Business news from Ukraine

Ціни на нафту опускаються у вівторок після 4%-го стрибка напередодні

Ціни на нафту опускаються у вівторок після 4%-го стрибка напередодні через побоювання дефіциту пропозиції на світовому ринку.

У центрі уваги трейдерів залишається ситуація в Лівії, а також засідання ОПЕК+, на якому, як очікується, буде обговорюватися можливість скорочення видобутку.

Вартість жовтневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:15 кв у вівторок становить $104,28 за барель, що на $0,81 (0,77%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у понеділок ці контракти подорожчали на $4,1 (4,1%), до $105,09 за барель.

Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $96,76 за барель, що на $0,25 (0,26%) нижче за підсумкове значення попередньої сесії. На час закриття ринку напередодні вартість цих контрактів збільшилася на $3,95 (4,2%), до $97,01 за барель.

Минулими вихідними в Тріполі відбулися бойові зіткнення між двома збройними формуваннями, в результаті яких загинули понад 30 людей, повідомило агентство Bloomberg. Це викликало побоювання, що на Лівію чекає черговий повномасштабний конфлікт, внаслідок якого постачання нафти на світовий ринок скоротяться. Державна нафтокомпанія National Oil Corp., проте, повідомила у понеділок, що обсяг видобутку нафти в країні залишається на рівні 1,2 млн. барелів на добу.

“Нова хвиля побоювань зниження видобутку в Лівії разом із невизначеністю щодо майбутнього засідання ОПЕК+ забезпечили підтримку нафтовому ринку в понеділок, – зазначає Уоррен Паттерсон, який відповідає за стратегію на сировинних ринках в ING Groep NV. – Однак, без великих перебоїв у постачанні чи інтервенціях ОПЕК+, навряд чи можна чекати суттєвого зростання цін у найближчій перспективі”.

,

Ще 6 суден із 183 тис тонн української агропродукції вирушили з портів

З морських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний” вирушили одразу шість суден (SEAJOY, LADY ZEHMA, SAFFET AGA, SIMAS, MICHALLIS та KARTERIA) із 183 тис. тонн української агропродукції.

Як повідомляється на офіційній сторінці Міністерства інфраструктури України у Facebook, серед них судно KARTERIA, зафрахтоване Всесвітньою продовольчою програмою ООН для допомоги населенню Ємену.

“Меншою за місяць роботи ініціативи ми експортували майже півтора мільйона тонн агропродукції і це досить значний результат. Утім, ми маємо вийти на 100-150 суден на місяць і загальною пропускною спроможністю 5 мільйонів тонн на місяць із трьох портів Великої Одеси”, – цитується в повідомленні. міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

Він також зазначив, що Україна посилює гуманітарну частину ініціативи – на борту балкеру KARTERIA 37,5 тис. тонн пшениці для Ємену, який перебуває у стані гуманітарної катастрофи. Там, за даними ООН, 16 мільйонів людей страждають від голоду.

“Ми розуміємо свою глобальну місію і відповідальність перед країнами, яким потрібне українське продовольство. Караван, що вийшов сьогодні, – черговий крок України назустріч цивілізованому світу”, – прокоментував міністр.

За даними Мінінфраструктури, під час реалізації Ініціативи щодо безпечного транспортування агропродукції вже 61 судно вирушило з українських портів. На їхньому борту близько 1,5 млн. тонн агропродукції.

,

“Астарта” знизила чистий прибуток у 3,2 рази при зростанні виручки на 44%

Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший в Україні виробник цукру, у січні-червні 2022 року отримав EUR27,7 млн ​​чистого прибутку, що у 3,2 рази менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі у вівторок .

Згідно з ним, EBITDA компанії скоротилася в 1,8 рази – до EUR68,14 млн, тоді як виручка зросла на 44%, до EUR218,3 млн. Валовий прибуток агрохолдингу за цей період знизився на 37,4% і склав EUR77,46 млн , Коефіцієнт валової прибутковості та рентабельність продажів (EBITDA margin) впав у 2,3 рази – до 35% з 82%.

Згідно зі звітом, станом на 30 червня 2022 року загальні активи агрохолдингу зросли на 21,4% порівняно з даними на 31 грудня 2021 року – до EUR787,2 млн, поточні зобов’язання – на 37,8% – до EUR136,7 млн, довгострокові зобов’язання – на 17,6%, до EUR125,3 млн.

“Станом на закінчення першого півріччя 2022 року чистий борг збільшився на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року до EUR193 млн за рахунок зростання оборотного капіталу, при цьому чистий фінансовий борг знизився на 30% у річному обчисленні до EUR53 млн за більш високих залишків. грошових коштів на кінець першого півріччя 2022 року”, – зазначається у повідомленні агропромхолдингу.

За даними “Астарти”, 28% загального виторгу згенерував сегмент виробництва цукру, 35% – вирощування сільськогосподарських культур, 24% – виробництво соєвого шроту та соєвої олії, 10% – молочне скотарство.

Цукровий сегмент групи за січень-червень 2022 показав збільшення виручки на 5% – до EUR61,85 млн за рахунок зростання цін на неї на 23% – до EUR613 за тонну. За звітний період вироблено 121 тис. тонн цукру та продуктів з вмістом цукру, що на 6,2% менше показників першого півріччя минулого року.

При цьому переважну більшість виробленого “Астартою” цукру (96%) реалізовано на внутрішньому ринку, а 4 тис. тонн поставлено на експорт (4%), тоді як у першому півріччі минулого року весь цукор було продано в Україні.

“Оскільки Україна зняла обмеження на експорт, а ЄС скасував імпортне мито (на один рік – ІФ-У), загальний експорт цукру з України досяг 14 тис. тонн у першому півріччі 2022 року. Частка “Астарти” у загальному експорті цукру становила 30% . Ключовими покупцями були сусідні з Україною країни ЄС та Молдова”, – зазначив виробник у біржовому повідомленні.

Виручка, згенерована сільськогосподарським сегментом “Астарти” у січні-червні 2022 року, підскочила в 2,8 рази порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до EUR76,9 млн завдяки значним обсягам продажів та високими цінами на сільгоспкультури до російського військового вторгнення в Україну. За зазначений період експорту припало 79% виручки сегмента рослинництва.

Агропромхолдинг у січні-червні 2022 року реалізував кукурудзи на EUR54,5 млн (зростання у 2,3 рази до I пол.-2021), пшениці на EUR3,2 млн (зростання у 2 рази), соняшника на EUR18,1 млн (зростання у 14 разів) та ріпаку на EUR0,39 млн.

На дату складання цього звіту “Астарта” завершила збирання озимих культур, всього намолочено 265 тис. тонн пшениці та 19 тис. тонн ріпаку. Через менш сприятливі в порівнянні з попереднім роком погодні умови врожайність озимих виявилася нижчою: пшениці – 4,8 тонн/га (на 17% менше), ріпаку – 3,1 тонни/га (на 4% менше).

Виторг агропромхолдингу в сегменті переробки сої за шість місяців поточного року збільшився на 18% – до EUR52,7 млн ​​за рахунок зростання середніх цін на соєвий шрот до EUR480/тонна (+7% до січня-червня 2021 року) та соєва олія до EUR1300/ тонна (+38%). Усього “Астарта” виробила 113 тис. тонн соєвого шроту (+18% до січня-червня 2021 року), 83 тис. тонн соєвого шроту (+17%) та 21 тис. тонн соєвої олії (+17%).

, ,

З 1 вересня в Україні набувають чинності нові будівельні норми

В Україні з 1 вересня набирають чинності 11 нових державних будівельних норм, а також зміни до 14 існуючих норм.

Як повідомив юрист Юрій Брикайло, набудуть чинності наступні нові норми:

ГСН А.2.2-1:2021 “Склад та зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище”;

ДСН В.1.2-6:2021 “Основні вимоги до будівель та споруд. Механічне опір та стійкість”;

ДБН В.1.2-7:2021 “Основні вимоги до будівель та споруд. Пожежна безпека”;

ДСН В.1.2-8:2021 “Основні вимоги до будівель та споруд. Гігієна, здоров’я та захист довкілля”;

ДСН В.1.2-9:2021 “Основні вимоги до будівель та споруд. Безпека та доступність під час експлуатації”;

ДСН В.1.2-10:2021 “Основні вимоги до будівель та споруд. Захист від шуму та вібрації”;

ДСН В.1.2-11:2021 “Основні вимоги до будівель та споруд. Енергозбереження та енергоефективність”;

ДБН В.2.2-42:2021 “Споруди холодильників. Основи проектування”;

ДСП В.2.2-43:2021 “Складські будівлі. Основні положення”;

ДСН В.2.6-31:2021 “Теплова ізоляція та енергоефективність будівель”;

ДСН В.2.6-221:2021 “Конструкції силосів із гофрованою стінкою для зерна. Основні положення”.

Крім того, набувають чинності зміни, внесені до низки ДСП, що стосуються сталевих конструкцій, житлових та громадських будинків, закладів освіти, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та ін.

Україна виставила на продаж два спиртзаводи у Тернопільській області

Двома першими об’єктами, за якими оголошено приватизаційні аукціони з початку війни, стали Марилівський та Кобиловолоцький спиртзаводи ДП “Укрспирт” у Тернопільській області, повідомив Фонд держмайна у понеділок увечері.

Згідно з ним, торги Кобиловолоцьким заводом пройдуть 19 вересня зі стартовою ціною 25,2 млн грн, Марилівським заводом – 20 вересня за стартовою ціною 54,3 млн грн.

Загалом у вересні планується провести 8 аукціонів із приватизації вже готових спиртових активів, а також близько 150 інших об’єктів – від рухомого та нерухомого майна до непрацюючих заводів, які будуть виставлені до кінця 2022 року.

“Аукціони з приватизації у вересні пройдуть за новими, покращеними процедурами. Завдяки нашій спільній роботі з народними депутатами та урядом, колегами з “Прозорро.Продажи”, приватизація стане ще зручнішим інструментом для розвитку бізнесу та забезпечить додаткове наповнення державного бюджету в умовах військового стану “, – наводяться у повідомленні слова в.о. голови ФДМ Ольги Батової.

Вона нагадала, що завдяки законодавчим змінам підготовка та проведення аукціонів займатимуть до двох місяців замість шести, оплата проводитиметься до підписання договору купівлі-продажу для мінімізації ризиків, але нові власники отримуватимуть усі дозволи та ліцензії автоматично.

,

Президент України Зеленський закликає Європу використовувати українські газові сховища

Україна стане одним із гарантів енергетичної безпеки для Європи, запевнив президент України Володимир Зеленський, виступаючи в понеділок з відеозв’язку на конференції “Шельф північних морів” у Норвегії.

“Разом з Україною ви можете не допустити більше цінових криз, ми маємо унікальну систему газосховищ поблизу кордону з ЄС обсягом понад 30 млрд кубометрів”, – сказав він.

За словами Зеленського, “нам можна допомогти практично, використовуючи наші газосховища. Цього сезону на сьогодні у нас вільний обсяг 15 млрд кубів. Для України необхідно 3 млрд додаткового резерву, а ще 12 – це може бути газ, необхідний узимку для безпеки всієї Європи “.

Зеленський нагадав також, що “Україна має значні родовища природного газу. Керівництво Росії хотіло вкрасти у нас і цю частину національного багатства. Але ми не дозволимо це зробити. Ми запрошуємо інвесторів, підрядників, сервісних компаній приходити для видобутку газу в Україну”.

За його словами, “наші родовища газу можуть відігравати для Європи таку саму стабілізуючу роль, як і родовища в Норвегії”.

,