Страхова компанія “Велта” (Київ) у січні-березні 2023 року зібрала 1,382 млн грн чистих страхових премій, що в 4,7 раза менше, ніж за аналогічний період роком раніше, повідомляється в проміжному фінансовому звіті компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
У звіті наголошується, що валові премії компанії за перший квартал скоротилися у 2,2 раза – до 2,727 млн грн, премії, передані в перестрахування, – у 2,5 раза, до 1,064 млн грн.
За три місяці 2023 року компанія виплатила 73 тис. грн проти 2 тис. грн за аналогічний період 2022 року.
Її адміністративні витрати за три місяці поточного року скоротилися на 15% – до 2,034 млн грн, витрати на збут – у 3,3 раза, до 429 тис. грн.
Фінансовий збиток від операційної діяльності становив 868 тис. грн, чистий збиток – 1,902 млн грн.
СК “Велта” зареєстрована в 1995 році, спеціалізується на ризикових видах страхування.
ТОВ “АТ Маркет” (Київ), що розливає високогірну карпатську воду під ТМ Voda UA, інвестувало $600 тис. у розширення лінійки продукції та налагодило випуск напою з чайного гриба – комбучі.
“Побудували завод в Ірпені до війни. Інвестували близько $600 тис. Під час окупації Ірпеня завод постраждав, але його швидко відновили”, – повідомив власник і засновник компанії Дмитро Нікіфоров агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, під час ухвалення рішення про інвестиції компанія керувалася відсутністю на українському ринку справжньої комбучі. “Є якісь сурогати і лимонади на основі чаю”, – стверджує Нікіфоров.
Він зазначив, що компанія вирішила налагодити випуск “правильного продукту”, тому процесом керує “супертехнолог” і все зроблено технологічно дуже правильно.
За його інформацією, завод може виробляти 2 тонни комбучі на добу, яку реалізують у скляних пляшках 0,33 під ТМ Kombucha uno. Планується задіяти 800-850 точок HORECA, а також 5-6 торгових мереж. У травні 2023 року виробник планує налагодити випуск смакової комбучі з 5-6 різними смаками.
Нікіфоров зазначив, що розраховує на зростання популярності комбучі в Україні слідом за світом як “здорової альтернативи різним квасам і лимонадам”.
В Україні з 2019 року ринок цього напою щорічно подвоюється. У воєнному 2022 році ємність ринку оцінювали у 120 млн пляшок. У 2023 році очікується приріст споживання на 150%, розраховують на підприємстві.
Voda UA випускає також води під ТМ “Горянка” і “Карпатська джерельна високогірна”.
Згідно з даними opendatabot, виручка “АТ Маркет” у 2022 році скоротилася на 5,9% – до 26,78 млн грн, а чистий прибуток зріс на 31% – до 0,58 млн грн.
Загальна кількість медиків – лікарів, середнього та молодшого медперсоналу в Україні у 2022 році знизилася на 14% порівняно з 2021 роком, свідчать дані Українського центру охорони здоров’я (УЦЗ) за результатами дослідження “Медицина під час війни: вплив повномасштабного вторгнення Росії на систему охорони здоров’я України”.
Згідно з ними, найбільше скоротилася кількість молодшого медперсоналу, яка знизилася на 16,5% порівняно з довоєнним рівнем.
“Очікувано, що кількість медичних працівників зменшилася в регіонах, де тривають активні бойові дії або на тимчасово окупованих РФ територіях”, – повідомляють у прес-релізі УЦЗ.
При цьому наголошується, що на тлі скорочення кількості медперсоналу в прифронтових і на деокупованих територіях помітного припливу медичних працівників у тилових регіонах не відбулося, крім Полтавської області, де дещо збільшилася кількість лікарів.
“Такі тенденції можуть вказувати на масштаби міграції медиків за кордон”, – вказали в УЦЗ.
Водночас, посилаючись на відповідь Міністерства охорони здоров’я Польщі на запит УЦЗ щодо кількості медиків, які отримали дозвіл на роботу за фахом у Польщі у 2022 році, центр наводить дані, що станом на кінець лютого 2023 року в Польщі працевлаштувалися трохи більш як 2300 лікарів і понад 1060 медсестер і санітарок за умови наявності майже 1,8 млн зареєстрованих у Польщі, згідно з офіційними даними, українських біженців.
“Оскільки Польща прийняла найбільшу кількість українців, очікувано, що й потік медиків відповідатиме подібним масштабам. Але в Польщі працевлаштувалися менше 1% від довоєнної кількості українських медиків”, – констатують в УЦЗ.
При цьому уточнюється, що аналіз було проведено з використанням даних Національної служби здоров’я України (НСЗУ), які враховують тільки тих медиків, які працювали в законтрактованих із нею медустановах.
Великий український кабельний завод “Одескабель” планує виготовити і продати LAN-кабелі на 570 млн грн, що на 45,8% перевищує обсяг виробництва 2022 року, і зберегти обсяг випуску волоконно-оптичних кабелів (ВОК) на рівні минулого року – не менше ніж на 284 млн грн.
Такі плани намічені підприємством у фінансовому звіті, оприлюдненому в системі розкриття інформації Накомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
“Пріоритетними напрямками для розвитку та подальшого інвестування залишаються волоконно-оптичні, LAN-кабелі та силові дроти”, – зазначено в документі.
Силових кабелів, проводів і шнурів, зокрема армованих проводів, планують випустити не менше ніж на 860 млн грн.
Крім того, заплановано випуск кабелів зв’язку на 65,3 млн грн, радіочастотних кабелів не менше ніж на 49 млн грн, нагрівальних – на 40 млн грн.
Водночас компанія констатує, що у зв’язку з військовою агресією Росії проти України, за основними видами кабельної продукції у 2022 році відзначено спад випуску та реалізації – скоротилася частка ВОК і LAN-кабелів, але збільшилася частка силових (енергетичних) та інших кабелів.
Товарний випуск LAN-кабелю становив 46 тис. укм на 391 млн грн, що на 49,2% менше, ніж роком раніше, а обсяг реалізації скоротився на 49,8%.
“LAN-кабель експортувався в 17 країн, а частка його експорту становила 46,8% загального обсягу продажів цього виду продукції”, – зазначає “Одескабель”.
Волоконно-оптичних кабелів було випущено 279,9 тис. укм на 283,4 млн грн, що на 23,7% менше, ніж 2021 року, а основними ринками збуту були Україна, Словаччина і Молдова. Загалом на експорт поставлено ВОК на 149,8 млн грн.
“У зв’язку з військовою агресією РФ проти України, за основними видами кабельної продукції у 2022 році відзначено спад випуску та реалізації, але незважаючи на це, відзначено зростання виробництва за чотирма видами кабелю з 22-х”, – зазначено в документі.
Згідно зі звітом, чистий дохід компанії у 2022 році скоротився на 24,7% до 2021 року – до 1 млрд 561 млн грн, збиток становив 27,24 млн грн проти чистого прибутку 55,4 млн грн.
Завод отримав 326,74 млн грн валового прибутку, що на 6,4% менше, ніж роком раніше, а прибуток від операційної діяльності становив 122,26 млн грн, що на 1,5% більше.
У 2023 році компанія планує експортувати продукцію щонайменше на 590 млн грн, тоді як у 2022 році на експорт поставлено продукції на 649,42 млн грн..
Станом на початок поточного року “Одескабель” мав укладені, але ще не виконані договори на 179,26 млн грн.
Згідно зі звітом, найперспективнішими, найпопулярнішими на внутрішньому ринку та експортно-орієнтованими видами кабелю є LAN-кабелі для структурованих кабельних систем і кабелі для комп’ютерних мереж, ВОК, енергетичні кабелі сучасних конструкцій, секції та комплекти нагріву.
“Коливання попиту на кабельну продукцію залежать від діяльності організацій з будівництва житла, об’єктів промислового значення та телекомунікаційних мереж. Найбільш активні періоди продажів – друга половина першого кварталу, другий і третій квартали”, – зазначають на підприємстві.
Основні споживачі продукції – телекомунікаційні компанії, приватні провайдери послуг доступу до Інтернету, оператори кабельного телебачення та IPTV, підприємства вугільної, гірничо-збагачувальної, енергопостачальної галузі, посередницькі фірми.
На початок поточного року на підприємстві працювало 858 осіб – на 65 менше, ніж роком раніше.
Населення України станом на кінець 2022 року становило близько 31,4 млн осіб, із них близько 1,15 млн живуть на тимчасово окупованих територіях, свідчать дані експертів Українського центру охорони здоров’я (УЦЗ).
“Війна спричинила безпрецедентну міграційну кризу та масштабні переміщення населення всередині країни. За оцінками УЦЗ, станом на кінець 2022 року населення України становило близько 31,4 млн осіб. З них 1,15 млн осіб мешкають на тимчасово окупованих Росією територіях, захоплених після початку вторгнення”, – зазначено у звіті центру за підсумками дослідження про роботу системи охорони здоров’я після початку активного вторгнення.
Експерти центру також зазначають, що за рік після початку повномасштабного вторгнення система амбулаторної та спеціалізованої медичної допомоги повністю відновилася, на відміну від системи первинної медичної допомоги.
“Споживання медичних послуг на різних рівнях знизилося в перші місяці після вторгнення. Однак амбулаторна та спеціалізована медична допомога поступово відновилася до довоєнних показників протягом 2022 року. Первинна медична допомога не відновилася і потребує підтримки”, – підкреслили експерти центру.
Виконавчий віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс заявляє, що Європейська комісія досягла принципових домовленостей із Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо експорту товарів української сільськогосподарської промисловості.
“Є домовленості”, – написав він великими літерами на своїй сторінці у Твіттері в п’ятницю.
Домбровскіс повідомив, що Європейська комісія досягла “принципової угоди з Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо українських агропродовольчих товарів”. “Ми разом із Янушем Войцеховським (єврокомісар з питань сільського господарства) вжили заходів для вирішення проблем як фермерів у сусідніх країнах ЄС, так і в Україні”, – написав він.
Віцепрезидент також назвав ключові елементи угоди, які також були узгоджені з Україною. Ці елементи передбачають зняття односторонніх заходів Польщею, Словаччиною, Болгарією та Угорщиною. Далі передбачаються “виняткові захисні заходи для 4-х продуктів: пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику та пакет підтримки в розмірі 100 млн євро для постраждалих фермерів у 5 державах-членах.
Крім того, Домбровскіс повідомив про проведення розслідування щодо деяких інших продуктів, зокрема соняшникової олії.
