АТ “Укргазвидобування” за 2023 рік сплатило 23,8 млрд грн рентних платежів, повідомила пресслужба компанії.
За її даними, із зазначеної суми 1,19 грн, або 5%, надійшло до бюджетів місцевого та обласного рівнів, де компанія здійснює діяльність.
Найбільше відрахувань отримали бюджети Харківської та Полтавської областей – 584,16 млн грн і 496,34 млн грн відповідно.
Сума рентних платежів розраховується відповідно до ціни продажу природного газу “Укргазвидобування” на користь НАК “Нафтогаз України”.
Як повідомлялося, 2022 року УГВ видобуло 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж 2021-го.
Перед “Укргазвидобуванням” на 2023 рік поставлено завдання збільшити видобуток природного газу на 1 млрд куб. м – до 13,5 млрд куб. м.
За оперативними даними, компанія за підсумками 2023 року наростила видобуток більш ніж на 0,7 млрд куб. м. На кінець 2023 року УГВ досягло середньодобового видобутку 37,5 млн куб. м.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Підприємства групи “Нафтогаз” сплатили 90,2 млрд грн податків 2023 року.
“За минулий рік наша група компаній перерахувала: 83,4 млрд грн – до державного бюджету, 6,8 млрд грн – до місцевих бюджетів”, – повідомив “Нафтогаз” у Телеграм-каналі в понеділок.
При цьому уточнюється, що, зокрема, у грудні 2023 року підприємства групи перерахували до державного бюджету 6 млрд грн, до місцевих бюджетів – 0,5 млрд грн.
“Енергетична безпека нашої країни – одне з ключових завдань групи “Нафтогаз”. Однак не менш важливим є і сприяння економічному розвитку України. Ми продовжуємо залишатися одним із найбільших платників податків для держави”, – зазначив процитований на сайті компанії глава “Нафтогазу” Олексій Чернишов.
Наразі ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” продовжує постачати газ 12,3 млн споживачів. Укладено 1 242 договори з 449 підприємствами теплокомуненерго (ТКЕ) і 793 ОСББ.
Крім того зазначено, що 7 ТЕЦ в управлінні групи продовжують забезпечувати теплом тисячі українців у Кам’янському, Кривому Розі, Новояворівську, Новому Роздолі, Миколаєві, Одесі та Херсоні.
“Запасів газу в українських сховищах достатньо для успішного завершення опалювального сезону”, – зазначили в “Нафтогазі”.
Швейцарія планує виділити 1,5 млрд франків на відновлення України на період із 2025 до 2028 року в межах стратегії з міжнародного співробітництва, заявила президентка Швейцарської Конфедерації Віола Амхерд.
“Швейцарія робить великий фокус на відновленні … Політичним компасом відновлення служать принципи, закладені на конференції в Лугано. На підтримку України Швейцарія запланувала на період із 2025 до 2028 року 1,5 млрд франків у рамках стратегії з міжнародного співробітництва”, – заявила Амхерд на пресконференції з президентом України у Швейцарії в понеділок.
Вона також зазначила, що обговорила із Зеленським питання гуманітарного розмінування в Україні та продовольчу безпеку, пов’язану з обмеженням вивозу зерна і продуктів харчування Чорним морем через російську агресію.
“Якщо в такій великій країні-експортері, як Україна, буде збиратися менше врожаю, продуктів харчування, то це матиме великі негативні наслідки. У зв’язку з цим, ми обговорювали зусилля ООН, спрямовані на полегшення безперешкодного вивезення продуктів харчування та добрив з України через Чорне море. Рішення Росії не продовжувати зернову ініціативу робить загрозу для продовольчої безпеки в усьому світі”, – заявила Амхерд.
Своєю чергою, президент України, відповідаючи на запитання, на відновлення яких об’єктів буде спрямовано швейцарські кошти, зазначив, що Україна потребує зміцнення енергосистеми та будівництва бомбосховищ.
“Ви знаєте, що багато представників уряду Швейцарії були (в Україні – ІФ-У) неодноразово. Вони бачили, що тисячі шкіл України, українські дітлахи під постійним ризиком ракетних ударів, застосування балістики, застосування іранських дронів. І тому питання бомбосховища, питання безпеки для дітей дуже актуальні”, – сказав він.
Він також нагадав, що “Україна пережила кілька блекаутів, і це було дуже складно, але цієї зими ми міцніші, і це треба зміцнювати”.
“Має бути децентралізована енергосистема, і вона має бути в безпеці. Також як і водопостачання”, – резюмував президент.
Темпы роста мировой экономики замедлятся в 2024 году, полагают более половины (56%) главных экономистов компаний, опрошенных в рамках Всемирного экономического форума (ВЭФ) в Давосе.
Оставшаяся доля респондентов ожидает сохранения темпов роста мирового ВВП на уровне 2023 года или их ускорения.
По оценкам Международного валютного фонда, глобальная экономика вырастет на 2,9% в 2024 году после роста на 3% в 2023 году.
Наибольший пессимизм экономисты испытывают в отношении Европы – три четверти опрошенных (77%) полагает, что рост в регионе будет слабым или очень слабым. Тем временем в Южной Азии умеренного или сильного роста ждут 93% респондентов, в Восточной Азии – 86%.
Темпы роста ВВП США будут варьироваться от умеренных до сильных, полагают 56% опрошенных главных экономистов. Еще в сентябре процент составлял 78%. В то же время лишь 13% ожидают высокой инфляции в Штатах и Европе.
Организаторы ВЭФ опросили 30 главных экономистов банков, консалтинговых фирм, международных организаций и крупнейших компаний, включая Microsoft и Google.
“Мировую экономику снова ждет испытание в этом году, – отметила управляющий директор ВЭФ Саадия Захиди. – Мировая инфляция ослабевает, однако рост экономики буксует, финансовые условия остаются жесткими, напряженность усугубляется, а неравенство увеличивается, что подчеркивает срочную необходимость в международном сотрудничестве для создания условий для устойчивого и инклюзивного экономического роста”.
Детальнее о ситуации в украинской и мировой экономике смотрите в видео на YouTube-канале «Клуб экспертов» по ссылке:
Подписаться на канал можно здесь: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, економіст, КЛУБ ЭКСПЕРТОВ, ПРОГНОЗ, ЭКОНОМИКА
Динаміка імпорту товарів у січні-жовтні 2023 року за найважливішими позиціями та відносно 2022 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Експорт товарів з України 2023 року впав на 18,5% до попереднього року – з $44,2 млрд до $36 млрд, тоді як імпорт зріс на 14,4% – з $55,5 млрд до $63,5 млрд, повідомила Державна митна служба в п’ятницю.
У підсумку, згідно з її даними, зовнішній товарообіг України за 2023 рік знизився всього на 0,3% – до $99,4 млрд.
Уточнюється, що оподатковуваний імпорт становив $52,6 млрд, або 83% від загальних обсягів імпортованих товарів. Зазначається, що податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту 2023 року зросло на 38% – до $0,49/кг.
Згідно з оприлюдненими даними, найбільше імпортували товарів в Україну Китай – на суму $10,4 млрд, Польща – $6,6 млрд і Німеччина – $4,9 млрд, тоді як найбільше експортувалося в Польщу – на $4,7 млрд, Румунію – на $3,7 млрд, а також Китай – на $2,4 млрд.
У загальних обсягах ввезених 2023 року товарів 65% становили машини, обладнання та транспорт – $19,8 млрд (під час митного оформлення таких товарів до бюджету сплачено 141,7 млрд грн, або 31% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $11 млрд (до бюджету сплачено 74,8 млрд грн, або 16% митних платежів) і паливно-енергетичні товари – $10,3 млрд (103,4 млрд грн, або 23% митних платежів).
Топ-3 експорту з України 2023 року становили продовольчі товари – $21,8 млрд, метали та вироби з них – $3,9 млрд, а також машини, обладнання та транспорт – $2,9 млрд.
У Держмитслужбі уточнили, що під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 559,2 млн грн.
Детальніше про ситуацію в українській і світовій економіці дивіться у відео на YouTube-каналі “Клуб експертів” за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=byJnfmie7bM
Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ECONOMY, EXPERTS CLUB, URAKIN, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, МАКРОЭКОНОМИКА, ЭКОНОМИКА
