Україна в грудні 2022 року експортувала 7,0 млн тонн продукції АПК, що на 2% нижче за показники попереднього місяця, повідомляється на Facebook-сторінці асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) у понеділок.
“3% цього експорту було здійснено за допомогою “зернового коридору”, решта – альтернативними експортними шляхами. Однак обов’язково потрібно врахувати, що не вся продукція встигла фізично перетнути кордон. Багато продукції наразі перебуває в чергах на вивезення як залізницею, так і автомобільним транспортом, що негативно вплине на показники експорту альтернативними шляхами наступного місяця”, – уточнюється в повідомленні асоціації.
УКАБ зазначив, що в грудні-2022 експортовано 4,9 млн тонн зернових культур, що перевищує показники листопада на 4%. У розрізі культур на зовнішні ринки поставлено 3,09 млн тонн кукурудзи (63% від загального числа), 1,67 млн тонн пшениці (34%) і 147 тис. тонн ячменю (3%).
Україна за вказаний період також експортувала 868 тис. тонн олійних культур – на третину менше порівняно з листопадом. За кордон поставлено 295 тис. тонн насіння соняшнику (34%), 251 тис. тонн соєвих бобів (29%) і 217 тис. тонн ріпаку (25%).
УКАБ також уточнив, що експорт рослинних олій у грудні скоротився на 9% до попереднього місяця – до 468 тис. тонн, з яких 94% поставок припало на соняшникову олію (440 тис. тонн) і 6% на соєву олію (29 тис. тонн). Своєю чергою, експорт соняшникової та соєвої макухи і шроту зріс на 58% – до 506 тис. тонн, зокрема 90% припало на відходи переробки соняшнику (455 тис. тонн), а 10% – сої (51 тис. тонн).
“Найбільші зміни в структурі експорту в грудні 2022 року пов’язані зі зменшенням експортних відвантажень олійних культур, які продемонстрували падіння на третину від попередніх обсягів. Це пов’язано, насамперед, зі зменшенням обсягів експорту ріпаку. Вирощений 2022 року і призначений на експорт ріпак уже практично повністю вивезено, до врожаю наступного року значних відвантажень цієї культури не буде”, – наголосила УКАБ у повідомленні.
Однак при цьому скорочення експорту ріпаку дасть змогу збільшити відвантаження інших сільгоспкультур, зокрема, макухи з олійних культур.
“У будь-якому разі в Україні залишається значна кількість продукції, призначеної для експорту, і на світовому ринку існує стабільний попит на українську продукцію АПК. За поточних обсягів експорту поступово вдається вивозити запаси вирощеної продукції та частково згенерувати валютну виручку. В Україні ціни залишаються все ще низькими, і логістичні витрати “з’їдають” весь прибуток аграріїв, що, зі свого боку, ставить під загрозу посівну 2023 року”, – констатувала організація в повідомленні.
Як раніше повідомляла УКАБ, у листопаді 2022 року Україна експортувала 7,2 млн тонн продукції АПК, у жовтні та вересні – по 6,9 млн тонн, у серпні – 4,6 млн тонн, у липні – 3,0 млн тонн, у червні – 2,7 млн тонн. За даними Мінагрополітики України, у травні агроекспорт становив 1,74 млн тонн, у квітні – 0,96 млн тонн, у березні – 0,33 млн тонн.
До початку повномасштабного військового вторгнення РФ Україна щомісяця експортувала в середньому 5-6 млн тонн сільгосппродукції, переважно через свою морську інфраструктуру в Чорному морі.
Обсяг угод зі злиттів і поглинань (M&A) у другому півріччі 2022 року суттєво знизився, підвищення відсоткових ставок та економічна невизначеність призвели до збільшення вартості фінансування та різкого завершення періоду надвисокої активності в цій сфері, пише Financial Times.
У липні-грудні у світі було оголошено про угоди на загальну суму $1,4 трлн порівняно з $2,2 трлн у попередні шість місяців, що стало найзначнішою піврічною зміною від початку ведення розрахунків у 1980 році. Зокрема, помітно знизилася і кількість мегаугод (на суму щонайменше $10 млрд): у першому півріччі їх було 25, а в другому – лише 11.
Сумарний показник за підсумками 2022 року впав на 38% порівняно з торішнім рівнем (до $3,56 трлн), що стало найсильнішим скороченням із 2001 року. Проте, за історичними мірками обсяг M&A залишився досить високим, зокрема перевершивши показники за 2016 і 2017 роки.
Керівник глобального відділу злиттів і поглинань Goldman Sachs Марк Соррелл описує 2022 рік як такий, що складається з двох різних половин, оскільки відсутність дешевого фінансування зупинила ринок M&A влітку. За його словами, фінансування звичайно залишилося, “але його вартість набагато вища, і воно доступне не для всіх емітентів”.
Шалена активність 2021 року призвела до зростання обсягів M&A до рекорду, зокрема через вкрай низькі процентні ставки. “2021 рік дійсно був винятковим роком, у вас не може бути рекордів щороку”, – заявив глобальний керівник відділу транзакцій юридичної фірми Skadden Стів Аркано.
Голова відділу злиттів і поглинань у регіоні EMEA Citigroup Елісон Гардінг-Джонс очікує, що 2023 року угоди M&A будуть “здебільшого зумовлені корпоративною діяльністю, оскільки компанії зі здоровим балансом прагнуть до розширення”.
“Я не думаю, що найгірше вже залишилося позаду”, тому підвищення активності у сфері злиттів і поглинань “не станеться ось так от відразу в січні”, вважає партнер юридичної фірми Simpson Thacher Ерік Сведенбург. Але він прогнозує, що “в якийсь момент протягом року все почне відновлюватися”.
Перевірки людей на внутрішніх сухопутних і морських кордонах між Хорватією та іншими країнами Шенгенської зони скасовуються з 1 січня 2023 року, згідно з рішенням Ради ЄС від 8 грудня 2022 року.
Перевірки на внутрішніх повітряних кордонах буде скасовано з 26 березня 2023 року з огляду на необхідність узгодження з датами розкладу Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), пояснюють у Брюсселі ухвалене рішення, відповідно до якого Хорватія стала 27-м членом Шенгенського простору, і його правила тепер поширюються на цю країну.
“Я дуже радий, що під час чеського головування (у Раді ЄС у другому півріччі 2022 року – ІФ-У) Хорватія змогла зробити два важливі кроки у своїй європейській інтеграції, приєднавшись як до зони євро, так і до Шенгенської зони. Я впевнений, що ці успіхи прокладуть шлях іншим державам-членам, які виконають умови, щоб зробити наступний крок у своєму європейському просуванні”, – заявив міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан, оголошуючи рішення Ради ЄС.
При цьому, як і раніше, незадоволеними залишилися заявки Болгарії та Румунії на приєднання до зони вільного пересування.
Коментуючи цю ситуацію, глава МВС Чехії запевнив: “І я, і мої колеги продовжимо старанно працювати, щоб ми могли привітати Болгарію і Румунію в сім’ї Шенгенського простору найближчим часом”.
За повідомленнями західних ЗМІ, проти вступу Болгарії до Шенгенської зони виступили Австрія та Нідерланди, проти Румунії – Австрія.
Угоду про поступову відмову від прикордонного контролю було підписано 14 червня 1985 року в люксембурзькому селі Шенген, де сходяться кордони Люксембургу, Франції та ФРН, представниками п’яти країн: Бельгії, Люксембургу, Нідерландів, Франції та ФРН. Шенгенська зона почала своє існування з 26 березня 1995 року, коли прикордонний і митний контроль було скасовано на внутрішніх кордонах цих країн, до яких на той час приєдналися також Іспанія та Португалія.
У зв’язку з подальшим збільшенням країн, що входять до Шенгенського простору, угоду з її нормативно-правовою базою було включено з 1999 року до єдиного законодавства співтовариства (Амстердамський договір). Після вступу Хорватії до Шенгенської зони в ній налічується 23 держави ЄС і чотири країни Європейської асоціації вільної торгівлі: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.
Де-факто, без укладення офіційних угод, до шенгенських правил приєдналися карликові держави Ватикан, Монако і Сан-Марино.
Португалія підтримуватиме відновлення України та допомагатиме розбудовувати міжнародну підтримку країни заради перемоги, вважає перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.
Таку думку вона висловила за підсумками своєї зустрічі з президентом Португалії Марселу Ребелу де Соузою в столиці Бразилії – Бразилії, де українська делегація на чолі зі Свириденко взяла участь у церемонії інавгурації президента Бразилії Луїза Інасіу Лули да Сілви.
“Я вдячна Марселу Ребелу де Соузу за його особисте залучення та дипломатичні зусилля в досягненні перемоги та миру. Переконана, що економічна та політична співпраця з Португалією лише посилюватиметься. Небезпідставно розраховуємо на допомогу в русі нашої держави до Євросоюзу та участь Португалії у відбудові України”, – зазначила Свириденко, яку цитує її пресслужба в повідомленні в понеділок.
Як зазначає міністр економіки, Португалія допоможе Україні “у відновленні освітніх об’єктів. Також ми вдячні за допомогу в посиленні нашої співпраці з португаломовною спільнотою по всьому світу”.
Президент Португалії Ребелу де Соуза на зустрічі підтвердив повну солідарність з Україною і готовність його країни розширювати співпрацю.
Під час зустрічі було обговорено питання співпраці в економічній сфері, ситуацію в Україні, зокрема у зв’язку з ракетними ударами по енергетичній інфраструктурі, практичні питання відновлення тощо.
Дебіторська заборгованість АТ “Укрзалізниця” перед Крюківським вагонобудівним заводом (КВБЗ, Полтавська обл.) за поставлені у 2022 році 70 пасажирських вагонів перевищила 1,48 млрд грн, повідомила пресслужба заводу.
“Станом на 28 грудня 2022 року поставлено вже 85 вагонів, але останні розрахунки з боку “Укрзалізниці” за них були проведені ще 2021 року і лише за 15 вагонів у сумі 310,68 млн грн”, – ідеться в повідомленні на сайті підприємства.
Пресслужба зазначає, що КВБЗ протягом 2022 року випускав і постачав вагони, але грошей не отримував.
“Крюківський вагонзавод протягом перших двох декад січня 2023 року простоюватиме, оскільки не має коштів на закупівлю комплектуючих”, – підкреслюється в повідомленні.
Згідно з ним, про наслідки відсутності розрахунків за такий обсяг продукції для КВБЗ його керівники неодноразово інформували Полтавську ОВА, “Укрзалізницю”, профільні міністерства.
Керівництво заводу 29 грудня 2022 року надіслало термінового листа щодо критичної ситуації на заводі на адресу голови Полтавської ОВА Дмитра Луніна у зв’язку з публікаціями, що з’явилися у ЗМІ з посиланням на нього, щодо отримання КВБЗ оплати за вагони, які поставляються.
“У листі наголошується, що отримання коштів ПАТ “КВБЗ” у поточному місяці є критично необхідним для завершення виконання держзамовлення в повному обсязі та забезпечення постачання решти 15-ти вагонів (зі 100 за договором)”, – зазначено в повідомленні пресслужби.
Як повідомлялося, у межах укладеного 2021 року договору КВБЗ має поставити УЗ 100 пасажирських вагонів на понад 3 млрд грн.
Київ отримав перші два з 20 запланованих генераторів високої потужності (300-800 кВА) у рамках виконання меморандуму між Києвом і Тайванем про допомогу з придбання альтернативних джерел живлення, повідомила прес-служба мера столиці в понеділок.
“Перші два генератори вже передали “Київтеплоенерго”, їх використовують у міських котельнях. У рамках проєкту передбачається передача близько 20 генераторів для живлення об’єктів критичної інфраструктури столиці. Ми дуже вдячні нашим партнерам за підтримку Києва та України”, – сказав Віталій Кличко під час передачі генераторів комунальному підприємству “Київтеплоенерго”.
У грудні минулого року Київ і Тайвань підписали меморандум про взаєморозуміння допомоги столиці України в придбанні дизельних електрогенераторів за сприяння пожертви Міністерства закордонних справ Тайваню.
