Світовий банк покращив прогноз економічного зростання в Узбекистані цього і наступного року. В опублікованій 5 жовтня доповіді про економіку регіону Європи та Центральної Азії говориться, що зростання ВВП Узбекистану наблизиться до 5,5% у 2023 році (+0,4 п. п. порівняно з червневим прогнозом) і може поступово прискоритись у середньостроковій перспективі, досягнувши 5,6% (+0,2 п. п.) та 5,8% у 2024 та 2025 роках, відповідно.
Зростання споживання в 2023 році знизиться, що пов’язано з обсягами грошових переказів, що зменшуються, з Росії.
Очікується прискорення зростання імпорту цього року. Його обсяги продовжуватимуть зростати у середньостроковій перспективі для підтримки темпів модернізації економіки.
Із зменшенням грошових переказів поточний дефіцит платіжного балансу країни досяг 6,3% у першому півріччі і продовжуватиме збільшуватися.
За прогнозами, бюджетний дефіцит збільшиться до 5% ВВП у 2023 році через високі витрати в секторі енергетики, вищі витрати на освіту, заробітну плату, пенсії та допомогу в державному секторі, а також у зв’язку зі зниженням надходжень доходів до бюджету.
Згідно з прогнозом, рівень інфляції у 2023 році становитиме 10,2% (2022 року — 11,4%), 2024 року — 10% і 2024 року — 9,9%.
Очікується, що уряд консолідує бюджет у середньостроковій перспективі, знизивши бюджетний дефіцит до 4% ВВП у 2024 році та 3,6% у 2025 році. Це буде пов’язано зі зниженням податкових пільг для державних підприємств, зменшенням витрат на енергетичні субсидії, а також збільшення фінансових надходжень від приватизації державних активів.
Очікується також, що держава буде дотримуватись власних обмежень на зовнішні запозичення. При цьому державний борг збільшився до 36% ВВП у 2023 році і досягне піку у 36,6% у 2024 році.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-вересні 2023 року збільшила обсяг виробництва на 24,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 858 млн грн, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” даними, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 2,3% – до 30,9 тис. тонн. Зокрема, у вересні його випуск зріс незначно до вересня-2022 – до 2,95 тис. тонн, що також на 18% менше за показник серпня поточного року.
Випуск туалетного паперу в рулончиках за цей період зріс на 4,1% – до 100,9 млн шт. КБФ зберігає друге місце з його випуску після Київського КБК (188,2 млн шт.), трохи випереджаючи АТ “ВГП” (ТМ “Рута”).
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники.
Раніше повідомлялося, 2021 року КБФ залучила кредит ЄБРР у розмірі EUR13,8 млн для створення виробництва паперової продукції на основі целюлози.
Фабрика практично не зупиняла виробництво з початком повномасштабної агресії РФ в Україні.
Як повідомлялося, КБФ у 2023 році випустила продукцію на 975,3 млн грн – на 44,8% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток скоротився на 12,7% – до 52,4 млн грн.
ФК “Шахтар” і Патрік ван Леувен припинили співпрацю, виконувачем обов’язків головного тренера став спортивний директор клубу Даріо Срна, повідомив клуб.
“ФК “Шахтар” офіційно оголошує про припинення дії контракту з головним тренером Патріком ван Леувеном. Разом із наставником клуб залишає тренерський штаб”, – ідеться в повідомленні на офіційному сайті клубу в понеділок.
Як зазначається, ван Леувен очолював “гірників” із липня 2023 року. За цей час команда провела 12 офіційних матчів. “ФК “Шахтар” висловлює подяку Патріку ван Леувену і його асистентам за професіоналізм і бажає успіхів і перемог у майбутньому”, – ідеться в повідомленні.
Очолив команду спортивний директор клубу Срна, який, як повідомляють, “готуватиме “Шахтар” до наступних матчів як виконувач обов’язків головного тренера”.
Федеральний уряд Німеччини веде переговори з кількома країнами про можливе «міграційне партнерство», яке включає швидке повернення нелегальних мігрантів назад до їхніх рідних країн.
Згідно з офіційним представником Міністерства внутрішніх справ, наразі ці переговори стосуються шести країн: Грузії, Молдови, Кенії, Колумбії, Узбекистану та Киргизстану.
На початку травня Узбекистан підписав Меморандум про порозуміння з Німеччиною. Ці заходи спрямовані на боротьбу з нелегальною міграцією та розвиток взаємовигідного співробітництва. Однією з головних цілей цієї угоди є забезпечення швидкого повернення нелегальних мігрантів до їхніх рідних країн.
Уряд Німеччини також розглядає можливість посилення співробітництва у галузі трудової міграції через спільні проекти, спрямовані на навчання та працевлаштування узбецьких громадян у Німеччині. Берлін висловив намір залучити кваліфікованих спеціалістів з Узбекистану до сфери охорони здоров’я та освіти, особливо у сфері догляду за людьми.
Верховний суд України 17 жовтня розгляне касаційну скаргу ПАТ “Черкасиобленерго” у справі про незаконне відчуження з власності компанії Стеблівської та Корсунь-Шевченківської ГЕС.
“У лютому 2023 року Господарським судом Черкаської області договори купівлі-продажу цих ГЕС було визнано недійсними, проте вже у квітні Північний апеляційний господарський суд своєю постановою скасував рішення щодо повернення державі цих ГЕС”, – ідеться в пресрелізі “Черкасиобленерго” в понеділок.
Як повідомлялося, Господарський суд Черкаської області рішенням від 20 лютого 2023 року задовольнив позов “Черкасиобленерго” щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу Стеблівської та Корсунь-Шевченківської ГЕС між компанією та зовнішньоекономічною асоціацією (ЗЕА) “Новосвіт” у 2015 році.
“Майнові комплекси Стеблівської ГЕС і Корсунь-Шевченківської ГЕС було відчужено за спірними договорами без проведення аукціону, без повідомлення Фонду державного майна України з метою приховування незаконних правочинів, унаслідок чого “Черкасиобленерго” і державі було завдано значної шкоди”, – ідеться в рішенні суду.
Як випливає з документа, оцінку відчуженого за спірними договорами майна для визначення його ринкової вартості, порушуючи вимоги закону “Про акціонерні товариства” та статуту “Черкасиобленерго”, було проведено без ухвалення наглядовою радою товариства рішення про залучення суб’єкта оціночної діяльності, а також затвердження ринкової вартості майна.
“Унаслідок незаконного проведення оцінки майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС як цілісних майнових комплексів в.о. голови правління товариства Кузьмінська С.А., яка уклала спірні договори від імені “Черкасиобленерго”, штучно занизила ринкову вартість цих двох ГЕС з метою уникнення передбаченої статутом ПАТ заборони на укладення нею самостійного рішення щодо вчинення правочинів щодо майна, ринкова вартість якого перевищує 5% вартості активів товариства”, – констатував суд.
За інформацією адвоката компанії “Ципін і Партнери” Марини Суткович, яка представляла інтереси “Черкасиобленерго” в суді, загальна сума збитків товариства внаслідок угоди купівлі-продажу двох ГЕС склала 139,5 млн грн.
“Однак уже 11 квітня Північний апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову “Черкасиобленерго” через те, що, на його думку, Кузьмінська С. А. не перевищила наданих їй статутом повноважень, правочини не були значними, а інші доводи суду першої інстанції є необґрунтованими”, – ідеться в прес-релізі.
Однак, як зазначила процитована в документі Суткович, у матеріалах справи відсутня незалежна, вільна від впливу сторін, судова оціночно-будівельна експертиза, а в її призначенні суд із незрозумілих причин відмовив.
“Північний апеляційний господарський суд був одностороннім і брав до уваги переважно докази ВЕА “Новосвіт”, чим було порушено принцип рівності та внаслідок чого обставини справи не були встановлені повно і всебічно”, – стверджує адвокат.
На початку 2022 року 46% акцій ПАТ “Черкасиобленерго” було передано від Фонду державного майна до Міністерства енергетики. Ще 25% акцій перебувають в управлінні ПрАТ “Українська енергозберігаюча сервісна компанія” (“УкрЕСКО”).
Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КПК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-вересні 2023 року становив 5 млрд 566,3 млн грн, що на 6,1% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистикою асоціації “УкрПапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках на комбінаті на 23,7% зросло виробництво гофроящиків – до 168,3 млн кв. м. Випуск картону збільшився на 9,2% – до 124,8 тис. тонн, за рахунок приросту випуску тарного картону на 15,5% – до 102,7 тис. тонн, тоді як коробкового скоротився майже на 13% – до 22,1 тис. тонн.
Водночас випуск паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення, зберігає негативну динаміку: у січні-вересні він знизився на 24% – до 33,3 тис. тонн, а виробництво туалетного паперу в рулончиках також скоротилося на 24% – до 188,17 млн шт.
Комбінат, незважаючи на падіння виробництва туалетного паперу, зберігає впевнене лідерство з його випуску в Україні. Загалом за дев’ять місяців 2023 року основними підприємствами галузі в країні випущено 444,63 млн рулончиків (на 1,4% менше).
Згідно зі статистичними даними, у вересні поточного року Київський КПК наростив виробництво гофроящиків на 13,2% до вересня-2022 – до 19,6 млн кв. м, паперу та картону – на 1,3%, до 18,1 тис. тонн.
За даними асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, у січні-вересні поточного року в Україні зафіксовано зростання випуску паперу та картону на 9,8% (до 405,3 тис. тонн), картонних ящиків – на 17,7% (до 379,6 млн кв. м).
Київський КПК – одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Як повідомлялося, 2022 року комбінат випустив продукції на 7 млрд 432 млн грн – на 3,5% менше, ніж 2021 року.
