Міністерство енергетики Литви має намір ввести заборону на використання китайського програмного забезпечення (ПЗ) під час будівництва сонячних і вітряних електростанцій потужністю понад 100 кВт, заявив глава відомства Дайнюс Крейвіс.
За його словами, подібних обмежень не планують щодо електростанцій малої потужності, встановлених жителями країни.
“Ми готуємо документи, щоб усе обладнання, навіть у приватних інвестиціях, яке генерує понад 100 кВт, не могло використовувати жодне китайське програмне забезпечення”, – сказав Крейвіс у четвер радіостанції Ziniu radijas, відповідаючи на запитання, чи повинна Литва відмовитися від китайських технологій в енергосистемі країни.
“Так і планується зробити. Я думаю, що рішення, які ми ухвалимо, вирішать проблему”, – сказав міністр.
Очільник Міненерго наголосив, що держустановам уже заборонено встановлювати програмне забезпечення китайського виробництва.
За словами Крейвіса, незважаючи на зростання кількості побутових виробників електроенергії, наразі загрози “надмірного використання” китайського обладнання на їхніх об’єктах немає.
Президент Литовської конфедерації промисловців Відмантас Янулявічюс заявив на засіданні комітету Сейму Литви з економіки наприкінці березня, що китайське ПЗ часто використовують під час будівництва об’єктів відновлюваної енергетики як у Литві, так і в решті Європи. Він запропонував шукати кошти для заміни китайських технологій на наявних електростанціях на західне ПЗ.
Український виробник морозива і заморожених напівфабрикатів “Три ведмеді” придбав компанію Nordis, що володіє заводом із виробництва напівфабрикатів і морозива в Польщі, повідомив засновник компанії Дмитро Ушмаєв українській редакції Forbes.
“Ми дійсно придбали завод Nordis у Польщі. За потенціалом Nordis схожий на “Трьох ведмедів”, – сказав Ушмаєв.
Власник підприємства відмовився розголосити суму угоди й уточнив, що українська компанія планує інвестувати в розвиток виробництва в Польщі.
За даними Міністерства юстиції Польщі, у вересні 2023 року у польського заводу з виробництва напівфабрикатів і морозива Nordis змінився менеджмент. Новим власником підприємства став засновник компанії “Три ведмеді” Дмитро Ушмаєв. До наглядової ради Nordis також увійшов директор українського виробника Андрій Тищенко.
Компанії Nordis належить завод на заході Польщі та складські приміщення. Компанія виробляє понад 100 видів морозива та напівфабрикатів. Також Nordis має дистрибуційну мережу в 19 містах Польщі. Попередній власник і CEO Nordis – Славомир Янковський.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ, раніше – “Дніпрококс”), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-березня поточного року скоротив виробництво прокату на 61% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11,5 тис. тонн із 29,4 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, випуск коксу за цей період зріс на 52,4% – до 69,8 тис. тонн із 45,8 тис. тонн.
При цьому в березні поточного року ДМЗ знизив випуск прокату на 41,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,2 тис. тонн. Але виробництво металургійного коксу зросло на 52,3% – до 24,4 тис. тонн.
“Порівняно з лютим у березні виробництво прокату зросло на 17,9%, металургійного коксу – на 7,8%”, – констатує видання.
Працівники ДМЗ виготовили унікальний шахтний скіп для рудника “Суха Балка”, що входить до групи. І уточнюється, що цей підйомний механізм є унікальним, тому що у світі більше немає таких шахтних скіпів об’ємом 25 куб. м і вантажопідйомністю 53 тонни з глибини 1500 м, зазвичай шахтарі використовують менші агрегати по 20 куб. м.
Скіп транспортували на копальню, де його вкрили антикорозійним покриттям – оцинкуванням і фарбуванням, на ньому розмістили футеровку виробництва Швеції. Наразі тривають роботи з монтажу скіпа в шахті “Ювілейна”.
“Проєкт з виготовлення шахтного скіпа було реалізовано в рамках вертикальної інтеграції ДМЗ з рудником “Суха Балка”. З роботою впоралися на відмінно, тому фахівцям ДМЗ вирішили довірити виготовлення наступного важливого агрегату – триповерхової шахтної кліті”, – сказав генеральний директор DCH Steel Віталій Баш.
Як повідомлялося, завод у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
ПАТ “Укрнафта” за підсумками діяльності у 2023 році отримала чистий прибуток 23,6 млрд грн, повідомив директор компанії Сергій Корецький у Facebook.
За його словами, незалежний аудит звітності завершено Grant Thornton Ukraine 3 квітня.
“Дивіденди за минулий рік удвічі перевищують кумулятивний результат останніх 10 років. Не втомлююся дякувати кожному і кожній, хто працює в компанії, і ще раз наголошу, що державне управління може і має бути ефективним”, – зазначив Корецький.
Як повідомлялося, затверджений Кабінетом міністрів фінансовий план “Укрнафти” на 2024 рік передбачає чистий дохід на рівні 118 млрд грн, чистий прибуток – 18 млрд грн.
У 2024 році компанія планує почати буріння 30 нових свердловин, закупити обладнання для інтенсифікації видобутку, інвестувати в оновлення мережі.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456. Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року “Укрнафта” випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Генеральне консульство України в Торонто відправило генератори в Харківську область, також триває робота над відправленням нової партії, повідомляє “Інтерфакс Україна” з посиланням на генерального консула України в Торонто Олега Ніколенко.
“Російські ракетні удари завдали серйозної шкоди енергетичній інфраструктурі в багатьох українських містах. Критична ситуація саме в Харківській області. Над її вирішенням працюють уряд і місцеві служби 24/7. Сьогодні ми відправили з Торонто генератори. Вони допоможуть людям мати доступ до електрики та тепла, поки не стабілізуються загальні системи. Працюємо і над новою партією”, – написав він у Фейсбук у середу ввечері.
“Будемо тягнути з Канади всю можливу допомогу, щоб підтримати наших громадян. Це – один із безумовних пріоритетів нашої роботи”, – наголосив Ніколенко.
Він окремо подякував керівництву поштово-логістичного оператора Meest Canada, які виступили партнерами цієї гуманітарної місії.
Реєстрації нових комерційних автомобілів (вантажні та спеціальні) у березні 2024 року зросли на 31% порівняно з тим самим місяцем 2023 року – до 1056 од., що також на 3% (або на 31 авто) більше, ніж у лютому поточного року, повідомляє “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
Згідно з повідомленням, до ТОП-5 марок ринку нових комерційних автомобілів минулого місяця увійшли: Renault – 370 од.; MAN – 84 од.; Citroen – 67 од.; Peugeot – 64 од. і Volkswagen – 58 од.
Як повідомлялося з посиланням на дані “Укравтопрому”, у березні 2023 року в Україні було продано 805 вантажних і спецавто проти 108 за той самий місяць 2022 року. П’ятірку лідерів сформували Renault (160 од.), Mercedes-Benz (93 од.), Citroen і Volvo (по 68 од), і Scania (60 од).
За даними асоціації, загалом за перший квартал 2024 року, український парк вантажних і спецавтомобілів поповнили майже 2,9 тис. нових машин, що на 28% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас, як повідомлялося на дані AUTO-Consulting, у сегменті вантажних автомобілів повною масою понад 3,5 тонни продажі в березні 2024 року скоротилися на 32%, або на 144 од., порівняно з березнем 2023 року – до 305 од. Лідирувала в ньому Scania з продажем 56 вантажівок, тоді як продажі MAN становили 33 од.
У 2023 році, за даними “Укравтопрому”, реєстрації в Україні нових комерційних автомобілів зросли на 65% до 2022 року – до 11,3 тис. од. При цьому сегмент вантажівок понад 3,5 т, за даними AUTO-Consulting, зріс на 56,5% – до 4853 од.
