Компанія «Метінвест Покровськвугілля» будує стрічковий конвеєр для транспортування коксівного вугілля з 2-ї північної лави блоку 11.
Згідно з інформацією підприємства, будівництвом конвеєра займається дільниця «Конвеєрного транспорту 12» ПрАТ «Шахтоуправління “Покровське”.
Відзначаються значні запаси вугілля нової лави.
«Гірники модернізують наявний конвеєрний ланцюжок, що пролягає через конвеєрний тротуар південної панелі блоку 10 і конвеєрний тротуар центральної панелі блоку 11. Водночас замінюють 2000 метрів стрічкового полотна, а також встановлюють новий живильник ПК-14», – йдеться в інформації компанії.
Як повідомлялося, найбільший в Україні виробник коксівного вугілля ПрАТ «Шахтоуправління “Покровське”, що входить до групи “Метінвест” у рамках компанії “Метінвест-Покровськвугілля”, готує до введення в експлуатацію ще одну лаву. Очікується, що 2-а північна лава блоку 11 буде запущена в поточному році.
При цьому наголошується, що це перспективний напрямок: запаси становлять 1,5 млн тонн вугілля, потужність пласта досягає 1,48 м, виїмка вугілля тут почнеться вже у вересні.
«Метінвест» є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи та США.
Основними акціонерами Metinvest B.V. є група «СКМ» (71,24%) і група «Смарт-холдинг» (23,76%), які спільно керують компанією. ТОВ «Метінвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метінвест».
ВУГІЛЛЯ, Метінвест Покровськвугілля, стрічковий конвеєр, транспортування
Президія Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) призначила Тетяну Мосійчук на посаду віцепрезидента, повідомив президент ЛСОУ Віктор Берлін на своїй сторінці у Фейсбуці.
«У нас дуже амбітні цілі, а для їх реалізації потрібні професіонали найвищого рівня. Завдань багато, виклики – величезні, легко не буде, але я вірю в нашу синергію!», – підкреслив Віктор Берлін.
За його словами, Тетяна Мосійчук відповідатиме за напрямок взаємодії з регулятором ринку, а також посилить уже розпочату ЛСОУ діяльність із консолідації страхового ринку України.
«Я дякую за довіру і цілком згодна, що дуже важливо зараз, щоб страховий ринок був згуртованим. Поки що не вистачає монолітного голосу страховиків. Вважаю за потрібне, щоб страхові компанії не тільки чули, а й враховували їхню позицію», – зазначила Тетяна Мосійчук.
Як повідомлялося, Тетяна Мосійчук очолювала департамент нагляду за ринком небанківських фінансових послуг НБУ з 13 березня 2023 по 3 травня 2024 року.
Тетяна Мосійчук працює у фінансовому секторі України понад 30 років, зокрема, має значний досвід роботи у страхуванні, а також у консалтинговій та інвестиційній сферах.
До призначення в Національний банк вона працювала радницею зі стратегічного розвитку страхового ринку генеральної директорки Асоціації «Страховий бізнес» (2022-2023 роки), була членкинею правління та заступницею директора страхової компанії «Перша» (2021-2022 роки). До цього працювала в Українській пожежно-страховій компанії головою правління (2019-2021 роки), першим заступником голови правління (2018-2019 роки).
Має значний досвід роботи на держслужбі: працювала заступницею голови Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг України та начальницею управління фінансового планування Міністерства внутрішніх справ. Була експерткою для проєктів ЄС у сфері реформування фінансових ринків.
Мосійчук з відзнакою закінчила Харківський державний університет (кваліфікація: економіст). У 2016 році здобула ступінь кандидата економічних наук за спеціальністю «Економічна безпека держави».
Міжнародна макрофінансова допомога Україні (прогноз до 2025 року в млрд дол)
Джерело: Open4Business.com.ua
Парламентський комітет із прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендує Верховній Раді ухвалити в першому читанні президентський законопроєкт про множинне громадянство (№11469).
Як повідомляє пресслужба апарату Верховної Ради, таке рішення ухвалили на засіданні комітету у вівторок.
Як раніше повідомлялося, президент України Володимир Зеленський виніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт № 11469 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України».
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, цілями та завданнями ухвалення законопроєкту є актуалізація правового регулювання питань громадянства України з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки та національних інтересів України.
Законопроєкт також спрощує порядок набуття громадянства України та удосконалює регулювання правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять/проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України або є одним із подружжя такої особи чи є дитиною такої особи.
Зазначається, що ухвалення цього законопроєкту розширить можливості для набуття українського громадянства деякими категоріями іноземців та людей без громадянства. Водночас множинне громадянство не запроваджуватиметься щодо людей із російським громадянством або громадян держав, які не визнають територіальну цілісність і суверенітет України.
Верховна Рада ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду.
За відповідний законопроект №0285 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду і поправок до нього в цілому проголосував 281 народний депутат на пленарному засіданні Верховної Ради в середу, повідомив член фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко в Телеграмі в середу.
Україна ратифікувала Римський статут із заявами про порядок відносин із МКС і впродовж семи років після набрання Римським статутом чинності «не визнає юрисдикції Міжнародного кримінального суду стосовно її громадян щодо вчинення злочинів, передбачених статтею 8 Римського статуту» (воєнні злочини).
Законопроєкт підтверджує визнання Україною юрисдикції МКС щодо злочинів проти людяності, геноциду та воєнних злочинів із 21 листопада 2013 року та заявляє про визнання юрисдикції МКС щодо злочину агресії з 17 липня 2018 року (момент набрання чинності поправок, ухвалених Асамблеєю держав-учасниць Римського статуту в м. Кампала щодо злочину агресії).
Як наголошується в пояснювальній записці до законопроекту, ратифікація Римського статуту дасть змогу Україні набути повноправного членства в Міжнародному кримінальному суді. Після набуття чинності Римського статуту Україна братиме участь у роботі Асамблеї держав – учасниць Римського статуту, зможе подавати кандидатури для обрання суддів і прокурорів МКС. Членство в Римському статуті дасть змогу сприяти запобіганню та стримуванню вчинення особливо тяжких злочинів у майбутньому. Україна зможе ефективно співпрацювати з МКС, що сприятиме забезпеченню покарання осіб, винних у скоєнні особливо тяжких злочинів, які викликають занепокоєння всієї міжнародної спільноти.
Індекс цін на житло в Україні за підсумками квітня-червня 2024 року становив 110%, тоді як в аналогічний період 2023 року показник становив 114,2%, повідомила Державна служба статистики. За її даними, на первинному ринку ціни на житло за підсумками другого кварталу 2024 року прискорили зростання до 12,6% проти 11,9% у першому кварталі минулого року. Зростання цін на однокімнатні та двокімнатні квартири становило 12,8%, трикімнатні – 12,5%.
На вторинному ринку ціни сповільнили зростання до 8,7% у квітні-червні 2024 року проти 15,6% за аналогічний період 2023-го. Так, зростання цін на однокімнатні квартири становило 9%, двокімнатні – 8,8%, трикімнатні – 8,7%.
Порівняно з попереднім кварталом, ціни на житло зросли в середньому на 0,5%, при цьому на первинному ринку – збільшилися на 2,1%, на вторинному – знизилися на 0,3%.
За даними Держстату, з початку року ціни на «первинці» зросли в середньому на 15,1%, при цьому на однокімнатні – на 15,2%, двокімнатні – на 15%, трикімнатні – на 15,1%. На вторинному ринку ціни зросли на 12,4%, 11,9% і 12% відповідно.
Держстат зазначив, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
