7-8 лютого у столиці України відбувся перший Київський міжнародний форум з кібербезпеки 2024: «Стійкість під час кібервійни».
Цього разу навколо теми безпеки у кіберпросторі об’єдналися представники держави та бізнесу, кіберкомʼюніті, технологічні компанії та провідні експерти галузі.
Відкривав Форум Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов. Під час своєї промови він зазначив, що цифровізований світ потребує серйозного кіберзахисту та наголосив на тому, що реалізація української цифрової політики має вагоме значення для національної стійкості України, особливо під час війни з російською федерацією, коли високий ступінь цифровізації країни допомагає долати виклики, пов’язані з агресією. Також Олексій Мячеславович анонсував подальший розвиток кібердипломатії: «У нашій країні так само скоро з’явиться, я думаю, обов’язково така посада — кібердипломата, тому що це дуже-дуже важливий напрямок боротьби за світло в цьому світі».
Вітали гостей події під час офіційного відкриття: Михайло Федоров, Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації України, Антон Демьохін, Заступник Міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Катерина Черногоренко, Заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Майкл Дігнем, CEO CRDF Global.
“Всупереч війні, що триває в кіберпросторі та в реальному світі, ми повинні просувати дві ідеї. Перша — це стійкість, та тема форуму, яка зібрала нас тут разом. Стійкість відображає силу і гнучкість суспільства в умовах випробувань. Україна показала світові, що означає бути стійким у відповідь на кібератаки та під час збоїв у з’єднанні, і ми раді, що можемо вчитися у вас. Друга — цифрова солідарність. Загрози та випробування у кіберпросторі надають нам унікальні можливості та відчуття необхідності стояти пліч-о-пліч з партнерами та союзниками, будувати та зміцнювати зв’язки, діяти разом, бути об’єднаними з Україною.» — наголосив Натаніель Фік, посол США з особливих повноважень з питань кіберпростору, Державний департамент США.
Також зі сцени Київського міжнародного форуму з кібербезпеки виступили представники міжнародної кіберспільноти, серед яких: Йоганнек Белфорт, директор з питань безпеки та оборонної політики Європейської служби зовнішньої діяльності, Юхан Лепасар, директор Агентства ЄС з питань кібербезпеки (ENISA), Март Ноорма, керівник Об’єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО (CCDCOE), Джен Істерлі, директор Агентства США з питань кібербезпеки та захисту критичної інфраструктури (CISA).
Загалом за два дні Форуму відбулося 10 панельних дискусій і понад 35 доповідей експертів, які охоплювали широкий спектр тем, серед яких: роль кібербезпеки у сучасних війнах, досвід України у кібервійні, кібервійна і міжнародне право, кібердипломатія, посилення стійкості національної системи кібербезпеки через освіту, захищеність месенджерів, роль розвідки кіберзагроз, кібербезпека регіонів та інші.
У рамках KICRF відбулися дводенні змагання з кібербезпеки Capture the Flag. Участь взяла 21 команда, загальна кількість учасників — 121 фахівець із державного і приватного секторів. За сценарієм змагань кожна команда мала виконати 6 складних завдань, які імітували реальні атаки на українську інфраструктуру. Наприкінці другого дня організатори та судді визначили трьох переможців (1 місце: команда # dotxyz, 2 місце: команда Pspatron, 3 місце: команда Gos), які отримали сертифікати на онлайн-курси підвищення кваліфікації та кубки переможців.
Під час події також відбулася зустріч представників Агентства ЄС з питань кібербезпеки (ENISA) та Національного координаційного центру з кібербезпеки (НКЦК) і Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (ДССЗЗІ). За результатами консультацій було погоджено робочий план взаємодії на найближчих два роки. Документ містить понад 20 конкретних кроків, направлених на підтримку України на шляху до членства в ЄС, гармонізацію законодавства у сфері кібербезпеки, обмін експертами тощо.
У рамках Міжнародного Форуму з кібербезпеки у Києві зібралися і представники Талліннського механізму. Вони виступили зі спільною заявою усіх держав-учасниць Талліннського механізму, який був створений 20 грудня 2023 року та підтриманий Україною, Канадою, Данією, Естонією, Францією, Німеччиною, Нідерландами, Польщею, Швецією, Великобританією та Сполученими Штатами. Механізм має на меті координувати зусилля сторін та сприяти розбудові спроможностей у сфері кібербезпеки. Усе задля того, щоб допомогти Україні захистити себе від російської агресії у кіберпросторі та задовольнити потреби у довгостроковій кіберстійкості.
“Оскільки очікується, що деструктивні російські кібероперації та кібернетична діяльність триватимуть і в найближчому майбутньому, партнери Талліннського механізму готові продовжувати свою підтримку стільки, скільки буде потрібно.” — йдеться у заяві.
Команда організаторів Форуму й надалі планує працювати над розбудовою проєкту та ставить за мету зробити цю подію потужним щорічним майданчиком для обговорення питань кіберстійкості.
Нагадаємо, що подію започатковано Національним координаційним центром кібербезпеки (НКЦК) при РНБО України і Фондом цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global). Форум відбувався за підтримки Державного департаменту США.
До організації Форуму долучилися Служба безпеки України, Міністерство оборони України, Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство закордонних справ України.
Технологічні партнери: компанія Cyber Unit Technologies та ГО «Інститут дослідження кібервійни» (ICWR).
Партнери: Kóryos, Bakotech, Brave1, DC8044, CyberDiia, USF, Cyberlab.UA, UnderDefence, BugStream, Voda.ua.
Генеральні медіапартнери: MC.today та ITC.UA.
Інформаційні партнери: Ukraine Business News, АрміяInform і SPEKA.
Більше актуальної інформації про Київський міжнародний форум з кібербезпеки можна знайти на сайті cyberforumkyiv.org.
Останні новини та анонси у соціальних мережах:
Facebook
LinkedIn
PR та медіазапити:
press@cyberforumkyiv.com
Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив компанії Cliff Capital Growth Fund Vcic Ltd (Кіпр), пов’язаній із ПБГ “Ковальська”, придбати частку в ТОВ “Юніт В04”.
Згідно з рішенням комітету від 8 лютого, кіпрська компанія отримала дозвіл на придбання частки, що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління “Юніт В04”.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” генеральний директор групи “Ковальська” Сергій Пилипенко, “Ковальська Нерухомість” була девелопером будівлі B04.
“Зараз, збільшуючи свою частку у володінні через компанію акціонерів, маємо намір стати єдиним власником цього ультрасучасного об’єкта”, – повідомив Пилипенко.
За даними Opendatabot, наразі Cliff Capital Growth Fund Vcic Ltd володіє 50% корпусу В04 інноваційного парку Unit.City. Ще 50% належать ТОВ “Юніт Холдінгс”, кінцевим бенефіціаром виступає бізнесмен Василь Хмельницький.
Як повідомлялося, АМКУ схвалив придбання “Ковальською” частки в корпусах B04 і B06 у Unit.City 2021 року. Група планувала вкласти $70 млн у будівництво п’яти бізнес-центрів у Unit.City – B01, B02, B03, B04, B06.
Керуючою інвестиційним фондом Cliff Capital Growth виступає компанія Guardo Assets Management, в управлінні якої також фонди Aksioma, A Realty, AC Real, Vingis.
Промислово-будівельна група “Ковальська” працює на будівельному ринку України з 1956 року. Об’єднує понад 20 підприємств у сфері видобутку сировини, виробництва продукції та будівництва. Продукція представлена брендами “Бетон від Ковальської”, “Авеню”, Siltek. Підприємства “Ковальської” працюють у Київській, Житомирській, Львівській та Чернігівській областях. Завод із виробництва газобетону в Херсонській області не працює з початку окупації. До групи також входить “Ковальська Нерухомість”, яка займається будівництвом житлових об’єктів у Києві. В її портфелі – понад 20 завершених житлових проєктів.
Аналітики UBS прогнозують подальше підвищення цін на золото і срібло у 2024 році на очікуваннях того, що Федеральна резервна система США перейде до зниження процентних ставок.
“Ми очікуємо, що пом’якшення політики Федрезерву призведе до зростання золота”, – заявив аналітик банку з дорогоцінних металів Джоні Тевес, додавши, що цьому також сприятиме ослаблення курсу долара.
Він прогнозує, що до кінця поточного року ціна золота досягне $2200 за унцію, пише CNBC.
У міру падіння відсоткових ставок золото стає більш привабливим порівняно з альтернативними інвестиціями, такими як облігації. При цьому нижчі ставки послаблюють долар, роблячи золото дешевшим для міжнародних покупців, що призводить до збільшення попиту на нього.
Незважаючи на те, що, як і раніше, є велика невизначеність щодо термінів і масштабів зниження ставок, UBS, як і раніше, очікує, що Федрезерв перейде до пом’якшення грошово-кредитної політики.
Привабливість золота як “безпечної гавані” посилилася на тлі погіршення геополітичної ситуації на Близькому Сході в жовтні минулого року. У січні ціни на нього досягли рекордних $2100 за унцію.
“Ми думаємо, що інвестори вкладатимуть кошти в золото в умовах великої макроекономічної невизначеності та геополітичних ризиків”, – заявив Тевес. Перспективи “біднішого кузена” – срібла – також оптимістичні, найімовірніше, воно “реально засяє”, зазначив він.
“Ми думаємо, що срібло може досягти успіху в сценарії пом’якшення ДКП”, – вважає експерт. За його словами, темпи підйому вартості срібла можуть обігнати зростання золота.
За прогнозом Silver Institute, світовий попит на срібло у 2024 році збільшиться на 1% і досягне 1,2 млрд унцій. Якщо очікування виправдаються, це буде другий за величиною в історії показник.
“Збільшення промислового попиту є основним каталізатором зростання світового попиту на метал”, – йдеться в повідомленні галузевої асоціації.
Глобальні поставки срібла, як очікується, зростуть на 3% – до 1,02 млрд унцій, що може стати максимальним обсягом за вісім років.
Котирування ф’ючерсних контрактів на золото під час торгів у п’ятницю знижуються на 0,5% – до $2021,6 за унцію. Срібло дорожчає на 0,5% – до $22,67 за унцію.
Команда трансформаційного офісу державного Укрексімбанку (Київ) активно розглядає імплементацію штучного інтелекту (ШІ) у свої системи і вже почала його використовувати в пілотних режимах, повідомив начальник трансформаційного офісу фінустанови Андрій Малахов.
“Тобто, паралельно з трансформацією внутрішньою, ми розуміємо, що якщо ми не будемо свої навички розвивати “в ногу” з ринком, то через п’ять років ми просто будемо не конкурентними. Багато напрямків: безперебійна діяльність, інформаційна безпека, зміна внутрішніх операційних моделей, дистанційні канали”, – розповів він на конференції International Financial Club BANKIR.
Крім того, Малахов зазначив, що Укрексім зараз перебуває на середині свого шляху до того, чого хочеться досягти в трансформаційному напрямі.
“2021-2022 роки ми закривали інфраструктурні питання, щоб підготувати наш банк до трансформації бізнес-процесів, а наступний етап – це трансформація наших дистанційних каналів. У нас досить амбітні плани”, – підкреслив банкір.
Проте, він зазначив, що держбанку не завжди вдається оперативно впроваджувати зміни у зв’язку зі специфікою клієнтів у вигляді державних офіційних відомств, але, за його словами, команда Укрексіма прагне до цього.
Згідно з даними Національного банку України, на 1 листопада 2023 року за розміром загальних активів Укрексімбанк посідав 3-тє місце (255,01 млрд грн) серед 63 банків, що діють у країні.
Страхова компанія “Євроінс Україна” (Київ) у 2023 році збільшила премії на 20,4% порівняно з 2022 роком – до 565 млн грн, повідомляється в інформації страховика.
За минулий рік компанія уклала понад 662 тис. договорів страхування, що на 17% більше, ніж попереднього року.
Найбільше зростання зафіксовано в страхуванні КАСКО – на 24,3%, або 69,737 млн грн, медичне страхування (ДМС) – на 109,9% (56,285 млн грн), страхування від нещасних випадків – на 24,4% (2,528 млн грн), страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включно з відповідальністю перевізника) – на 2,6% (305 тис. грн).
Обсяг виплачених відшкодувань за 2023 рік зріс на 41,5% порівняно з 2022 роком – до 265,343 млн грн.
“Євроінс Україна” – універсальна страхова компанія, що працює на ринку України з 1992 року. Входить до болгарської страхової групи Euroins, яка є однією з найбільших незалежних страхових груп, що працюють у країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи. EIG є дочірньою компанією Eurohold Bulgaria, провідної енергетичної та фінансової групи Центральної, Східної та Південно-Східної Європи.
Виробники булочок і печива 2023 року сплатили податки на суму 2,6 млрд грн, що на 0,4 млрд грн, або на 17,7% більше, ніж роком раніше, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.
Згідно з повідомленням, лідерами зі сплати податків і фінансування українських Збройних Сил серед виробників булочок і печива у 2023 році стали Вінницький комбінат хлібопродуктів №2, Дніпропетровський комбінат харчових концентратів, “Столичний млин”, “Дніпромлин”, кондитерська фабрика “Квітень”.
“Ці виробники мають більш високе навантаження з ПДВ і податку на прибуток, ніж у середньому по галузі, і при цьому покрили п’яту частину податкових надходжень”, – резюмував голова парламентського фінансового комітету.
