Boeing 737-800 з флоту авіакомпанії Supernova Airlines групи компаній NOVA (“Нова пошта”) минулого тижня виконав технічний рейс за маршрутом Гуанчжоу (Китай) – Вільнюс (Литва) з технічною зупинкою в аеропорту Ташкента.
Про це повідомив журналістам співзасновник “Нової пошти” В’ячеслав Клімов у кулуарах форуму підприємців, організованому виданням “Форбс-Україна” в Києві в четвер.
“Літак виконав технічний переліт. Він не перевозив вантажі і цей рейс не слід розглядати як повноцінний початок комерційної діяльності SuperNova Airlines”, – сказав Клімов.
Він наголосив, що авіакомпанія готується до виконання комерційних cargo-рейсів, але підготовка – складний процес, що потребує часу. Коли це станеться Клімов не уточнив, але не виключив, що до кінця року.
Раніше повідомлялося, що авіакомпанія Supernova Airlines відкрила перший маршрут із Риги до Жешува в кооперації з латвійською авіакомпанією “RAF-Avia” її літаком ATR 72.
У компанії уточнювали, що використання авіаперевезень економить до 36 годин на доставці посилок з (або в) Ригу порівняно з вантажівками. Також повідомляли про довгострокові плани Supernova Airlines у майбутньому сформувати флот із залученням вантажних версій сучасних літаків виробництва Boeing або Airbus.
Як повідомлялося, авіакомпанія Supernova Airlines 6 січня 2023 року отримала український сертифікат експлуатанта, що надає можливість розпочати вантажні авіарейси.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” від початку повномасштабної війни спрямувала на допомогу Україні та її громадянам $209 млн, з яких на потреби армії в рамках мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова – 57%, на допомогу співробітникам – 23%, на гуманітарні та інші проєкти – 17%, на медичну допомогу – 4%.
Згідно з презентацією “Метінвесту” на Barclays ESG Emerging Markets Corporate Day, датованою 26 червня поточного року, на підтримку військових група надала захисне обладнання особового складу ЗСУ, Нацгвардії, Сил Тероборони та Нацполіції.
Водночас було закуплено і направлено військовим 370 мобільних укриттів-сховищ, 150 тис. бронежилетів, більшість з яких виготовлено з використанням пластини з броньової сталі “Метінвесту”, 25 тис. шоломів, 2000 тепловізорів та інше обладнання. Компанія виготовила і поставила захисникам України 250 несправжніх цілей військової техніки, 80 тис. протитанкових їжаків і шипованих ланцюгів, 70 мобільних баггі та 5000 польових печей.
Військовим також було відправлено понад 4900 дронів-розвідників. Для захисту України на воді група пожертвувала 10 високошвидкісних човнів і 800 самонадувних рятувальних жилетів.
Українські активи “Метінвесту” надали 520 автомобілів, 100 машин швидкої допомоги та 1,4 млн літрів пального на передову. Група також інвестувала в будівництво протимінного центру для навчання фахівців з розмінування територій після бойових дій.
У рамках гуманітарних та інших проєктів “Метінвест” спільно з іншими компаніями СКМ і за сприяння Фонду Ріната Ахметова, зокрема, створив і фінансує центр гуманітарної допомоги “Рятуємо життя” з наданням продуктів харчування та інших предметів першої необхідності.
У рамках меддопомоги компанія постачає життєво необхідні ліки, обладнання та витратні матеріали для місцевих лікарень. Група профінансувала розвиток медпослуг і реконструкцію лікарень. Спільно з благодійним фондом “Пульс” група сприяє розвитку тактичної медицини.
Серед соціальних проєктів – підтримка своїх співробітників та їхніх родин шляхом надання психологічних послуг, запровадження додаткового бонусу для працівників, розробка програми для ветеранів ЗСУ. У 2023 році чисельність персоналу групи скоротилася на 7% порівняно з попереднім роком, у військах оборони пройшло службу близько 6000 співробітників на кінець минулого року.
В умовах війни група зосередила свою увагу на підвищенні безпеки на виробництві – у 2023 році витрати на охорону здоров’я та безпеку зросли на 16% порівняно з 2022 роком.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Міжнародна макрофінансова допомога Україні (прогноз до 2025 року в млрд дол)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Найбільший український виробник їжі для кішок і собак Kormotech розпочав експортувати свою продукцію на корейський ринок, повідомили в пресслужбі компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.
Як уточнено в повідомленні, з 17 червня вироблені Kormotech бренди Optimeal і Club 4 Paws представлені на 12 корейських спеціалізованих інтернет-майданчиках.
Петфуд-ринок Південної Кореї на третьому місці серед країн Східної Азії, після Китаю і Японії у Східній Азії. У грошовому обсязі він утричі більший, ніж український. Частка продажу спеціалізованої їжі для котів і собак становить 50% на 50%.
“Унікальність південнокорейського ринку в тому, що 67% продажу petfood продукції відбувається саме через інтернет-канали. Це найбільший показник у світі, згідно зі звітами Euromonitor. Тож одним із викликів у співпраці з Південною Кореєю є набуття досвіду побудови та розвитку інтернет-продажу на преміальному та суперпреміальному ринку”, – повідомив керівник стратегічного бізнес-напряму Україна, Молдова та Південно-Східна Азія в компанії Kormotech Едуард Бабенко.
Kormotech розпочав переговори з дистриб’ютором, корейською компанією Careside co. Ltd, минулого року, восени було підписано контракт про співпрацю. Наприкінці травня 2024 року дистриб’ютор отримав перші два контейнери сухого і вологого корму Optimeal і Club 4 Paws, а це близько 24 тонн продукції.
You Young Kook, СЕО корейської компанії Careside co. Ltd., очікує, що досвід на міжнародних ринках і ресурси допоможуть українському виробнику досягти успіху і на південнокорейському ринку.
“Їжа для домашніх тварин Kormotech містить високоякісні інгредієнти та проходить ретельний контроль якості. Це вагома перевага, особливо для вибагливих петперентів корейських тварин. Вражає те, як компанія постійно поглиблює свою експертизу в розумінні підходів до створення раціонів для домашніх тварин та їхнього впливу на здоров’я і якість життя чотирилапих. А головне, яких зусиль вона докладає для розвитку культури догляду та компаньйонства з домашніми тваринами”, – зазначив You Young Kook.
За словами менеджера із розвитку експортних ринків Азії в компанії Kormotech Владислава Мазуркевича, супер преміальні та преміальні лінійки харчування для кішок і собак, які виробляє Kormotech, уже представлені на таких 12 e-commerce майданчиках Південної Кореї: Naver, Coupang, TM, WM, G-market, Auction, 11th St. , Lotte On, Interpark, SSG, CJ on style, GS Shop.
“До кінця цього року хочемо розпочати співпрацю і з мережами зоомагазинів та ветеринарних клінік, щоб клієнти мали можливість подивитися на товар, оглянути його, так би мовити, відчути”, – пояснив Мазуркевич.
За результатами 2023 року обіг Kormotech зріс на 22,5%, до $152 зі $124 млн у 2022 році. Співвідношення продажу за кордоном і в Україні в тоннах становить зараз 31% до 69% відповідно (у 2022 році було 28% за кордоном і 72%
Ціни купівлі-продажу сільгоспземель у травні 2024 року суттєво зросли порівняно з попередніми місяцями та наразі є найвищими за весь час існування ринку земель: середньозважена ціна гектара в травні становила 45,0 тис. грн, що на 8,2% вище, ніж у квітні 2024 року, та на 5,6% ніж у березні поточного року, повідомляють у дослідженні Київської школи економіки (KSE), яке проводять на замовлення програми USAID.
Згідно з даними аналітиків, ціна землі з цільовим призначенням “для ведення товарного сільськогосподарського виробництва” була ще вищою і досягла 46,2 тис. грн.
“Зазначені ціни базуються на офіційних цінах, зареєстрованих у Реєстрі майнових прав під час вчинення угод купівлі-продажу. Ринкові ціни на землю можуть бути значно вищими, адже більша частина всіх угод укладаються за ціною, що не відрізняється від нормативно-грошової оцінки (мінімальної ціни, встановленої законом для колишніх підмораторних земель) більше, ніж на 2%”, – уточнили в KSE.
Водночас експерти вважають, що незначне зниження цін у квітні 2024 року, зростання вартості сільгоспземель у травні цього року навряд чи буде довгостроковим трендом.
З початку 2024 року середні ціни на землю залишаються значно вищими, ніж у попередні періоди. Отже, можна констатувати, що відкриття ринку земель для юридичних осіб у січні 2024 року спричинило структурні зміни умов на ринку, і як наслідок призвело до збільшення цінності сільгоспземель, зазначається в дослідженні KSE “Земля незламності”.
Асоціація “Страховий бізнес” (АСБ) звернулася до депутатів Верховної Ради з проханням перенести термін приведення діяльності страхових компаній у відповідність до вимог закону “Про страхування”, повідомляють в інформації об’єднання. Згідно з ухваленим 18 листопада 2021 року в новій редакції законом “Про страхування”, страховики мають привести свою діяльність у відповідність до його норм до 1 липня поточного року.
“Ми підготували членам парламенту дуже обґрунтовану пропозицію про перенесення цього строку на 1 січня 2026 року”, – зазначив генеральний директор АСБ В’ячеслав Черняховський.
Він звернув увагу, що під час підготовки та ухвалення закону планували, що всі обумовлені ним зміни запроваджуватимуть у звичайних умовах відносно стабільної політичної та економічної ситуації. Але через три місяці після його ухвалення почалася повномасштабна військова агресія Росії.
“Зрозуміло, що такі кардинальні зміни неможливі в нових умовах війни і боротьби всієї країни з найбільшою кризою за час її існування”, – підкреслив він.
На підтвердження цього Черняховський наводить такі факти, зокрема, те, що переважну більшість нормативних актів НБУ було ухвалено в останню декаду грудня 2023 року, з яких 10 НПА мають надвисокий рівень впливу на всі бізнес-процеси страховиків. Наслідком цих змін у законодавстві та нормативно-правовій базі є необхідність оновлення всіх внутрішніх документів страхових компаній (понад 100 документів із загальним обсягом понад 1 тис. сторінок), розробка нових умов страхування замість правил страхування, форм для всіх договорів страхування, нового програмного забезпечення тощо.
“Виходячи з цього, у страховиків фактично немає технічної та фізичної можливості впровадити всі ці кардинальні зміни за перше півріччя 2024 року, на яке припадає також складання та подання всіх річних звітів у всі державні органи, проведення аудиту фінансової звітності, зборів власників тощо” – наголошується в повідомленні
Як підтвердження наводяться дані опитування, проведеного трьома страховими об’єднаннями (АСБ, ЛСОУ, НАЦУ) у квітні 2024 року щодо готовності до нових норм закону, яке засвідчило, що з 59 страхових компаній, які взяли участь в опитуванні (61% від загальної кількості компаній на ринку, яким належить 86% від загальної суми премій), лише 20% вважали, що вони будуть повністю готовими завершити необхідну модернізацію своєї діяльності до терміну набрання чинності вимогами нового закону.
Закон “Про страхування” також запроваджує нові вимоги до капіталу: мінімальний розмір якого підвищується до 32 млн. грн. або 48 млн. грн залежно від класів страхової діяльності та незалежно від розміру бізнесу й зобов’язань страховика, що негативно впливає передусім на страховиків із українським капіталом, зазначається в повідомленні.
“Такі вимоги ставлять у нерівні умови невеликі (переважно з українськими власниками) та великі страхові компанії. Особливо складно їх виконати регіональним страховикам, зокрема, тим, що працюють в областях, які найбільше постраждали від російської агресії: Запорізька, Харківська, Чернігівська та Одеська області”, наголошується в повідомленні.
