Елеватори отримали дизельні генератори різної потужності, вже відбувся їх монтаж та підключення.
Генератори потужністю 6 кВт встановлені на більшості підприємств Групи. Вони дозволяють підключити систему безпеки та відеоспостереження з автоматичним запуском.
На елеваторах Чотирбоки Хмельницької області, Помічна Кіровоградської області, Хорол та Гребінка Полтавської області встановлені більш потужні генератори на 330 кВт.
Їхнього резервного живлення вистачає для покриття всіх технологічних потреб підприємств при відсутності централізованого електропостачання.
«Такі альтернативні джерела живлення дозволяють нам працювати без зупинок. Це вигідно нам і нашим клієнтам, адже ми не втрачаємо часу на жодному процесі, будь то прийом, сушіння або відвантаження зерна. Наше завдання – дати фермеру вигідні умови співпраці, а не тримати авто на елеваторі в очікуванні світла. В результаті ми отримуємо лояльних клієнтів та конкурентну перевагу серед інших підприємств», – коментує ситуацію Дмитро Максименко, регіональний директор елеваторного напрямку ГК Прометей.
Спільне підприємство у вигляді ТОВ “Метал Холдинг”, одна з металоторговельних компаній України, за підсумками 2022 року збільшило чистий прибуток у 2,1 раза порівняно з 2021 роком – до 29,921 млн грн.
Згідно з річним звітом підприємства в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР), компанія у 2022 році скоротила чистий дохід на 1,8% – до 38,968 млн грн.
Нерозподілений прибуток до кінця минулого року становив 99,592 млн грн.
СП ТОВ “Метал Холдинг” (Київ) займається оптовою торгівлею металів.
Засновниками та учасниками ТОВ є три фізособи: Сергій Лойченко, який володіє 75%-вою часткою, Олег Мельник (12,5%) і Володимир Побережнюк (12,5%).
Статутний капітал ТОВ – 29,750 тис. грн.
Законопроєкт “Про виноград і продукти виноградарства” (№9139), який уряд зареєстрував у Верховній Раді 22 березня, спрямований на імплементацію відповідних регламентів ЄС щодо виноградарства і виноробства, енологічних практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання та захисту географічних зазначень вин.
“Водночас метою законопроєкту є створення єдиної державної інформаційної системи “Виноградарсько-виноробний реєстр”, яка включатиме відомості щодо: виробників винограду; виноробної продукції; виноградних ділянок; обов’язкових декларацій та інших даних щодо виноробної продукції, передбачених цим законом, внесення відомостей до якого має обов’язковий характер, що забезпечить ефективне адміністрування і державну підтримку галузі виноградарства і виноробства”, – ідеться також у пояснювальному матеріалі.
Документ передбачає запровадження вимог для виробництва та обігу вин, продуктів виноградарства і виноробства, ароматизованих винних продуктів з географічними зазначеннями, аналогічними сучасним правилам у країнах ЄС. Зокрема, не допускається купажування виробленого в Україні вина з імпортованим вином, а також вироблених за межами України вин.
Крім того, законопроєкт передбачає можливість державної підтримки виноградарства і виноробства в рамках загальних законів “Про держпідтримку сільського господарства” і “Про особливості страхування сільгосппродукції з держпідтримкою” без будь-якої деталізації, окрім принципів об’єктивності, рівності та пропорційності.
У документі також містяться принципи проведення перевірок виробництва виноробної продукції від виноградного куща до кінцевого продукту, визначено контролюючі установи та їхні повноваження, конкретизовано санкції, зазначено в пояснювальній записці.
Мінагрополітики підписало 98 наказів щодо виділення грантів для розвитку садів і теплиць на загальну суму 472,3 млн грн, ідеться в повідомленні міністерства в п’ятницю.
Згідно з ним, щодо садів погоджено 86 грантів на 388,4 млн грн, щодо теплиць – 12 на 83,9 млн грн.
Загальна площа нових об’єктів – 1317,40 га, або 13,4 га на грант.
Міністерство уточнило, що за площею закладання садів і створення теплиць лідерами залишаються Закарпатська область із 245,2 га, Київська зі 191,6 га і Львівська зі 151,1 га.
Сума грантів також максимальна в Закарпатті – 92,2 млн грн, тоді як на другій позиції Дніпропетровська область – 58,1 млн грн, на третій – Київська з 50,5 млн грн.
Мінагрополітики нагадало, що за умовами програми за напрямом садівництва площі угідь для розвитку або створення саду мають варіюватися від 1 до 25 га, а щодо теплиць – від 0,4 до 2,4 га відповідно до типового проєкту. Також є вимоги до кількості нових робочих місць, зокрема, у випадку теплиць – не менше 14 на 1 га.
Крім того, програма за обома напрямами передбачає співфінансування: від 30% власних коштів забезпечує її учасник, а 70% – держава.
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) на засіданні в п’ятницю задовольнила адміністративний позов Міністерства юстиції України до російського депутата Леоніда Бабашова про конфіскацію його активів на підставі п. 1-1 ч.1 ч.1 ст.4 закону України “Про санкції”.
Про це без зазначення прізвища російського парламентарія повідомляють на сайті ВАКС.
“Рішенням суду стягнуто в дохід держави активи, що належать відповідачу або щодо яких відповідач здійснював права, тотожні праву розпорядження ними. Йдеться про частину земельної ділянки; житловий будинок; нежитлові будівлі; транспортний засіб; корпоративні права. Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційної палати ВАКС протягом 5 днів із дня проголошення рішення”, – йдеться в повідомленні суду.
Про те, що йдеться про Бабашова, повідомила голова департаменту санкційної політики Міністерства юстиції України Інна Багатих.
“ВАКС сьогодні ж задовольнив позов Мін’юсту до Бабашова Л. І. – депутата державної думи РФ від політичної партії “Єдина Росія”, який підтримав закони про ратифікацію договорів про дружбу, співробітництво та взаємодопомогу між РФ і так званими “лнр” і “днр”, а також низку законів, якими рф намагається легалізувати анексію окупованих територій України. Активно висловлює публічну підтримку путінському режиму. У дохід держави стягнуто нерухомість і земельні ділянки в Автономній Республіці Крим, корпоративні права, рухоме майно”, – написала Богатих у Facebook у п’ятницю пізно ввечері.
За її словами, це 17-й задоволений позов щодо конфіскації активів, однак три рішення ще не набули законної сили, оскільки не закінчився термін на подання апеляції. Одне з них – справа Бабашова, інше – за позовом Мін’юсту до Ротенбергів, Скоробогатьків і Пономаренка щодо стягнення в дохід держави частки контрольованих ними компаній, які володіють київським торговельним центром Ocean Plaza, та третє – щодо передання в державну власність підприємств, які належали російському олігарху Олегу Дерипасці.
Наступне засідання у справі Дерипаски, на якому буде розглянуто апеляцію, за словами глави департаменту санкційної політики Мін’юсту, призначено на 12 квітня.
“Не задоволена закінченням тижня, хоча об’єктивно розуміла, що апеляція у справі Дерипаски буде навіть складнішою, ніж перша інстанція, але ну дуже за термінами розтягнуто. Тримаємося і працюємо далі”, – написала Богатих.
Україна 2022 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) на суму 2,814 трлн грн, що на 21,5% менше, ніж 2021 року (3,584 трлн грн), зокрема за межі країни – на 564,097 млрд грн, повідомила Державна служба статистики в п’ятницю.
За її даними, у грудні-2022 порівняно з груднем-2021 оборот реалізованої продукції добувної та переробної промисловості скоротився на 38,1%. Реалізація продукції добувної промисловості в грудні-2022 порівняно з груднем-2021 скоротилася на 40,2%, переробної промисловості – на 37,7%.
Реалізація у добувній промисловості в грудні-2022 порівняно з листопадом-2022 зросла на 7,8%, у переробній – на 5,0%.
У загальному обсязі реалізації промпродукції за 2022 рік найбільша питома вага припадала на переробну промисловість (53,6%), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (31,1%), видобувну промисловість і розроблення кар’єрів (14,1%), металургійне виробництво (8,6%).
Як повідомлялося, Україна 2021 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) на суму 3,584 трлн грн.
