Агропромислова група компаній “Овостар Юніон”, один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні, вирішила спрямувати весь чистий прибуток за 2022 рік у розмірі $6,087 млн у резерв нерозподіленого прибутку і не виплачувати дивіденди.
Як йдеться в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі перед відкриттям торгів у понеділок, відповідне рішення ухвалили збори акціонерів 14 липня.
Одночасно вони схвалили виплату проміжних дивідендів за 2022 рік на EUR3,9 млн, яка вже була здійснена в січні цього року.
Серед інших рішень зборів – зафіксувати стелю загальної винагороди раді директорів цьогоріч у EUR0,5 млн і дати повноваження раді директорів на відбір на конкурсі незалежного аудитора.
Група компаній “Овостар Юніон” – вертикально інтегрована публічна холдингова компанія, один із провідних виробників курячого яйця та яєчних продуктів у Європі. Виробник є сертифікованим експортером до країн ЄС з 2015 року.
Холдингова компанія групи – Ovostar Union N.V. в середині червня 2011 року провела IPO 25% акцій на Варшавській фондовій біржі по PLN62 за акцію і залучила $33,05 млн.
У понеділок акції компанії котируються на біржі за курсом PLN58,5, впавши з початку дня на 1,68%. Загалом випущено 6 млн акцій.
“Овостар” у першому кварталі 2023 року отримав $8,98 млн чистого прибутку, тоді як аналогічний період минулого року вона завершила з чистим збитком $16,44 млн. Її виручка за вказаний період збільшилася на 70,7% – до $47,30 млн.
2022 рік “Овостар” завершив із $6,09 млн чистого прибутку, що в 3,7 раза більше, ніж 2021 року. Його виручка за минулий рік збільшилася на 1,7% – до $135,63 млн.
Згідно зі звітом, до кінця березня 2023 року мажоритарним акціонером “Овостара” була Prime One Capital Limited – 67,93%, яку контролювали гендиректор “Овостара” Борис Бєліков і голова ради директорів Віталій Вересенко; Generali Otwarty Fundusz Emerytalny – 10,93%, Fairfax Financial Holdings Limited – 9,09% і Aviva Otwarty Fundusz Emerytalny – 5,02%.
Експорт сої з України у вересні-червні 2022/23 маркетингового року (МР), за оперативними даними, сягнув майже 3 млн тонн, що вже стало рекордним сезонним обсягом відвантаження на зовнішні ринки за всю історію, перевищивши попередній максимум сезону-2016/17 загалом (2,9 млн тонн), повідомило аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Основним імпортером українських олійних у поточному сезоні залишається Євросоюз із часткою 47% проти 40% у 2021/22 МР і приростом по відношенню до експорту в аналогічний період попереднього сезону в 3,1 раза”, – зазначили аналітики.
При цьому, згідно з даними агентства, Туреччина зберігає за собою 2-ге місце в рейтингу імпортерів української сої з часткою 32% проти 36% у загальному експорті цієї продукції з України минулого МР. У цю країну за 10 місяців 2022/23 МР поставки зросли в 2,4 раза.
Аналітики вказали також на значний приріст відвантажень до Єгипту, особливо в травні-червні поточного сезону. Частка цієї країни в загальному експорті сої з України зросла до 15% проти 2% у сезоні-2021/22, тоді як обсяги відвантаження олійної в цьому напрямку збільшилися в 17 разів, до 440 тис. тонн.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба здійснить робочий візит до штаб-квартири ООН у Нью-Йорку 17-18 липня, повідомляє прес-служба МЗС.
Згідно з повідомленням, опублікованим на сайті, 17 липня Кулеба візьме участь у міністерському засіданні Ради Безпеки ООН щодо збройної агресії Росії проти України, а також у заході високого рівня, приуроченому до 25-ї річниці Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
18 липня глава МЗС виступить на дебатах Генеральної Асамблеї ООН щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України.
Крім цього, Кулеба проведе низку двосторонніх переговорів з іноземними колегами, керівництвом Програми розвитку ООН, а також із групою постійних представників африканських держав при ООН.
Республіка Корея збільшить у 2023 році обсяги наданої Україні військової та гуманітарної допомоги, сказав на брифінгу після переговорів із президентом України Володимиром Зеленським у суботу в Києві президент Кореї Юн Сок Йоль.
“Минулого року ми надавали і бронежилети, і шоломи, і іншу необхідну амуніцію. Сподіваємося, що цього року рівень нашої допомоги буде набагато більшим”, – сказав він.
За словами президента, “у травні я і президент Зеленський домовилися про постачання необхідного обладнання для таких цілей, як, наприклад, гуманітарне розмінування, і ми продовжуємо це робити. Уряд Республіки Корея виділив минулого року 100 млн доларів на підтримку України. Цього року ця підтримка становитиме 150 млн. доларів”.
“Також ми плануємо збільшувати допомогу Україні у відновленні системи освіти. Минулого року… ми вирішили допомогти у відновленні зруйнованих шкіл. Також ми хотіли б надати Україні підтримку для майбутніх поколінь за допомогою стипендії двох президентів”, – сказав Юн Сок Йоль.
За його словами, “зараз ситуація в Україні схожа на ситуацію в Кореї 70 років тому”. “Близько 70 років тому Республіка Корея теж зазнала незаконного вторгнення Північної Кореї. Було окуповано близько 90% території нашої Кореї, і ми зіткнулися із загрозою зникнення як держави. Однак завдяки нашим військовим і цивільним, які їм допомагали максимально, ми змогли зупинити окупанта і вигнати їх із нашої землі”, – сказав президент.
“Ми ознайомилися з Формулою миру, яку нам надали, і справді вважаємо, що її необхідно виконати. Особливо з огляду на те, що Корея намагається відігравати роль посередника в мирних самітах і зустрічах країн, що належать до так званого Глобального Півдня”, – сказав також корейський президент.
Cheese&Wine Festival – це поєднання живої музики під келих справжнього вина та крафтового сиру. Спеціальний гість на події 29 липня – Pianoбой (Дмитро Шуров). Головна мета фестивалю: збір коштів для потреб ЗСУ; допомога бізнесу в реалізації власної продукції та пошуку і залученні клієнтів для довготривалої співпраці; популяризація культури українського виноробства та сироваріння; розвиток культури споживання вина; сприяння в комунікації виробників, дистриб’юторів та готельно-ресторанного бізнесу України.
Фестиваль об’єднає топ-менеджмент підприємств, власників та керівників аграрних господарств, власників та керівників ресторанів, пабів, готельно-ресторанних комплексів, виробників вина, сиру, професійних сомельє, лідерів думок, представників профільних асоціацій.
На події проходитиме лекторій, на якому винні експерти презентують важливі та актуальні теми для українського виноробства. Спікери заходу:
Людмила Бойко, головний технолог сімейного підприємства «Ханi Баджер».
Наталія Благополучна, президент Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє, керівник першої в Україні «Школи сомельє».
Едуард Городецький, засновник виноробні Тірас Winery та ТМ MY Wine.
Микола Благополучний, керівник компанії «Майстер-клас», директор Всеукраїнської асоціації виноробів та сомельє.
Ігор Віштак, директор департаменту рослинництва Міністерства АПК України.
Володимир Печко, голова ГС «Укрсадвинпром».
Ірина Ковальова, директор ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова» НААН України.
Максим Уракін, засновник аналітичного центру «Клуб Експертів», видавець, директор з маркетингу інформагентства «Інтерфакс-Україна».
Єгор Бєлов, шеф-сомельє готелю InterContinental Kyiv, переможець Всеукраїнського конкурсу сомельє 2019.
Наталія Бурлаченко, сомельє і бренд-амбасадор Vinos de La Luz (Франція, Іспанія, США, Аргентина).
На фестивалі відбудеться допрем’єрний показ фільму «Поранена земля». Це документальна стрічка про історії українських виноробів, які постраждали від російської агресії. Фільм був успішно представлений у Голлівуді (США).
Також у програмі події відбудеться круглий стіл «Розвиток українського виноробства в умовах війни. Актуальні проблеми. Комунікація влади та виробників для їх вирішення» з директором департаменту рослинництва Міністерства АПК України Віштаком Ігорем Анатолійовичем, головами профільних асоціацій, власниками та керівниками виноробень.
Cheese&Wine Festival має благодійну складову. Військові передають з фронту різні речі, які будуть реалізовані на благодійному аукціоні на фестивалі. Виручені кошти буде передано на потреби ЗСУ. Минулого фестивалю вдалось зібрати 74 500 грн, які було передано на купівлю автівки для снайперів.
Запрошуємо усіх: від крафтових виноробів та сироварів до великих дистриб’юторів та заводів-виробників, від експертів, сомельє, виноробів до поціновувачів якісного вина та сиру.
Долучайтесь до V фестивалю вина та сиру Cheese and Wine Festival 2023. Буде цікаво та корисно і, звісно, дуже смачно!
Інтерфакс-Україна та open4business – інформаційні партнери
Частка держави в банківській системі України вже дуже велика, проти її збільшення виступає Міжнародний валютний фонд, заявив заступник міністра економіки Сергій Соболєв на презентації проєкту Transparency International Ukraine та “Української правди” – онлайн-платформи “Як конфіскувати російські активи в Україні?” цього тижня в Києві.
“МВФ дуже проти збільшення цієї частки – навіть принципово, навіть на 0,5% – є такі дискусії, що це заважає приватному банківському бізнесу розвиватися: просто тому, що така динаміка, конкурувати з державою складніше, бо держава всюди”, – сказав Соболєв.
Він зазначив, що за банківський сектор у країні відповідає Національний банк України, однак за конкуренцію і зростання приватного ринку – Мінекономіки.
“Черги людей, які хочуть купити ці (націоналізовані) банки зараз немає, але попит на банківські активи існує. Тому необхідний якийсь механізм, який дозволяє швидко повертати ці банки назад, у приватний ринок. Частками чи загалом – не так важливо”, – вважає заступник міністра економіки.
За його відчуттями, Сенс-Банк (раніше – Альфа-Банк) – це не останній банк, який може бути націоналізований.
“У нас є російська власність або власність осіб, які допомагають Росії вести агресивну війну, і в інших банках. І це наше спільне завдання як побудувати так процес, щоб вони швидко поверталися назад у бізнес і не затримувалися в державі”, – заявив Соболєв.
Перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова в інтерв’ю “Економічній правді” цього тижня зазначила, кажучи про перспективи націоналізації Сенс-Банку, що НБУ виступає за скорочення частки держави в банківському секторі, “однак питання фінансової стабільності важливіше”.
Вона підтвердила, що потенційний покупець Сенс-Банку тричі в травні та червні надсилав документи до НБУ, однак вони містять недоліки. “Але навіть якби недоліків не було, не можна дати згоду на таку операцію, оскільки тоді ми будемо також учасниками механізму обходу санкцій”, – підкреслила Рожкова.
Вона зазначила, що НБУ виконуватиме закон про націоналізацію Сенс-Банку, коли буде до цього готовий.
Перша заступниця голови Нацбанку також заявила, що регулятор, як і раніше, є противником виходу на банківський ринок “Укрпошти”.
“По-перше, ми вважаємо, що кожен повинен займатися своєю справою, зокрема, “Укрпошта”. По-друге, частка держави в банківському секторі вже перевищує 50%. Її збільшення суперечить здоровому глузду”, – аргументувала Рожкова. Вона додала, що таке збільшення “абсолютно суперечить зобов’язанням і домовленостям із міжнародними партнерами, “для них це “червона лінія”.
За словами Рожкової, єдиним претендентом на передачу “Укрпошті” сьогодні є PINBank російського олігарха Євгена Гінєра, щодо якого Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення на користь держави. Однак, як вважає перша заступниця голови НБУ, PINBank не є системно важливим і може бути ліквідований без негативних наслідків для економіки. “Майно банку можна продати, а кошти віднести на користь держави. Це оптимальний шлях”, – сказала вона.
Нині чотири держбанки – Приват, Ощад, Укрексім і Укргаз – входять до п’ятірки найбільших на ринку за розміром активів. Сукупна їхня частка за активами становила на кінець квітня 52,9%, а в абсолютному вираженні – 1,511 трлн грн.
Крім того, найближчим часом може бути націоналізовано Сенс Банк (раніше Альфа-Банк), що входить до числа системних, з часткою активів 3,4%. Ухвалений восени закон, що допускав його націоналізацію, не спрацював, оскільки банк зберігає фінансову стійкість. Тому наприкінці травня було ухвалено новий закон, який дозволяє таку націоналізацію через накладення санкцій на його акціонерів. Кінцеві бенефіціари банку Михайло Фрідман – 32,8632%, Петро Авен – 12,4018% і Андрій Косогов – 40,9614% були під санкціями і раніше, а прямі акціонери банку ABH Holdings SA і ABH Ukraine Limited занесені до санкційного списку тільки цього тижня.
Зі свого боку ABH Holdings заявляє, що досяг домовленості про продаж за $1 пакета в розмірі 75,6% акцій Сенс Банку міжнародному інвестору, і вважає збереження банку в приватній власності найкращим варіантом, а в разі націоналізації погрожує Україні судом.
Джерело: https://www.facebook.com/TransparencyInternationalUkraine/videos/1235114310511662,
