Міністерство аграрної політики та продовольства повідомило про завершення посівної кампанії, прогноз посівів ярих зернових і зернобобових перевищено на 4% – 5,672 млн га.
Згідно з повідомленням на сайті міністерства, це на 8,5% менше від минулорічних показників і на 25,1% менше, ніж у довоєнному 2021 році.
Посіви соняшнику та сої становили 5,307 млн га і 1,779 млн га відповідно, що на 5,9% і 3,3% менше від березневого прогнозу. Водночас вони перевищили минулорічні, зокрема, на 12,9% по соняшнику і на 46,8% по сої.
Уточнюється, що аграрії 2023 року перевищили прогнозні показники посівів по гороху і кукурудзі на 16% і 12% відповідно, відвівши під них 139,3 тис. га і 4,043 млн га. До минулого року гороху було посіяно на 6,3% більше, тоді як кукурудзи – на 12,8% менше.
План посівів гречки поточного року перевищено на 5% – 120,7 тис. га, а до минулого року зростання становило 60,3%.
Площі під вівсом також на 2% вищі за очікувані – 150,1 тис. га, проте на 5,8% нижчі за торішні.
Трохи не вийшли на прогнозні показники аграрії по ярій пшениці, під яку відведено 280 тис. га (98% плану). Однак площі під нею на 46,5% більші, ніж 2022 року, і на 59,1% більші за довоєнний 2021 рік, оскільки озимої пшениці було посіяно значно менше.
Не виконано прогноз на поточний рік і щодо посіву ярого ячменю, під який аграрії відвели 821,9 тис. га (79% плану), що на 13,6% нижче за торішні показники. Така сама ситуація з просом, під яким зайнято 51,1 тис. га, що становило 85% плану, однак це на 3,2% вище за показник минулого року.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Наприкінці березня Мінагрополітики прогнозувало, що 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними вони зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га.
Ціни на житло в Німеччині в першому кварталі впали на 6,8% порівняно з тим самим періодом минулого року, за даними Федерального статистичного управління країни (Destatis).
Темпи зниження стали рекордними з початку відстеження цих даних у 2000 році.
Вартість будинків у січні-березні відносно попередніх трьох місяців опустилася на 3,1%.
Найімовірнішими причинами скорочення попиту з боку потенційних покупців житла є підвищення ставок за іпотечними кредитами та стабільно висока інфляція. Це, своєю чергою, спричиняє зниження цін на будинки, зазначається в повідомленні.
У семи найбільших містах країни (Берлін, Гамбург, Мюнхен, Кельн, Франкфурт-на-Майні, Штутгарт і Дюссельдорф) у першому кварталі вартість будинків на одну або дві сім’ї впала на 10,4% у річному вираженні, тоді як квартири подешевшали на 6,4%.
Кабінет міністрів України виділив 200,6 млн грн на реконструкцію Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації населення.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду.
Зокрема, Міністерству у справах ветеранів із фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділено 200 млн 633, 87 тис. грн на бюджетну програму “Заходи з психологічної допомоги, соціальної, професійної адаптації, забезпечення санаторно-курортним лікуванням, розвиток спорту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членів сімей таких осіб, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, виготовлення для них бланків посвідчення ветерана війни, виготовлення для них посвідчення ветерана.
Як повідомлялося, у травні Кабмін перерозподілив 100 млн грн для забезпечення фінансування заходів із реконструкції Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації.
Державна іпотечна установа 23 червня оголосила тендер на страхування майна (2282 од.), повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг становить 1,3 млн грн.
Тендерне забезпечення – 390 тис. грн.
Тендерні пропозиції приймаються до 3 липня.
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК “Універсальна”. Цінова пропозиція якої була 1 млн грн за очікуваної вартості 1,842 млн грн. У тендері брала участь СК “ІНГО” з ціновою пропозицією 1,473 млн грн і УАСК “АСКА” – 1,842 млн грн.
Українське дунайське пароплавство (УДП) оголосило тендери на перевезення агропродукції баржами з українських портів на Дунаї до румунського порту Констанца, повідомив в.о. генерального директора УДП Дмитро Москаленко у Facebook.
“Повертається ажіотажний попит на перевезення агропродукції з українських дунайських портів до Констанци. Адже це найбільш стабільний логістичний напрямок”, – написав він.
За інформацією керівника УПД, деякі приватні судновласники почали підвищувати ставки річкового фрахту. Тому відомство, враховуючи високу кількість заявок від клієнтів, виставило послуги з перевезення на тендер.
Перші торги заплановані на 29 червня. Заявки на участь приймаються до 28 червня. Стартова ціна – 1 млн 497 тис. 690 грн.
“УДП завжди був прихильником прогнозованого, але ринкового та прозорого механізму формування тарифів”, – резюмував Москаленко.
Національний банк заявляє про комплексний перегляд та актуалізацію підходів до застосування штрафів до банків за ключові порушення у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом (ПВК/ФТ), та валютному законодавству, порівняння документів вказує на підвищення окремих штрафів від 2 до 8 разів.
“(Це) сприятиме запобіганню вчиненню банками порушень вимог законодавства, підвищенню відповідальності за їх невиконання/неналежне виконання, а також дієвості заходу впливу, його стримувальному характеру з метою зміни підходу до належної організації роботи банку, функціонуванню належної системи управління ризиками”, – ідеться в прес-релізі НБУ в п’ятницю.
Уточнюється, що зміни внесено постановою правління НБУ №80 від 21 червня, яка набуває чинності з 24 червня 2023 року.
Зокрема, за порушення фінмоніторингу шкала зі стелею штрафів тепер стартує з 1 млн грн, тоді як раніше з 0,4 млн грн, і містить після сходинки в 10 млн грн нове значення в 50 млн грн за збереженої стелі 135,15 млн грн, з уточненням, що ця стеля діє, навіть якщо порушень скоєно кілька.
НБУ уточнив, що штраф до 50 млн грн може бути накладено за порушення вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ щодо управління ризиками або за неналежну перевірку клієнтів, тоді як штраф до 1 млн грн банки можуть отримати за невідповідність внутрішніх документів з питань ПВК/ФТ вимогам законодавства в цій сфері.
Неналежне застосування до клієнтів, які є політично значущими особами (PEP), ризик-орієнтованого підходу, зокрема, встановлення їм необґрунтованого рівня ризику, вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику загрожуватиме штрафом до 10 млн грн.
Також переглянуто та збільшено граничні розміри штрафів за ключові порушення у сфері валютного законодавства. Зокрема, суттєві порушення (від 1 млн грн за одну операцію або від 10 млн за їхньою сумою) у порядку проведення розрахунків за валютними операціями, торгівлі іноземною валютою, переказі валютних цінностей, їх транскордонному переміщенню, нездійсненню/неналежному здійсненню банком валютного нагляду, порушенню заходів захисту тепер караються штрафом до 1 млн грн, тоді як було 0,4 млн грн.
Невеликі за сумами порушення тепер можуть загрожувати штрафів до 400 тис. грн замість колишніх 50 тис. грн
Інші суттєві порушення банком вимог валютного законодавства, зокрема недопущення до перевірки або створення перешкод для неї працівникам Нацбанку, нездійснення банком аналізу, перевірки документів про валютні операції – до 1% від суми зареєстрованого статутного капіталу банку, тоді як раніше існував ліміт у 8 млн грн.
