За підсумками першого туру президентських виборів в Румунії, що відбулися 4 травня 2025 року, до другого туру вийшли два кандидати з протилежними політичними поглядами: ультраправий націоналіст Джордже Сіміон і проєвропейський Нікушор Дан.
Згідно з даними Центрального виборчого бюро Румунії, після обробки майже всіх бюлетенів:
Джордже Сіміон, лідер партії «Альянс за єдність румунів» (AUR), отримав 40,96% голосів (3 862 404 виборців).
Нікушор Дан, незалежний кандидат і мер Бухареста, набрав 20,99% голосів (1 979 711 виборців).
Кандидат від правлячої коаліції PSD-PNL-UDMR Крін Антонеску поступився Дану ближче до кінця підрахунку голосів і не пройшов до другого туру.
Другий тур виборів призначено на 18 травня 2025 року.
Політичні погляди кандидатів
Джордже Сіміон
Лідер ультраправої партії AUR, Сіміон відомий своєю націоналістичною та євроскептичною риторикою. Його основні позиції включають:
Останні новини та головні заголовки
Скептицизм щодо ЄС і НАТО: критикує керівництво ЄС і виступає проти посилення інтеграції.
Протидія військовій допомозі Україні: вважає, що Румунія не повинна надавати військову допомогу Україні.
Підтримка ідеї Великої Румунії: виступає за відновлення кордонів Румунії до Другої світової війни, включаючи території Молдови та України.
Близькість до ідеології Дональда Трампа: висловлює підтримку колишньому президенту США і його політиці.
Сіміон також заявляв про намір включити до уряду Келіна Георгеску, раніше усунутого від участі у виборах через звинувачення у проросійських зв’язках.
Нікушор Дан
Чинний мер Бухареста, Дан позиціонує себе як проєвропейський реформатор. Його ключові положення:
Підтримка членства Румунії в ЄС і НАТО: виступає за зміцнення зв’язків із західними союзниками.
Боротьба з корупцією: акцентує увагу на необхідності реформ і прозорості в державному управлінні.
Поліпшення міської інфраструктури: як мер, зосереджений на розвитку міського середовища та поліпшенні якості життя громадян.
Вплив на внутрішню і зовнішню політику
Результати виборів можуть істотно вплинути на курс Румунії:
У разі перемоги Симіона:
Можливий відхід від проєвропейського курсу і посилення націоналістичної політики.
Потенційне погіршення відносин з ЄС і сусідніми країнами, особливо в контексті територіальних претензій.
У разі перемоги Дана:
Збереження і зміцнення зв’язків з ЄС і НАТО.
З березня Державна податкова служба (ДПС) розпочала активний моніторинг грошових переказів на банківські рахунки українців, які здійснюють онлайн-продажі товарів. 1,4 мільйона транзакцій на загальну суму 1,6 мільярда гривень зафіксувала Податкова за менш ніж місяць. Додаткову увагу привернули 11 тисяч українців, які отримали понад 50 переказів на рахунки. Середній чек таких транзакцій — 1142 грн.
1,4 мільйона транзакцій на загальну суму 1,6 мільярда гривень зафіксувала Податкова за менш ніж місяць — з 1 по 20 березня. Під нагляд потрапили 11 тисяч осіб, які отримали понад 50 переказів у 2025 році.
В середньому, за цей період на одну людину припадало 127 переказів. Проте в окремих випадках кількість операцій на одного одержувача досягала кількох сотень. Водночас середній чек таких транзакцій склав 1142 грн.
Зазначимо, що з 1 березня 2025 року Державна податкова служба (ДПС) розпочала активний моніторинг грошових переказів на банківські рахунки українців, які здійснюють онлайн-продажі товарів. Новий інструмент контролю — доступ до Системи обліку даних РРО — дозволяє автоматично виявляти фізичних осіб та підприємців, які систематично отримують кошти, але не зареєстровані як підприємці або не використовують касову техніку.
Наразі ДПС не притягувала таких осіб до відповідальності. Проте ризики для порушників серйозні. Так, штраф за діяльність без реєстрації може сягати від 17 000 до 85 000 грн із конфіскацією майна. Додатково — до 200% вартості товарів чи послуг, які були реалізовані без використання РРО.
Загалом моніторинг охоплює фізичних осіб, які регулярно отримують кошти за товари/послуги (особливо через маркетплейси або соцмережі) та фопів, які не зареєстрували касовий апарат, хоча повинні це зробити.
Разом із тим, Податкова не бере до уваги разові продажі особистих речей через OLX або подібні платформи чи маркетплейси.
https://opendatabot.ua/analytics/dps-personal-research
ПрАТ “ДТЕК Київські електромережі” виконало майже 40% запланованих у 2025 році ремонтних робіт з метою підготовки енергоінфраструктури міста до стабільної роботи у пікові періоди споживання, зокрема в періоди спеки або осінньо-зимового періоду.
“Наразі ми вже виконали майже 40% від запланованих на 2025 рік заходів. Зокрема відремонтували понад 90 трансформаторних підстанцій різного класу напруги та виконали понад 300 ремонтів кабельних ліній”, – повідомила компанія з посиланням на генерального директора “ДТЕК Київські електромережі” Дениса Бондаря.
Загалом у 2025 р. енергетики оператора системи електропередачі планують виконати ремонтні роботи на шести високовольтних підстанціях, а також 802 розподільчих та трансформаторних пунктах. Окрім того, планується відремонтувати майже 60 кілометрів повітряних ліній електропередачі, 60 трансформаторів, 217 вимикачів та провести 2150 ремонтів на кабельних підземних електричних лініях.
Як зазначили у товаристві, енергетики столиці проводять огляди, діагностику обладнання та електричних ліній, зокрема за допомогою тепловізорів, мобільних електролабораторій, аналізу технічних рідин тощо, і на основі отриманих даних визначають слабкі місця, де може виникнути аварія.
Як повідомлялося, ПрАТ “ДТЕК Київські електромережі” за минулий рік відремонтувало та реконструювало 797 енергооб’єктів та 62 км ліній електропередачі і виконало 5 тис. ремонтів кабельних ліній, вклавши у ці проєкти майже 1 млрд грн.
Україна у квітні 2025 року експортувала 4,1 млн тонн агропродукції, що на 23,4% менше аналогічного показника попереднього місяця, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу.
“Така динаміка скорочення експорту є типовою для цього сезону. Переважна кількість вирощеної продукції вже експортована, залишаються незначні обсяги для експорту”, – пояснили аналітики.
Експерти зауважили, що майже всі групи товарів у квітні 2025 року демонструють падіння обсягів експорту. Виняток становлять лише рослинні олії, обсяги експорту яких зростають. Це пов’язано з нетиповою ситуацію на українському ринку соняшникової олії, обсяги виробництва якої цього року були розтягнуті в часі.
За їх інформацією, у структурі експорту агропродукції у квітні 2025 року превалювали рослинні олії, яких було поставлено на зовнішні ринки 525,8 млн тонн, що на 6% більше, ніж місяцем раніше. При цьому на частку соняшникової олії припадав 91% обсягів експорту, соєвої – 9%.
Експорт зернових культур скоротився на 33% і склав 2,4 млн тонн, де на частку кукурудзи припало 65%, пшениці – 32%, ячменю – 2%; олійних культур – на 3% до 421,2 тис. тонн (соя – 78%, ріпак – 20% та льон – 1%), макухи після вилучення рослинних олій – на 14% до 423,0 тис. тонн (соняшникова – 73%, соєва – 27%), інших видів агропромислової продукції – на 2% до 357,0 тис. тонн.
ПрАТ “Українська фінансова житлова компанія” (“Укрфінжитло”), що виступає розпорядником держпрограми “єОселя”, за підсумком 2024 року збільшило активи на 54% – до 93,76 млрд грн.
Згідно з річною фінансовою звітністю підприємства, розміщеною у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), його доходи минулого року збільшилися на 25,7% і склали 10,3 млрд грн, а витрати виросли у 2,7 раза – до 2,73 млрд грн.
Нерозподілений прибуток компанії на кінець 2024 року склав 9,5 млрд грн.
Станом на 31 грудня 2024 року фінансові інвестиції в цінні папери компанії становили 68,9 млрд грн, отримано кредитів на 12,9 млрд грн. Чистий прибуток підприємства виріс на 5% і склав 6,2 млрд грн.
Як повідомляється, у 2024 році “Укрфінжитло” видав банкам-партнерам на фінансування програми “єОселя” кредитів на 14,4 млрд грн, у тому числі в розрізі кварталів: перший квартал – 3,7 млрд грн; другий квартал – 4,3 млрд грн; третій квартал – 3,3 млрд грн; четвертий квартал – 3 млрд грн.
Крім того, 3,3 млрд грн у 2024 році сплачено товариством на користь держави до бюджетів всіх рівнів та інших цільових фондів у вигляді податків, зборів та інших обов’язкових платежів.
“Укрфінжитло” також планує розподілити 1,87 млрд грн дивідендів з чистого прибутку за 2024 рік до державного бюджету.
Як повідомлялося, програма доступного іпотечного кредитування “єОселя” запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних строком до 20 років із первісним внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектора безпеки та оборони, медпрацівники, педагоги, науковці. З 1 серпня 2023 року подати заявку на участь у програмі “єОселя” під 7% можуть ветерани війни, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи (ВПО) та громадяни, які не мають власного житла більше за нормативну площу.
За умовами програми, пільгові категорії учасників можуть придбати житло в споруджуваному будинку, і будинках не старше 10 років (у столиці та обласних центрах), решта учасників – у будинку не старше трьох років або об’єкті, що будується. ВПО можуть взяти участь в “єОселі” під 7% річних та придбати житло віком до 10 років або житло на стадії будівництва по всій території України, де працює програма.
Кабінет міністрів України постановою №939 від 16 серпня вніс зміни до умов “єОселі”. Зокрема, з 19 вересня можна використати сертифікати “єВідновлення” як початковий внесок для придбання житла за “єОселею”, можна купувати майнові права на приватні будинки на етапі будівництва, збільшено ставки виплат після 10 років обслуговування позики. З 19 жовтня для молоді віком до 25 років зменшено розмір першого внеску (від 10%).
У програмі беруть участь 11 банків-партнерів: державні Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, Сенс Банк, Sky Bank, банк “Кредит Дніпро”, банк “Глобус”, Таскомбанк, Bisbank, Радабанк.
Загалом станом на 1 травня за весь час дії програми пільгової іпотеки “єОселя” (з 2022 року) власниками житла стали 16600 родин, загальна сума отриманих кредитів становить 27,302 млрд грн.
Агрохолдинг ІМК завершив 2024 рік з чистим прибутком $54,54 млн порівняно із чистим збитком $21,03 млн у 2023 році, йдеться у річному звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно із ним, виручка компанії зросла на 52% – до $211,29 млн, валовий прибуток – в 4 рази, до $109,10 млн, а нормалізована EBITDA – у 25 разів, до $86,11 млн.
“Зростання … EBITDA у 2024 році, як і збільшення чистого прибутку, пов’язане зі збільшенням обсягів продажів та цін на зернові та олійні культури протягом періоду”, – зазначається у документі.
ІМК уточнила, що найбільш значну частину доходу компанії приносить продаж кукурудзи – $107,85 млн, що на 8% більше за 2023 рік.
В той же час 2024 року агрохолдинг збільшив виручку від продажу соняшнику в 2,7 рази – до $46,45 млн, пшениці – в 2,5 рази, до $56,01 млн, або в п’ять разів.
Частка експорту у виручці зросла минулого року до 75% з 64% роком раніше.
Згідно зі звітом, чистий грошовий потік від операційної діяльності компанії збільшився 2024 року до $91,6 млн з $17,1 млн в попередньому році в основному завдяки збільшенню обсягів продажів.
Чистий відтік грошових коштів від інвестиційної діяльності зріс до $22,5 млн з $16,6 млн у 2023 році, що відповідає програмі капітальних інвестицій групи, сказано у документі.
Наголошується також, що борг у минулому році впав з $45,7 млн до $23,3 млн.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – 116 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2024 року 864 тис. тонн.
У 2023 році ІМК отримав чистий збиток $21,03 млн проти $1,12 млн роком раніше, а його EBITDA скоротилася в 11,3 раза – до $3,22 млн. Виручка зросла на 22,3% – до $139,45 млн, водночас частка експорту скоротилася до 68% із 73% роком раніше.
За 9 місяців 2024 року агрохолдинг отримав чистий прибуток $47,17 млн проти $2,25 млн чистого збитку за 9 місяців 2023 року. Його виручка зросла на 43% – до $140,79 млн, а EBITDA – у 5,1 разів, до $71,10 млн.
