Агрохолдинг “Овостар Юніон”, вертикально інтегрована холдингова компанія, один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні, 2023 року збільшила чисельність поголів’я до 7,7 млн голів, зокрема 6,4 млн курей-несучок, як порівняти з 7,2 млн і 6,0 млн роком раніше.
“У 2023 році компанія зосередилася на поступовому відновленні поголів’я, внаслідок чого воно збільшилося на 7%. Також було докладено зусиль щодо реструктуризації портфеля продуктів і каналів продажів для досягнення більшої ефективності”, – наводяться в біржовому повідомленні “Овостар” слова генерального директора компанії Бориса Бєлікова.
Він зазначив, що з урахуванням досить успішного вирішення цих завдань, керівництво задоволене результатами діяльності групи.
Вказується, що обсяг виробництва яєць у 2023 році скоротився на 1% – до 1 531 млн, а обсяг продажів у сегменті яєць у шкаралупі знизився на 10% – до 970 млн.
Водночас “Овостар” вказав, що обсяг експорту яєць зріс на 18,6% – до 344 млн штук, що становило 35% від загального обсягу продажів у сегменті порівняно з 27% у 2022 році.
Згідно з повідомленням, у 2023 році обсяг переробки яєць склав 492 млн яєць, що на 15% перевищує рівень попереднього року. При цьому обсяг виробництва сухих яєчних продуктів знизився на 1% – до 2,512 тис. тонн, тоді як випуск рідких яєчних продуктів збільшився на 20% – до 12,998 тис. тонн.
Уточнюється, що обсяг реалізації сухих яєчних продуктів зріс на 15% – до 2,468 тис. тонн, зокрема експорт – на 17,2%, до 1,695 тис. тонн, що збільшило його частку до 69% з 68%.
Обсяг реалізації рідкої яєчної продукції 2023 року збільшився на 20% порівняно з 2022 роком і становив 12,828 тис. тонн, зокрема експорт – на 19,8%, до 5,17 тис. тонн, що зберегло його частку на рівні 40%.
Як повідомлялося, “Овостар” за 9 місяців 2023 року одержав $29,08 млн чистого прибутку, що в 12,2 раза краще за показник за аналогічний період 2022 року. Його виручка за дев’ять місяців збільшилася на 36,3% – до $123,06 млн переважно завдяки зростанню цін на її продукцію.
Європейська бізнес асоціація (ЄБА) звернулася до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із закликом не голосувати за подані Кабінетом міністрів законопроєкти №10439-10440 про реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ) та поправки до КПК й інші законодавчі акти щодо удосконалення роботи БЕБ і доопрацювати раніше зареєстровані в Раді законопроєкти №10088 і №10088-1 про перезавантаження БЕБ.
Як зазначається в повідомленні ЄБА в середу, в урядовому законопроєкті, зокрема, відсутні строки формування оновленої команди БЕБ після обрання керівника, а переатестацію працівників відкладено на період після війни.
“Європейська бізнес асоціація вже кілька років наголошувала на необхідності перезавантаження БЕБ з метою підвищення ефективності його роботи та нівелювання корупційних ризиків, що можуть виникати в роботі цього державного органу, на який покладають функції боротьби з економічною злочинністю та контрабандою”, – підкреслюють у ЄБА.
Асоціація наполягає, що добір на ключові посади БЕБ має здійснюватися на конкурсних засадах, вкрай важливим і першочерговим є призначення ефективного керівника, який, власне, й далі формуватиме команду. Тому комісія з проведення конкурсу має вносити пропозицію прем’єру щодо одного, а не трьох кандидатів на посаду директора з метою уникнення можливого політичного впливу на таке призначення.
На думку представників бізнесу, переатестація всіх працівників БЕБ необхідна після обрання нового голови, всі економічні злочини (після реформування) мають бути в компетенції БЕБ.
Щодо критики законопроєкту №10440 ЄБА вказала на складність втілення в життя деяких його норм, зокрема, щодо залучення Ради бізнес-омбудсмена до обшуків і виїмки у провадженнях БЕБ. Крім того, на думку асоціації, деякі норми дублюють або суперечать іншим, наприклад, не залучення представників інших правоохоронних органів до проведення слідчих дій.
Як повідомлялося, 13 жовтня 2023 року комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроєкт №10088 “Про першочергові заходи щодо реформування БЕБ” та альтернативний йому №10088-1. Цей проєкт закону також підтримали Мінфін і Мінекономіки, Мін’юст – із зауваженнями.
Пізніше, 29 грудня 2023 року, Кабмін затвердив свій законопроєкт про реформування БЕБ, який декларує перезавантаження Бюро через рік після війни. Він був різко розкритикований головою Центру протидії корупції Віталієм Шабуніним і першим заступником голови профільного парламентського голови Ярославом Железняком. За їхнім твердженням, у цьому вигляді контроль за БЕБ збереже ОП, а МВФ не зарахує цей структурний маяк.
У результаті уряд відклав внесення законопроєкту в Раду на місяць, але й після доопрацювання він зазнав критики.
БЕБ, єба, законопроєкт, КАБМИН, РЕФОРМА
ПрАТ НВЦ “Борщагівський хімфармзавод” (БХФЗ, Київ) за підсумками 2023 року наростило виробництво на 17,6% порівняно з 2022 роком – майже до 1,866 млрд грн, але в натуральному вираженні скоротило на 3,3% – до 34,8 млн упаковок.
Як повідомляє завод у системі розкриття інформації НКЦПФР, при цьому торік було реалізовано 40,3 млн упаковок, що на 7,8% менше, ніж роком раніше, при цьому загальний обсяг реалізації продукції зріс на 16,5% – до 1,806 млрд грн.
При цьому уточнюється, на внутрішньому ринку було реалізовано 29,4 млн упаковок (на 9,9% менше, ніж роком раніше) на суму 1,537 млрд грн (зростання 16,2%).
Водночас експорт продукції 2023 року зріс на 18,5% у грошовому вираженні – до 269 млн грн, водночас скоротився в натуральному на 1,7% – до 10,9 млн упаковок.
БХФЗ зазначає, що близько 52% найменувань із загальної номенклатури продукції минулого року реалізовано за межами країни. Зокрема, 52% експортних поставок було здійснено до прилеглих країн, 48% – до Австралії, на Близькому Сході, в Азії, Європі, Північній Америці та країнах Карибського басейну.
Номенклатура виробництва у 2023 році становила близько 130 позицій лікарських засобів за дев’ятьма терапевтичними напрямами, ветеринарних препаратів, дієтичних добавок та екстрактів. Зокрема, було запущено виробництво семи нових продуктів, зокрема в сегменті засобів для дихальної системи, засобів для травної системи та метаболізму, а також для нервової системи, препаратів для опорно-рухової системи, антибіотиків та одна дієтична добавка.
Капітальні інвестиції у власний розвиток компанії за 2023 рік становили 64,9 млн грн.
За підсумками 2022 року БХФЗ скоротив чистий прибуток на 24,8% – до 254,275 млн грн. Чистий прибуток за 2020 рік збільшився в 1,7 раза порівняно з 2019 роком – до 332,847 млн грн.
Станом на перший квартал 2023 року 31,8% акцій БХФЗ належало фармкомпанії ПрАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” (Київ).
Згідно з даними системи Опендатабот, кінцевими бенефіціарами БХФЗ також виступають бенефіціар фармкомпанії “Дарниця” Гліб Загорій, Євген Сова і Тетяна Артеменко.
Державний бюджет України отримав близько $390 млн від Японії в рамках проектів Світового банку, спрямованих на соціальний захист і відновлення сільського господарства, ідеться в повідомленні Мінфіну ввечері в середу.
Згідно з ним, фінансова допомога Японії в січні складається з грантової частини коштів на суму $89,8 млн у межах проєкту “Екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України” (ARISE) і частини коштів позики в розмірі $300 млн у межах проєкту “Інвестиції в соціальний захист для підвищення охоплення, стійкості та ефективності” (INSPIRE).
“Вдячний Світовому банку та уряду Японії за потужну фінансову підтримку України. Залучені кошти будуть спрямовані для відшкодування видатків держбюджету України на пріоритетні потреби, зокрема, у сфері відновлення та соціальної допомоги”, – наводяться в релізі слова міністра фінансів Сергія Марченка.
Мінфін нагадав, що проєкт INSPIRE фінансується коштом позики Світового банку в розмірі $1,2 млрд із Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine) за підтримки уряду Японії та спрямований на забезпечення соціального захисту вразливих верств населення під час і після війни, а також посилення адаптивності системи соціальної підтримки для ефективного реагування на виклики сьогодення і в майбутньому.
Метою проєкту ARISE є підтримка доступу сільгоспвиробників до фінансування через пільгове кредитування та гранти.
Ціни на нафту підвищуються в четвер після падіння напередодні на даних про зростання запасів у США.
Вартість квітневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:20 кв становить $80,84 за барель, що на $0,29 (0,36%) вище, ніж на закриття попередніх торгів. У середу ці контракти подешевшали на $1,95 (2,4%), до $80,55 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зросли в ціні до цього часу на $0,3 (0,4%), до $76,15 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів впала на $1,97 (2,5%), до $75,85 за барель.
У січні ціни на нафту зросли вперше за 4 місяці на тлі нападів хуситів на судна в Червоному морі та заходів у відповідь США та їхніх союзників. Brent подорожчала за місяць на 6,1%, WTI – на 5,9%.
Минулими вихідними стало відомо про загибель трьох американських військових унаслідок атаки безпілотників на базу США в Йорданії. Трейдери чекають відповідних заходів США, побоюючись подальшого розростання конфлікту в регіоні.
“Загалом ринок зберігає обережність, чекаючи заходів Вашингтона у відповідь на атаку на базу в Йорданії, а також на те, як далі реагуватиме Іран”, – ідеться в огляді аналітиків ING, який цитує Market Watch.
Доповідь міністерства енергетики США, опублікована напередодні, засвідчила несподіване зростання запасів нафти в країні та збільшення видобутку.
Комерційні запаси нафти в Штатах минулого тижня збільшилися на 1,23 млн барелів – до 421,91 млн барелів, повідомило Міненерго. Експерти, опитані Bloomberg, у середньому прогнозували зниження резервів на 1,1 млн барелів.
Видобуток нафти в США минулого тижня збільшився, перевищивши позначку в 13 млн барелів на добу.
Агрохолдинг KSG Agro у грудні 2023 року експортував до Іспанії 4600 тонн пшениці, повідомила пресслужба компанії.
Згідно з повідомленням, покупцями пшениці виступили зернотрейдерські компанії.
“У воєнний період будь-яка експортна поставка – це завжди завдання з багатьма невідомими. Проте, незважаючи на численні труднощі, ми продовжуємо експортувати зернові на міжнародні ринки. У нинішній найскладніший період історії України від нас, агровиробників та експортерів, без перебільшення залежить продовольча безпека багатьох держав”, – зазначив голова Ради директорів агрохолдингу KSG Agro Сергій Касьянов, слова якого наводяться в повідомленні.
Як повідомлялося, у першому кварталі 2023 року KSG Agro експортувала 4200 тонн зернових культур переважно до країн Азії та Африки. Поставки було здійснено в рамках роботи “зернового коридору” через порти Одеси та Одеської області.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових і олійних культур. Його земельний банк становить близько 21 тис. га в Дніпропетровській і Херсонській областях.
За даними агрохолдингу, він входить до топ-5 виробників свинини в Україні.
Агрохолдинг KSG Agro в січні-вересні 2023 року отримав $1,336 млн чистого прибутку, що майже в 14 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року. Його EBITDA за три квартали поточного року зросла на 67% – $4,5 млн, а виручка від реалізації – на 16%, до $11,9 млн.
