Українські підприємства в січні-червні поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 35,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 124,527 тис. тонн з 92,048 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у червні було експортовано 22,161 тис. тонн, у травні – 14,952 тис. тонн, у квітні – 26,153 тис. тонн, у березні – 20,907 тис. тонн металобрухту, у лютому – 23,194 тис. тонн, у січні – 17,160 тис. тонн.
У грошовому вираженні експорт металобрухту зріс на 45,9% – до $39,760 млн з $27,259 млн.
Експорт металобрухту в січні-червні здійснювався в Польщу (84,88%), Грецію (11,18%) і Німеччину (3,77%).
У перші шість місяців року країна імпортувала 501 тонну металобрухту на $250 тис. Імпорт здійснювали зі Словаччини (47,01% у грошовому вираженні), Туреччини (28,29%) і Польщі (11,95%), тоді як у січні-червні-2023 було ввезено 458 тонн на $180 тис.
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах триваючої війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів у 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився у 12,4 раза – до $19,271 млн.
Динаміка експорту товарів у січні-квітні 2024 року за найважливішими позиціями відносно аналогічного періоду 2023 року, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Португальська допомога Україні 2024 року становитиме понад EUR220 млн, оголосив прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру у Вашингтоні, де він бере участь у саміті НАТО 2024 року.
Як повідомляють на сайті португальського уряду, таку саму суму допомоги буде виділено 2025 року.
Прем’єр заявив, що взяв на себе зобов’язання представити на саміті план Португалії по досягненню 2% ВВП видатків на оборону, безпеку та інвестиції у 2029 році, що складе EUR6 мільярдів євро. У рамках цих інвестицій у безпеку й оборону “також передбачається масштабний фінансовий внесок у міжнародну коаліцію, у військову, гуманітарну, політичну та економічну допомогу Україні”, додав він.
Крім того, Монтенегру зазначив, що буде збільшено інвестиції “в залучення й утримання людського капіталу, а також у розвиток військової кар’єри”.
Прем’єр-міністр провів перші офіційні двосторонні переговори з Володимиром Зеленським на саміті НАТО у Вашингтоні
Новий уряд дотримуватиметься планів витрачати щонайменше 3 мільярди фунтів стерлінгів щороку на військову підтримку України “стільки, скільки буде потрібно” у її конфлікті з Росією, заявив Кейр Стармер.
Після своїх перших офіційних двосторонніх переговорів з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО у Вашингтоні прем’єр-міністр підтвердив, що військова допомога триватиме щонайменше до 2030-31 років.
На сьогодні Велика Британія пообіцяла майже 12 млрд фунтів стерлінгів на підтримку України з лютого 2022 року, з яких 7,1 млрд фунтів стерлінгів – на військову допомогу. Решта – на гуманітарну та економічну підтримку.
Під час переговорів із Зеленським Стармер підкреслив, що Україна перебуває на “незворотному” шляху до членства в НАТО. Однак дипломати на саміті НАТО кажуть, що встановлення будь-якого твердого графіку було б подарунком російському президенту Володимиру Путіну.
У четвер прем’єр-міністр скаже про це своїм колегам-лідерам: “НАТО було засновано поколінням, яке перемогло фашизм. Вони розуміли не лише цінність нашої сили, але й цінність наших цінностей.
“Ці цінності знову під загрозою. Путін повинен почути чітке послання, яке пролунає на цьому саміті – послання єдності і рішучості, що ми будемо підтримувати Україну усіма можливими засобами і так довго, як це буде потрібно для захисту наших спільних цінностей і нашої спільної безпеки”.
На саміті Стармер вперше зустрівся з президентом США Джо Байденом. Фото: Shawn Thew/EPA
Британські офіційні особи заявили, що, хоча потенційне повернення в Білий дім Дональда Трампа, чия прихильність до НАТО і України залишається неясною, вони зосереджені на тому, щоб привести альянс в найкращу форму, незалежно від того, хто переможе на виборах в США.
Стармер закликав союзників по НАТО збільшити оборонні витрати у відповідь на зростання глобальних загроз, в тому числі з боку Росії, оскільки він оприлюднив огляд планів Великої Британії додатково витратити десятки мільярдів фунтів стерлінгів на військові потреби.
Він скаже іншим 31 країнам НАТО, що передній край оборони євроатлантичного регіону – це українські окопи, і що міжнародне співтовариство не може похитнутися перед обличчям невпинної російської агресії.
Одним з найбільш нагальних прохань Києва до країн НАТО є багаторічне фінансування, яке дозволить йому планувати свою оборону від російських сил. Велика Британія найближчими тижнями доставить новий пакет артилерії та 90 ракет “Брімстоун”.
Наступного тижня уряд розпочне стратегічний оборонний огляд, але він, ймовірно, займе до року, а це означає, що на Стармера чиниться все більший тиск з вимогою підтвердити графік збільшення оборонних витрат Великої Британії до цільового показника у 2,5% ВВП.
Однак Люк Поллард, міністр збройних сил, заявив у середу, що уряд не збільшуватиме витрати на армію, якщо він не зможе забезпечити зростання економіки.
“Шлях до збільшення державних витрат на оборону, на школи, лікарні чи в’язниці лежить через зростання нашої економіки”, – сказав він в інтерв’ю ВВС.
“Якщо ми не будемо розвивати нашу економіку, у нас не буде грошей на підтримку тих державних послуг і амбіцій, які ми маємо – і це включає в себе оборону”.
Високопоставлене джерело з 10-ки припустило, що зобов’язання щодо 2,5% залишиться в силі, незалежно від того, чи досягне новий уряд своїх цілей зростання, і навіть якщо це викличе складні питання щодо того, як воно буде фінансуватися.
“Так, звичайно”, – сказали вони. “Прихильність до оборони є абсолютною. Але ми також впевнені, що отримаємо зростання в економіці, тому я не згоден з тим, що ми повинні чекати то на одне, то на інше”.
Даунінг-стріт не змогла підтвердити, чи буде стратегічний оборонний огляд опублікований до всеосяжного огляду витрат, який очікується цієї осені, але припустила, що це не займе цілий рік.
Стармер вперше зустрівся з Джо Байденом на заході з нагоди саміту НАТО. Вони перекинулися кількома словами наодинці, потиснувши руки перед камерами. Пізніше Стармер провів свої перші двосторонні переговори з президентом США в Білому домі.
Прем’єр-міністр, пристрасний футбольний вболівальник, подарував президенту футболку “Арсеналу” з прізвищем “Байден” і цифрою 46 на спині – відсилання до його статусу 46-го президента США. “Це команда [Стармера], і [він] подумав, що це буде особистий подарунок”, – сказав високопоставлений чиновник №10.
Раніше він подарував Еммануелю Макрону, президенту Франції, футболку “Арсеналу”. Він також подарував Байдену копію оригіналу Атлантичної хартії, яка призвела до створення НАТО, з поправками, внесеними тодішнім прем’єр-міністром лейбористів Клементом Еттлі, в рамці.
ТОВ “Нова пошта”, найбільший логістичний оператор України з групи NOVA, повністю розмістило випуск відсоткових незабезпечених облігацій серії “Е” загальною номінальною вартістю 1 млрд грн.
Як ідеться в повідомленні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) України, вона зареєструвала звіт про результати емісії 4 липня, тоді як першочергово випуск було зареєстровано 26 квітня цього року.
Державний Ощадбанк (Київ) 21 травня повідомив, що уклав із “Новою поштою” угоду про придбання облігацій серії “Е” з терміном погашення 15 місяців на суму 650 млн грн. Уточнювалося, що це вже третя угода з 2019 року з фінансування держбанком “Нової пошти” шляхом придбання корпоративних облігацій.
“Завдяки залученому фінансуванню “Нова пошта” має можливість активно інвестувати в розвиток і поліпшення операційних процесів, швидко відновлюватися після обстрілу інфраструктури, а наші клієнти – продовжувати отримувати якісний сервіс”, – цитується директор департаменту корпоративних фінансів групи NOVA Сергій Єрмоленко.
Як повідомлялося, НКЦПФР 26 квітня 26 квітня також зареєструвала також випуск облігацій серій “F” обсягом 1 млрд грн, однак інформація про підсумки цієї емісії поки що відсутня.
Згідно зі звітом за 2023 рік, публічна пропозиція облігацій серії “Е” стартувала 19 лютого цього року, серії “F” – 19 березня, термін їхнього погашення – відповідно 18 лютого і 18 березня 2027 року.
У 2023 році “Нова пошта” здійснила два випуски облігацій – “C” і “D” – кожен номінальним обсягом по 800 млн грн. Облігації серії “C” були випущені на термін 12 місяців зі ставкою 24% річних, тоді як серії “D” – на 20 місяців зі ставкою 23% річних.
Раніше, у лютому 2023 року, “Нова пошта” погасила випущені в березні 2020 року облігації серії “В” на 700 млн грн.
Консолідований чистий дохід ТОВ “Нова пошта” у 2023 році становив 43,65 млрд грн, що на 53,3% більше за показники 2022 року, а консолідований чистий прибуток сягнув 4,28 млрд грн, що на 31,1% краще за показник 2022 року.
Згідно з неконсолідованою звітністю, ТОВ “Нова пошта” у 2023 році збільшило чистий прибуток на 85,7% – до 3 млрд 967,2 млн грн, його виручка зросла на 54% – до 36,47 млрд грн.
