Міністерство юстиції України в судовому порядку стягнуло в дохід держави цінні папери та кошти на суму понад 1,8 млрд грн. у ТОВ «Royal Pay Europe», яке пов’язують із російським букмекером «1xBet».
«За матеріалами Офісу генерального прокурора Міністерство юстиції України через суд стягнуло в дохід держави цінні папери та кошти на суму понад 1,8 млрд грн, що належать компанії-нерезиденту Латвійської Республіки, пов’язаній із країною-агресором», – ідеться в повідомленні Офісу генерального прокурора в Телеграм-каналі в суботу вранці.
Повідомляється, що під час досудового розслідування встановлено, що ця компанія має тісний зв’язок із російським букмекером «1xBet» та іншими суб’єктами, і до неї застосовано санкції.
«Джерелами походження коштів, що надходили на банківські рахунки компанії-нерезидента, яка, серед іншого, здійснює процесинг букмекерської діяльності на території держави-агресора, були перерахування з російських і білоруських фінансових установ», – зазначено в повідомленні.
Зазначається, що матеріали кримінального провадження стали підставою для пред’явлення Міністерством юстиції України позову до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) про націоналізацію майна цієї компанії.
Досудове розслідування за фактом фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, триває та здійснюється ДБР під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора (ст. 110-2 КК України).
Як уточнюється у Фейсбук ВАСК, 31 травня колегія суддів ВАКС частково задовольнила позовну заяву Міністерства юстиції України до ТОВ «Royal Pay Europe» та застосувала до нього санкцію, передбачену пунктом 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав людини і основоположних свобод». 1 ст. 4 Закону України «Про санкції».
У дохід держави ВАКС стягнув грошові кошти в розмірі 53 млн грн, 54,316 тис. євро і $3,49 млн, а також цінні папери номінальною вартістю 1 258 735 тис. грн і 494 158 тис. грн.
Джерела: https://t.me/pgo_gov_ua/24160
Уряд України в рамках зобов’язань щодо «торговельного безвізу» з ЄС запровадив квоту на експорт із 1 липня м’яса птиці та субпродуктів із нього до країн Євросоюзу в обсязі близько 137 тис. тонн.
Згідно з постановою Кабінету міністрів №612 від 30 травня, опублікованою на урядовому порталі, квоту на постачання до ЄС м’яса та їстівних субпродуктів свійської птиці, зокрема, курей, гусей, качок, цесарок (код УКТЗЕД 0207) встановлено на рівні 133,28 тис. тонн, а м’яса індиків та їстівних субпродуктів із них (код УКТЗЕД 0207 24-27) – на рівні 3,76 тис. тонн.
Мінекономіки розглядатиме заявки на видачу ліцензій на експорт цих товарів до ЄС протягом 10 днів. Дозволи видаватимуться на підставі заявок і погоджень, що надаються Мінагрополітики.
На період воєнного стану оформлення та подання заявниками документів здійснюється в електронній формі через відповідні інформаційно-комунікаційні системи (портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний вебпортал електронних послуг).
Режим ліцензування експорту квотованих товарів до країн ЄС є обов’язковим і в разі, коли нерезидент-контрагент згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом) зареєстрований у ЄС.
Водночас, обсяг квот, затверджених для товарної позиції «М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці: кури свійські, качки, гуси, цесарки», за виключенням резервного обсягу квоти в обсязі 1400 тонн для нових експортерів, і для товару «М’ясо індиків та їстівні субпродукти індиків» розподіляється Мінагрополітики між експортерами пропорційно до фактичних обсягів їхнього експорту до ЄС у першому кварталі 2024 року. Інформація про фактичні обсяги експорту зазначеної продукції за перший квартал 2024 року має бути надана експортерами до Мінагрополітики з підтверджуючими документами до 25 червня 2024 року.
Резервний обсяг квоти в 1400 тонн розподілятиметься між експортерами, які не здійснювали експорт цієї продукції в першому кварталі 2024 року.
За наявності невикористаного залишку обсягу квоти станом на 1 листопада 2024 року він розподіляється між експортерами пропорційно до фактичних обсягів експорту зазначеної продукції до держав-членів Європейського Союзу за три квартали 2024 року.
Як повідомлялося, Рада ЄС 13 травня остаточно схвалила продовження ще на 12 місяців – до 5 червня 2025 року – режиму дії автономних торговельних заходів. Водночас цього разу запроваджено обмеження на безмитну поставку низки агротоварів – м’яса птиці, яєць, цукру, вівса, круп, кукурудзи та меду – у розмірі середнього обсягу експорту за період із другої половини 2021 року по кінець 2023 року.
Німеччина надасть Україні ще один зенітно-ракетний комплекс Patriot американського виробництва і пакет допомоги в розмірі EUR500 млн, повідомляють у соцмережі Х Міністерства закордонних справ Німеччини з посиланням на главу відомства Анналену Бербок у п’ятницю.
“У НАТО ми дотримуємося принципу “один за всіх, усі за одного”. Жорстока агресія Путіна проти України та його провокації на зовнішніх кордонах ЄС і НАТО вимагають нашої непохитної єдності. Міжнародне право однозначне: держави, які зазнали нападу, не тільки мають право захищати свою територію, а й зобов’язані захищати своїх громадян. Наша військова підтримка України відповідає цим принципам”, – сказала Бербок на зустрічі НАТО в Празі.
Кількість безробітних, зареєстрованих у службі зайнятості на 31.03.2024 (тис. осіб)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Структура золотовалютних резервів на 31.03.2024
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Ісландії Б’ярні Бенедиктссон у Стокгольмі підписали угоду про безпекову співпрацю та довгострокову підтримку, повідомляє пресслужба глави української держави.
“Ісландія взяла на себе зобов’язання надавати всебічну та довгострокову економічну, гуманітарну та оборонну підтримку Україні, а також сприяти її майбутньому членству в ЄС і НАТО. Протягом 2024-2028 рр. Ісландія щорічно виділятиме щонайменше 4 млрд ісландських крон (близько $30 млн). Підтримка України триватиме протягом усього терміну дії угоди. Ісландія готова фінансувати, закуповувати і постачати оборонні матеріали та спорядження. Крім того, співпрацювати з Україною в розвитку її оборонної промисловості”, – зазначено в повідомленні.
Зазначається, що унікальність угоди полягає в тому, що Ісландія зобов’язується продовжувати транспортувати в Україну військові вантажі та обладнання від союзників по НАТО зафрахтованими вантажними літаками. Крім того, Ісландія приділятиме особливу увагу підтримці та спорядженню українських жінок у Збройних силах України.
Окремі розділи угоди стосуються підтримки Української формули миру, санкцій проти РФ, відшкодування збитків і притягнення агресора до відповідальності. Також ідеться про зміцнення соціальної та цивільної інфраструктури, зокрема у сфері освіти та енергетичної безпеки.
Ісландія також зобов’язується посилити дипломатичне представництво в Києві для поглиблення співробітництва з урядовими установами, парламентом, громадянським суспільством і приватним сектором в Україні.
Текст угоди оприлюднено на сайті президента України.
Україна та Ісландія уклали угоду про виконання Вільнюської декларації G7, яку було ухвалено 12 липня 2023 року.
Загалом Україна підписала вже 14 двосторонніх безпекових угод: із Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією та Ісландією.
