Національний банк України (НБУ) 8 і 9 січня 2024 року виключив 42 небанківські фінансові установи з Державного реєстру фінустанов і ще чотири – з Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги.
Згідно з повідомленням на сайті регулятора, причиною такого рішення стала відсутність у цих компаній на 1 січня 2024 року чинних ліцензій на надання фінансових послуг.
За даними НБУ, з Держреєстру фінустанов виключено товариства з обмеженою відповідальністю “Морган Кепітал”, “ФК “Новий світ”, “ФК “Фінекстра”, “Автоцентр “Мотор Сіті”, “ДСД Фінанс”, “Інформ-Актив”, “ФК Факторинг Альфа”, “ФК “Контракт плюс”, “ФК “Фінтакт”, “ФК “ХІТ”, “Віріді-Люкс”, “Регіональний Кредит”, “ФДС Фінанс”, “ФК “Проксіма”, “Паритет Фінанс”, “ФК “Фінактив”, “ФК “Арго”, “Факторингова компанія “Фонд боргових зобов’язань”, “ФК “Український капітал”, “ФК “Авіла Фінанс”, “Європартнер Фінанс”, “ФК “Фінгрупп Фактор” і “ФК “Фінтех рішення”.
Також із цього реєстру виключено ПЗ: “Ломбард “Добрі традиції” ТОВ “Мій капітал” і ТОВ “Гарантія успіху”, “Кучер і компанія ломбард “Партнер”, “Ломбард Приват” Січ С.В. і компанія”, “Ваш Ломбард “Лукачек і компанія”, “Ломбард” Кузьмін і Кузьмін “Євроком”, “Євроломбард” Астапенка О.А. та Світашова Т.В.”, “Ломбард” Кузьмін і Кузьмін “Євроком”, “Євроломбард” Астапенка А.О. і Світашова Т.В.”, “Ломбард” Кузьмін і Кузьмін “Євроком”, “Ломбард” Кузьмін і Кузьмін. “, “Ломбард “Реверс” ТОВ “Тамплієрія” і компанія”, “Ломбард Заставне товариство “Діамантовий дім” ТОВ “Монета” і компанії”, “Ломбард Фармація і ко”, “Хруща і компанії “Ломбард АВК”, “Ломбард “Алатір” ТОВ “Трісель” і компанія”, “Ломбард “Віста” ТОВ “АЙ-ТЕ 911″ і компанія”, “Ломбард – Каркузаєв і компанія”, “Ломбард “Неведров Ю. А. і компанія”, “Лисенко і компанія-ломбард”, “Ломбард “Кредит ВІП-Голд і компанія”, “Універсальний ломбард “ГРОШОВИЧОК” ТОВ “Фінансова допомога” і компанія”, “Ломбард “Преміум” Величко Олександр Вікторович і компанія” та ПрАТ “Семпре Систем Фінанс”.
Крім того, з Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, виключено товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрно-Грузова компанія”, “Альфа-Лізинг Україна”, “Кар Інвест Україна”, “Лайт Лізинг”.
Кількість вакансій на 01.11.2023 (тис од) за даними держцентру зайнятості
Open4Business.com.ua та experts.news
Україна отримала підтвердження фінансування участі в 10 спільних проєктах із країнами-членами ЄС за програмою EU4Health у розмірі EUR 4,5 млн.
Як повідомило Міністерство охорони здоров’я, програма реалізується в межах угоди між Україною та ЄС, укладеної у 2022 році, щодо участі України в програмі EU4Health участі в 10 спільних проєктах з іншими країнами-членами ЄС.
У межах програми Єврокомісія схвалила фінансування для реалізації в Україні проєктів із профілактики серцево-судинних захворювань і діабету, моніторингу та профілактики онкологічних та інших неінфекційних хвороб, посилення інфекційного контролю в лікарнях і серед медпрацівників, поліпшення діагностики рідкісних захворювань та обміну досвідом у лікуванні між країнами ЄС.
У рамках проєктів проводитиметься навчання фахівців з контролю за лікарськими засобами та медвиробами за стандартами ЄС, а також за новітніми методами лікування та оцінкою медичних технологій, впровадження європейської системи оцінки безпеки крові, тканин і клітин людини.
Крім того, проєкти спрямовані на інтеграцію української системи електронного здоров’я в єдину електронну систему охорони здоров’я ЄС, взаємодію між країнами ЄС для спільного формування пріоритетів, цілей і заходів щодо поліпшення глобального здоров’я громадян ЄС і посилення системи реагування на транскордонні загрози та епіднагляду за ними.
МОЗ уточнює, що в межах робочої програми 2023 року було оголошено 12 конкурсів для неурядових організацій, загальний бюджет яких становить близько EUR20 млн. Вони стосуються, зокрема, напрямів доступу до медичної допомоги, психічного здоров’я, профілактики та діагностики неінфекційних захворювань (НІЗ).
Кожна країна-учасник програми визначає національний програмний комітет (представники МОЗ) та координаторів за напрямами реалізації проєктів усередині країни, в Україні визначено фахівців Центру громадського здоров’я.
Загальний бюджет програми EU4Health на 2021-2027 роки становить EUR5,3 млрд. EU4Health реалізується через щорічні робочі програми. Угода дає змогу Україні отримувати фінансування ЄС у сфері охорони здоров’я на рівних умовах із країнами ЄС, Норвегією, Ісландією та Молдовою.
Участь України в програмі передбачає сплату щорічного внеску, загальна сума якого становить EUR 12,1 млн (2022-2027 роки). У 2022 році підписано угоду про скасування членського внеску для України в той рік. Наразі Міністерство охорони здоров’я та Міністерство закордонних справ проводять роботу щодо ратифікації угоди у Верховній Раді та про скасування членських внесків для України до кінця дії програми (до 2027 року).
За 2023 рік через електронний аукціон OpenMarket (Державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України) продано майна на понад 1,9 млрд грн. Загально успішно реалізовано 4 339 лотів. Додатково зароблено для продавців 206 млн грн.
Нагадуємо, що ДП «СЕТАМ» працює за такими напрямками, як:
• Реалізація арештованого державними та приватними виконавцями, а також конфіскованого за рішеннями судом, майна;
• Реалізація активів банків, а також прав вимоги;
• Проведення аукціонів з реалізації майна за заявками фізичних і юридичних осіб (добровільний продаж);
• Проведення аукціонів по оренді майна;
• Продаж прав на укладення договору фінансового лізингу.
У рамах добровільного продажу за минулий рік було реалізовано майна на 544 млн грн. Додатково зароблена сума для продавців складає понад 44 млн грн. Виконавцями було продано арештованого майна через OpenMarket на загальну суму понад 1,4 млрд грн.
Успішні аукціони з найбільшою вартістю за 2023 рік:
Адміністративно складський комплекс у Київській області.
Ціна продажу: 200 500 000 грн.
Продавець: Приватний виконавець.
Посилання на лот: setam.net.ua/auction/519297
31 земельна ділянка у Київській області, с. Козин.
Ціна продажу: 118 761 601 грн.
Продавець: АТ «Укрексімбанк».
Посилання на лот: setam.net.ua/auction/526989
Будинок у м. Київ на вул. Старонаводницькій.
Ціна продажу: 88 453 986 грн.
Продавець: АТ «Укрексімбанк».
Посилання на лот: setam.net.ua/auction/527335
«Торік підприємство сплатило податків, зборів, обов’язкових платежів та дивідендів до держбюджету на загальну суму понад 38,6 млн грн. Довіра до нашого аукціону постійно зростає, підтвердженням цього є база користувачів системи, яка на сьогодні складає майже 100 тисяч і є однією з найбільших в Україні», — наголосив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Олександр Мамро.
Аукціон OpenMarket (ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України) — це простий та ефективний засіб реалізації та придбання майна через мережу інтернет. Онлайн-аукціон працює на всій території України з 2014 року. Загальна сума продажу з початку роботи 22 млрд грн.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з активами в Україні у 2023 році виробила 3,845 млн тонн окатишів, що на 36,5% менше, ніж у 2022 році (6,053 млн тонн), і пов’язано з тим, що 2022 рік включав період повномасштабного виробництва до початку вторгнення РФ в Україну.
Згідно з повідомленням компанії в четвер, виробництво окатишів у четвертому кварталі 2023 року впало порівняно з попереднім кварталом удвічі – до 0,627 млн тонн, однак це на 50,4% більше, ніж у четвертому кварталі 2022 року.
Зазначається, що у 2023 році виробляли тільки преміальні окатиші із вмістом заліза 65%, тоді як окатиші прямого відновлення заліза (DRI, 67% заліза) і окатиші із вмістом заліза 62% не випускали.
Крім того, уточнюється, що в загальному обсязі виробництва враховано 50 тис. окатишів, вироблених у четвертому кварталі з концентрату третіх сторін.
“Навіть із настанням зими ми змогли експлуатувати одну, а іноді й дві з наших чотирьох ліній з виробництва окатишів, щоб відповідати наявним у нас скороченим експортним потужностям і продовжувати постачати продукцію преміум-класу нашим преміальним клієнтам”, – наводяться в релізі слова тимчасового виконавчого голови Лусіо Дженовезе.
Говорячи про минулий рік, компанія зазначає загибель 14 співробітників, які служили у Збройних силах України, що збільшило загальну кількість загиблих співробітників із початку російського вторгнення 2022 року до 34. Уточнюється, що наразі у ЗСУ служать 754 наших співробітники Ferrexpo.
Вказується, що компанія продовжує зберігати більшу частину працівників, незважаючи на те, що була змушена значно скоротити виробництво. Це разом зі зростанням витрат на логістику за відсутності доступу до експортних маршрутів Чорного моря призвело до зниження рентабельності.
Однак, зазначається в повідомленні, нещодавній успіх України у відкритті експортних коридорів Чорного моря дав змогу відновити перевезення з певних портів.
“Коли настане час, Ferrexpo планує запустити додаткову лінію з виробництва окатишів і відновити експорт за цим маршрутом, за умови, що це буде безпечно та економічно ефективно”, – наголошується в релізі.
Крім того, зазначено, що ціни на залізну руду зросли більш ніж на 20% у четвертому кварталі, завдяки підтримці Китаєм більш сталеємних секторів його економіки, і продовжували утримуватися на цьому рівні аж до Нового року.
“Ми також відзначаємо перші ознаки зростання попиту на окатиші в Європі. У сукупності ці фактори можуть підтримати нашу велику базу фіксованих витрат і більш високі витрати на логістику. На мою думку, поліпшення попиту і підвищення цін є хорошою ознакою для Ferrexpo на майбутній рік”, – підсумував Дженовезе.
Зазначається, що чиста грошова позиція групи з урахуванням незначних коригувань на кінець року становила приблизно $109 млн порівняно з $106 млн роком раніше з мінімальними зобов’язаннями з лізингу та відсутністю заборгованості.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Ferrеxpo в першому півріччі 2023 року скоротила чистий прибуток утричі – до $27,01 млн за умови падіння виручки в 2,8 раза – до $334,01 млн, а її EBITDA впала в 7,6 раза – до $63,64 млн.
Українські металургійні підприємства за підсумками роботи у 2023 році збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у середу, за минулий рік виплавка сталі знизилася на 0,6% – до 6,228 млн тонн.
Виплавка чавуну за цей період скоротилася на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
