Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) може виділити АТ “Укрзалізниця” (УЗ) кредит екстреної підтримки під суверенні гарантії на EUR200 млн.
Як ідеться в повідомленні банку на його сайті у вівторок, відповідний проєкт рада директорів банку планує розглянути на засіданні 10 травня 2023 року.
Згідно з інформацією, позика складається з EUR100 млн екстреного фінансування капітальних інвестицій УЗ і EUR100 млн підтримки структури капіталу.
Очікується, що 50% кредиту буде забезпечено гарантіями донорів G7/ЄС, задіяних в умовах, коли місцеві комерційні структури не можуть гарантувати механізми покриття ризиків.
Зазначається, що за допомогою позики УЗ зможе збільшити транскордонну пропускну спроможність з ЄС, усунувши вузькі місця в перетині кордону, а також відремонтувати відповідні ділянки залізничного полотна, які постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення РФ. Отримавши фінансування, УЗ зможе не тільки відновити ключові залізничні коридори на кордоні з ЄС, а й закупити рухомий склад для забезпечення комплексних рішень щодо розширення пропускної спроможності залізничних коридорів з ЄС.
“Проєкт дасть підтримку компанії в поточних критичних питаннях, розв’язання яких необхідне для поліпшення операцій і забезпечення зв’язків з ЄС, продовження надання життєво-важливого сервісу людям і бізнесу, які потребують надійної логістики ключових українських експортних товарів (включно з сільськогосподарською продукцією) і критично важливого імпорту”, – йдеться в описі проєкту на сайті ЄБРР.
Раніше рейтингове агентство Fitch повідомило, що на тлі негативних очікувань УЗ щодо грошових надходжень від операційної діяльності 2023 року компанія потребує фінансування, яке може надійти в розмірі EUR400 млн, з яких EUR199 млн – завдяки вже наявним кредитним лініям із ЄБРР та ЄІБ, а $200 млн – у процесі ухвалення.
Непогашений борг УЗ на кінець 2022 року становив 39,5 млрд грн проти 33,5 млрд грн 2021 року, із них на єврооблігації припадало 82,8% боргу, а на борг в інвалюті – 94,3%.
Наприкінці січня УЗ оформила угоду з власниками двох випусків єврооблігацій на $895 млн про відтермінування купонних виплат і погашення за ними на 24 місяці. Згідно з ними, нова дата погашень облігацій на $594,9 млн зі ставкою 8,25% – 9 липня 2026 року, а облігацій на $300 млн зі ставкою 7,87% – 15 липня 2028 року.
Унаслідок реструктуризації облігацій компанія отримала відтермінування у 2023-2025 рр.: на цей період припадає лише 4% від загальної суми боргу. Основні виплати тепер припадають на 2026 рік – 58% від поточного загального боргу (переважно євробонди на $595 млн) і після 2027 року – 32% (переважно євробонди на $300 млн 2028 року).
Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) у середу розпочинає дискусії з представниками України про нову повноцінну програму підтримки, що передбачає фінансування з боку Фонду.
“Місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочинає сьогодні дискусії з представниками влади України щодо потенційної програми, яку буде підтримувати МВФ”, – зазначено в заяві постійного представника МВФ в Україні Ваграма Степаняна.
Раніше міністр фінансів України Сергій Марченко анонсував роботу місії МВФ з 8 по 15 березня у Варшаві.
“Там ми узгоджуватимемо і умови, і наповнення, і обсяги, і так далі. Наразі говорити конкретні деталі поки що зарано, тому що там є багато питань внутрішньої дискусії Фонду”, – сказав глава Мінфіну 1 березня.
“Думаю, знайдемо необхідні рішення, щоб, починаючи вже з квітня, у нас була повноцінна програма з Фондом”, – заявив Марченко.
За його словами, поки що йдеться про чотирирічну програму, завданням якої є провести необхідну корекцію політик, щоб Україна, яка сьогодні 50% бюджету витрачає на військові видатки, а інші 50% фінансують за рахунок допомоги партнерів, після війни вийшла на рівень “більш-менш” самозабезпечення.
“Фонд поки що не висуває непідйомних умов, які ми не можемо виконати. Йдеться про програмні, базові речі: забезпечення монетарної та фіскальної стабільності; зменшення рівня дефіциту бюджету та забезпечення прийнятного рівня навантаження на бюджет, а також хорошого держуправління і забезпечення найкращих корпоративних практик. І мова про програми антикорупційного характеру, які були традиційно частиною програм МВФ”, – пояснив очільник Мінфіну.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вказував, що розмір програми може становити $15 млрд, з яких цього року Україна хотіла б отримати $5 млрд.
Як повідомлялося, Україна в умовах неготовності МВФ відразу виділяти значне фінансування восени минулого року запросила у Фонду чотиримісячну Моніторингову програму за участю ради директорів (PMB), яку Фонд схвалив 20 грудня.
17 лютого у Варшаві завершилася робота місії МВФ, за підсумками якої було зроблено заяву про досягнення домовленості на рівні персоналу (SLA) щодо дострокового завершення цієї програми та переходу до підготовки нової розширеної програми, що передбачає фінансування.
Київ сподівається, що на зміну PMB вже на початку другого кварталу 2023 року прийде розрахована на кілька років програма розширеного фінансування EFF обсягом приблизно $15 млрд, яка може покрити розрив у покритті $38 млрд дефіциту держбюджету-2023, який наразі, за даними МВФ, складає близько $5-10 млрд.
Державна установа “Держгідрографія” 7 березня оголосила тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
За її інформацією, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 89,4 тис. грн.
Забезпечення тендерної пропозиції не вимагається.
Кінцевий термін подання пропозицій за тендером 15 березня
“Держгідрографія” – правонаступник Центрального, Керченського, Миколаївського, Одеського та Севастопольського державних гідрографічних підприємств; науково-дослідного центру “Укрморкартографія”. Є науково-виробничим комплексом, заснованим на державній власності, входить до сфери управління Мінінфраструктури України.
Петиція на сайті Київської міської ради із закликом скоротити комендантську годину в Києві, і встановити її з 00:00 до 5:00 набрала необхідні для розгляду 6 тис. голосів.
Згідно з платформою петицій на сайті Київради, цю петицію було подано 23 січня і станом на 8 березня вона набрала необхідні для розгляду 6 тис. голосів.
“Зменшити комендантську годину з 00:00 до 5:00. Так як у більшості найманих працівників немає можливості вчасно потрапити додому, або подовжте рух громадського транспорту”, – йдеться в тексті петиції.
На сьогодні комендантська година в Києві триває щодня з 23:00 до 5:00.
Петиція має бути розглянута відповідальними особами протягом десяти робочих днів із дня оприлюднення інформації про початок її розгляду та за можливості виконана.
Національний банк України, керуючись вимогами законів і враховуючи пропозицію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), ухвалив рішення №90 від 7 березня про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ “Банк Форвард” з 8 березня 2023 року.
У прес-релізі в середу НБУ нагадав, що 7 лютого його правління вирішило віднести банк “Форвард” до категорії неплатоспроможних у зв’язку з неприведенням ним своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства України, зокрема нормативно-правових актів Національного банку, після віднесення його до категорії проблемних.
ФГВФО з 1 березня розпочав виплату гарантованого відшкодування вкладникам банку “Форвард” за договорами, строк дії яких закінчився до 7 лютого 2023 року та за договорами банківського розрахунку. До першої частини загального реєстру вкладників включено інформацію про понад 48 тис. рахунків із загальною гарантованою сумою майже 326 млн грн.
Кінцевим бенефіціарним власником банку є громадянин Росії Рустам Таріко. Указом президента України в жовтні 2022 року введено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України, яким до Таріка застосовано персональні санкції.
За інформацією НБУ, на 1 січня 2023 року банк за розміром активів посідав 46 місце (2,36 млрд грн) із 67 банків, що діяли на той момент.
Правління Нацбанку України ухвалило рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 7 березня 2023 року Айбокс Банку, 37-го за розміром активів із 66 українських банків, у зв’язку з низкою порушень, серед яких сприяння в проведенні турніру зі спортивного покеру та недостатній фінмоніторинг клієнтів навіть після попередження регулятора.
“Частка фінустанови становила 0,1% від активів платоспроможних банків, тому виведення її з ринку не вплине на стабільність банківського сектору України”, – наголошується в повідомленні на сайті НБУ.
Зокрема, під час безвиїзного нагляду регулятор виявив, що семеро юридичних осіб, яким банк встановив високий рівень ризику, за період із 21 лютого до 1 грудня 2022 року одержали кошти за надання послуг через пункт приймання платежів, зокрема з організації та проведення турнірів із кіберспорту та спортивного покеру, у загальній сумі понад 3,5 млрд грн.
Нацбанк вказав, що клієнти є новоствореними і лише у 2022 році почали здійснювати відповідну діяльність, їхні вебсайти запущено за кілька днів або в день встановлення відносин із банком, відсутні витрати/інформація щодо проведення клієнтами рекламних заходів із залучення учасників турнірів, проте обсяги операцій у перші ж дні становили мільйони гривень.
Крім того, клієнти мали ознаки пов’язаності між собою, проте Айбокс Банк їх не виявив, а критерії ризику виявив лише частково, загалом не вживши необхідних посилених заходів належної перевірки.
“За інформацією, наданою Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей, а також “Федерацією кіберспорту України”, що має статус національної спортивної федерації з виду спорту “кіберспорт”, діяльність клієнтів містить усі елементи провадження діяльності з організації та проведення азартної гри, зокрема покеру, в мережі Інтернет та/або букмекерської діяльності”, – зазначив НБУ.
Регулятор нагадав також, що вже штрафував Айбокс банк на 10 млн грн за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, однак ці порушення продовжилися. Крім того, НБУ двічі зупиняв здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій і відсторонював посадову особу банку від посади.
НБУ запевнив, що кожен вкладник банку отримає від Фонду гарантування вкладів фізосіб відшкодування в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку.
Як повідомлялося, на початку лютого заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк звинуватив дев’ять банків, зокрема Укргазбанк і Айбокс банк, у допомозі гральному бізнесу в приховуванні до 10 млрд грн обороту на місяць. Він стверджував, що ці банки надавали послугу з міскодингу (підміна призначення платежу – ІФ) і виведення цих грошей: проводили гроші від гравця на рахунок казино під виглядом оплати “за рекламні послуги” або подібних послуг.
“Тобто це була досить відкрита для ринку послуга, коли банк прекрасно усвідомлював, що він робить і якої шкоди завдає бюджету. І, звичайно, брав за це непогані комісійні (3-3,5% за еквайринг). Плюс різні пропозиції виведення в кеш, USDT тощо”, – заявив Железняк.
Депутат звернувся до Нацбанку із закликом накласти великі штрафні санкції на Укргазбанк і застосувати максимально жорсткі заходи впливу до Айбокс банку. НБУ на початку березня оштрафував державний Укргазбанк на 64,6 млн грн.
АТ “Айбокс Банк” (раніше Агрокомбанк) засновано 1993 року. Станом на 31 січня 2023 року найбільшими акціонерами банку були Володимир Дробот (73,93%) і Альона Шевцова (24,98%).
Згідно з даними НБУ, на 1 січня 2023 року за розміром загальних активів Айбокс Банк посідав 44-те місце (4,467 млрд грн) серед 67 банків, що діяли в країні. Банк завершив минулий рік із чистим прибутком 598,3 млн грн і планував спрямувати 92,6% його на збільшення статутного капіталу.
