Група компаній “Нова пошта” запустила перше відділення Nova Post у Латвії – в її столиці Ризі, повідомила прес-служба групи в п’ятницю.
Згідно з прес-релізом компанії в п’ятницю, у відділенні Nova Post в Ризі, яке працює сім днів на тиждень, клієнти можуть отримувати і відправляти в Україну документи, посилки і вантажі до 100 кг.
Вартість доставки в Латвію з України становить: 250 грн за документи, а також 400 грн, 600 грн і 1,2 тис. грн за посилки до 2 кг, 10 кг і 30 кг відповідно. При відправленні посилки від 30 до 100 кг оплачується 40 грн за кожен кілограм.
Зазначається, що термін доставки з України до Латвії або назад – 5 діб.
Крім того, на території Латвії діє послуга виклику кур’єра через додаток “Нової пошти”.
“Викликати кур’єра можна через сайт і мобільний додаток. Доставка або забір відправлення кур’єром з адреси – сплачується додатково +100 грн для відправок до 30 кг або +250 грн за кожні 100 кг”, – уточнено в повідомленні компанії.
Nova Post вже відкрила 68 відділень у Латвії, Естонії, Литві, Польщі, Чехії, Румунії, Німеччині, Словаччині та Молдові і планує до кінця року з’явитися в Угорщині, Італії, Франції та Австрії.
У мережу “Нова пошта” в Україні на початок липня 2023 року входило понад 10 тис. відділень і понад 14 тис. поштоматів.
До ГК входять українські та зарубіжні компанії, зокрема “Нова пошта”, “НП Логістик”, платіжна система NovaPay і “Нова пошта Глобал”.
Українські суди розглядають 443 справи за позовами НЕК “Укренерго” до її боржників на загальну суму основного боргу приблизно 50 млрд грн, повідомляється на сайті компанії в п’ятницю.
Водночас “Укренерго” закликала Національну комісію, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), переглянути її рішення, які забороняють застосування штрафних санкцій щодо боржників і суб’єктів, які відкладають розрахунки за послуги компанії.
“Комісія своїми рішеннями позбавила компанію ключових інструментів для роботи з боржниками. Зокрема, постанова НКРЕКП №332 від 25 лютого 2022 року (п. 16), забороняє “нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, укладеними відповідно до закону про ринок електричної енергії між учасниками цього ринку”, – вказала НЕК.
На думку компанії, своїми рішеннями НКРЕКП фактично дозволила боржникам не платити “Укренерго” за надані послуги, насамперед із передання та диспетчеризації, позбавивши їх “покарання” за несвоєчасну сплату та накопичення боргів.
Там також зазначили, що в липні 2022 року “Укренерго” офіційно звернулося до НКРЕКП із проханням перевірити компанії, які систематично не оплачують послугу з передачі е/е, але внаслідок цього вона вже понад рік не може в повному обсязі отримати виплати від найбільших боржників.
“Причина – комісія розпорядилася відтермінувати для них оплату послуг за передачу електроенергії. У 2023 році НКРЕКП своїм рішенням продовжила можливість відстрочити розрахунки з “Укренерго” великим боржникам”, – пояснила НЕК.
Як повідомлялося, двома днями раніше НКРЕКП заявила, що розв’язання питання боргів на ринку е/е полягає не у встановленні нового тарифу на послуги з її передавання, на чому наполягає “Укренерго”, а в налагодженні ефективної господарської діяльності, зокрема претензійно-позовної роботи компанії з боржниками зі сплати тарифів на передавання, диспетчерське управління та послуги на балансувальному ринку, чиї борги становлять на кінець вересня 48,8 млрд грн.
Зі свого боку “Укренерго” повідомила, що “розуміючи чутливість питання вартості електроенергії для українського бізнесу, підготувала і направила НКРЕКП три варіанти зміни тарифів компанії на послуги з передачі та диспетчеризації”.
“Укренерго” для покриття боргів на ринку електроенергії залучила кредити державних і міжнародних банків, а також випустила “зелених” облігацій на 45,79 млрд грн.
На кінець жовтня дебіторська заборгованість компанії становить приблизно 60 млрд грн, кредиторська – 50 млрд грн.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення Андрія Яневського на посаду Надзвичайного і Повноважного посла України в Королівстві Данія.
Відповідний документ №714/2023 оприлюднено на сайті президента.
Указ набирає чинності з дня оприлюднення.
Раніше Андрій Яневський обіймав посаду керівника департаменту забезпечення роботи керівництва МЗС України.
Іншим своїм указом президент України звільнив Михайла Видойника з посади Надзвичайного і Повноважного посла України в Королівстві Данія.
Відповідний указ №710/2023 оприлюднено на сайті президента.
Указ набирає чинності з дня оприлюднення.
Михайло Видойник обіймав посаду посла України в Королівстві Данія з 25 червня 2018 р.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що президент України Володимир Зеленський може незабаром відвідати Бразилію.
“Зеленський незабаром може поїхати до Бразилії. Луле да Сілві завжди будуть раді в Україні”, – сказав Кулеба в інтерв’ю El Economista (Мексика), La Nación (Аргентина) і CNN Brazil.
Відповідаючи на запитання, чи відома вже дата візиту Зеленського до Бразилії, глава МЗС сказав, що “над цим ведеться робота”.
Крім того, за словами міністра, після візиту Зеленського до Бразилії може бути заплановано візит до інших країн регіону.
“Аргентина включена до списку через значну присутність українців у країні та за гуманітарну допомогу, яку вона нам надала”, – повідомив Кулеба.
Також міністр подякував Бразилії за те, що як голова Ради Безпеки вона скликала екстрене засідання після жорстокої атаки Росії на с. Гроза в Харківській області. Гроза в Харківській області.
Він зазначив, що радник з національної безпеки Бразилії продовжуватиме брати участь у консультаціях щодо української “формули миру”.
“Скоро буде призначено нову зустріч, її вже підтвердила Бразилія. Це хороший знак для відносин між двома країнами”, – наголосив Кулеба.
Національний банк України (НБУ) оштрафував ТДВ “Страхова група “Оберіг” (Київ) на суму 34 тис. грн за подання страховою компанією регулятору завідомо недостовірної інформації в даних звітності, повідомляється на сайті НБУ.
А саме за порушення строку надання зміненої редакції Внутрішньої політики щодо формування технічних резервів, порушення строку надання письмового повідомлення про порушення виконання зобов’язань за діючими договорами разом із переліком заходів та строків щодо приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства. А також за порушень виконання зобов’язань за договорами страхування протягом трьох робочих днів з дати такого порушення.
Рішення ухвалено 27 жовтня 2023 року за результатами інспекційної перевірки Національного банку та набирає чинності 30 жовтня 2023 року. Компанія має сплатити штраф протягом семи робочих днів.
Як повідомлялося, компанія спеціалізується на ризиковому страхуванні, створена 2014 року.
Статутний капітал 35 млн грн.
Аграрії всіх областей України намолотили 63,2 млн тонн зернових та олійних культур, з них 43,4 млн тонн зернових, 19,6 млн тонн олійних культур, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 8849,8 тис. га за врожайності 49,0 ц/га.
До теперішнього часу в Україні завершено збирання та обмолот ячменю з 1505 тис. га (101% плану), якого отримано 5,890 млн тонн; пшениці – з 4695 тис. га (101%) зібрано 22,409 млн тонн; гороху – з 154,4 тис. га (103%) отримано 398,2 тис. тонн, а також ріпаку – з 1396 тис. га (98%) отримано 4,005 млн тонн насіння.
Завершується збирання проса, якого з 78,6 тис. га (93%) отримано 178,4 тис. тонн, і гречки – з 138,1 тис. га (97%) намолочено 205,6 тис. тонн. Кукурудзи з 1947,3 тис. га (34%) намолочено 13,320 млн тонн.
Крім того, інших зернових і зернобобових культур намолочено 964,9 тис. тонн з 332,5 тис. га.
В Україні триває збирання олійних культур, зокрема соняшнику – 11,074 млн тонн (10,211 млн тонн тижнем раніше) з площі 4,687 млн га (86%), сої – 4,507 млн тонн (4,2411 млн тонн) з 1,729 млн га (91%).
Цукрові буряки викопано з площі 155,4 тис. га (125,3 тис. га тижнем раніше), що склало 50% планових площ. Його отримано 7,334 млн тонн.
Мінагрополітики також відстежує інформацію щодо врожайності сільгоспкультур, яка по пшениці становила 47,6 ц/га, ячменю – 39,2 ц/га, гороху – 25,8 ц/га, просу – 22,7 ц/га, гречці – 14,9 ц/га. Урожайність кукурудзи – 68,4 ц/га, ріпаку – 28,7 ц/га, сої – 26,1 ц/га, соняшнику – 23,6 ц/га. Урожайність цукрових буряків – 472,1 ц/га.
При цьому в міністерстві уточнили, що аграрії Запоріжжя завершили збирання всього врожаю цього року.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 79,1 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернові буде отримано в таких обсягах: пшениці – 21,7 млн тонн, ячменю – 5,7 млн тонн і кукурудзи – 28,5 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 21,6 млн тонн, зокрема, соняшнику – 13 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,6 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
