У Босфорській протоці знято з мілини судно Lady Zehma із зерном з України, повідомляє місцеве видання Maritime Executive.
За наявними даними, після того, як 173-метрове суховантажне судно з 3 тис. тонн української кукурудзи застрягло в протоці, на допомогу були направлені рятувальні буксири, які “швидко спустили його на воду”.
“Станом на вечір четверга судно йшло повільним ходом у супроводі кількох буксирів”, – йдеться у повідомленні видання.
30 серпня в ООН повідомили, що Спільний координаційний центр (СКЦ) дав дозвіл шести судам, зокрема судну Lady Zehma з 3 тис. тонн кукурудзи, вийти у вівторок із українських портів у рамках стамбульської продуктової угоди.
У Стамбулі 22 липня за участю ООН, Росії, Туреччини та України відбулося підписання двох документів щодо створення коридору для вивезення зерна з трьох українських портів – Чорноморська, Одеси та Південного.
Гонконгський індекс Hang Seng до 8:10 кв знизився на 0,6%, тоді як китайський Shanghai Composite виріс на 0,3%.
До лідерів падіння котирувань на Гонконзькій фондовій біржі входять акції девелоперів Country Garden Holdings Co. Ltd. (-4%) та China Resources Land Ltd. (-3,7%), виробника спортивних товарів Anta Sports Products Ltd. (-2,3%) та випускає ПК Lenovo Group Ltd. (-2,2%).
Активно знижуються акції китайських виробників електромобілів, серед яких папери NIO Inc. дешевшають на 2% та XPeng Inc. – на 4,1%. Компанії відзвітували про зростання постачання електрокарів у серпні, проте темпи підвищення не виправдали очікувань інвесторів, зазначили аналітики Citi.
Значення японського індексу Nikkei 225 до 8:20 кв. зменшилося на 0,02%.
Найактивніше серед компонентів індикатора дешевшають акції розробника мобільних ігор NEXON Co. Ltd. (-3,6%), машинобудівної Mitsubishi Heavy Industries Ltd. (-2,4%) та нафтовий Idemitsu Kosan Co. Ltd. (-2%).
Тим часом, лідерами зростання в Японії виступають папери рітейлерів Isetan Mitsukoshi Holdings Ltd. (+2,7%), Seven & I Holdings Co. Ltd. (+2,5%) та J. Front Retailing Co. Ltd. (+2,4%).
Південнокорейський індекс Kospi до 8.25 кв піднявся на 0,3%.
Акції автовиробника Kia Corp. дорожчають на 1,2%, одного з найбільших у світі виробників чіпів та споживчої електроніки Samsung Electronics Co. дешевшають на 0,9%.
Споживчі ціни у Південній Кореї у серпні зросли на 5,7% у річному вираженні, показали дані статистичного відомства країни. Інфляція сповільнилася порівняно з 24-річним максимумом у 6,3% у липні і виявилася нижчою за прогноз аналітиків у 6,1%, повідомляє Trading Economics.
Уповільнення зростання споживчих цін у країні було забезпечене зниженням темпів зростання цін на продукти харчування та енергоресурси, йдеться у доповіді статуправління.
У помісячному вираженні споживчі ціни минулого місяця знизилися на 0,1% після підйому на 0,5% у липні.
Австралійський індикатор S&P/ASX 200 знизився на 0,1%.
Ринкова вартість найбільших гірничодобувних компаній світу BHP та Rio Tinto падає на 2% та 2,6% відповідно.
Котирування нафти додають приблизно 2% під час торгів у п’ятницю, відновлюючись після падіння напередодні.
Тим часом ціни на обидві марки можуть продемонструвати максимальне тижневе зниження за чотири тижні на тлі побоювань щодо рецесії у світовій економіці та наслідків чергових локдаунів у Китаї, пише Trading Economics.
Вартість листопадових ф’ючерсів на Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:10 кв у п’ятницю становить $94,22 за барель, що на $1,86 (2,01%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у четвер ці контракти подешевшали на $3,28 (3,4%), до $92,36 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $88,38 за барель, що на $1,77 (2,04%) вище за підсумкове значення попередньої сесії. На час закриття ринку напередодні вартість цих контрактів зменшилася на $2,94 (3,3%), до $86,61 за барель.
Як повідомлялося, міністри фінансів країн G7 на зустрічі в п’ятницю планують схвалити та викласти свій план щодо встановлення ліміту цін на російську нафту.
В умовах воєнного стану PIN-UP Ukraine, що є одним із представників легального грального бізнесу України, перерахувала до державного бюджету 23,4 млн грн ліцензійного збору.
Гральний бізнес підтримує економіку України й сплачує щорічні платежі за ліцензії попри можливість відстрочки через повномасштабну війну росії проти України.
«Сьогодні економіка України зазнає втрат через повномасштабне вторгнення рф. PIN-UP Ukraine, як один із лідерів на ринку ліцензійного казино України, не припиняв свою діяльність в онлайн-сегменті ринку азартних ігор та справно сплачує щорічні платежі за ліцензії. Команда PIN-UP Ukraine і надалі підтримуватиме економіку України», – прокоментував COO PIN-UP Ukraine Ігор Зотько.
У 2021 році компанія PIN-UP Ukraine сплатила до державного бюджету ліцензійний збір на суму 23,4 млн грн.
Нагадаємо, за даними Комісії з азартних ігор і лотерей цьогоріч за перші пів року від сплати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і випуск та проведення лотерей до бюджету вже надійшло 746,94 млн грн.
Законодавство не передбачає відповідальності за відсутність в Україні жінки, яка має стати на військовий облік, постановка на облік на кордоні не провадиться, але юристи очікують змін у законодавстві для врегулювання питань, пов’язаних із постановкою на військовий облік та мобілізацією жінок, зазначають опитані агентством «Інтерфакс» -Україна» юристи.
«Постановка на військовий облік на кордоні не провадиться. Тому жінки, які повертатимуться з евакуації, не повинні проходити додаткові процедури під час в’їзду в Україну», – сказала радник київського офісу юридичної компанії Baker McKenzie Мар’яна Марчук.
Вона зазначила, що при цьому для в’їзду в країну громадянкам України не потрібно зазначати чи підтверджувати мету перебування за кордоном. Водночас після повернення з-за кордону до місця проживання в Україні жінки, які зобов’язані стати на військовий облік, повинні з’явитися для цього у відповідний територіальний центр комплектування (військкомат).
«Законодавство не передбачає можливість взяття на військовий облік громадянок під час їхнього перебування за кордоном, оскільки ця процедура здійснюється лише за особистої присутності жінки у відповідному територіальному центрі комплектування», – сказала вона.
Юрист зазначила, що «перебування за кордоном з якоюсь метою, в тому числі у довгостроковому відрядженні або з метою роботи в іноземного роботодавця, не звільняє від обов’язку стати на військовий облік».
«У такому разі може йтися лише про відстрочення явки у військкомат, що вирішується у спілкуванні, у тому числі з наданням відповідних документів. Єдиний виняток існує для осіб, які постійно проживають за кордоном і перебувають у цьому статусі на консульському обліку у відповідній країні», – сказала вона.
У свою чергу, старший юрист юридичної фірми ILF Олексій Головін зазначив, що останнім часом в інтернеті з’явилося багато суперечливих публікацій щодо військового обліку та мобілізації жінок, проте заступник міністра оборони Ганна Маляр «внесла певну ясність». Зокрема, вона заявила, що Україна не потребує додаткового залучення жінок на військовий облік, а правила, які мали запрацювати з 1 жовтня 2022 року, швидше за все, змінять.
Разом з тим він підкреслив, що згідно з чинними правилами, якщо після 1 жовтня 2022 року жінка тимчасово перебуває за кордоном, вона зобов’язана звернутися до дипломатичних установ України для взяття на тимчасовий консульський облік. Для таких жінок немає потреби терміново повертатися до України до 1 жовтня.
«Якщо після 1 жовтня 2022 року жінка, яка перебуває в Україні та підлягає постановці на облік, планує тимчасово виїхати за кордон, вона зобов’язана стати на військовий облік, і після цього протягом 7 днів прибути до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для зняття з військового обліку під час виїзду за межі України терміном понад три місяці», – сказав юрист.
Головін нагадав, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено штрафів для жінок, які вперше стають на облік як військовозобов’язані. Крім того, законодавством не передбачено граничного терміну постановки на військовий облік для жінок.
«Теоретично жінку за порушення правил військового обліку можуть оштрафувати, але як діятиме така норма на практиці, сказати важко», – сказав він.
При цьому Головін зазначив, що згідно з чинним законодавством, з 2023 року до адміністративної відповідальності можуть притягуватись і роботодавець, оскільки кожен роботодавець зобов’язаний вести військовий облік.
«Тому радимо роботодавцям направити своїх робітниць певних спеціальностей з 1 жовтня 2022 року до територіального центру комплектування», – сказав він.
Юрист зазначив, що передбачена чинним законодавством кримінальна відповідальність за ухилення від військового обліку не належить до жінок, які стають на військовий облік уперше, оскільки вони ще не мають статусу військовозобов’язаного.
Водночас Головін звернув увагу, що «військовозобов’язана жінка може отримати повістку, проте поки що жодних подібних випадків ще не траплялося».
«Законодавче регулювання взяття жінок на військовий облік може найближчим часом суттєво змінитись, тому тим, хто вже збирається ставати на військовий облік з 1 жовтня, радимо не поспішати, а дочекатися нових змін», – сказав він.
Зі свого боку член Національної асоціації адвокатів Дмитро Бакулін зазначив, що військовий облік для жінок не відрізняється від обліку чоловіків, оскільки наразі окремого порядку взяття жінок на військовий облік в Україні не встановлено.
«Все ще триває піврічний перехідний період для підготовки відповідних нормативно-правових документів щодо взяття жінок на військовий облік. При цьому українські жінки, які зараз перебувають за кордоном, не вважаються військовозобов’язаними, допоки вони не стали на військовий облік», – сказав він.
Коментуючи питання умисного ухилення від несення військової служби (мобілізації), що може спричинити притягнення жінки до кримінальної відповідальності, Бакулін зазначив, що з 24 лютого 2022 року не відомі випадки притягнення жінок до такої відповідальності.
«Постановка жінки на військовий облік не означає автоматичну мобілізацію, а є лише способом обліку військовозобов’язаних осіб, які раніше здійснювалися переважно щодо чоловіків», – сказав він.
У свою чергу, члени Робочої групи з питань мобілізації юридичної фірми Asters зазначили, що законодавець допускає мобілізацію жінок без їхньої згоди під час дії військового стану, проте наразі це стосується лише тих жінок, які вже перебувають на військовому обліку, зокрема, раніше проходили військову службу чи закінчували військову кафедру.
«Поки що не визначено порядок мобілізації жінок, адже вони, у розумінні законодавства, прирівняні у правах та обов’язках із військовозобов’язаними чоловіками. Отже, жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути мобілізовані за таким же порядком, як і чоловіки. Міноборони зазначає, що мобілізація жінок із початку війни здійснюється лише за добровільною згодою жінки, незважаючи на законодавчий дозвіл робити це примусово», – зазначають експерти робочої групи.
При цьому юристи-члени робочої групи з питань мобілізації зазначили, що «на сьогодні досить важко визначити якісь способи може застосувати держава, щоб включити у військовий облік якнайбільше жінок».
«Наразі відсутні якісь детальні роз’яснення щодо того, які саме жінки зобов’язані стати на військовий облік – працюючі за спеціальністю, визначеною у наказі Міноборони №313 від 11 жовтня 2021 року, або ті, які здобули відповідну освіту. Втім, складно припустити, що посадові особи Держприкордонслужби України під час перетину жінкою кордону перевірятимуть у неї документи про освіту чи посаду, адже такі документи не входять до переліку обов’язкових для в’їзду на територію держави», – зазначили експерти.
При цьому юристи наголосили, що військовий облік жінок здійснюється військкоматом за місцем проживання/знаходження жінки, проте не прикордонними органами чи поліцією.
«Законодавство не передбачає жодної відповідальності за неповернення жінки до України до 1 жовтня 2022 року чи відсутність у країні жінки, яка має стати на військовий облік. Аналогічно цьому не встановлено і обов’язок жінки повернутись на територію України, щоб стати на військовий облік. Відтак перебування жінки за кордоном, навіть після 1 жовтня 2022 року, не є порушенням», – підкреслили в юрфірмі.
Експерти робочої групи також наголосили, що поки що їм не відомі випадки притягнення жінок до відповідальності за ухилення від мобілізації з 24 лютого 2022 року.
Як повідомлялося, заступник міністра оборони Ганна Маляр заявила, що на сьогоднішній день у державі немає гострої необхідності суттєво збільшувати кількість жінок на військовому обліку.
При цьому вона зазначила, що у ЗСУ зберігається потреба у фахівцях у сфері медицини, радіотехніки та харчових технологій. У зв’язку з цим Генштаб ВСУ запропонував внести низку змін до відповідних законодавчих та нормативних актів, що регулюють постановку жінок на військовий облік.
Так, Генштаб пропонує скоротити перелік спеціальностей, що підлягають військовому обліку, передбачити добровільність постановки на військовий облік жінок, які отримали спеціальності з доопрацьованого переліку, та визначити, що організація постановки жінок на військовий облік в Україні розпочнеться не раніше ніж через місяць після завершення особливого періоду.
BAKER MCKENZIE, ILF, БАКУЛИН, військовий облік, ГОЛОВІН, законодавство, Марчук, юрист
Фіксація фактів заподіяння шкоди внаслідок бойових дій є першим етапом будь-яких юридичних процедур: як пов’язаних з наданням державою допомоги (компенсацій, дотацій) постраждалим, так і щодо притягнення винних до юридичної відповідальності.
Такої одностайної думки дійшли учасники круглого столу “Фіксування та визначення (оцінка) збитків бізнесу, спричинених військовою агресією російської федерації”, організаторами якого виступили Київська торгово-промислова палата (КТПП) разом з комітетом з безпеки ведення бізнесу при КТПП.
На думку учасників засідання, юридичний механізм фіксації фактів заподіяння шкоди, з одного боку, не повинен бути надмірно обтяжливим для потерпілих, а з іншого – повинен відповідати тим стандартам доказування, які можуть бути застосовані іноземними судами під час вирішення питання про звернення на активи країни- агресора для відшкодування завданих збитків. Щодо компенсації збитків, завданих військовими діями, тут існують два шляхи правового захисту: внутрішньодержавні — звернення до національного суду та міжнародні засоби захисту порушеного права — звернення до Європейського суду з прав людини.
Як зазначається у повідомленні КТПП, дискусія проходила навколо розробленої Міністерством економіки та Фондом держмайна Методики визначення збитків, заподіяних підприємствам внаслідок агресії РФ.
“Розроблена методика відноситься до пооб’єктної оцінки, що дозволить визначити шкоду та обсяги збитків, у тому числі від втраченої вигоди, заподіяних підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку з веденням бойових дій. Тому вона надзвичайно актуальна та вимагає якнайшвидшого затвердження”, – наголошується в повідомленні.
Також слід враховувати, що в сучасній юридичній практиці особливе місце займають суперечки про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних різними неправомірними діями. Адже результати всіх досліджень та розрахунків, акти обстеження пошкоджених ділянок, встановлені факти шкоди можуть стати доказом та підставою для стягнення збитків з агресора. Потрібно розуміти, що зараз від кожної дії залежить майбутнє післявоєнного розвитку України, пояснюють експерти.
Учасники заходу відзначили високий рівень професіоналізму фахівців, запрошених до участі у заході, та актуальність запропонованих для обговорення тем. Під час заходу було подано методичні рекомендації та надано практичні поради щодо фіксації руйнувань, завданих внаслідок військових дій. Експерти надали законодавчу базу, ознайомили зі специфікою документування втрат, у тому числі на окупованих територіях, особливостями фіксації та збору доказів для стягнення збитків у вигляді втраченої вигоди. Також експертами надано поради щодо можливих шляхів безпосереднього відшкодування завданих збитків.
У Круглому столі взяли участь президент КТПП Микола Засульський, віце-президенти КТПП Людмила Сізікова та Віталій Майстренко, голова Комітету безпеки ведення бізнесу при КТПП Йосип Бучинський, представники Фонду державного майна України, Міністерства розвитку громад та територій України, Офісу генерального прокурора (Департа) , Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (Український НДІ СТЕ СБУ), Будівельної палати України, Національної академії аграрних наук України, Українського товариства оцінювачів, Міжнародної школи бізнесу, Спілка експертів України та інші експерти та фахівці галузевих установ, асоціацій, представники громадськості, члени палати.
За результатами обговорення експертною групою підготовлено пропозиції щодо удосконалення Методик
