Україна скасувала необхідність отримання ліцензій на експорт живої великої рогатої худоби, курятини, мороженої яловичини, а також м’яса і їстівних м’ясних субпродуктів, борошна з них.
Відповідні зміни до переліку товарів, експорт та імпорт яких у 2023 році підлягає ліцензуванню, внесено постановою Кабінету міністрів №472 від 12 травня, опублікованою на його сайті.
Крім того, лібералізація торкнулася експорту яєць, жита, вівса і проса.
Водночас, як і раніше, підлягає ліцензуванню експорт гречки, цукру і мінеральних добрив.
Європейські фондові індекси загалом демонструють помірне зростання під час торгів у вівторок, винятками є зведений індекс регіону та французький індикатор.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 за даними на 11:06 кв знизився на 0,04% і становив 466,50 пункту.
Британський індикатор FTSE 100 під час сесії піднявся на 0,15%, німецький DAX – на 0,1%. Італійський FTSE MIB та іспанський IBEX 35 додали 0,3% і 0,2% відповідно. Тим часом французький CAC 40 знизився на 0,06%.
Учасники ринку чекають переглянутих даних про ВВП єврозони за перший квартал, які будуть оприлюднені пізніше у вівторок. Економіка валютного блоку в січні-березні зросла на 0,1% порівняно з попередніми трьома місяцями і на 1,3% у річному вираженні, показали попередні дані. Опитані Trading Economics аналітики очікують підтвердження первісної оцінки.
Крім того, у вівторок стало відомо, що безробіття у Великій Британії в березні зросло до 3,9% з 3,8% місяцем раніше, тоді як аналітики загалом не очікували зміни показника.
Середній розмір тижневої зарплати в країні з урахуванням бонусів у січні-березні зріс на 5,8% порівняно з тим самим періодом роком раніше, до 642 фунтів. Без урахування бонусів показник підвищився на 6,7%, до 598 фунтів.
Інфляція в Італії, згідно з остаточними даними, у квітні становила 8,7% проти 8,1% у березні. Попередні дані вказували на зростання споживчих цін на 8,8%, і аналітики не очікували їх перегляду.
Акції Imperial Brands Plc дешевшають на 0,7%, хоча британський концерн, до якого входить тютюнова компанія Imperial Tobacco, у першому півріччі 2023 фінансового року збільшив доподатковий прибуток і виручку, а також підвищив дивіденди.
Ціна паперів Vodafone Group Plc знижується на 3,1%. Британський оператор мобільного зв’язку більш ніж утричі збільшив доподатковий прибуток у 2023 фінансовому році через продаж Vantage Towers, проте його EBITDA знизилася на 1,3%.
Також керівництво Vodafone оголосило, що в рамках трирічного плану планує скорочення штату на 11 тис. робочих місць.
Капіталізація британського онлайн ритейлера Boohoo Group PLC зросла на 12%. Компанія відзвітувала про доподатковий збиток за підсумками минулого фінансового року і про скорочення виручки на 11%, проте дала сильні прогнози на поточний фінрік.
Ринкова вартість Bouygues SA опускається на 2,3%. Французький конгломерат підвищив квартальну виручку в півтора раза, до 12,01 млрд євро, проте трохи збільшив чистий збиток, до 134 млн євро.
Зміна доходів зведеного бюджету у 2021-2023 році (%)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
КП “Муніципальна охорона” (Київ) 15 травня знову оголосило тендер на закупівлю послуг добровільного страхування автотранспорту (КАСКО) .
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, загальна очікувана вартість закупівлі послуг становить 1,563 млн грн.
Кінцевий термін подання пропозицій – 23 травня.
Як повідомлялося, аналогічний тендер з очікуваною вартістю 1,028 млн грн було оголошено 21 квітня 2023 року.
Головне управління Національної поліції в Одеській області 15 травня оголосило про намір укласти з СК “ВУСО” (Київ) договір страхування автотранспорту – 908 од.
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становила 1,883 млн грн, компанія запропонувала 1,451 млн грн.
У тендері брала участь СК “Євроінс Україна” з ціновою пропозицією 1,4 млн грн.
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування, представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
П’ятирічний період відновлення України після війни потребуватиме додаткових інвестицій у розмірі близько $50 млрд на рік завдяки припливу іноземного капіталу, зокрема приватного, такий сценарій виклав Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) в опублікованому у вівторок звіті “Регіональні економічні перспективи”.
“Для швидкого відновлення приплив іноземного капіталу має досягати $50 млрд на рік протягом п’яти років”, – зазначив банк, посилаючись на уроки історії.
Він зазначив, що швидке одужання не є нормою: історично склалося так, що більшість економік, які вийшли зі збройного конфлікту, не відчувають довгострокового спокійного періоду протягом 25 років після нього, не відновлюються до довоєнного рівня доходу на душу населення навіть у довгостроковій перспективі.
Водночас, як ідеться у звіті, 29% економік дійсно досягають довоєнного рівня ВВП на душу населення протягом п’яти років.
“Щоб Україна відновилася протягом п’яти років, її економіка має зростати на 14% на рік протягом усього цього періоду. Це підвищить середній ВВП до $225 млрд із приблизно $150 млрд у 2022 році в постійних цінах”, – підкреслив ЄБРР.
Поки ж банк зберіг прогноз зростання ВВП України на 2023-й і 2024 роки відповідно на рівні 1% і 3%.
Банк додав, що основна спільна риса періодів стійкого надзвичайно високого економічного зростання – високе співвідношення інвестицій до ВВП. Він нагадав, що до війни помірні обсяги інвестицій в Україні здебільшого фінансувалися коштом внутрішніх заощаджень: приплив капіталу становив лише 3% ВВП на рік у 2010-21 рр., а прямі іноземні інвестиції зазвичай суттєво падають після війни і потребують багато часу, щоб відновитися.
Тому у звіті наводиться приклад Центральної та Південно-Східної Європи у 2000-х роках, де внутрішні заощадження були на низькому рівні, але іноземне фінансування допомогло підтримувати інвестиційний бум.
У випадку з Україною подвоєння рівня інвестицій (як частини ВВП) вимагало б значного збільшення спроможності країни до поглинання, а також структури управління, необхідної для розроблення складних проєктів та укладення контрактів, зазначає ЄБРР.
“У цьому сценарії різницю між необхідним рівнем інвестицій і наявними внутрішніми заощадженнями, імовірно, потрібно буде покрити за рахунок зовнішнього фінансування (чистий приплив капіталу) у розмірі 20% ВВП, або $50 млрд на рік”, – підсумовується у звіті.
Банк звертає увагу на важливість приватних інвестицій, оскільки приватний сектор надає вкрай необхідний технологічний досвід, ноу-хау в управлінні та сфокусованість на економічній ефективності.
“На додаток до енергоефективного промислового капіталу та сільськогосподарської техніки приватний сектор може зробити важливий внесок у відновлення житлового фонду, а також транспортної, енергетичної та муніципальної інфраструктур за умови, що окремі фізичні та юридичні особи отримають належний доступ до фінансування”, – йдеться у звіті.
ЄБРР нагадав, що зобов’язався інвестувати EUR3 млрд в Україну у 2022-2023 рр., підтримуючи реальний сектор економіки, і готовий відігравати ключову роль у відновленні, коли дозволять обставини.
Як повідомлялося, 2023 року очікується зростання міжнародного фінансування України для покриття дефіциту держбюджету до $42,5 млрд порівняно з $32 млрд 2022 року.
Згідно з даними Нацбанку України, прямі інвестиції в країну на кінець 2022 року становили $51,1 млрд, а максимуму в $65,7 млрд вони досягали на кінець 2021 року.
