З українських портів у вівторок вийшли три судна з кукурудзою і пшеницею, повідомляє Спільний координаційний центр (СКЦ).
“17 січня три судна залишили українські порти, вони перевозять загалом 119 тис. тонн зерна та іншого продовольства в рамках чорноморської зернової ініціативи”, – ідеться в повідомленні.
Два суховантажі Kestrel S (26,5 тис. тонн пшениці) і Great Arsenal (25,5 тис. тонн пшениці) попрямували до Туреччини. Судно Navios Helios доставить до Китаю 67 тис. тонн кукурудзи.
У порти України також прямують чотири суховантажі, які у вівторок пройшли морським гуманітарним коридором.
У СКЦ повідомили, що “було подано 77 заявок на участь в ініціативі”. Дев’ять суден очікують дозволу на захід у порти України, 24 навантажених суховантажі очікують на відправлення в пункти призначення.
“Станом на 17 січня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованої з трьох українських портів, становить 17 757 311 тонн. Загалом наразі було дозволено рух 1 307 суховантажних суден: 649 на прибуття в українські порти і 658 – на вихід із них”, – резюмували в СКЦ.
Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 19,6% – до $130,144 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Чехії (47,91% поставок у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис. (у жовтні-грудні 2022 року імпорт не здійснювався), тоді як 2021 року ввезла 1,172 тис. тонн на $1,227 млн.
Як повідомлялося, Україна 2021 року збільшила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 3% порівняно з 2020 роком – до 553,051 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату зріс на 17% – до $ 161,914 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Мексики (21,23% поставок у грошовому вираженні), Китаю (18,17%) і Чехії (14,07%).
Україна за 2021 рік імпортувала 1,172 тис. тонн титановмісних руд на суму $1,227 млн із Сенегалу (87,03%) і Німеччини (12,97%), тоді як 2020 року ввезла 1,010 тис. тонн на $855 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у рамках ранньої підготовки до майбутнього агросезону почала прямі закупівлі азотного добрива Anvistar у польського виробника Anwil S.A. групи PKN Orlen.
Як повідомив холдинг у Facebook у середу, добрива доставлено автотранспортом і перевалено у вагони на кордоні Польщі та України, вантаж уже прямує залізницею на склади “Кернела”.
“Ми цілеспрямовано розширюємо нашу мережу партнерів, диверсифікуємо ризики та випробовуємо нову якість продуктів для агробізнесу. Упевнений, що це був тільки перший крок на шляху до майбутнього партнерства”, – цитує холдинг керівника свого комерційного дивізіону “Агробізнес” Ігоря Стельмащука.
Як повідомлялося, найбільший в Україні виробник добрив Ostchem азотного холдингу Group DF Дмитра Фірташа у 2022 році скоротив виробництво на 66,9% до 2021 року – до 1,754 млн тонн.
Серед основних причин скорочення виробництва Group DF стала втрата контролю над Сєвєродонецьким “Азотом” (Донецька обл.), який до 27 лютого 2022 року встиг виробити 0,05 млн тонн азотних добрив.
Крім того, скорочення виробництва спричинило руйнування логістичних і збутових ланцюжків, зниження обсягів експорту через регуляторні та логістичні обмеження, перебої з електроенергією через масові руйнування об’єктів енергетичної інфраструктури, високі ціни на газ, а також падіння платоспроможного попиту з боку аграріїв щонайменше на 40%.
За оцінками Group DF, ринок добрив у 2022 році знизився на 45-50% – з 4,75 млн тонн до 2-2,9 млн тонн.
PKN Orlen займає домінуючу частку на ринках нафтопродуктів Польщі, Чехії та країн Балтії.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
Україна 2022 року знизила експорт коксу та напівкоксу в натуральному вираженні на 98% порівняно з попереднім роком – до 3,856 тис. тонн, у грудні експорту не здійснювали.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт коксу і напівкоксу за цей період впав на 97,6% – до $1,011 млн.
Основний експорт здійснювався в Угорщину (42,63% поставок у грошовому виразі), Грузію (37,69%) і Туреччину (17,41%).
Україна 2022 року імпортувала 359,192 тис. тонн коксу і напівкоксу, що на 54,5% менше порівняно з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 50,3% – до $174,499 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з РФ (43,43% поставок у грошовому виразі, до війни), Польщі (30,07%) і Чехії (13,15%).
Як повідомлялося, Україна 2021 року збільшила експорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 3,3 раза порівняно з 2020 роком – до 194,535 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт коксу і напівкоксу за цей період зріс у 4,8 раза – до $41,838 млн. Основний експорт здійснювали до Казахстану (29,03% постачань у грошовому вираженні), Туреччини (20,06%) і Алжиру (15,77%).
Україна за 2021 рік імпортувала 789,903 тис. тонн коксу і напівкоксу, що в 2,1 раза більше порівняно з 2020 роком. У грошовому вираженні імпорт зріс у 4,3 раза – до $351,238 млн. Ввезення здійснювалося здебільшого з РФ (65,48% поставок у грошовому вираженні), Чехії (20%) і Польщі (8,45%).
Внаслідок війни низка шахт і коксохімзаводів опинилася на територіях, тимчасово не підконтрольних Україні.
Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн, у листопаді-грудні ввезення не здійснювалося.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за цей період імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому виразі), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Україна у 2022 році не здійснювала реекспорт бокситів.
Як повідомлялося, Україна 2021 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 0,1% порівняно з 2020 роком – до 5 млн 114,227 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні зріс на 4,2% – до $236,638 млн.
Водночас імпорт здійснювали переважно з Гвінеї (59,33% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (21,33%) і Гани (16,8%).
Україна 2021 року здійснила реекспорт бокситів в обсязі 277 тонн на $70 тис. у Білорусь (48,57%), Польщу (40%) і РФ (7,14%), тоді як 2020 року було реекспортовано в Польщу 255 тонн бокситів на $41 тис.
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ), до війни афілійований з Об’єднаною компанією (ОК) “Російський алюміній” (“РусАл”, РФ). З бокситів виробляють глинозем.
“РусАлу” в Україні також раніше належала частка в Запорізькому алюмінієвому комбінаті (“ЗАлК”), який припинив випуск первинного алюмінію і глинозему.
Ціни на нафту підвищуються під час торгів у середу на тлі надій на відновлення попиту з Китаю після зняття антиковідних обмежень, що зберігаються.
Вартість березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:13 кск становить $86,56 за барель, що на $0,64 (0,74%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у вівторок ці контракти подорожчали на $1,46 (1,73%), до $85,92 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $80,83 за барель, що на $0,65 (0,81%) вище за підсумкове значення попередньої сесії. За підсумками торгів у вівторок контракт підвищився в ціні на $0,32 (0,4%), до $80,18 за барель.
Віцепрем’єр КНР Лю Хе заявив на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, що Китай відкритий для глобального співробітництва після трьох років ізоляції, спричиненої пандемією COVID-19. За його словами, пік зараження коронавірусною інфекцією в країні та відновлення економіки настали раніше, ніж очікував уряд.
Як повідомлялося, економіка Китаю в четвертому кварталі 2022 року збільшилася на 2,9% щодо аналогічного періоду минулого року, свідчать дані Державного статистичного управління (ДСУ). Таким чином, темпи зростання істотно сповільнилися порівняно з 3,9% у третьому кварталі.
Тим часом показник перевищив очікування аналітиків, які в середньому прогнозували підвищення китайського ВВП у жовтні-грудні на 1,8%, повідомляє Trading Economics.
ОПЕК поліпшила оцінку світового попиту на нафту в першому кварталі 2023 року на 160 тис. барелів на добу порівняно з попереднім прогнозом – до 101,04 млн б/д., свідчить щомісячний звіт картелю.
“Незначні коригування в бік підвищення було внесено у зв’язку з очікуваним поліпшенням показників економіки Китаю на тлі її повторного виходу з обмежень, пов’язаних із COVID-19, тоді як в інших регіонах очікується невелике зниження через економічні проблеми, що, ймовірно, вплинуть на попит на нафту”, – ідеться у звіті.
Тим часом прогнози на 2022 і 2023 роки залишено незмінними, на рівні 99,55 млн б/д і 101,77 млн б/д відповідно.
Трейдери тепер чекають на публікацію щомісячного огляду Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), який буде оприлюднено в середу.
