Зміна імпорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
В умовах нестабільної економіки довіра банків залишається важливою складовою ведення бізнесу в Україні. Надійним партнером компанії Прометей залишається «ОТП Лізинг».
Придбання вантажного транспорту за рахунок лізингової програми від OTП-Банка в дозволило компанії отримати довгострокові інвестиції у складний військовий час.
Як пояснює сам генеральний директор ОТП Лізинг Андрій Павлушин: «На сьогодні у нас 2,5 тис. клієнтів. Зрозуміло, що в першу чергу ми намагаємось підтримати їх і співпрацювати з ними. Гарний приклад — компанія «Прометей». У неї багато елеваторів по всій країні. І коли в компанії вирішили збільшити кількість вантажівок, ми їй допомогли це зробити. І зараз ця синергія добре окупається — «Прометей» приймає зерно на своїх елеваторах і має можливість його вивезти.»
Як фінустанова, ОТП Лізинг, стикається із різними кейсами по виплатам. Як зауважує Андрій Павлушин, «у будь-якому випадку одним з основних факторів є доброчесність клієнта. До прикладу, з Прометеєм ми не мали проблем, вони вчасно розраховуються за лізинг».
В найближчих планах Прометея розширення парку зерновозів до 100 машин.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) із 26 липня в рамках боротьби з перекупниками продаватиме квитки на п’ять нічних поїздів до/з Хелма і Перемишля (Польща) винятково онлайн, тоді як здати їх можна буде лише в касі, повідомила пресслужба УЗ у телеграм-каналі у вівторок увечері.
Уточнюється, що йдеться про поїзди №23/24 і 19/20 Київ-Хелм, 93/94 Харків-Хелм, 36/35 Одеса-Перемишль, 32/31 Запоріжжя-Перемишль і №67/68 Київ-Варшава.
Що стосується поїздів “Інтерсіті+” №705/706, №715/716 Київ-Перемишль і №351К/351Л Київ-Кишинів, квитки на які також можна буде купити тільки онлайн, то можливість і здачі їх он-лайн зберігається.
В УЗ зазначили, що квитки на поїзди №749/149 Київ-Відень, №140/149 Чоп-Відень, №961/962, 963/964 Мукачеве-Кошице, №31, 33/34 Мукачеве-Будапешт реалізують і повертають через каси, адже інтеграція з партнерами-залізницею цих країн ще триває.
Крім того, в УЗ заявили, що всі міжнародні рейси з 26 липня матимуть глибину продажу 20 діб: продажі на найажіотажніший поїзд №67/68 Київ-Варшава стартуватимуть щоденно о 9:00, на всі інші напрямки – щоденно о 8:00.
Крім того, за новими правилами, “місця, повернуті пасажирами більш ніж за добу до відправлення поїзда, повертаються в продаж о 10:00 за дві доби до відправлення”, тоді як місця, здані пасажирами за добу відправлення поїзда, повертаються у відкритий продаж протягом 30 хвилин з моменту повернення квитка.
Низка країн-донорів надасть Україні USD244 млн для придбання спецтехніки для проведення гуманітарного розмінування, повідомила перший віце-прем’єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко.
“Наші донори, зокрема США, Євросоюз, Японія, Німеччина, Велика Британія, Норвегія, Швеція, Італія, Литва, Нідерланди, Данія, Канада, Австрія, Швейцарія, Корея та Фонд Говарда Баффета сумарно виділять Україні понад USD244 млн на потреби гуманітарного розмінування”, – написала вона у Facebook.
За інформацією першої віцепрем’єрки, до кінця року Україна має отримати обладнання від іноземних партнерів, зокрема, 10 машин для розмінування хорватської компанії DOK-ING, ще 10 машин від Global Clearance Solutions. Очікується надходження близько 200 піротехнічних машин, понад 600 металодетекторів, 50 вибухових машин, а також індивідуальні набори для розмінування, вибухозахисні костюми, квадрокоптери, роботизовані системи зі знешкодження боєприпасів.
Як повідомлялося, в Україні обстежено понад третину сільськогосподарських земель, визначених для пріоритетного розмінування. За даними ДСНС, від початку широкомасштабного військового вторгнення Росії на території України знешкоджено понад 411 тис. вибухонебезпечних предметів, зокрема понад 3 тис. авіаційних бомб.
Рада Міжнародної морської організації (ІМО) висловила глибоке розчарування припиненням дії Зернової ініціативи та підтвердила свої вимоги до Росії щодо негайного припинення військової агресії та загроз торговельному судноплавству, повідомило Мінвідновлення у Facebook.
Під час 129-ї сесії в Лондоні Міжнародна морська організація привітала зусилля України щодо забезпечення свободи і безпеки судноплавства в північно-західній частині Чорного моря і попередження глобальної продовольчої кризи. Організація застерегла Росію від будь-яких дій, які загрожуватимуть світовій продовольчій безпеці, а також постачанню в Україну продовольства, ліків і предметів першої необхідності, ідеться в повідомленні.
Країну-агресора закликали дотримуватися міжнародних конвенцій і припинити загрози торговельному судноплавству в Чорному морі.
“Продовольство для мільйонів людей не може бути зброєю в руках держави-агресора проти всього світу. Ані світ, ані Україна не повинні і не залежатимуть від бажання РФ брати чи ні участь у Зерновій ініціативі”, – заявив віцепрем’єр із відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков, слова якого цитуються в повідомленні.
Він запевнив, що Україна з партнерами шукає рішення для продовження агроекспорту та відновлення торговельного судноплавства, оскільки розуміє свою відповідальність у забезпеченні продовольчої безпеки світу та міжнародної торгівлі.
У Міністерстві нагадали, що рішенням Кабміну було створено Фонд у розмірі 20 млрд грн на забезпечення гарантій компенсацій, якщо судна або вантаж отримають пошкодження внаслідок військової агресії РФ.
Міжнародна морська організація (ІМО) є спеціалізованою установою ООН, яка регулює міжнародне торговельне судноплавство і відповідає за його безпеку. До складу організації входить 175 країн-членів.
Джерело: https://www.imo.org/en/MediaCentre/Pages/WhatsNew-1936.aspx?fbclid=IwAR1-mpNU9XWByqEgPhyfpv7EDay6QTvZc_28lYJGXQ9z9LOYHVHqfE2Ax6A,
Металургійні підприємства України в червні поточного року збільшили виробництво сталі на 47,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 436 тис. тонн із 295 тис. тонн.
У травні-2023 було виплавлено 583 тис. тонн сталі.
Водночас Україна посіла 25-те місце в рейтингу 63 країн – основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у червні-2023 зафіксовано скорочення виплавки сталі до червня-2022 у половині країн першої десятки, крім Китаю, Індії, США, РФ та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками червня виглядає наступним чином: Китай (91,110 млн тонн, зростання на 0,4% до червня-2022), Індія (11,205 млн тонн, зростання на 12,9%), Японія (7,325 млн тонн, “мінус” 1,7%), США (6,789 млн тонн, “плюс” 0,5%), РФ (5,8 млн тонн, “плюс” 3,8%), Південна Корея (5, 532 млн тонн, менше на 0,9%), Іран (3,159 млн тонн, зростання на 17,4%), Туреччина (2,937 млн тонн, менше на 1,5%), Німеччина (2,925 млн тонн, “мінус” на 8,4%) і Бразилія (2,566 млн тонн, “мінус” 12,5%).
Загалом у червні поточного року виплавка сталі знизилася на 0,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 158,756 млн тонн.
За шість місяців 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (535,640 млн тонн, зростання на 1,3%), Індія (67,918 млн тонн, зростання на 7,4%), Японія (43,833 млн тонн, падіння на 4,7%), США (39,855 млн тонн, зниження на 2,9%), РФ (37,463 млн тонн, зростання на 1%), Південна Корея (33, 675 млн тонн, “мінус” 0,5%), Німеччина (18,527 млн тонн, менше на 5,3%), Іран (16,125 млн тонн, зростання на 4,8%), Бразилія (15,972 млн тонн, “мінус” 8,9%) і Туреччина (15,916 млн тонн, менше на 16,3%).
Загалом у січні-червні 63 країни виробили 943,9 млн тонн сталі, що на 1,1% менше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Водночас Україна за 6 міс-2023 виробила 2,829 млн тонн сталі, що на 37,7% менше порівняно із січнем-червнем 2022 року. Країна перебуває на 24-му місці за підсумками шести місяців-2023.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, падіння на 7,4%), США (80,715 млн тонн, зниження на 5,9%), РФ (71,5 млн тонн, падіння на 7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, менше на 6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, зниження на 8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, падіння на 12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, зниження на 5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, зростання на 8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
