Україна в серпні 2023 року наростила експорт агропродукції на 16% порівняно з попереднім місяцем – до 4,3 млн тонн, і це без урахування зростаючих черг автотранспорту на кордонах, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
“Такі обсяги експорту в серпні 2023 року – неймовірний результат. Незважаючи на всі перешкоди (обстріли росією річкової інфраструктури Дунаю, падіння рівня води в Дунаї, заборона на експорт низки ключових позицій українського експорту до сусідніх країн тощо), а також відсутність морського експорту, українські аграрії та трейдери продовжують забезпечувати світ необхідним продовольством”, – зазначили аналітики.
Вони уточнили, що найбільш результативним каналом залишаються річкові порти Дунаю, завдяки яким на зовнішні ринки було поставлено 4% обсягів експорту агропродукції в серпні.
У структурі експорту агропродукції в серпні 2023 року, за інформацією УКАБ, на 2% зросла частка зернових культур і становила 2,3 млн тонн (пшениця – 52%, кукурудза – 39%, ячмінь – 9%).
Поставки на зовнішні ринки олійних культур зросли в 2,3 раза до 755,4 тис. тонн (ріпак – 94%, соєві боби – 4% і насіння соняшнику – 1%).
Частка макухи після вилучення з рослинних олій в агроекспорті України в серпні 2023 року зросла на 15% до 367,3 тис. тонн (соняшникова – 98%, соєва – 2%).
Обсяги поставок рослинних олій залишилися без змін – 548,9 тис. тонн (соняшникова олія – 81%, ріпакова – 17%, соєва – 2%).
Аналітики зазначили, що найбільші зміни в серпні 2023 року спостерігалися в експорті олійних культур, обсяг яких зріс у 2,3 раза. Основною причиною вони назвали закінчення збору врожаю ріпаку в Україні та активний його експорт.
“Наступний місяць важливий для визначення подальших тенденцій в українському експорті, оскільки 15 вересня 2023 року має припинити дію запроваджена заборона на експорт до сусідніх країн чотирьох ключових позицій. Зняття цього обмеження значно покращить ситуацію з українським експортом, на що сподівається весь український агросектор”, – резюмували в УКАБ.
Румунська компанія Vestmoldtransgaz (ДП “Вестмолдтрансгаз”, яке раніше належало молдовському уряду) отримала в управління газотранспортну систему Молдови терміном на п’ять років.
Як повідомила прес-служба міністерства енергетики Молдови, відповідний договір оренди підписано з Moldovatransgaz (“Молдоватрансгаз”), дочірньою компанією “Молдовагазу”.
За умовами контракту Vestmoldtransgaz також отримає чинні контракти на технічне обслуговування.
Процес передачі зумовлений зобов’язаннями Молдови в рамках третього енергетичного пакета ЄС, що передбачає поділ поставок, транспортування і дистрибуції на газовому ринку.
У червні 2023 року “Молдовагаз” повідомив, що не встигає вчасно завершити процес сертифікації та відділення “Молдоватрансгазу” від головної компанії. У липні уряд країни схвалив законопроєкт, що прописує процедуру відкликання ліцензії оператора ГТС і передання її активів іншій компанії. Законопроєкт у першому читанні затвердив парламент Молдови.
“Молдовагаз” створено 1999 року. У “Газпрому” 50% акцій компаній, в уряду Молдови – 35,33%, у комітету з управління майном Придністров’я – 13,44%.
“Вестмолдтрансгаз” управляє газопроводом Ясси-Унгени-Кишинів між Румунією і Молдовою. Підприємство створено 2014 року, продано Eurotransgaz (дочірня структура румунської держкомпанії Transgaz) 2018 року. Акціонерами наразі є Transgaz – 75% і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – 25%.
Волонтери Благодійного фонду «Фонд Громади Приірпіння» започаткували пошив унікальної продукції – портативних нош для поранених бійців ЗСУ. За літо вже вироблено близько 185 одиниць для потреб військових. Крім того у швацькому цеху пошито 280 подушок для лікарень та стабпунктів. Про це йдеться на Facebook сторінці організації.
Пошив унікальної та водночас дуже затребуваними військовими парамедиками та стабілізаційними пунктами продукції започаткували волонтери Ірпеня. З початку літа ними вироблено вже близько 185 одиниць тактичних нош, – повідомляється на Facebook сторінці Благодійного фонду Тактичні м’які безкаркасні носилки – це мʼякі ноші для евакуації та перенесення поранених або для перенесення вручну вантажів. санітарні ноші призначені для транспортування хворих, травмованих (поранених) до санітарного транспорту для подальшого надання медичної допомоги. Такі носилки використовуються для транспортування постраждалих не невеликі відстані. Також ці ноші можна використовувати як тент чи як підстилку для захисту від вологи. Носилки тактичні м’які безкаркасні мають 5 пари ручок: 4 пари вздовж ношів, 1 пара ручок з торців. Середня ринкова вартість таких нош 1500 грн.
«Про потребу парамедиків та стабілізаційних пунктів в ношах та подушках ми дізналися від них самих, бо регулярно доправляємо їм ліки та медичні засоби – розповідає виконавча директорка БФ «Фонд Громади Приірпіння» Тетяна Лаговська. – Почали з декількох швацьких електричних машинок, що віднайшлися в наших волонтерів та камуфляжної тканини, що теж знайшлася у волонтерів. Розкрої та пошив спочатку локалізували прямо у приміщенні фонду, згодом частину роботу швачки волонтерки стали виконувати вдома. Серед них, до речі, й мешканки модульного містечка у Гостомелі, які втратили своє житло під час бойових дій».
За словами Лаговської, наразі в арсеналі швацького цеху – 15 електричних швацьких машинок, деякі з них навіть професійні, з колишніх швейних фабрик; зроблений чоловіком однієї з волонтерок розкроєчний стіл. Сировину, тобто камуфляжну тканину, надають інші благодійники, нитки закупили коштом волонтерів. На сьогодні виготовлено вже 185 нош та 280 подушок – як звичайних, так і протипролежневих, які наповнюються крупами, каштанами, жолудями. Однією з перших ноші отримали парамедики 72 бригада ім. Чорних запорожців, що наразі воюють під Бахмутом та підрозділ «Кракен». Серед інших реципієнтів – військові частини на Харківщині, Херсонщині, Сході України. А також лікарні Києва, київської області, Вінничини – ті, де лікуються поранені захисники України.
«Якщо в перші півроку шикоромасштабної агресії бійці ЗСУ потребували в першу чергу бронежилетів, касок, навіть одягу, то зараз актуальним залишаються ліки та медичні засоби і обладнання», – коментує колишній військовослужбовець 72 бригади, Голова Громадської Ради при Бучанській РДА Олександр Тигов. За його словами громадські організації Бучанщини розуміють ці потреби. Так, «Рух місцевих громад» та його волонтери Мирослав Сороченко і Олег Соломаха постійно відправляють військовим медикам на передову медичні вироби – бинти, перевʼязувальні матеріалі, пластир, бандажі, медичний одяг, а лікарням Києва та Київщини необхідні їм медичні засоби та ліки. За активної організаційної участі заступниці Голови Громадської Ради Ольги Квасової Благодійний Фонд «Україна рідна» постійно доправляє медикаменти лікарням, а інші благодійники передали амбулаторіям сімейної медицини Бучанського района так необхідні їм генератори. Тей же «Фонд Громади Приірпіння», де волонтерять члени громадської ради Тетяна Лаговська та Олександр Голіздра в цьому році реалізував Програму «Соціальна медицина», передавши, за організаційною участю Громадської Ради при Бучанській РДА, лікарням та громадським організаціям зі всієї України антибіотиків на 9 млн.грн.
Зовнішнє фінансування держбюджету станом на 14 червня 2023 року, млрд дол
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Сукупний державний борг України в серпні 2023 року зріс на 3,1% до нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на $4 млрд, до $132,92 млрд, у гривневому – на 146,2 млрд грн, до 4 трлн 860,6 млрд грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Згідно з ними, прямий держборг збільшився на 3,3% – до $123,63 млрд, або до 4 трлн 521,1 млрд грн, і становив 93,0% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу.
Повідомляється, що зовнішній прямий борг у серпні зріс на 4,4%, або $3,52 млрд – до $83,41 млрд, тоді як внутрішній прямий – на 1,1%, або 15,8 млрд грн, до 1 трлн 470,75 млрд грн (еквівалент $40,22 млрд).
Сукупний зовнішній держборг України в серпні-2023 збільшився на 4,1%, або на $3,58 млрд, – до $90,77 млрд, тоді як сукупний внутрішній – на 1,0%, або на 15,2 млрд грн, до 1 трлн 541,4 млрд грн.
У результаті частка сукупного зовнішнього держборгу зросла до 68,3%.
За інформацією Мінфіну, частка зобов’язань у євро на кінець серпня зросла до 28,36%, в американських доларах – до 26,66%, тоді як у гривні знизилася до 28,87%, у СПЗ – до 12,89%, у канадських доларах – до 2,48%, а в єні та британських фунтах залишилася на рівні 0,72% і 0,02% відповідно.
Відомство також уточнило, що 64,86% держборгу має фіксовану процентну ставку, тоді як 12,89% прив’язано до ставки МВФ, 7,85% – до SOFR, 3,88% – до EURIBOR, 0,72% – до TORF.
Ставка ще за 2,99% держборгу прив’язана до індексу споживчих цін, а 6,49% – до облікової ставки НБУ. Йдеться про ОВДП з портфеля Нацбанку. Найновішими з них стали папери з прив’язкою до облікової ставки, які НБУ викуповував у рамках емісійного фінансування бюджету.
Нарешті, 0,31% держборгу має ставку з прив’язкою до українського індексу ставок за депозитами фізосіб, що використовується в програмах портфельних гарантій.
Як повідомлялося, державний і гарантований державою борг України 2022 року збільшився на $13,4 млрд – до $111,45 млрд. За вісім місяців цього року держборг збільшився на $21,47 млрд, або на 19,3%.
МВФ у рамках першого перегляду програми розширеного фінансування EFF з Україною наприкінці червня значно поліпшив прогноз зростання держборгу цього року – з 98,3% ВВП до 88,1% ВВП, зокрема, за рахунок перегляду його оцінки на кінець минулого року з 81,7% ВВП до 78,5% ВВП.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України і світу:
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Для покращення екологічної ситуації в Україні та зниження рiвня забруднення довкілля, а також для захисту здоров’я населення компанії виробник DURACELL, рітейлер АТБ-МАРКЕТ, дистриб’ютор SAVSERVICE та ліцензійний підрядник по роботі з відходами елементів живлення PROMO SERVICE реалізують ініціативу зі збору та переробки відпрацьованих батарейок.
Основа екологічної ініціативи – збір в Україні та експорт використаних батарейок в країни Європейського Союзу для подальшої утилізації.
В часи блекаутів, перебоїв з електрикою, українці все більше споживають різні елементи живлення, включаючи портативні батарейки. Для того, щоб після використання вони не потрапити на смітник та не забруднювали довкілля, представниками компаній виробника, дистриб’ютора та найбільшого рітейлера в Україні було прийнято рішення про збір та екологічно обгрунтований спосіб переробки батарейок. Оскільки, на жаль, в Україні на сьогодні немає заводів, що переробляли б такий тип відходів – компанія ПРОМО СЕРВІС, що я підрядником по реалізації даного процесу, організувала процес сортування та експорту використаних батарейок в Польщу на переробку. В 2022 році відходи елементів живлення вперше за роки історії незалежної України перетнули кордони Польщі, прямуючи на утилізацію.
Станом на серпень 2023 року спільними зусиллями компаній-учасників екологічної ініціативи було експортовано 10 повних фур, а саме 200 тон на утилізацію. 7 фур були відвантажені в Польщу та 3 фури перероблені в Румунії. Це рекордні цифри серед рітейлерів України і компанії-учасники не збираються на цьому зупинятися. Наша ціль – вийти на цифри експорту – 1 фура (20 тон) кожного місяця для очищення довкілля України.
На сьогоднішній день, це найбільша мережа збору серед рітейлерів в Україні. У кожному магазині мережі АТБ встановлені бокси для збору батарейок з інформацією про важливість реальної утилізації. В ці бокси багато відвідувачів мережі вже принесли і продовжують збирати використані батарейки, після чого вони потрапляють на зберігання на склад PROMO SERVICE, звідки їх відправляють на утилізацію. Гості мережі АТБ виявляють себе як свідомі споживачі та повертають найбільшу кількість використаних батарейок в Україні. Адже тільки відповідальне поводження, зокрема, роздільний збір та сортування побутових хімічних джерел струму, завадить забрудненню водних ресурсів і ґрунтів.
Що відбувається з батарейками після того, як ви їх залишите в боксі Duracell в магазині АТБ дивіться в відео:
https://drive.google.com/file/d/1LKiwTde540KQ2cNP4Li2_YoERouaAo1L/view
«Утилізуй сьогодні для чистого завтра» є єдиною ініціативою по утилізації батарейок в Україні, яка спільним рішенням компаній-учасників, незважаючи на складні 2022-2023 роки та війну в Україні, не припиняє роботу і продовжує збір батарейок по всім локаціям мережі АТБ-маркет. І у відповідь на це споживачі більш свідомо почали ставитись до збору батарейок та регулярно приносять їх в АТБ-маркет, адже знають, що бокс завжди розміщений в магазині і чекає на батарейки. По тренду першого півріччя 2023-го року гості АТБ-маркет принесли рекордну кількість відпрацьованих батарейок: за січень-червень вже практично зібраний тоннаж такий, як за весь 2022-й рік. Це свідчить про високий рівень довіри до даної екологічної ініціативи та відповідальне ставлення до довкілля.
Компанії-учасники докладають зусиль, щоб побудувати процеси роботи з відходами європейського рівня в нашій країні. Компанія PROMO SERVICE на своєму сайті розміщує звіти про кожну партію утилізованих батарейок – тож легко можна проконтролювати, скільки батарейок було експортовано та перероблено: https://www.promoservice.com.ua/services/ekoproekt/zviti-pro-utilizatsiyu/
Також варто відзначити факти, що свідчать про екологічну відповідальність компаній-учасників проекту «Утилізуй сьогодні для чистого завтра», адже турбота про довкілля починається, в першу чергу, з виробництва елементу живлення, супроводу на етапах продажів і закінчується його утилізацією.
Вам, напевно, буде цікаво дізнатися, що:
1. Компанія Duracell має виробничі потужності в Бельгії, що на 100% працюють на Зеленій енергії.
2. Duracell не виробляють сольові батарейки (Zn-Ca), що мають невеликий термін використання і, на сьогодні, є основним типом, що генерують найбільшу кількість відходів серед портативних батарейок. Тобто, алкалайн батарейка Duracell прослужить вам до 15* разів довше, ніж середня сольова батарейка (*порівняно з основними цинковими батарейками АА в тесті цифрових фотоапаратів із високим рівнем споживання енергії IEC AA 2021 (www.iec.ch). Результати можуть відрізнятись залежно від пристрою та способу використання). І в результаті ви принесете на утилізацію не 15, а 1 використану батарейку за той самий період споживання.
3. Duracell не використовує пластик в більшості пакувань батарейок вже протягом останніх 30 років. Винятки становлять батарейки монетного типу, що мають кілька рівнів захисту дітей від проковтування елементів живлення такого типу, зокрема й додаткове пакування у щільний пластик.
4. Компанія АТБ системно приділяє увагу питанням охорони навколишнього середовища, а також ощадливого та ефективного використання ресурсів нашої планети. Компанія однією з перших в Україні запровадила інноваційні надекономні системи освітлення, енергозбереження та рекуперації тепла.
5. АТБ за європейським зразком почав позбавлятися шкідливого пластику і інвестує в проект утилізації елементів живлення
6. З 2019 року компанія АТБ повністю перейшла на реалізацію «зелених пакетів» з оксо-біорозкладною добавкою в своєму складі. Вона дозволяє в природних умовах пакету розкладатися не 500 років, а протягом 3-5 років. А в лютому 2020-го запустили еко-ящики для покупок, які виготовлені з переробленого матеріалу і при закінченні використання повністю утилізуються, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу.
7. Компанія SAVSERVICE впроваджує проекти сталого розвитку в своїй діяльності і активно підтримує екологічні ініціативи. Зокрема, компанія впроваджує збір відсортованих відходів і своїх офісах (папір, пластик, батарейки, органічне сміття) та співфінансує проект утилізації батарейок.
