Державна податкова служба після зняття законодавчої заборони оприлюднила План-графік проведення приблизно 1000 документальних планових перевірок платників податків на серпень-грудень 2023 року, що зачіпають низку великих гравців своїх ринків.
Згідно з оприлюдненими на сайті відомства даними, до їхнього переліку ввійшли, зокрема, компанії нафторинку “Нафтохімік Прикарпаття”, кілька компаній із групи ОККО, “Авантаж-7”, “Нафтогаз Ойл трейдтінг”, “Глуско Рітейл”, Торговий дім “Сокар-Україна”, “Укртранснафта”.
У переліку також інші представники ПЕК, зокрема, “Оператор газотранспортної системи України”, Білоцерківська та Одеська ТЕЦ, Харківська ТЕЦ-5, “Українська бурова компанія”, Clear Energy, “Тернопільміськгаз”.
Значна кількість компаній списку представляють виробників алкогольних напоїв: “Оболонь”, “Глобал Спірітс Груп”, ПБК “Радомишль” і “Перша приватна броварня”, “Златогор”, “Карлсберг Україна”, “Коблево”, “Шабо”, “Одесавинпром”, “Полтавапиво”, “Микулинецький бровар” і “Квас Беверджиз”.
Крім того, до переліку увійшли окремі представники харчової промисловості та дистрибуції: “Українська молочна компанія”, “дочка” Львівського холодокомбінату, Чернігівська кондитерська фабрика “Стріла”, “МХП-Рітейл”, “Фоззі комерц”, “Кременчукм’ясо”.
Серед інших галузей у списку транспортні підприємства (наприклад, “Укррічфлот” і його філії”, “Прайд”), оздоровчі комплекси (зокрема, “Ріксос-Прикарпаття”), заклади громадського харчування (зокрема, “Пивоварня “Кумпель”, “Сушия”, “Домінос піца Юкрейн”), тютюнники (зокрема, “Джей Ті Інтернешнл”).
У переліку також Київський картонно-паперовий комбінат, “Автомагістраль-Південь” і Центральний гірничо-збагачувальний комбінат.
Окремим розділом у переліку вказано майже сотню представників фінансового ринку. Серед них 17 банків, зокрема, Укргазбанк, банки “Восток”, “Альянс”, “Глобус”, “Український капітал”, РВС, Піреус банк МКБ, Перший інвестиційний банк, і 15 страхових компаній.
Крім того, у переліку деякі фінансові компанії, серед яких “Бізнес позика”, “Мілоан”, “Маніфою”, “Глобалмані”, “Контрактний дім”, “Інвеструм”, “Сан-Райз фінанс”, компанія з управління активами “ТАС Ессет Менеджмент”.
У списку також компанії з грального бізнесу, як ті, що потрапили під санкції, – “Паріматч”, “Поінтлото”, “Покерматч.ЮА”, так і ті, що продовжують працювати на ринку, як, наприклад, букмекерська компанія “Фавбет” і “Фавбет гейм слотс”, “Хвиля 444”. Вони значною мірою увійшли в окремий список перевірок близько 30 компаній із питання сплати податку на доходи фізосіб, військового збору та ЄСВ.
Держподатслужба затвердила також перелік із 256 фізичних осіб, у яких також у вересні-грудні цього року пройдуть планові документальні перевірки.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 червня 2023 року мали 4 млн 65,6 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, повідомляє Євростат.
“Порівняно з кінцем травня 2023 року кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 45 800 осіб (+1,1%). Найбільший приріст спостерігався в Німеччині (+21 830; +2,0%), Чехії (+9 050; +2,7%) та Ірландії (+3 100; +3,7%)”, – вказує статистичне відомство.
Згідно з його даними, основними країнами ЄС, які приймають одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 133,4 тис. осіб; 28% від загальної кількості), Польща (977,74 тис. осіб; 24%) і Чехія (349,14 тис. осіб; 9%).
З іншого боку, додав Євростат, у чотирьох країнах спостерігалося зниження кількості осіб, які користуються тимчасовим захистом: Польща (-4 700; -0,5%), Португалія (-2 520; -4%), Естонія (-1 885; -5%) і Франція (-985; -1%).
Відомство нагадало, що в травні кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 57,3 тис. осіб (+1,4%), у квітні – на 51,0 тис. (+1,3%). Усі три місяці другого кварталу найбільший приріст спостерігався в Німеччині – сумарно 65,7 тис. осіб, за якою слідує Чехія – 23,9 тис., тоді як лідером скорочення всі три місяці була Польща, сумарно – на 22,0 тис.
Загалом за другий квартал цього року кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 154,1 тис. (+3,9%), за перше півріччя – на 239,0 тис. (+6,2%). Основний приплив забезпечила Німеччина – 165,7 тис. осіб за півріччя (+17,1%).
Євростат уточнив, що порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у червні 2023 року спостерігалася в Чехії (32,2), Польщі (26,6), Естонії (25,8), Болгарії (24,9) і Литві (24,7), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становив 9,1 на тисячу осіб.
Мовиться також, що на 30 червня 2023 року громадяни України становили понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту.
Згідно з представленими даними, понад 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС на середину цього року було також в Іспанії – 180,2 тис., Болгарії – 160,7 тис., Італії – 157,3 тис., Румунії – 133,5 тис., Нідерландах – 125,8 тис. і Словаччині – 104,0 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Ірландії – 86,9 тис., Австрії – 75,8 тис., Литві – 70,7 тис., Бельгії – 67,7 тис., Франції – 67,3 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат), Швейцарії – 65,2 тис., Фінляндії – 56,1 тис. і Португалії – 55,4 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з даними ООН, загалом у Європі станом на 8 серпня було зареєстровано 5,88 млн біженців з України, а по світу – 6,24 млн.
ПАТ “Укргазвидобування” (Київ) 11 серпня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель ProZorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 4,424 млн грн.
Кінцевий термін подання документів – 19 серпня
З 1 серпня, дня запуску механізму компенсації за знищене житло, уже подано понад 1400 заявок, старт роботи комісій заплановано на 15 серпня, повідомляє пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Як зазначає пресслужба відомства, найбільше заявок подали жителі Харківської (597), Київської (428) та Чернігівської (113) областей. Загальна площа зруйнованого житла, щодо якого подано заявки, становить близько 100 тис. кв. м. Близько 60% поданих заяв стосуються компенсації за знищену квартиру.
Як повідомлялося, з 1 серпня в “Дії” стартував прийом заявок на компенсацію за зруйноване через війну житло.
Компенсації виплачуватимуть одноосібним власникам житла, яке було зруйноване через бойові дії після 24 лютого 2022 року, не підлягає відновленню і розташовується на неокупованій території та не в зоні активних бойових дій. Крім того, у реєстрі має бути зареєстровано інформаційне повідомлення про знищене майно, подане його власником.
Заявки розглядатимуть комісії, раніше створені при органах місцевого самоврядування для опрацювання заявок “еВідновлення”. Як повідомляє пресслужба Мінвідновлення, розглядати цей тип заявок комісії почнуть із 15 серпня.
На цьому етапі компенсації виплачуватимуть у вигляді електронних житлових сертифікатів на придбання житла.
Мінвідновлення також розробляє механізм виплати коштів для будівництва нових приватних будинків на земельній ділянці одержувача компенсації.
На першому етапі реалізації програми “еВідновлення” компенсацію не надаватимуть за знищене житло, що розташоване на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій.
Раніше в травні стартувала програма державної допомоги “еВідновлення”, що передбачає надання допомоги на поточний ремонт житла, пошкодженого внаслідок війни.
Як повідомлялося з посиланням на дані KSE Institute, станом на червень 2023 року загальна кількість зруйнованих або пошкоджених унаслідок бойових дій: приблизно 167,2 тис. житлових будівель, із них 147,8 тис. – приватні будинки; 19,1 тис. – багатоквартирні, ще 0,35 тис. – гуртожитки.
Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна в рамках зустрічі Україна – США – Єврокомісія – Румунія – Молдова в румунському Галаці позначила серед пріоритетних напрямів роботи для збільшення українського експорту реалізацію потенціалу Дунаю і пунктів пропуску на кордоні з Румунією, повідомив віцепрем’єр – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков.
“Сьогодні в румунському Галаці в рамках зустрічі Україна – США – Єврокомісія – Румунія – Молдова працювали над шляхами збільшення українського експорту. Румунська частина Дунаю в умовах обмеженого судноплавства важлива для переорієнтації експорту”, – написав він у Facebook.
За його словами, ключові напрямки роботи – прискорення проходження суднами каналів, збільшення пропускної спроможності на каналі Суліна та організація додаткових місць для здійснення рейдової перевалки суден біля румунського порту Констанца.
Віце-прем’єр зазначив, що для реалізації зазначених планів потрібні інвестиції. Для їх залучення ведеться робота з європейськими партнерами, зокрема, щодо включення української частини Дунаю до карт Транс’європейської мережі внутрішніх навігаційних шляхів (TEN-T).
“Це – одна з важливих умов для повноцінної роботи бізнесу на ринку українських дунайських перевезень”, – підкреслив він.
Кубраков додав, що з румунською стороною також ведеться робота над повноцінним запуском вантажних перевезень на автомобільних пунктах пропуску на кордоні з Румунією “Красноїльськ – Вікову де Сус” і “Дяківці – Раковець”. У планах збільшення пропускної спроможності “Порубне – Сірет” щонайменше на 20% і відкриття ще двох нових пунктів пропуску, ідеться в повідомленні.
У напрямку залізничних перевезень ведеться активна робота, як на румунському, так і молдовському напрямках, вказав також віце-прем’єр. Він нагадав про відновлення руху на кордоні з Румунією пасажирських поїздів на ділянці Рахів – Ділове – Валя-Вішеулуй, а також повідомив про роботи з відновлення пасажирського руху в пункті пропуску “Тересва”.
Як повідомлялося на засіданні Офісу експортерів при УЗ, заплановано також низку заходів збільшення обсягу перевалки вантажів у напрямку порту “Ізмаїл”. Зокрема, до кінця року намічено реконструкцію тупикових колій №8 і №9 на станції “Ізмаїл”. Передбачено, що УЗ виконуватиме роботи за кошти інвестора. На 2024 рік заплановано будівництво додаткової витяжної колії паралельно до наявної №13 у парку “Ізмаїл-портовий”. Крім того, заплановано будівництво двох сортувальних колій між коліями №11 і №15. Є плани щодо електрофікації лінії Арциз-Ізмаїл протяжністю 202 км.
“Усі наші дії спрямовані на досягнення однієї мети – забезпечення якомога більших можливостей для українських експортерів”, – підкреслив Кубраков.
Віцепрем’єр висловив подяку координатору США з питань санкцій Джиму О’Браєну, послу США в Україні Бріджит Брінк, гендиректору Єврокомісії з питань транспорту Магді Копчинській, міністру транспорту та інфраструктури Румунії Соріну Гріндяну і міністру агрополітики Молдови Володимиру Балеа за підтримку.
Він також нагадав, що нещодавні атаки РФ на портову інфраструктуру України знищили понад 200 тис. тонн зерна.
