полях ВЕФ у Давосі з 16 до 19 січня також працюватимуть зі своєю дискусійною програмою “Український дім”, співорганізаторами якого виступили Western NIS Enterprise Fund, Фонд Віктора Пінчука та Horizon Capital, та Проект Ukraine is You Фонд Віктора Пінчука та PinchukArtCentre.
Крім того Фонд Віктора Пінчука 19 січня проведе дискусію під час традиційного “Українського сніданку”.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), у 2022 році провів 80 капітальних ремонтів обладнання.
Згідно з прес-релізом компанії, минулий рік для “Каметсталі”, як і для всіх підприємств групи “Метінвест”, був найскладнішим в історії. Однак, незважаючи на всі труднощі воєнного часу, логістичні та енергетичні обмеження, комбінат працював, виконуючи завдання з виробництва сталевої продукції та системно відновлював основне обладнання.
Так, у 2022 році на “Каметсталі” виконано 80 капітальних ремонтів у виробничих підрозділах. Серед найважливіших – капремонти доменної печі №9, конвертера №2, агломашини №12, коксової батареї №1-біс та інші.
Також протягом року на підприємстві було виконано 638 планово-попереджувальних ремонтів, спрямованих на підвищення надійності та ефективності роботи агрегатів і обладнання. Загалом системний ремонт проведено на 222 одиницях обладнання.
Ремонт здійснювали фахівці ремонтно-механічного цеху, цеху ремонту металургійного обладнання, електроенергоремонтного цеху та інших ремонтних підрозділів і служб “Каметсталі” спільно з основним підрядником – “Метінвест-Промсервіс”. Зокрема, на машині безперервного лиття заготовок №1, на установці “піч-ківш” №1, на прокатному стані 400/200, на шаропрокатному стані та інших.
“У нас багато планів на 2023 рік, насамперед – виконання 119 капремонтів основного обладнання в доменному, коксовому, конвертерному, прокатному та інших цехах”, – повідомив в. о. директора з інжинірингу “Каметсталі” В’ячеслав Кекало, якого цитує пресслужба.
Раніше повідомлялося, що “Каметсталь” у середині грудня відновив виплавку чавуну після тимчасового зупинення виробництва внаслідок обстрілів енергоструктури.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, у країнах Європи.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
“Київстар”, найбільший мобільний оператор України, довів сумарну потужність генераторів у своїй мережі до 37 МВт, з яких 20 МВт припадає на великі стаціонарні генератори для резервування ключових технологічних майданчиків, повідомив президент компанії Олександр Комаров.
“Ці об’єкти мережі повністю зарезервовані, мають достатній запас палива, щоб впоратися з наслідками блекауту. Тільки вчора за добу було 14 відключень технологічних майданчиків у 8 регіонах України”, – зазначив він.
Комаров додав, що в січні-лютому компанія планує збільшити кількість стаціонарних і мобільних дизель генераторів на інших об’єктах мережі ще на 40% – до 14 МВт.
“Станом на сьогодні маємо 700 стаціонарних і мобільних дизель генераторів із сумарною потужністю близько 10 МВт. У січні-лютому збільшимо їхню кількість, а відповідно й потужність ще на 40% – до 14 МВт”, – написав президент “Київстару”.
За його словами, попри всі зусилля, наявних потужностей недостатньо. Комаров звернувся із закликом про співпрацю до представників бізнесу, які мають генератори потужністю від 6 кВт і можуть під’єднувати телеком-обладнання в рамках кампанії “Бізнес об’єднується заради перемоги”, щоб воно працювало в періоди зникнення електроживлення.
“На сьогодні маємо близько 400 підключень до генераторів третіх осіб, чия (сумарна) потужність становить близько 3 МВт. А також в обробці ще понад 600 заявок, займаємося аналізом технічної можливості підключення”, – повідомив президент “Київстару”.
У грудні директор департаменту з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри Юрій Мацик вказував, що з 32 тис. станцій мобільного зв’язку генераторами забезпечені тільки 7%, акумуляторами – 93%. За його словами, для вузла зв’язку, де є комутація трафіку, необхідні генератори потужністю 20-30 кВт. Для базової станції – 6-8 кВт.
