Виробник опалювальних котлів АТ “Завод “Маяк” (Зміїв Харківської обл.) у період із 25 липня до 25 жовтня поточного року планує виплатити акціонерам дивіденди за підсумками 2023 року в розмірі 2,195 тис. грн на одну акцію (номіналом 1 тис. грн).
Відповідна інформація міститься в опублікованому порядку денному загальних зборів акціонерів компанії, призначених на 23 квітня.
В оголошенні не вказано розмір отриманого АТ “Завод “Маяк” чистого прибутку 2023 року, але, згідно з даними ресурсу Clarity-project, він становив 4,613 млн грн, скоротившись за рік у 2,6 раза.
За інформацією компанії, минулого року вона виплачувала дивіденди за результатами 2022 року в розмірі 2,896 тис. грн на акцію.
Статутний капітал АТ – 210 тис. грн, розділений на 210 акцій.
За даними Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), станом на третій квартал 2023 року 52,381% акцій АТ “Завод “Маяк” володіє гендиректор Олексій Муштай, пакетами по 14,2857% – Тетяна Самусенко і Зоя Гарагата.
Завод “Маяк” створено 1991 року, випускає побутову опалювальну техніку під ТМ “Маяк”.
За даними Clarity-project, чистий дохід компанії у 2023 році скоротився на 23,5% до 2022 року, до 69,8 млн грн.
Найбільший український оператор мобільного зв’язку “Київстар” у 2023 році наростив виручку на 8% – до 33,58 млрд грн, повідомила пресслужба компанії в четвер.
Зазначається, що в четвертому кварталі у зв’язку зі скасуванням плати за тариф користувачам після безпрецедентної кібератаки в грудні 2023 року виручка компанії знизилася на 3,3% в порівнянні з аналогічним показником 2022 року – до 7,9 млрд грн.
Показник EBITDA “Київстар” у 2023 році зріс на 8,1% – 19,77 млрд грн, а в четвертому кварталі знизився на 5,7% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 4,2 млрд грн. EBITDA margin компанії у 2023 році збереглася на незмінному рівні – 58,9%, водночас у четвертому кварталі вона знизилася на 1,4 п.п. – до 53,4%.
Капітальні інвестиції “Київстар” досягли найвищого показника за останні три роки 6,34 млрд грн – це на 6,8% більше, порівняно з 2022 роком. У четвертому кварталі капітальні інвестиції також зросли на 4,9% – до 2,57 млрд грн.
Загальний операційний дохід від надання послуг мобільного зв’язку у 2023 році зріс на 8,2% – до 31,39 млрд грн, скоротившись у четвертому кварталі на 3,9% – до 7,36 млрд грн. Дохід від послуг передачі даних зріс на 10% – до 18,52 млрд грн за минулий рік і на 3,8% – до 4,56 млрд грн у четвертому кварталі.
“Розвиток нових мобільних технологій і збільшення покриття 4G-мережі вплинули на споживання послуг мобільного інтернету. Так у четвертому кварталі 2023 року абоненти “Київстар” використовували мобільного інтернету на 9,6% більше, ніж у четвертий квартал 2022 року. Кількість абонентів, які користуються швидкісним мобільним інтернетом, збільшилася на 8,8% порівняно з четвертим кварталом 2022 року – до 14,3 млн користувачів”, – повідомила пресслужба “Київстар”, уточнивши, що послуги в мережі 4G отримують близько 60% абонентів компанії.
“Київстар” не повідомив про те, як змінилася кількість його абонентів, а також показники APRU і MOU у 2023 році. Повідомляється, що станом на грудень 2023 року обслуговував близько 24 млн абонентів мобільного зв’язку.
“Загальна кількість абонентів мобільного зв’язку “Київстару” в четвертому кварталі 2023 року знизилася на 3,4% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 23,9 млн унаслідок впливу чинників війни, як-от міграція населення за межі країни та тимчасова окупація низки населених пунктів”, – пояснили у пресслужбі.
Кількість абонентів мобільного інтернету в четвертому кварталі минулого року зросла на 0,9%, як порівняти з аналогічним періодом попереднього року, – до 17,7 млн осіб, зокрема абонентів 4G – на 8,8%, до 14,3 млн. Показник APRU в четвертому кварталі 2023 року скоротився на 1,4% – до 102 грн, показник MOU – на 4,5%, до 537 хв, кількість Гбайт, які використовує один абонент, зросла на 9,6% – до 9,9.
Операційний дохід “Київстар” від надання послуг фіксованого зв’язку 2023 року зріс на 2,3% – до 1,92 млрд грн, зокрема в четвертому кварталі-2023 – на 1,3%, до 476 млн грн. Водночас операційний дохід від надання послуг швидкісного домашнього інтернету на основі технології фіксованого широкосмугового доступу 2023 року зріс незначно – до 1,311 млрд грн проти 1,127 млрд грн роком раніше, а в четвертому кварталі – до 332 млн грн проти 290 млн грн за аналогічний період позаминулого року.
Кількість абонентів швидкісного домашнього інтернету “Київстар” у четвертому кварталі 2023 року скоротилася на 0,4% – до 1,1 млн осіб. Водночас показник ARPU абонентів зріс на 14,2% – до 98 грн. Показники кількості абонентів домашнього інтернету і APRU за весь 2023 рік не наводяться.
“Київстар” у 2023 році сплатив податків і зборів на загальну суму 10,8 млрд грн.
Майже 100% телеком-мережі компанії на підконтрольній території працює у звичайному режимі. У 2023 році команда “Київстар” відновила зв’язок у 190 населених пунктах, де мешкає понад 112 тисяч осіб і побудувала 1000 нових базових станцій для мережі 4G. Ще 4 тис. базових станцій було модернізовано з метою збільшення швидкості мобільного інтернету.
Франція збільшила витрати на оборону, частина з яких буде інвестована у виробництво на території України, заявив надзвичайний і повноважний посол Французької Республіки в Україні Гаель Весьєр.
Під час 16-го щорічного Київського Безпекового Форуму, започаткованого Фондом Арсенія Яценюка “Відкрий Україну” посол зазначив, що витрати Франції на оборону перевищили 2% від ВВП.
Щодо інвестицій в оборону, дипломат наголосив, що інвестиції потрібні й для того, щоб виробляти в Україні те, що потрібно українським Збройним силам.
“Ми говоримо: якщо ми можемо почати таке виробництво в Україні, слід це робити”, – сказав Весьєр.
Він також закликав підтримувати Україну для досягнення перемоги.
“Уявімо на секунду, якщо Росія переможе. Це означає, що Росія може знищити сусіда, а міжнародна спільнота нічого не можеш зробити у відповідь. Це означає, що багато країн скажуть: нам тепер потрібно приєднатися до ядерного клубу, тому що наша безпека під загрозою. Це буде більш ризикована і нестабільна ситуація, ніж сьогодні”, – підкреслив французький дипломат.
21-22 березня проходить 16-й щорічний Київський безпековий форум, організований для мобілізації трансатлантичної підтримки України.
Модернізація ТЕЦ є одним із ключових пріоритетів на 2024 рік, які менеджмент групи “Нафтогаз” обговорив із наглядовою радою компанії на виїзному засіданні 20 березня 2024 року.
“Об’єкти теплової генерації, передані “Нафтогазу”, у вкрай важкому стані. Вони роками не модернізувалися, війна теж негативно вплинула на їхню роботу. У сьогоднішніх умовах вони не можуть ефективно працювати і забезпечити належний рівень надійності. Тому нам необхідно знайти кошти на модернізацію цих об’єктів”, – повідомляється на сайті групи “Нафтогаз” із посиланням на її главу Олексія Чернишова в четвер.
Серед ключових пріоритетів групи в нинішньому році в “Нафтогазі” також виокремили зростання видобутку газу і нафти, збільшення обсягів газу іноземних енергокомпаній в українських ПСГ, розвиток клієнтських сервісів для побутових споживачів і захист об’єктів в умовах війни.
Зокрема, група планує за підсумками поточного року наростити видобуток природного газу на 0,5 млрд куб. м і залучити близько 4 млрд куб. м газу іноземних трейдерів для зберігання в українських підземних сховищах проти 2,5 млрд куб. м у 2023 році.
“Як і минулого року, нашим першочерговим пріоритетом залишається зростання видобутку власного українського газу та нафти. Наш план на 2024 рік – наростити видобуток блакитного палива щонайменше на півмільярда кубометрів. Ми збільшуємо темпи буріння нових свердловин, використовуємо сучасні технології як для дослідження надр, так і для безпосереднього видобутку газу”, – зазначив Чернишов.
Як повідомлялося з посиланням на главу “Нафтогазу”, група планує у 2024 р. видобути 15 млрд куб. м природного газу за рахунок ПАТ “Укргазвидобування” (УГВ) і ПАТ “Укрнафта”.
За словами Чернишова, 2023 року УГВ видобуло 13,5 млрд куб. м газу.
Зі свого боку, за інформацією глави УГВ Олега Толмачова, 2023 року компанія збільшила видобуток газу приблизно на 700 млн куб. м порівняно з 2022 роком. У 2022 році було видобуто 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного).
“Укрнафта” у 2023 р. збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (на 60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про передачу шести ТЕЦ від Фонду держмайна до НАК “Нафтогаз України” (Дніпровська в м. Кам’янське, Миколаївська, Криворізька, Херсонська, Одеська, а також ЦМК ДП Сєвєродонецька ТЕЦ) на початку серпня 2021 року. Пізніше уряд вирішив збільшити статутний капітал НАК на 646,248 млн грн шляхом додаткової емісії акцій за рахунок додаткових внесків до нього пакетів акцій цих ТЕЦ.
Великий український виробник посівної та ґрунтообробної техніки АТ “Ельворті” (раніше – “Червона Зірка”, Кропивницький), за попередніми даними, завершив 2023 рік зі збитком у розмірі 85,85 млн грн, що на 81,6% більше за аналогічний показник 2022 року.
Відповідна інформація міститься в опублікованому в системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) порядку денному загальних зборів акціонерів компанії, призначених на 25 квітня.
Згідно з проектом рішення зборів, збитки планується погашати за рахунок нерозподіленого прибутку минулих років.
За даними ресурсу Clarity-project, нерозподілений прибуток компанії на початок поточного року становив 611,039 млн грн.
Збори також мають намір, зокрема, переобрати наглядову раду.
АТ “Ельворті”, що входить до групи підприємств “Ельворті Груп” бізнесмена Павла Штутмана, спеціалізується на випуску посівної та грунтообробної техніки: сівалок для посіву зернових і просапних культур, культиваторів для суцільного та міжрядного обробітку ґрунту, дискових борін для ресурсоощадного обробітку ґрунту.
Як повідомлялося, у січні-вересні 2023 року компанія отримала 59,17 млн грн збитку проти чистого прибутку 29,3 млн грн за той самий період 2022 року, за падіння чистого доходу на 35% – до 422,93 млн грн.
За даними Clarity-project, чистий дохід за весь 2023 рік скоротився на 34,3% – до 490,7 млн грн.
Державне підприємство “Ліси України” підписало угоду про постачання 110 тисяч сіянців сосни та ялини із закритою кореневою системою (ЗКС) до Словаччини, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Замінюємо сировинний експорт продукцією власного виробництва. (…) Проводимо переговори про придбання сіянців із низкою клієнтів. Не тільки європейських”, – написав він у Facebook.
Болоховець нагадав, що вперше львівський насіннєво-селекційний центр ДП “Ліси України” експортував сіянці 2022 року. Відгуки європейських клієнтів щодо поставки були позитивні. Тож у 2023 році держпідприємство знову отримало великий контракт.
Гендиректор держпідприємства зауважив, що однією з переваг садивного матеріалу із ЗКС є можливість висаджувати його майже цілий рік, що суттєво спрощує роботу лісівників. При цьому витрати на створення лісу зменшуються на 35%. Адже сучасні заводи потребують значно меншого обсягу насіння, добрив, площ і робіт з догляду після висадки, бо сіянці із ЗКС мають більшу енергію росту.
Наразі лісонасіннєві заводи ДП “Ліси України” працюють у Житомирській, Тернопільській, Хмельницькій, Львівській, Кіровоградській областях. Цього року вже запущено в роботу ще один центр в Івано-Франківській області.
“Наша мета – 40 млн сіянців на рік із ЗКС. Більшу частину призначено для України, але плануємо нарощувати й експорт”, – резюмував гендиректор ДП “Ліси України”.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
