ЮНЕСКО опублікувала дані про стан півсотні льодовиків, внесених до переліку Всесвітньої спадщини. І ці дані з усією очевидністю вказують на їхнє прискорене танення.
Льодовики Доломітових Альп, льодовики Мон-Пердю у французьких Піренеях, льодовики Єллоустона та Йосеміті у Сполучених Штатах, льодовики Африки зі списку ЮНЕСКО – ось деякі з тих, які зникнуть до 2050 року, стверджують експерти.
За їхніми оцінками, навіть якщо припинити викиди CO2, вжити радикальних захисних заходів, наприклад, тих, які обговорюють на конференціях ООН з питань клімату, зокрема, на всесвітній зустрічі COP27, яка відбувається в листопаді в Єгипті, це танення, схоже, вже непоправне.
“Ситуація погано складається для гірських льодовиків. Гіршою мірою, ніж для полярних крижаних шапок Гренландії та Антарктиди”, – вважає Марі Кавіт, гляціологиня з Католицького університету Льовена (Бельгія).
Вона пояснює, що за оптимістичним сценарієм для всіх льодовиків світу до 2100 року передбачувана втрата варіюється від 22% до 57% “залежно від регіонів і вжитих заходів”. “Але, якщо мати на увазі саме льодовики Альп, до 2100 року 94% з них зникнуть”, – каже гляціолог.
За її словами, спека 2022 року була особливо вбивчою для цих альпійських льодовиків. Температури влітку, як і всюди в Європі, значно перевищували звичайні. Навесні сніговий покрив виявився незначним, тоді як сніг є захисним покривалом для льодовиків: перш ніж почне танути лід, треба, щоб розтанув сніг.
І на додачу до цього третій негативний чинник, дуже специфічний для Альп, продовжує Марі, – це сліди піщаної бурі із Сахари, що добралася до Європи. “Пісок на відміну від снігу темний, і під ним лід нагрівається швидше”, – зазначає дослідник льодовиків. Збіг цих обставин нинішнього року, пояснює вона, і призвів до такого безпрецедентного танення.
Передані Польщею 1 570 терміналів системи Starlink вже прибули в Україну, повідомив віце-прем’єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
“Це особливо важливо зараз, адже через російські обстріли є проблеми з електроенергією. Коли світло зникає, у деяких регіонах не працюють мобільні оператори та інтернет-провайдери. Тому забезпечимо країну публічними точками WI-FI, де люди зможуть бути на зв’язку”, – написав Федоров у телеграмі в четвер.
Він зазначив, що частину терміналів буде передано цивільним адміністраціям на деокупованих територіях. “Крім того, забезпечимо Старлінками “Укрзалізницю”, щоб пасажири та працівники мали стабільний мобільний зв’язок та інтернет”, – наголосив міністр.
Федоров уточнив, що від початку повномасштабного вторгнення за сприяння Мінцифри від донорів і партнерів Україна отримала понад 20 тисяч терміналів Starlink.
“З них 5 тисяч за підтримки уряду Польщі. Тепер ще 1570 терміналів від наших стратегічних партнерів допоможуть Україні залишатися на зв’язку. Дякую польському уряду за постійну підтримку та групі логістичних компаній ZAMMLER за безоплатну доставку нової партії терміналів в Україну”, – підсумував очільник Мінцифри.
Уряд Норвегії готується вкласти близько 1,5 млрд норвезьких крон в очолюваний Великобританією Міжнародний фонд для України.
Як повідомляється на сайті уряду Норвегії, вкладення йде на додаток до 400 мільйонів норвезьких крон, які Норвегія раніше пожертвувала фонду. Фінансування було використано для придбання безпілотників, засобів придушення дронів і артилерійських снарядів.
Нова пожертва є частиною 3 мільярдів норвезьких крон, які норвезький уряд надасть на військову підтримку Україні у 2022 році.
Нідерланди вкладуть 100 мільйонів євро в нещодавно створений Міжнародний фонд для України (IFU) для фінансування військової техніки для України, повідомляє Міноборони країни.
Як повідомляється на сайті відомства, про це заявила міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен під час візиту до Великої Британії.
Гроші IFU використовують для закупівлі техніки безпосередньо у виробників, щоб забезпечити її максимально швидку доставку в Україну.
“Якби Росія припинила бойові дії, війни не було б. Якби Україна припинила бойові дії, не було б України. Міжнародна підтримка України залишається життєво важливою”, – сказала міністр.
Очікується, що перші галузеві контракти будуть укладені до кінця цього року. Перші поставки очікуються в першій половині наступного року.
Крім Нідерландів, іншими учасниками фонду є його ініціатори Велика Британія, Данія і Норвегія.
Оператор системи передачі НЕК “Укренерго” анонсує на п’ятницю, 11 листопада, відключення електроенергії виключно за графіком по всій Україні, найбільше традиційно у Центральному та Північному регіонах.
“Найбільший обсяг обмежень буде запроваджено у Києві, Київській, Чернігівській, Черкаській, Житомирській областях”, – йдеться у повідомленні компанії у телеграм-каналі у четвер.
Згідно з інформацією, режим планових відключень діятиме з 05:00 до 23:00 у Києві, Київській, Чернігівській, Черкаській, Житомирській, Сумській, Харківській, Полтавській та Донецькій областях з 15:00 до 20:00 у всіх інших областях України.
При цьому компанії нагадують про необхідність економити електроенергію.
“Будь ласка, не включайте одночасно в мережу кілька потужних електроприладів протягом дня, особливо в піковий годинник споживання – з 6:00 до 11:00 та з 17:00 до 23:00”, – закликають до НЕК.
Зростання споживчих цін в Україні у жовтні 2022 року прискорилося до 2,5% з 1,9% у вересні, 1,1% – у серпні та 0,7% у липні, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у четвер.
У жовтні минулого року було зафіксовано інфляцію 0,9%, тому у річному вимірі за підсумками жовтня цього року вона зросла до 26,6% з 24,6% за підсумками вересня, 23,8% – за підсумками серпня, 22,2% – за підсумками липня та 21,5% – за підсумками червня.
Базова інфляція минулого місяця знизилася до 1,9% з 2,4% у вересні та 2,1% у серпні.
З початку цього року за десять місяців споживчі ціни в Україні зросли на 24,8%, а базова інфляція склала 20,1%, уточнив Держстат.
Нацбанк у середині жовтня зберіг прогноз інфляції за підсумками 2022 року на рівні 30%, тоді як уряд наприкінці жовтня покращив його з 30,1% до 29,3%.
На споживчому ринку у жовтні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 4,2%. Найбільше (на 60,5%) подорожчали яйця. На 11,3-2,3% зросли ціни на сало, овочі, фрукти, м’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, сири, олію, молоко. На 4,8% подешевшали продукти переробки зернових.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,9%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1%, алкогольні напої – 0,8%.
Одяг та взуття подорожчали на 1,9%, зокрема взуття – на 2,1%, одяг – на 1,7%.
Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 1,2% відбулося насамперед за рахунок подорожчання послуг лікарень на 1,8% та амбулаторних послуг – на 1,6%.
Ціни на транспорт зросли на 0,8%, переважно через подорожчання транспортних засобів на 1,5%. Водночас на 5,1% подешевшав проїзд у залізничному пасажирському транспорті.
Як повідомлялося, у 2021 році інфляція в Україні зросла до 10% з 5% у 2020 році та 4,1% у 2019 році, а базова – до 7,9% проти 4,5% роком раніше.
