Національний банк підвищив прогноз міжнародних резервів України на кінець поточного року до $38,3 млрд із $34,5 млрд у квітневому прогнозі.
Згідно з оновленими оцінками НБУ, представленими на брифінгу в четвер, на кінець наступного року міжнародні резерви України сягнуть $42,6 млрд, а ще за рік – $44,1 млрд, тоді як у квітні Нацбанк давав скромніші оцінки – відповідно $36,1 млрд і $37,1 млрд.
НБУ очікує, що цього року зовнішнє фінансування тільки держбюджету становитиме $42 млрд, а наступного року оцінює таку потребу ще в $37 млрд.
За його прогнозами, така масштабна фінансова зовнішня підтримка дасть змогу повністю перекрити негативне сальдо поточного рахунку, яке цього і наступного року НБУ оцінює відповідно в $11 млрд, $17,2 млрд і $16,1 млрд.
Як повідомлялося, у зв’язку зі значним надходженням зовнішнього фінансування міжнародні резерви України зросли за червень на 4,5% – до рекордного в історії країни рівня $39,00 млрд.
Природні пожежі в Греції в четвер досягли околиць столиці, повідомляє Associated Press.
Як зазначається, зокрема, вогонь у районі столичного передмістя Кіфісья поширювався швидко через посилення вітру. Однак для гасіння цієї пожежі задіяли кілька вертольотів і пожежних бригад. У підсумку її вдалося загасити.
Тим часом у центральній частині Греції, в районі міста Волос, поширення лісових пожеж поки що не зупинили. Через них закрили частину однієї з найбільш завантажених автомагістралей. Рух залізничного транспорту здійснюється з перебоями.
Пожежники на Родосі 10-й день ведуть боротьбу з бурхливими пожежами. Повідомляють також про нові осередки загоряння в лісах на о. Евбея.
Прем’єр Греції Кіріакос Міцотакіс у четвер заявив про необхідність вживати більше заходів для боротьби зі зміною клімату.
“Зміна клімату може бути і реальність, але це не може бути виправданням. Нашій країні треба вживати більше заходів, щоб бути готовою пом’якшувати, наскільки це можливо, ефект цієї реальності, яку ми вже починаємо відчувати і яка може спричинити драматичні наслідки на багато аспектів нашого економічного і соціального життя”, – сказав він.
Роботи на будівельних майданчиках відновили в середньому 75% житлових комплексів (ЖК) в Україні, при цьому 82% відновили продажі, свідчить статистика порталу “ЛУН”.
Згідно з дослідженням, представленим на конференції “Аналітика українського ринку нерухомості: перше півріччя 2023 року”, дедалі більше девелоперів відновлюють будівництво. На сьогодні 75% ЖК відновили роботи на будмайданчиках, тоді як наприкінці минулого року цей показник становив 69%.
Лідерами з відновлення будівельних робіт виступають західні та центральні області України, де кількість активних будмайданчиків становить 88-96%. При цьому в Києві відновили будівництво 62% житлових комплексів, в області – 68%. Низькі темпи відновлення будівельних робіт показують Харківська (19%), Миколаївська (35%), Запорізька (32%) області.
За даними “ЛУН”, на 25 липня продажі відкрили 82% новобудов із 1772 проєктів, які продавалися до початку повномасштабного вторгнення. Цей показник відповідає даним червня, і є найвищим з 24 лютого 2022 року.
Найактивніше продажі відкриваються в західних областях України: у Закарпатській області продаються 98% житлових комплексів, Івано-Франківській – 97%, Львівській – 94%. Високі показники також у Черкаській, Кіровоградській, Житомирській, Вінницькій областях (понад 90% відкритих продажів). У Києві та області показник становить 79% і 80% відповідно.
Найменше ЖК, що продаються, у Миколаївській області (67%), Запорізькій (40%) і Харківській (19%).
При цьому частина девелоперів завершили продажі під час повномасштабної війни. За даними “ЛУН”, в Україні було розпродано 218 житлових комплексів, найбільше у Львівській області (46), Києві та Київській області (20 і 25 відповідно), а також в Одеській (23), Івано-Франківській (20) та Закарпатській (14) областях.
ПАТ “Укргазвидобування” (Київ) 27 липня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель ProZorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 4,424 млн грн.
Кінцевий термін подання документів – 4 липня.
У першому півріччі 2023 року укладено угод оренди для 69 тис. кв. м офісів у Києві, що на 51% більше за аналогічний період 2022 року, випливає з дослідження CBRE.
“Це не ті обсяги, які ми бачили до війни. Але орендарі наростили активність на ринку на тлі привабливих знижок і можливості підвищити якість своїх офісів”, – повідомила старший консультант з офісної нерухомості CBRE Анастасія Качан на конференції “Аналітика українського ринку нерухомості: перше півріччя 2023 року”.
За її словами, більша частина категорій орендарів знизила активність у 2022-2023 рр. – FMCG, бізнес-послуги, оптова торгівля, медицина. Водночас є зростання запитів з боку компаній публічного сектору та недержавних громадських організацій. До війни ці орендарі давали до 5% угод оренди, зараз у них майже 30%. Що стосується IT-сектора, то він зміг зберегти лідерські позиції, торік його частка знизилася з 45% до 32%, зараз вона становить близько 47%.
Нова пропозиція незначна: за перше півріччя ринок офісної нерухомості поповнився лише 13 тис. кв. м, що на 86% менше за обсяг нової пропозиції першого півріччя 2022 року.
“Наразі тільки добудовуються об’єкти, розпочаті до війни, і, ймовірно, така ситуація триватиме досить довго, враховуючи рівень вакантності”, – повідомила Качан.
На кінець першого кварталу 2023 року вакантні 26,4% (+0,4% порівняно з початком 2023 року). При цьому вакантність в офісних центрах класу В зменшилася з 29,2% до 28%, у класі А зросла з 22,3 до 24%.
Експерт пояснила зростання вакантності в класі А насамперед виведенням наприкінці минулого року значного обсягу нової пропозиції класу А.
Ефективна прайм-ставка стабілізувалася на рівні $21/кв. м/міс.
Що стосується термінів договорів, то Качан зазначила готовність бізнесу планувати в середньостроковій перспективі в умовах війни.
“Минулого року частіше переукладали договори на три-шість місяців з очікуванням, що війна скоро закінчиться. У 2023 році умови фіксують “до кінця воєнного часу”, де прописують “воєнну ставку” і є домовленість, що після війни її буде переглянуто з урахуванням ринкових умов”,- повідомила Качан.
Навесні CBRE провела дослідження планів компаній на свої офіси. Більша частина, 56%, має намір зберегти обсяги, хтось домовляється про більш пільгові умови оренди, частина нічого не робить. 13% повідомили, що будуть частково скорочувати офіс, 12% розглядають переїзд у коворкінг, 12% закривають/відмовляються від офісу, 4% думають про суборендарів, 3% хочуть переїхати в дешевший офіс.
При цьому актуальна відвідуваність офісу коливається від 15-20% до 50+%, залежно від моделі бізнесу.
Фактори при виборі нового офісу залишилися незмінними. Топ-вимоги: обладнане бомбосховище, віддаленість від критичної інфраструктури, енергоавтономність.
“З огляду на невизначеність з енергозабезпеченням протягом опалювального сезону 2023 року, ми очікуємо зростання відвідуваності восени-взимку”, – повідомила Качан.
CBRE зі штаб-квартирою в Лос-Анджелесі (США) є найбільшою у світі консалтинговою та інвестиційною компанією у сфері комерційної нерухомості, дохід якої 2022 року становив $30,8 млрд. Згідно з рейтингом Fortune, входить до списку 500 найбільших у світі компаній.
Акції компанії CBRE Group Inc. торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Український офіс CBRE відкрито в січні 2008 року, він є частиною афілійованої мережі компанії.
Державний бюджет України в четвер отримав через механізм Цільового фонду Світового банку $1,5 млрд пільгову позику під гарантії уряду Японії, повідомило Міністерство фінансів.
“Залучене фінансування буде спрямовано на відновлення економіки та зміцнення соціального захисту населення”, – наведено в релізі слова міністра фінансів Сергія Марченка, який подякував СБ і Японії за виділення коштів.
Мінфін нагадав, що з початку повномасштабного вторгнення Росії Україна отримала понад $581 млн пільгового фінансування від уряду Японії через Японське агентство міжнародного розвитку (JICA).
“У поточному році очікується, що уряд Японії надасть ще $2 млрд прямої бюджетної підтримки через Цільовий фонд Світового банку”, – додало міністерство.
Як раніше вказував Мінфін, станом на 21 липня цього року держбюджет України отримав фінансування від міжнародних партнерів в обсязі $23,6 млрд порівняно з $32,1 млрд торік за потреби на цей рік близько $42 млрд.
Відтоді до бюджету надійшли також EUR1,5 млрд шостого траншу макрофінансової допомоги ЄС.
