Керівник благодійного фонду допомоги онкохворим дітям “Краб” Лариса Лавренюк розповіла агентству “Інтерфакс-Україна”, як війна вплинула на можливості онкохворих дітей отримати медичну допомогу, як і чим лікують українських пацієнтів за кордоном та про необхідність розвитку реабілітації дітей, котрі перенесли лікування онкології.
Текст: Анна Левченко
– Як ви оцінюєте ситуацію з медичною допомогою онкохворим , зокрема дітям, які мають онкологічні захворювання на сьогоднішній день, майже за два роки повномасштабної війни? Чи вистачає лікарів, ліків?
– На жаль, онкологія не чекає, не зникла, а війна додала затримки в діагностуванні та отриманні допомоги. Обласні онкогематологічні відділення не відмовляють в лікуванні, а якщо немає ресурсу впоратися самосттійно, направляють дітей в НДСЛ “Охматдит”, Національний інститут раку (НІР), як це було й до початку повномасштабної війни. Ще варто назвати Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр, який зараз став ще й місцем переправляння дітей на лікування за кордон за програмою SAFER Ukraine.
Десь перші півроку, з березня 2022-го, у відділеннях дитячої онкології на лікуванні дітей не було взагалі. Всіх вивозили в клініки за кордон. Але потім почалися первинні звертання, й відділення відновили допомогу зі встановлення діагнозу, а хто не готовий був їхати на лікування за кордон, починав хіміотерапію. Лікарів, молодшого та середнього персоналу в більшості лікарень, звичайно, не вистачає. Але це пов’язано і з війною, і з тим, як дбають про персонал в лікарні. Щодо ліків: батьки завжди бігали в аптеки за ампулками чи витратниками, які потрібно ось прямо зараз. Але думаю, що там, де таке є, то просто старша медсестра не виконує повною мірою свою роботу.
Якщо говорити про препарати хіміотерапії, то вони є в наявності, але їх якість/ефективність/доказовість давно не контролює громадськість, і тут відповідальність на себе взяла держава.
Але хочу зазначити: зараз, коли клініки Європи беруть наших дітей на безоплатне для родини лікування, вони не тільки допомагають дітям отримати якісне лікування, це, зокрема, цінно й тим, що українці можуть не відволікати ресурси і спрямовувати їх на потреби захисту своєї країни.
– Як українські пацієнти та медики сприймають таку програму? Який висновок можна зробити за підсумками роботи програми впродовж вже більш як рік?
– SAFER Ukraine – це гуманітарна ініціатива Всесвітнього альянсу Сент-Джуд, що реалізовується завдяки глобальній дитячій онкологічній спільноті. Віртуальний командний центр працює цілодобово, розглядають отримані картки пацієнтів, координатори організовують переїзд до клініки, яка приймає пацієнта на лікування. Лікування для родини цілком безкоштовне, є допомога з проживанням та соціальні доплати.
Ця ініціатива стала серйозною підтримкою. І зараз я кажу не про іншу якість лікування, протоколи, ставлення, систему…
Я не ідеалізую лікування за кордоном як панацею та гарантію виліковування. Я про те, що для нас вся ця історія з лікуванням за кордоном мала дуже несподіваний ефект. Дитина поступає на лікування в клініку, яка її приймає. Це буде клініка з досвідом лікування цієї патології. Дитину обстежують, перепровіряють діагноз, вивчають пройдений шлях лікування. Тобто клініка відповідально ставиться до того, що прийняла дитину на лікування. Вони не просто продовжують протокол лікування, яке розпочали в Україні, а й беруть на себе відповідальність та зацікавлені в виліковуванні. Саме так ми говоримо батькам онкохворих дітей, а ми маємо контакт з дуже багатьма батьками та лікарями. А несподіваним для нас виявилося те, що багатьом дітям міняли протоколи лікування, бо їх лікували за застарілими, є новіші. Більше того, виявилося, що деякі препарати, якими лікували дітей в Україні, вже давно не використовують в Європі, оскільки доведено, що вони не дають ефективності. Відверто кажучи, для нас це був легкий шок, ми цього не очікували, адже ми чули від наших лікарів, що вони користуються сучасними європейськими протоколами.
Хочу підкреслити: за розпорядженням МОЗ, коли дитина надходить до відділення, батьків мають повідомити, що вони мають право отримати лікування за кордоном. Більше того, батьки ставлять підпис, що їх поінформували про таку можливість. А ми ж знаємо, що можна й сказати так, що побоїшся чужої країни…
– Наскільки ви оцінюєте готовність українських пацієнтів до лікування за кордоном?
– Вважаю, що усі, хто насамперед турбується про результат лікування, виїжджають за програмою SAFER Ukraine. Навіть якщо когось із батьків я цим ображаю, я не зміню свою думку, але розумію: вони мають право чинити так, як чинять – це їнє рішення. Як на мене, то краще, лікуючи дитину, адаптуватися до нових умов, аніж бігти в коридор під час тривоги, незважаючи на стан дитини, лякаючись самому та лякаючи дитину.
Але рішення батьків не впливає на наше рішення допомагати дитині. Ми підтримаємо батьків в будь-якому разі. Батькам онкохворих дітей треба позуміти, що завдяки сучасним технологіям не існує мовного бар’єру, що за кордоном наших матусь просять перебувати просто біля дитини, а не контролювати процес лікування.
Взагалі за кордоном просто в шоці від навичок наших мам та їхнього розуміння процесу лікування.
– Скільки дітей з тих, хто зараз є онкохворими в Україні, їдуть на лікування за кордоном?
– Відверто, дуже хотілося б, аби всі 100% виїхали, але хтось боїться, хтось не усвідомлює цю можливість. По найбільших дитячих лікарнях можу сказати, що у відділенні НІР на сьогодні 23 дитини, в дитячій онкології “Охматдиту” – 18 дітей, є діти на Верховинній, є в Західноукраїнському медичному центрі у Львові, є в обласних онкогематологіях. За нашими оцінками, десь 60% виїжджають за кордон. І виїжджають не тільки за програмою SAFER Ukraine, а й самостійно.
– На скільки переведення на новітні протоколи збільшує вартість лікування за кордоном?
– Ми не можемо цього розрахувати, бо пацієнти в іноземних клініках лікуються за рахунок держави, котра їх прийняла. Вони там взагалі не знають, чи є аптека в клініці. І це не тільки препарати, а й дослідження та терапії, яких в Україні немає. Але вони є в протоколах лікування, й клініка їх забезпечує. До кожної дитини – індивідуальний підхід. Було так, що дитина надходить до лікарні, а там вважають, що цій дитині не можна зараз проводити аутотрансплантацію, бо занадто мала вага. Хоча на цій процедурі наполягали в НІР. Після приватних спілкувань нам пояснили, що наші діти приїжджають вкрай виснажені та важкі.
Дуже хочеться, щоб про це на своїх конференціях, зокрема SIOP, не мовчали лікарі, які прийняли наших дітей, і ми почули реальну оцінку стану та лікування для розуміння, наскільки головні фахівці МОЗ виконують свою роботу.
– Є така думка, що закордонні клініки приймають тих пацієнтів, які мають шанси, а інкурабельних не беруть? Чи ви згодні з цим?
– Усе індивідуально й кожен випадок має свої шляхи вирішення. Тут не можна сказати так, в загальному. Якщо пацієнт інкурабельний, то варто подумати родичам, чи їхати за кордон. Хоспісну підтримку дитина може отримати й в Україні. Але у нас є хлопчик, якому відмовили в лікуванні за кордоном за програмою SAFER Ukraine через те, що в виписці написано: паліативний пацієнт. Звичайно, його продовжили лікувати в НІР, призначений препарат дає хороші результати. Щоправда, цей препарат потрібно купувати, бо його в лікарні немає. На один курс дитині потрібно 4 флакони на суму 156 тис. грн. А таких курсів має бути не 1-2. Цей випадок скидається на якусь маніпуляцію з боку наших лікарів чи просто хтось відчув себе Богом. Жодного наказу МОЗ про те, що паліативні пацієнти не можуть користуватися програмою SAFER Ukraine, немає.
– Яка робота фонду з клініками, якою може бути допомога?
– Приємно працювати та хочеться підтримати тих, хто зацікавлений в розвитку, навчається та розуміє, як та що хоче давати на користь пацієнта. Ми працюємо насамперед з такими. Коли є запит від клініки, то моніторимо проблему, знайомимося особисто. Якщо бачимо людей, котрі горять своєю справою, – підтримуємо.
Цього року продовжимо відновлювати відділення трансфузіології НІР. Вони своєю роботою за рік зекономили пацієнтам понад 2 млн грн: саме таку суму пацієнти витратили б на придбання крові. Інститут офтальмології ім. Філатова в Одесі отримав від нас відремонтований датчик для апарату внутрішньоочного УЗД, його було пошкоджено під час огляду пацієнта: дитина махнула рукою і датчик впав. А це ж провідний офтальмологічний заклад України. Зараз отримали запит від логопедів відділення реабілітації НІР з проханням купити їм обладнання, а там 182 позиції.
Наша робота – бути корисними в деталях, щоб функціонувало ціле.
– На яку загальну суму ви надали допомоги за 2023 рік? Як пріоритетні напрями на 2024 рік?
– За минулий воєнний рік фонд надав допомоги на 3 млн грн. Уся звітність вже є на сайті та соціальних сторінках.
Цього року пріоритетною залишиться адресна допомога пацієнтам, психо-соціальна підтримка дітей та батьків, що перебувають на лікуванні, наприклад, творчі майстер-класи у відділеннях, проект “Намисто хоробрості”. Хотілося б провести й наші щорічні зустрічі. Є наміри розвивати реабілітацію чи, скоріш, ресоціалізацію.
Сьогодні ми говоримо про більш складну та комплексну реабілітацію після лікування. Завдання – максимально відновити дитину, допомогти самостійно перебувати в школі, брати участь в розвагах з однолітками, повернутися до навчального закладу, мати можливість знайти роботу до вподоби, а не на яку візьмуть, та покращити багато інших життєвих ситуацій.
Загальна сума коштів, які перерахував ОТП Банк центру протезування та реабілітації Superhumans Center, склала майже 27 млн грн.
Нещодавно в Банку завершився благодійний Різдвяний аукціон, що проходив у застосунку OTP Bank UA і на якому були представлені знакові лоти від видатних особистостей: Валерія Залужного, Кирила Буданова, Першої леді України Олени Зеленської, мільярдера-філантропа Говарда Баффета, а також від відомих спортсменів, акторів, художників тощо. Загалом – 37 лотів. Сума коштів, зібраних під час аукціону, становить 5,8 млн грн. З них 2,9 млн грн – це прямі донати клієнтів, які зробили перекази у застосунку на допомогу Superhumans Center.
«Це вже другий великий благодійний аукціон, який ми провели, щоб зібрати кошти на протезування українців. Наші клієнти активно долучилися до ініціативи, за що ми їм дуже вдячні. Також висловлюємо подяку усім, хто передав лоти на продаж. Завдяки ним, їхній готовності підтримати, українці, які зазнали травм внаслідок бойових дій, отримують лікування й реабілітацію», – розповів СЕО ОТП Банку Володимир Мудрий.
«Заради допомоги ми всі об’єдналися разом: клієнти та співробітники банку, відомі люди та лідери думок для гідної справи. Пишаємося тим, що можемо допомагати українцям, як, наприклад, В’ячеславові, який до повномасштабної війни працював водієм-експедитором. Зараз В’ячеслав проходить реабілітацію, звикає обслуговувати протези ніг і готується до протезування рук», – підкреслила team-лідерка благодійного проєкту OTP Bank Helps Ukraine, директорка департаменту з продажів роздрібного бізнесу та управління мережею ОТП Банку Леся Сирота.
Вона розповіла, що Банк вперше реалізував благодійний аукціон у застосунку, також вперше було додано опцію прямих донатів від клієнтів. «У подальшому будемо пропонувати не менш цікаві рішення, щоб залучати ще більше людей до внесків на підтримку Нескорених», – відзначила Л.Сирота.
Нагадаємо, до Дня Незалежності України в 2023 році ОТП Банк також провів благодійний аукціон, під час якого зібрав понад 3 млн грн. Ще 5 млн грн Банк перерахував на створення на базі Superhumans Center освітнього центру для навчання протезистів, яких катастрофічно не вистачає в Україні.
Крім того, ОТП Банк щомісячно переказує Superhumans Center від 1 млн грн. Таким чином, загальна сума допомоги вже майже 27 млн грн.
ПАТ “Укрнафта” за підсумками 2023 року вперше у своїй історії отримало мільйонні дивіденди від транспортно-виробничої компанії “Нафтотранссервіс” та охоронної фірми “Сек’юрайті”, у яких володіє частками в розмірі 49,9%.
“Загальні збори учасників ТОВ “Нафтотранссервіс” ухвалили рішення про виплату дивідендів за 2020, 2021, 2022 рр.. – загалом близько 6,3 млн грн. Щодо ТОВ “Секьюрайті” – за той самий період плюс за дев’ять місяців 2023 року – майже 14 млн грн”, – повідомила компанія з посиланням на директора “Укрнафти” Сергія Корецького.
Таким чином, загальна сума надходжень перевищила 20 млн грн.
У лютому 2024 року очікується наступна виплата дивідендів за 2023 рік від обох компаній.
“Це перші кошти від результатів їхньої діяльності з 2020 року”, – підкреслили в ПАТ.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, що є оператором національної мережі АЗС із 537 станцій, з яких діють 456.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі на частку корпоративних прав компанії, що належала приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Фактична кількість працюючих державних службовців в Україні наразі становить 159,9 тис. осіб, повідомило Національне агентство з питань державної служби (НАДС).
Згідно з його звітом, за 2023 рік їх стало менше на 5 тис. 518 осіб, зокрема в четвертому кварталі – на 1 тис. 671 особу.
Крім того, зазначається, що 1 тис. 384 держслужбовці залишаються за кордоном після виїзду з 24 лютого 2022 року.
Водночас 4 тис. 138 держслужбовців перебувають у лавах Збройних сил України, з них 774 – жінки.
Зазначається, що на сьогодні кількість вакантних посад на держслужбу становить 39,1 тис.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ, раніше – “Дніпрококс”), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками 2023 року збільшило випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, у грудні минулого року завод випустив 5,2 тис. тонн металопрокату, скоротивши виробництво на 35% до попереднього місяця. Випуск коксу знизився на 6% до листопада-2023 – до 23,9 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) протягом 2023 року надав рекордну фінансову допомогу в EUR2,1 млрд, водночас у наступні роки планує фінансувати Україну на суму EUR1,5 млрд щорічно, повідомляють у пресрелізі.
“Інвестиції в Україну під час війни планується продовжувати на рівні близько €1,5 млрд на рік, водночас збільшення капіталу дає можливість подвоїти цей обсяг, коли настане час для відновлення”, – наголошується в повідомленні ЄБРР.
Минулого року керівники ЄБРР ухвалили рішення збільшити оплачений капітал Банку на EUR4 млрд, – до EUR 34 млрд, з метою надання подальшої підтримки Україні.
У банку нагадали, що Україні було надано EUR2,1 млрд упродовж минулого року та EUR1,7 млрд за 2022 рік, що дало змогу ЄБРР виконати свою мету – інвестувати до EUR3 млрд в Україну впродовж 2022-2023 років уже в жовтні минулого року.
Зазначається, що донорське фінансування для підтримки реального сектору економіки країни впродовж зазначеного проміжку часу становило EUR1,6 млрд. Уточнюється, що понад EUR409 млн із цієї суми було виділено лише 2023 року.
“Майже половину донорських ресурсів надав Європейський Союз. Значні внески також зробили окремі донори, зокрема Канада, Норвегія, Іспанія та Нідерланди”, – свідчить інформація в релізі.
Ба більше, торік ЄБРР виділив EUR1 млрд у приватному секторі, зокрема EUR600 млн кредитних коштів через партнерські фінансові установи в Україні та EUR400 млн у рамках своєї Програми сприяння торгівлі.
ЄБРР наразі виділяє п’ять пріоритетних сфер для інвестицій в Україну: енергетична безпека, життєво важлива інфраструктура, продовольча безпека, торгівля та підтримка приватного сектору.
Окрім фінансування, банк продовжує підтримку реформ в Україні, реалізація яких сприяє подальшим інвестиціям приватного сектору, та подальшого руху України до членства в ЄС. Повідомляється, що ЄБРР протягом вищезазначеного часу продовжував роботу з урядом та іншими держорганами над питаннями, пов’язаними з євроінтеграцією та виконанням вимог ЄС.
Банк також сприяє Україні в підготовці до ефективного використання великих обсягів фінансування, що знадобляться на етапі відновлення, і ЄБРР разом із Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Світовим банком допомагає міністерствам і відомствам розвивати інституційну спроможність, а також надає техдопомогу Держагентству відновлення та розвитку інфраструктури України для створення ефективного проєктного офісу.
