На роздрібному ринку нафтопродуктів зростає частка АЗС з ознаками торгівлі фальсифікатом або порушеннями касової дисципліни. Це шкодить споживачам, автомобілям, навколишньому середовищу, призводить до збільшення втрат державного бюджету та спотворення конкуренції. Про це повідомили експерти Консалтингової групи «А-95» за результатами дослідження роздрібного ринку в 2020-2021 році.
В Україні функціонує близько 7 650 АЗС, які під час дослідження було розподілено на п’ять цінових сегментів.
«Такої конкуренції на паливному ринку немає більше в жодній країні Європи. Про це говорить не тільки різноманітність форматів АЗС і їх висока концентрація, а й діапазон цін, який досягає майже 25%. В Європі це максимум 5%, і така українська аномалія вказує на проблему, адже закупівельна вартість пального у всіх майже однакова», – пояснює директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Експерти досліджували структуру цін у всіх сегментах ринку, з огляду на закупівельну вартість пального, податки (акциз і ПДВ), експлуатаційні витрати і типові дисконти.
У результаті розрахунків було визначено, що в мережах вищого і середнього цінового сегментів націнка склала 2,5-3,0 грн/л (тут і далі без ПДВ). У свою чергу 56% українських АЗС, які торгували в нижньому ціновому діапазоні, протягом другого півріччя 2020 року і I кварталу 2021-го отримували прибуток винятково від продажу дизельного пального обсягом 0,5-0,6 грн/л, тоді як реалізація скрапленого газу і бензину була збитковою.
«Перед нами постало питання: за рахунок чого продавці дешевого палива продовжують розширення свого бізнесу, орендуючи й купуючи нові АЗС, газонаповнювальні станції, нафтобази, спонсоруючи футбольні клуби й політичні проєкти? Адже діяльність цих мереж збиткова або принаймні неприбуткова. Тому ми звернули увагу на джерела постачання і якість палива, а також провели доступні будь-якому споживачеві дослідження касової дисципліни на цих АЗС і знайшли пояснення цьому феномену», – каже Сергій Куюн.
Контрольні закупівлі пального виявили відчутні відхилення від нормативів за такими ключовими показниками, як вміст сірки, бензолу, ароматичних вуглеводнів. У пробах бензину з «БРСМ» і SunOil було виявлено моно-метил-анелін, або ММА – токсичну октанозбільшуючу речовину, заборонену для використання в паливах не тільки в Україні, але і в Європі й США. Це є свідченням кустарного походження пального, яке набагато дешевше від легального за рахунок несплати акцизу.
Експерти також провели дослідження касових чеків. Онлайн-сервіс Державної податкової служби України з перевірки автентичності чеків не ідентифікував чеки зі станції Мotto. Чеки з АЗК «БРСМ-Нафта» не відображали проведену операцію купівлі за готівку.
«Ми отримали докази продажу фальсифікату і порушення касової дисципліни, не виїжджаючи за межі Києва. Це говорить про масштаби проблем на паливному ринку, які ніхто не розв’язує, й тому вони будуть тільки розростатися. У легального бізнесу незабаром не залишиться вибору, робота без відходу в «тінь» стане неможливою», – заявив Сергій Куюн.
Консалтингова група «А-95» прогнозує, що через нелегальне виробництво нафтопродуктів на міні-НПЗ і нафтобазах, а також через порушення касової дисципліни на АЗС державний бюджет України в 2021 році недоотримає понад 22 млрд грн акцизу і ПДВ, або на 21% більше, ніж у 2020 р.
