Україна у жовтні 2025 року імпортувала 353,9 тис. МВт*год електроенергії, що у 2,5 раза більше, ніж у вересні, повідомив на сайті аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map.
“Це найвищий місячний показник імпорту з початку року. Водночас експорт скоротився усемеро – до 90,8 тис. МВт*год, що стало першим скороченням за останні п’ять місяців”, – проінформували у центрі.
Як зазначили у DIXI Group, різке зростання імпорту зумовлене погіршенням ситуації в енергосистемі через масовані обстріли енергетичної інфраструктури. Зокрема, протягом жовтня російські атаки пошкодили, серед іншого, об’єкти теплової та гідрогенерації, що призвело до виникнення дефіциту потужностей. Внаслідок цього було відновлено аварійні та планові погодинні відключення електроенергії для населення, а також обмеження споживання для промисловості та бізнесу.
Ситуацію погіршило зниження температури. Низький виробіток побутових сонячних електростанцій унаслідок хмарної погоди, а також активне використання електрообігрівачів перед початком опалювального сезону спричинили додаткове навантаження на енергосистему.
Імпорт електроенергії у жовтні мав хвилеподібний характер, пов’язаний із ворожими обстрілами. Зокрема, після масованого удару 10 жовтня обсяги зовнішніх поставок різко зросли – вже 11 жовтня імпорт сягнув 19,0 тис. МВт*год, що на 141,5% більше, ніж попереднього дня.
Подібна ситуація повторилася після атаки 22 жовтня: упродовж 23-24 жовтня зафіксовано різке зростання імпорту до 19,8 тис. МВт*год та 23,4 тис. МВт*год відповідно або +64,8% та +94,4% до 22 жовтня. Наприкінці місяця, після чергової масштабної атаки 30 жовтня, Україна знову була змушена наростити зовнішні закупівлі: 31 жовтня імпорт становив 22,4 тис. МВт*год (+76,9% до попереднього дня).
В структурі імпорту за напрямами надходження електроенергії більше 50% займає доля Угорщини – 180,0 тис. МВт*год (50,9%). Далі слідують, зокрема, Польща – 80,2 тис. МВт*год (22,7%) та Румунія – 76,9 тис. МВт*год (21,7%).
Максимальна погоджена комерційна потужність імпорту з ЄС з грудня 2024 року становить 2,1 ГВт. У середньому за жовтень 2025 року використання пропускної спроможності становило 22,6%, з максимумом 18 жовтня впродовж 20:00-21:00 (84,4%) та єдиною годиною за місяць, коли електроенергія не імпортувалась (3 жовтня впродовж 22:00-23:00). При цьому, у години пікового ранкового та вечірнього споживання використання пропускної спроможності суттєво зростає.
Окрім комерційної потужності 2,1 ГВт для України додатково доступні 0,25 ГВт аварійної допомоги від суміжних операторів ENTSO-E як “страховка” у критичні моменти. Так, аварійна допомога залучалася протягом жовтня з Польщі, як у вигляді отримання додаткової електроенергії загальним обсягом 28,8 тис. МВт*год, так і у вигляді поставок надлишків виробленої електроенергії до Польщі (5,25 тис. МВт*год). За іншими суміжними енергосистемами публічна інформація відсутня.
Своєю чергою, основні обсяги експорту електроенергії у жовтні здійснювалися у години мінімального внутрішнього споживання – переважно вночі та рано вранці – з 0:00 до 6:00.
У структурі експорту за напрямами превалюють Угорщина – 39,3 тис. МВт*год (43,2%), Молдова – 31,1 тис. МВт*год (34,3%) та Румунія – 14,9 тис. МВт*год (16,4%).
“У результаті імпорт у жовтні перевищив експорт майже вчетверо – від’ємне сальдо у жовтні склало – 263,0 тис. МВт*год”, – підсумували у DIXI Group
Всього за результатами 10 місяців 2025 року Україна є нетто-імпортером електроенергії – від’ємне сальдо за цей період становить -168,7 тис. МВт*год.
Понад 13,3 тисячі нових фопів, що працюють у сфері громадського харчування, відкрилось в Україні цьогоріч за даними Єдиного державного реєстру. Водночас понад 10,6 тисячі фопів припинили свою діяльність. Цьогоріч приріст нових кафе та ресторанів скоротився більш ніж вдвічі. Половина кафе та ресторанів, що закрились цьогоріч, проіснували менше ніж півтора року.
13 373 нових фопів, що працюють у сфері громадського харчування, відкрилось в Україні цьогоріч. Це на 5% менше, ніж за аналогічний період торік. Найактивнішим був вересень — тоді відкрилося 1 699 нових закладів.
Водночас за той самий період свою роботу припинили 10 645 фопів у сфері кафе та ресторанів. Загалом цьогоріч приріст нових підприємців склав +2 728 заклади. До порівняння, торік приріст склав 6 004 нових справ.
Найбільше нових фопів у HoReCa цьогоріч відкрили в Києві (1 693), на Дніпропетровщині (1 323), Львівщині (1 136), Одещині (1 113) та Київщині (1 054).
Ресторанний бізнес в Україні — це наразі, переважно, жіноча справа: 66% нових фопів зареєстрували жінки. У деяких областях цей показник перевищує 70% — зокрема, у Хмельницькій, Кіровоградській, Закарпатській, Черкаській та Рівненській. У жодному регіоні чоловіки не переважають за кількістю нових відкриттів.
Чверть закритих цьогоріч фопів пропрацювала менш ніж пів року. Загалом медіана життя малого та середнього бізнесу у HoReCa — 17 місяців. Найстаріший ресторанний фоп, який припинив діяльність цьогоріч, працював ще з 1992-го.
Попри зменшення приросту нових закладів, за даними українського сервісу Poster виторг закладів громадського харчування зріс на 6%, але назвати це значним успіхом не можна. Відвідуваність зменшилася на 9%, тож зростання відбувається радше завдяки подорожчанню, ніж збільшенню клієнтів. Середній чек в закладах від початку року виріс на 11%.
«Зростання виторгу на 6% — це не реальний заробіток, а наздоганяння інфляції. Середній чек виріс через подорожчання продуктів та операційних витрат на оренду та фонд оплати праці. Проблеми галузі посилює відтік працівників після законодавчих змін щодо віку 18-22 років і зменшення купівельної спроможності населення.
Попри виклики, наразі в Poster ми не бачимо масового відтоку клієнтів — кількість діючих закладів та тих, що готуються до відкриття, залишається в межах середніх значень. Зимові місяці завжди є стрес-тестом для галузі — не всі проходять його успішно, але навесні відкриваються нові заклади і ринок оновлюється», — коментує Родіон Єрошек, CEO та співзасновник української компанії з автоматизації закладів Poster
За даними Poster, відвідуваність цьогоріч просіла по всій Україні. На прикладі топ-5 великих міст це виглядає так:
Львів — -8%
Одеса — -6%
Київ — -13%
Дніпро — -11%
Харків — -7%
Кількість страхових компаній в Україні в жовтні 2025 року скоротилася на одну. На кінець місяця на ринку діяли 49 ризикових страховиків і 10 компаній зі страхування життя, а також Експортно-кредитне агентство зі спеціальним статусом, повідомляють на сайті Національного банку України.
За інформацією НБУ, кількість страхових та/або перестрахувальних брокерів не змінилася – 45. У жовтні регулятор отримав 55 запитів щодо реєстраційних та ліцензійних дій страховиків.
Загалом кількість учасників небанківського фінринку за місяць знизилася до 787 з 791. На ринку небанківських послуг працювали 417 фінансових компаній (було 418), 102 ломбарди (було 104), 88 кредитних спілок, один лізингодавець і 74 колекторські компанії. Кількість небанківських фінансових груп збільшилася на одну – до 42, банківські групи без змін – 16.
Кількість банків в Україні в жовтні 2025 року не змінилася і становить 60, повідомляють на сайті Національного банку України.
За даними регулятора, кількість банківських груп також без змін – 16. На платіжному ринку продовжують працювати 15 платіжних систем, створених резидентами, включно з державними, і 10 міжнародних платіжних систем.
Серед постачальників платіжних послуг діє 16 платіжних установ (було 17 місяцем раніше), 12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг, один банк – емітент електронних грошей, і один оператор поштового зв’язку. До інших суб’єктів платіжного ринку належать 49 комерційних агентів і 32 технологічних оператори платіжних послуг.
У жовтні НБУ отримав 243 запити щодо реєстраційних та ліцензійних дій, з них 41 – щодо банків, 131 – щодо фінансових компаній, ломбардів і лізингодавців, 55 – щодо страховиків, 14 – щодо кредитних спілок і колекторських компаній, 2 – щодо платіжних установ.
В Україні станом на першу декаду листопада 2025 року 26 цукрових заводів, що входять до складу Національної асоціації цукровиків України, виробили 880 тис. тонн цукру — на 100 тис. тонн (10,2%) менше, ніж на аналогічну дату 2924 року, повідомив “Укрцукор” у telegram.
У галузевому об`єднанні зазначили, що поточний показник виходу цукру становить 14,81% (минулого сезону — 14,09%). Це зумовлено, зокрема, вищою цукристістю буряків при прийманні — 17,39%, що на 0,62% перевищує показник 2024 року.
Серед регіонів лідером виробництва залишається Вінницька область, де працюють шість заводів, що вже виробили 196 тис. тонн цукру.
З 18 по 20 листопада 2025 року в Мадриді (Іспанія) відбудеться одна з провідних європейських виставок електротехнічної, енергетичної та промислової автоматизації — Matelec 2025.
Цього року Київ презентує колективний стенд Made in Kyiv, організований Департаментом промисловості та розвитку підприємництва Київської міської державної адміністрації.
На стенді площею 36 м² буде представлено 10 київських підприємств, що демонструють потенціал столиці у сфері високих технологій, автоматизації, енергетики та інноваційного виробництва:
ТОВ «Компанія ВЕРСІЯ»
ТОВ «ЕЛВАТЕХ»
ТОВ «НВФ ІНІТ»
ТОВ «Сенсорні системи України»
ПрАТ «Українська технологічна компанія»
ПрАТ «Промзв’язок»
ТОВ «Інтелтек Україна» (ITW Systems)
ТОВ «Спінор Інтернешнл»
ТОВ «НІК-Електроніка»
ТОВ «НТЦ Енергозв’язок»
Участь для підприємств — безкоштовна. Проєкт реалізується в межах Міської цільової програми сприяння розвитку промисловості, підприємництва та споживчого ринку міста Києва на 2024–2025 роки.
На другий день виставки, 19 листопада, у межах Matelec 2025 відбудеться Діловий форум українсько-іспанського співробітництва та презентація експортного потенціалу міста Києва. У заході візьмуть участь представники органів місцевої влади, бізнесу та промислових асоціацій обох країн. Програмою форуму передбачено презентації з обох сторін, B2B-зустрічі та обговорення можливостей партнерства у сфері енергетики, електроніки та smart-рішень.
«Місто Київ системно підтримує підприємців і допомагає їм виходити на міжнародні ринки. Наша мета — зміцнювати позиції Києва як сильного європейського бренду виробництва, інновацій та бізнес-співпраці», — зазначив Володимир Костіков, директор Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА.
