Гірничо-металургійна група “Метінвест” продовжує підтримувати захисників України і в листопаді на криворізьких підприємствах компанії виготовила і передала військовим 12 металевих укриттів, які зміцнюватимуть окопи і захищатимуть бійців від артилерійських обстрілів.
Згідно з пресрелізом компанії, модульні укриття виготовляють бригади слюсарів та електрогазозварників на різних підприємствах групи. Конструкції збирають із хвилястої сталі за вдосконаленим проєктом, враховуючи потреби військових. За розміром кожна споруда завдовжки сягає шести метрів, її діаметр – понад два метри, але легко розбирається для транспортування та переміщення на інші позиції. На виготовлення однієї такої конструкції фахівці витрачають близько 400 годин.
При цьому зазначається, що модульні укриття для військових багатофункціональні. Усередині кожного фахівці облаштували шість дерев’яних ліжок і змайстрували підйомну підлогу, яку можна використовувати як сховище. Також змонтували спеціальні відсіки для зберігання амуніції та стратегічних речей, а для обігріву встановили буржуйки з сушарками для одягу. На металевих печах можна також приготувати їжу та закип’ятити воду. У разі небезпеки, захисники зможуть вийти через блоки з аварійним виходом.
Захисні споруди необхідні військовим для охорони кордонів нашої країни та на передовій. У рамках мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова підприємства компанії виготовили та передали українським військовим 40 надійних модульних укриттів. На підприємствах “Метінвесту” їх планують виробляти до кінця війни.
Також нагадується, що для створення комфортних умов захисникам у холодну пору року колективи криворізьких підприємств компанії передали на передову 300 буржуйок. “Метінвестівці” також допомагають бійцям технікою, пальним, будівельними матеріалами та приладами для облаштування бліндажів.
В іншому прес-релізі констатується, що 6 грудня в Україні відзначається День Збройних Сил. “Метінвест” вітає неймовірних українських військових і дякує їм за можливість зустрічати нові ранки, жити і працювати на своїй землі.
“Весь дружній до нас світ і навіть вороги визнають, що такої вмотивованої, професійної та хороброї армії годі й шукати – вона в Україні”, – наголошується в привітанні.
Також зазначається, що криворізькі підприємства “Метінвесту” з першої ракетної атаки на місто стали пліч-о-пліч із військовими. “Ми будували оборонні споруди, виробляли металеві їжаки, бронепластини, надавали техніку, пальне та запчастини, облаштовували побут захисників. У цехах підприємств виробляємо буржуйки, щоб зігріти воїнів. Усіх мобілізованих працівників група “Метінвест” забезпечила бронежилетами і касками, а їхні сім’ї підтримала гуманітарною допомогою від “Рятуємо Життя”. До остаточної Перемоги і після неї “Метінвест” буде надійною опорою України та ЗСУ”, – резюмується в заяві.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Міністр фінансів Угорщини Міхай Варга від імені країни висловився проти ухвалення Європейською радою законодавчих поправок, які б дали змогу виділити Україні у 2023 році 18 млрд євро макрофінансової допомоги плюс.
Проте ЄС продовжить шукати рішення, яке б підтримали всі держави-члени.
“Угорщина проти поправки до фінансового законодавства”, – сказав він у вівторок у Брюсселі в рамках відкритої частини засідання Ради з економічних і фінансових питань.
Зокрема, Угорщина виступила проти поправки до багаторічного фінансового законодавства, яке має бути ухвалене одноголосно.
Водночас міністри проголосували кваліфікованою більшістю за макрофінансову допомогу плюс (MFA+) і поправку до фінансового регламенту.
Головуючий на засіданні міністр фінансів Чехії Збігнєв Станюра, коментуючи цю ситуацію, сказав: “На жаль, ми не змогли ухвалити пакет загалом. Проте, це не охолодить наші амбіції почати виділяти нашу допомогу Україні з початку січня. Я прошу Комітет з питань економіки та фінансів знайти альтернативне рішення. Це означає, що ми маємо знайти рішення, яке підтримають усі держави. Ми знайдемо рішення, щоб підтримати Україну”
Усі підприємства SCM зараз працюють на перемогу України, зокрема на економічному фронті, сказав власник компанії Рінат Ахметов в інтерв’ю швейцарському виданню Bilan.
“Там, де це можливо, ми працюємо для потреб фронту – допомагаємо українській армії і силам тероборони. Наші металургійні комбінати виробляють протитанкові їжаки, модульні укриття для бліндажів, ми вже виготовили і передали безкоштовно нашим бійцям 150 тисяч бронежилетів. Наші енергетики героїчно щодня повертають світло в будинки, що залишилися без електрики через постійні обстріли. Ми всі працюємо на перемогу України, зокрема на економічному фронті”, – сказав Ахметов.
За його словами, ситуація в українській економіці через війну вкрай складна, але підприємства продовжують працювати, зберігаючи робочі місця і доходи бюджету.
“Ситуація в бізнесі зараз дуже складна – як і у всій українській економіці. Усі наші підприємства з першого дня війни перейшли на роботу у воєнному режимі. Тому що сьогодні наша головна мета – допомогти українцям вижити і вистояти”, – підкреслив власник SCM.
Тільки за 9 місяців 2022 року SCM спрямував до бюджету понад 60 млрд грн у вигляді податків і зборів.
“Для нас, SCM, війна почалася 2014-го року. І в Криму, і на тимчасово окупованій частині Донбасу ми втратили всі активи. Ми втратили підприємства, але це нас загартувало і зробило сильнішими. У нас дуже сильна команда, де менеджери думають не тільки про бізнес, а й про людей. Переконаний – у цій війні ми переможемо і вийдемо з неї сильнішими”, – підсумував Рінат Ахметов.
Як повідомлялося, підприємства Ахметова з перших днів війни були переведені у військовий режим роботи, забезпечуючи ЗСУ і сили оборони бронею, бронежилетами та інженерними спорудами зі сталі.
Також бізнеси Ахметова в рамках його ініціативи Сталевий фронт закуповують для потреб військових дрони, тепловізори, рації та інше обладнання. З початку війни Фонд Ріната Ахметова, його підприємства і ФК Шахтар передали на підтримку ЗСУ та гуманітарну допомогу на 3,5 млрд грн.
Ferrexpo продовжує реалізацію стратегії 360о із впровадження принципів різноманіття, справедливості та інклюзивності. На гірничовидобувних підприємствах Групи Ferrexpo затверджена та введена в дію відповідна Політика, яка закріплює визначення термінології та поведінкових паттернів, що сприяють розбудові інклюзивного робочого середовища та відповідній культурі. Вона закріплює неприпустимість будь-яких проявів дискримінації (за ознаками інвалідності, вагітності та батьківського статусу, раси, національного або етнічного походження, віку, статі, сексуальної орієнтації, політичної думки, соціального походження тощо).
Ferrexpo створює рівні умови працевлаштування, роботи та оплати для всіх: працівники і працівниці оцінюються виключно за рівнем професіоналізму та кваліфікації. Затверджена DEI політика фіксує нульову толерантність для таких проявів дискримінації, як-от сексизм, расизм, ейджизм, гомофобія, колоризм, лукізм, ейблізм. В рамках затвердженої політики розроблений внутрішній механізм інформування та вирішення дискримінаційної ситуації. З метою координації даної функції в компанії введена посада DEI офіцерки.
Анна Адом, Директорка з управління персоналом та побуту Ferrexpo в Україні:
«Два роки тому Ferrexpo розпочала свій шлях із реалізації принципів DEI, і сьогодні це вагома віха на шляху реалізації нашої стратегії. В Україні такий підхід тільки набирає обертів, але світова практика і наш досвід підтверджує переваги впровадження DEI. Ми у Ferrexpo завжди намагаємось створювати середовище для роботи щасливих людей. А особливо зараз в умовах воєнного стану для нас важливо, щоб наші працівники і працівниці відчували свободу, мотивацію до роботи, відсутність токсичності і тим самим могли створювати цінність для себе та компанії у максимально гармонічний спосіб. Це win-win практика як для роботодавця, так і для співробітників і співробітниць».
Довідка про Ferrexpo:
Ferrexpo – швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні. Акції Ferrexpo входять до преміального лістингу Лондонської фондової біржі за індексом FTSE 250 (тікер FXPO). Група виробляє високоякісні залізорудні окатки преміум-класу для металургійної промисловості, які порівняно з використанням більш поширених видів залізорудної сировини дозволяють зменшити викиди вуглецю і підвищити продуктивність виробників. Підприємства Ferrexpo забезпечують сировиною світову металургійну промисловість понад 50 років. У 2021 році Група виготовила 11,2 мільйонів тонн залізорудних окатків, завдяки чому компанія Ferrexpo стала 3-м найбільшим експортером окатків у світі з часткою ринку приблизно 9%. Група має широку клієнтську базу, до якої входять сталеливарні підприємства по всьому світу, у тому числі в Австрії, Німеччині, Японії, Південній Кореї, Тайвані, Китаї, Словаччині, Чехії, Туреччині, В’єтнамі та США. Додаткову інформацію можна знайти на сайті www.ferrexpo.com.
Долар США помірно зростає по відношенню до євро і японської ієни під час торгів у вівторок, австралійський долар підвищується на підсумках засідання Центрального банку країни.
Євро за даними на 7:50 кв у вівторок торгується на рівні $1,0487 порівняно з $1,0493 на закриття попередньої сесії.
Курс долара до японської валюти підвищився під час торгів до 136,97 ієни порівняно зі 136,79 ієни на закриття попередньої сесії.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), додає 0,08%, ширший WSJ Dollar Index – 0,06%.
Курс фунта опустився до $1,2189 порівняно з $1,2192 за підсумками торгів у понеділок.
Підтримку долару надають опубліковані напередодні дані зі США, які посилили побоювання, що Федеральній резервній системі (ФРС) США потрібно буде підвищувати процентні ставки протягом більш тривалого періоду, ніж очікувалося, пише Trading Economics.
Індекс ділової активності в секторі послуг США в листопаді несподівано піднявся до 56,5 пункту з 54,4 пункту місяцем раніше, показали дані Інституту управління поставками США. Середній прогноз аналітиків, опитаних Trading Economics, передбачав зниження показника минулого місяця до 53,3 пункту. Значення індикатора вище 50 пунктів свідчить про посилення ділової активності у сфері послуг, нижче – про її ослаблення.
Австралійський долар торгується у вівторок на рівні $0,6727 порівняно з $0,6699 на закриття попередньої сесії.
Резервний банк Австралії (RBA) у вівторок за підсумками фінального засідання в поточному році підвищив ключову процентну ставку на 25 базисних пунктів (б.п.) – до 3,1% річних. Це збіглося з прогнозом більшості аналітиків, повідомляє Trading Economics.
ЦБ підвищив ставку восьмий раз поспіль. Таким чином, вартість запозичень зросла до максимального рівня з листопада 2012 року. При цьому керівництво RBA просигналізувало про подальший підйом ставки для стримування інфляції, яка залишається на високому рівні.
Євро за даними на 7:50 кв у вівторок торгується на рівні $1,0487 порівняно з $1,0493 на закриття попередньої сесії.
Курс долара до японської валюти підвищився під час торгів до 136,97 ієни порівняно зі 136,79 ієни на закриття попередньої сесії.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), додає 0,08%, ширший WSJ Dollar Index – 0,06%.
Курс фунта опустився до $1,2189 порівняно з $1,2192 за підсумками торгів у понеділок.
Підтримку долару надають опубліковані напередодні дані зі США, які посилили побоювання, що Федеральній резервній системі (ФРС) США потрібно буде підвищувати процентні ставки протягом більш тривалого періоду, ніж очікувалося, пише Trading Economics.
Індекс ділової активності в секторі послуг США в листопаді несподівано піднявся до 56,5 пункту з 54,4 пункту місяцем раніше, показали дані Інституту управління поставками США. Середній прогноз аналітиків, опитаних Trading Economics, передбачав зниження показника минулого місяця до 53,3 пункту. Значення індикатора вище 50 пунктів свідчить про посилення ділової активності у сфері послуг, нижче – про її ослаблення.
Австралійський долар торгується у вівторок на рівні $0,6727 порівняно з $0,6699 на закриття попередньої сесії.
Резервний банк Австралії (RBA) у вівторок за підсумками фінального засідання в поточному році підвищив ключову процентну ставку на 25 базисних пунктів (б.п.) – до 3,1% річних. Це збіглося з прогнозом більшості аналітиків, повідомляє Trading Economics.
ЦБ підвищив ставку восьмий раз поспіль. Таким чином, вартість запозичень зросла до максимального рівня з листопада 2012 року. При цьому керівництво RBA просигналізувало про подальший підйом ставки для стримування інфляції, яка залишається на високому рівні.
Міністри фінансів країн Європейського союзу обговорять пропозицію Європейської комісії надати Україні у 2023 році EUR18 млрд у спеціально створеному для цього форматі “макрофінансова підтримка плюс”. Чи буде ухвалено рішення – поки що не відомо.
Про це журналістам напередодні засідання Ради з економічних і фінансових питань, яке відбудеться у вівторок у Брюсселі, повідомив європейський дипломат на правах анонімності.
Він пояснив, що на обговорення буде винесено три законодавчі пропозиції: макрофінансова допомога плюс (MFA+) і поправка до фінансового регламенту, які мають бути ухвалені кваліфікованою більшістю, і поправка до багаторічної фінансової схеми, яка має бути ухвалена одноголосно. “Міністри обговорять ці пропозиції і потім вирішать, виносити їх на голосування чи ні. Вирішальним буде завтра (6 грудня – ІФ-У). Жодних рішень на сьогодні ще не ухвалено. Ми повинні подивитися завтра вранці і вирішимо, як ми будемо просуватися далі, повинні подивитися, чи є можливість для міністрів вирішити, виносити ці питання на голосування чи ні”, – деталізував співрозмовник журналістів.
Він також нагадав, що кредити, які будуть надані Україні 2023 року на суму EUR18 млрд, матимуть 10-річний пільговий період. Пропонується, що держави-члени покриють основну частину процентних витрат, а гарантії за цими запозиченнями будуть надані з бюджету ЄС.
Відповідні пропозиції Європейська комісія офіційно представила 9 листопада, після чого 24 листопада пропозиції були проголосовані в Європарламенті.
Водночас проти цієї пропозиції виступає Угорщина. Так, 2 грудня прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що “не хоче, щоб Євросоюз став співтовариством держав-боржників замість співтовариства держав, які співпрацюють”. Натомість він запропонував усім членам ЄС використовувати кошти з власного бюджету для надання допомоги Україні за допомогою двосторонніх угод.
Не виключається, що саме за пропозицією Будапешта голосування може бути перенесено на пізнішу дату.
