На першій тристоронній зустрічі з 2019 року сусіди шукали точки дотику в торгівлі та культурному обміні, водночас ходячи навшпиньки навколо гострих питань безпеки.
Лідери Південної Кореї і Японії в понеділок намагалися відновити економічну співпрацю з Китаєм, їхнім найбільшим торговельним партнером, після багатьох років погіршення відносин, але їхні тристоронні переговори були затьмарені посиленням напруженості у відносинах між Китаєм і Сполученими Штатами, найважливішим військовим союзником Сеула і Токіо.
Тристороння зустріч за участю президента Південної Кореї Юн Сок Йола, прем’єр-міністра Японії Фуміо Кісіди і прем’єр-міністра Китаю Лі Цяна, другої за рангом посадової особи, стала першою за останні чотири з половиною роки.
Переговори були зосереджені в основному на сферах, де легше знайти спільну мову, таких як захист ланцюгів поставок, сприяння торгівлі та співпраця у вирішенні проблем старіння населення і нових інфекційних захворювань. Лідери навшпиньки обходили гострі питання регіональної безпеки, такі як Тайвань і Північна Корея.
“Три країни домовилися розширити практичну співпрацю таким чином, щоб їхні народи могли відчути її переваги”, – сказав пан Юн під час спільної прес-конференції з панами Кішида і Лі, оголосивши 2025 і 2026 роки “роками культурних обмінів” між трьома країнами.
Але за кілька годин до зустрічі Північна Корея допомогла підкреслити основні відмінності між трьома сусідами. Пхеньян заявив, що протягом дев’яти днів запустить ракету дальнього радіусу дії, щоб вивести в космос військовий супутник-шпигун. Резолюції Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй забороняють країні запускати такі ракети, оскільки вони використовують ту саму технологію, яка необхідна для створення міжконтинентальних балістичних ракет.
Дедалі агресивніша військова позиція Північної Кореї посилила занепокоєння Південної Кореї та Японії. Північ також розширила торгівлю зброєю з Росією всупереч санкціям ООН, постачаючи артилерійські снаряди і ракети для військових дій Москви в Україні, за словами американських і південнокорейських офіційних осіб. У відповідь Москву звинувачують у наданні енергетичної та технологічної допомоги, яка може сприяти ракетній програмі Північної Кореї.
Південна Корея і Японія закликали Китай, найбільшого благодійника Північної Кореї, використати свій економічний вплив, щоб допомогти стримати ядерну і ракетну програми Пхеньяна. Досі Пекін неохоче використовував ці важелі, вважаючи Північну Корею буфером проти американських військових на Корейському півострові.
У понеділок і пан Юн, і пан Кішида різко розкритикували північнокорейський план запуску супутника. Але пан Лі, який служить під керівництвом Сі Цзіньпіна, вищого керівника Китаю, не засудив Північну Корею, лише закликав усі сторони “проявляти стриманість” і працювати над “політичним врегулюванням”.
Коли прес-конференція завершувалася в Сеулі, 20 південнокорейських військових літаків провели повітряні навчання на південь від міжкорейського кордону як попередження про “негайну і сильну” відплату за північнокорейську провокацію.
Китай, Японія і Південна Корея домовилися проводити тристоронню зустріч щороку, починаючи з 2008 року, для обговорення регіональної співпраці. Але план часто порушувався через дипломатичні суперечки, а останнім часом – через пандемію. Зустріч, що відбулася в понеділок у Сеулі, стала дев’ятою такою зустріччю і першою з грудня 2019 року.
За час багаторічної перерви стратегічна конкуренція між Вашингтоном і Пекіном посилилася, що також погіршило відносини між Китаєм і двома союзниками Сполучених Штатів. Китай розім’яв свої військові м’язи і розширив свої територіальні амбіції в Південно-Китайському і Східно-Китайському морях, в той час як США, Японія і Південна Корея збільшили кількість спільних військових навчань і посилили протиракетну оборону та іншу співпрацю в галузі безпеки.
Зв’язки Китаю з двома союзниками США в останні роки стали настільки напруженими, що аналітики відзначали, що саме по собі відродження тристороннього саміту вже є досягненням. Але спільні інтереси змусили Пекін і двох його сусідів відродити його.
Пан Юн заявив у понеділок, що три країни домовилися проводити зустрічі на вищому рівні регулярно.
Сусідні країни Східної Азії, на які разом припадає понад п’ята частина світового економічного виробництва, потребують регіональної стабільності та співпраці, особливо в ланцюгах поставок, щоб відновитися після постпандемічного економічного спаду. Хоча Японія і Південна Корея вважають Сполучені Штати своїм найважливішим союзником, приймаючи на своїй території 80 000 американських військовослужбовців, їхні лідери стикаються з тиском всередині країни з боку бізнесу, який змагається за покращення доступу до Китаю.
Китай робить ставку на те, що він може задобрити Японію і Південну Корею, запропонувавши їм більший доступ до свого ринку і зменшивши вплив Вашингтона. З цією метою Китай погодився відновити переговори про угоду про вільну торгівлю між трьома сусідами, наголошуючи на посиленні економічної співпраці як засобу підтримки регіонального миру і стабільності.
Він зобразив Сполучені Штати як втручання в азійські справи, яке тисне на Японію і Південну Корею, щоб вони сформували блок для стримування розвитку Китаю. Вашингтон побудував стіну обмежень, щоб позбавити Пекін доступу до новітніх напівпровідників, і закликає союзників, таких як Японія і Південна Корея, до співпраці.
У понеділок пан Лі опосередковано розкритикував Вашингтон, закликавши до “багатополярного” світового порядку і виступивши проти будь-яких спроб створення “блоків” і “політизації” торговельних питань.
В останні роки Японія і Південна Корея зблизилися, покращивши відносини, які тривалий час були напруженими через історичні суперечки. Вони також розширили тристороннє військове співробітництво зі Сполученими Штатами для стримування Північної Кореї та Китаю.
Японія і Південна Корея закликали Китай вирішити проблеми, пов’язані з ускладненням ведення бізнесу в Китаї. Пан Кісіда закликав до якнайшвидшого звільнення японських громадян, затриманих у Китаї за підозрою у шпигунстві.
Під час двосторонніх переговорів у неділю Південна Корея і Китай домовилися про створення нових каналів для обговорення питань безпеки і співпраці в ланцюгах поставок, повідомив Кім Те Хьо, заступник директора з національної безпеки в офісі пана Юна.
Політика пана Юна, спрямована на зближення Південної Кореї зі Сполученими Штатами, збіглася з різким падінням південнокорейського експорту до Китаю. Згідно з урядовими даними, цього року Сполучені Штати вперше за два десятиліття витіснили Китай як найбільший експортний ринок Південної Кореї.
Джерело: https://www.nytimes.com/2024/05/27/world/asia/china-japan-korea-trilateral.html
За рік роботи програми “е-Відновлення” подано майже 21 тис. заявок у Київській області, майже 65% постраждалих уже отримали допомогу, повідомляє пресслужба Київської обласної військової адміністрації.
“Загалом за рік роботи програми в Київській області вже подано майже 21 тис. заявок. Наразі в межах першого етапу – надання грошової компенсації на проведення поточних і капітальних ремонтів – уже прийнято майже 11,3 тис. позитивних рішень на загальну суму понад 1 млрд 415 млн грн. Також активно триває робота з опрацювання заявок щодо надання сертифікатів на купівлю житла. Уже є погоджені 1 769 заявок на суму майже 5,7 млрд грн. Третій етап – надання грошової компенсації на будівництво нового житла замість зруйнованого. У рамках цього етапу вже схвалено 460 заявок на загальну суму понад 1 млрд 379 млн грн”, – повідомив на брифінгу перший заступник голови Київської ОДА Микола Бойко.зазначив Микола Бойко.
Як повідомлялося, в Україні 10 травня 2023 року стартувала програма “еВідновлення”, у межах якої компенсацію до 200 тис. грн на ремонт почали отримувати власники пошкодженого житла. Ці кошти можна використати на придбання будівельних матеріалів, оплату будівельних робіт і послуг підрядників, у яких є відповідні коди для роботи, а їхні продавці подали заявку на участь у програмі через портал “Дія”. З грудня розпочато виплати на капітальний ремонт пошкодженої житлової нерухомості – максимум 350 тис. грн для квартири і 500 тис. грн – для приватного будинку. З 1 січня 2024 року компенсацію за пошкоджене житло почнуть отримувати українці, які відремонтували його власним коштом.
Із 1 серпня 2023 року в “Дії” стартував прийом заявок на компенсацію за зруйноване через війну житло. Компенсації виплачуватимуть одноосібним власникам житла, яке було зруйноване через бойові дії після 24 лютого 2022 року, не підлягає відновленню і розташовується на неокупованій території та не в зоні активних бойових дій. Із 27 грудня 2023 року розпочалася видача житлових сертифікатів у “Дії”.
Парламентський комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування
рекомендував Верховній Раді ухвалити в другому читанні та в цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законів щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України (№9559-д), повідомила пресслужба апарату Верховної Ради.
Законопроєкт пропонує внести зміни до законів “Про місцеве самоврядування в Україні” та “Про запобігання корупції” для розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо надання фінансової та матеріальної підтримки сектору безпеки і оборони в період дії воєнного або надзвичайного станів.
Проєкт закону передбачає надання повноважень виконавчим органам сільських, селищних, міських рад щодо будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд.
Згідно із законопроєктом місцеві органи влади можуть затверджувати місцеві бюджети та вносити до них зміни, затверджувати програми соціально-економічного та культурного розвитку, цільові програми з інших питань місцевого самоврядування, передачу коштів у вигляді міжбюджетних трансфертів до відповідних місцевих бюджетів у разі тимчасової окупації територіальної громади та не створення військової адміністрації.
Законопроєкт також передбачає можливість призначення сільського, селищного, міського голови на посаду начальника відповідної військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) без звільнення із займаної посади. Окрім цього законопроєкт дає можливість державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати або в разі простою чи зупинення дії трудового договору, бути призначеними на посади в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування, військових адміністраціях, юридичних особах публічного права.
Законопроєкт також розширює організаційні спроможності керівництва обласним, районним радам в умовах воєнного стану при вакантній посаді голови цієї ради.
Законопроєкт також регулює порядок проведення дистанційних засідань органів місцевого самоврядування.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9559-д за основу 11 квітня.
Акціонери страхової компанії “Форте Лайф” (Київ) на зборах ухвалили рішення про збільшення статутного капіталу на 7 млн грн – до 24 млн грн.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР, номінальна вартість однієї акції становить 1 тис. грн, ціна розміщення – 4,541 тис. грн. Спосіб розміщення цінних паперів – без публічної пропозиції. При цьому наголошується, що розміщення акцій може призвести до зміни власника великого пакета акцій (99,80% статутного капіталу), яким на момент ухвалення рішення є Оксана Кулешина.
Як повідомлялося, СК “Форте Лайф” (раніше – СК “Страховий союз життя”), зареєстрована 2005 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері страхування життя.
У лютому 2021 року компанія повідомила, що ТОВ “Аструм Україна”, яке володіє 99% акцій страхової компанії “Форте Лайф” (Київ), скоротило свій пакет акцій до 0%, власником цього пакета акцій стала Оксана Кулешина.
Українська зернова асоціація (УЗА) знизила оцінку потенційного врожаю в 2024 році на 1,5 млн тонн порівняно з попереднім прогнозом – до 74,6 млн тонн зернових і олійних, повідомила прес-служба асоціації.
Згідно з повідомленням, поточний прогноз ґрунтується на середніх погодних умовах за останні п’ять років, тому поліпшення або погіршення цих умов навесні та влітку можуть внести свої корективи.
“Потенційне зниження врожаю в новому сезоні спричинене як скороченням посівних площ (переважно під зерновими культурами через несприятливу цінову кон’юнктуру на світовому ринку та порівняно дорогою логістикою експорту), так і дещо посушливим періодом у травні цього року в низці регіонів на сході й півдні країни”, – пояснили в УЗА і додали, що за таких умов експорт у 2024-2025 маркетинговому році становитиме 43,5 млн тонн.
За прогнозом УЗА, у сезоні, що завершується, експорт зернових та олійних може сягнути 53,2 млн тонн зернових та олійних.
Урожай пшениці у 2024 році УЗА прогнозує на рівні 19,1 млн тонн, що на 900 тис. тонн менше порівняно з попередньою оцінкою (у 2023 – 22 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2024/2025 МР може становити близько 13 млн тонн із урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки становитимуть близько 2,4 млн тонн.
Урожай ячменю 2024 року, за оцінкою УЗА, може становити 4,6 млн тонн (2023 року – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт у 2024/2025 МР можна очікувати на рівні близько 2 млн тонн (поточного сезону експорт ячменю прогнозується на рівні 2,5 млн тонн).
Очікування врожаю кукурудзи в новому сезоні погіршуються через потенційне скорочення посівних площ під кукурудзою та посушливий період у низці регіонів. УЗА оцінює прогноз урожаю кукурудзи на рівні 25,5 млн тонн, що на 800 тис. тонн менше за попередню оцінку і на 4,1 млн тонн менше, ніж торік – 29,6 млн тонн. При цьому потенційний експорт може становити близько 20,5 млн тонн (у поточному сезоні експорт очікується на рівні 26 млн тонн).
Урожай соняшнику 2024 року в УЗА очікують на рівні 13,7 млн тонн (у 2023 – 14,2 млн тонн). Потенційний експорт може становити до 250 тис. тонн (у поточному сезоні очікування 0,4 млн тонн), тоді як переробка соняшнику на рослинну олію може сягнути майже 13,6 млн тонн. У поточному сезоні переробка досягне 13,5 млн тонн.
У 2024 році врожай ріпаку можна очікувати на рівні 4,3 млн тонн (у 2023 році – 4,5 млн тонн), при цьому експорт 2024/2025 МР може становити – 3,4 млн тонн (у поточному сезоні – 3,7 млн тонн).
Що стосується сої, то це чи не єдина культура, під якою аграрії можуть збільшити площі через її прибутковість цього року. Урожай сої можна очікувати у 2024 році на рівні 5,5 млн тонн (у 2023 – 4,9 млн тонн). Потенційний експорт у 2024/2025 МР може сягнути 4 млн тонн (у поточному сезоні очікується на рівні 3,3 млн тонн).
Як повідомлялося, УЗА оцінювала врожай-2023 на рівні 82,8 млн тонн зернових та олійних.
Німеччина має намір виділити ще EUR60 млн для гуманітарної допомоги Україні, особливо для східних областей, заявила міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.
Про це вона сказала перед зустріччю зі своїми колегами з ЄС у Брюсселі в понеділок.
“Подальша гуманітарна допомога. Як федеральний уряд ми виділяємо ще EUR60 млн, особливо для сходу України. Тому що на сході України, як і раніше, всього не вистачає”, – сказала вона.
Бербок наголосила, що українці страждають під російською терористичною окупацією вже понад два з половиною роки, і Німеччина намагається і далі доставляти гуманітарну допомогу на схід України разом з міжнародними партнерами.
Також вона зазначила, що російський терор конкретно націлений на людей і на нормальне життя в Україні.
“Наша повна підтримка в цей час ще важливіша. Ми хочемо миру, і для забезпечення миру Україні потрібна підтримка в усіх її вимірах”, – заявила Бербок.
