В Україні в понеділок, 16 жовтня, дощі, вночі в центральних та подекуди північних областях, вдень подекуди на Полтавщині, Сумщині та Харківщині сильні дощі, лише в південно-східних областях вночі без опадів, повідомив Укргідрометцентр.
Вітер північно-західний (у південно-східній частині південний), 7-12 м/с, вранці та вдень в Україні пориви 15-20 м/с (у північній частині місцями).
Температура в південних, східних і Дніпропетровській областях вночі 6-11°, вдень 11-16°, у Донецькій і Луганській областях до 18°; на решті території вночі 3-8° тепла, вдень 7-12°.
У Карпатах дощ, мокрий сніг; температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, вдень 0-5° тепла.
У Києві в ніч на понеділок помірний, удень невеликий дощ. Вітер північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 6-8°, вдень близько 10°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 16 жовтня найвища температура вдень була 23,4 у 2018 р., найнижча вночі -4,9 у 1976 р.
У вівторок, 17 жовтня, в Україні без опадів.
Вітер північно-західний із переходом на південно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі від 4° тепла до 1° морозу, вдень 7-12° тепла; у південній частині вночі 1-6° тепла, вдень 10-15°, на півдні Одеської області 16-18°.
У Києві у вівторок, 17 жовтня, без опадів. Вітер північно-західний із переходом на південно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі 2-4° тепла, вдень близько 10°.
Управління поліції охорони Київської області 13 жовтня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) та добровільне страхування автотранспорту і страхування майна.
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель ProZorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 258,692 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій 21 жовтня.
Українські підприємства в січні-вересні поточного року наростили споживання металопрокату на 92,96% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 604,9 тис. тонн.
Згідно з прес-релізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 818,9 тис. тонн, або 31,44% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-вересні 2023 р. українськими метпідприємствами вироблено 3,93 млн тонн металопрокату (83% відносно аналогічного періоду 2022 р.), з яких, за інформацією Експертно-наукової ради “УАВтормет”, експортовано близько 2,14 млн тонн, або 54,4%. В аналогічному періоді 2022 р. частка експорту склала 79,9% (3,78 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 4,73 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках за 9 місяців 2023 р. становить 43,16%, що можна порівняти з показником аналогічного періоду 2022 р. (44,05%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 9 місяців 2023 р. дещо нижча за показник січня-вересня 2022 р. (36,58% і 37,84% відповідно). Частка сортового прокату в експортних поставках за 9 місяців 2023 р. істотно перевищує показник аналогічного періоду 2023 р. (20,25% у 2023 р. проти 18,11% у 2022 р.).
“У січні-вересні 2023 р. ємність внутрішнього ринку склала 2604,9 тис. тонн металопрокату, з яких 818,9 тис. тонн, або 31,44%, припадає на імпорт. В аналогічному періоді 2022 р. ємність внутрішнього ринку становила 1350 тис. тонн, з яких 401 тис. тонн, або 29,7%, імпортовано. Таким чином, за 9 місяців 2023 р. спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-вересня 2022 р. на 92,96%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 1,73%”, – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту в січні-вересні 2023 р. характеризується істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (75,48% і 24,45% відповідно); в аналогічному періоді 2022 р., домінування плоского прокату над сортовим також значним (відповідно, 62,57% і 36,06%).
Основними експортними ринками української металопродукції в січні-вересні 2023 р., за даними “УАВтормету”, є країни Європейського союзу (84,0%) та іншої Європи (6,8%).
Серед металургійних імпортерів за 9 місяців 2023 р. перше місце посідають інші країни Європи (38,9%), на другому – ЄС-27 (38,5%), на третьому – країни Азії (20,3%).
У неділю, 15 жовтня, у Польщі відбуваються вибори до Сейму, Сенату, а також загальнонаціонального референдуму, голосування розпочалося о 7.00 і триватиме до 21.00, повідомляє Polskie Radio.
Зазначається, що громадянам створено умови для голосування в Польщі, за кордоном і навіть на кораблях. За словами голови Національної виборчої комісії Сильвестра Марциняка, створено понад 31 тис. виборчих округів.
“Є 29 тисяч 292 стаціонарні округи, 1701 окремі округи, а крім того, було створено 417 округів за кордоном, однак, один був ліквідований в Ізраїлі, а також створено 8 округів для голосування на кораблях”, – наголосив Марциняк.
Як передає Polskie Radio, право голосу на виборах і референдумі мають 29 млн. громадян Польщі. Видано понад 391 тис. посвідчень на право голосу, які дозволяють голосувати не за місцем проживання.
Зазначається, що поляки обиратимуть 460 депутатів і 100 сенаторів. А на референдумі мають відповісти на чотири запитання: чи підтримують вони усунення огорожі на кордоні з Білоруссю, чи підтримують приватизацію держпідприємств, чи підвищують пенсійний вік до 60 років для жінок та до 65 років для чоловіків, а також чи згодні вони прийняти тисячі нелегальних мігрантів із Близького Сходу й Африки, згідно з механізмом примусового переселення, що діє в ЄС.
Як повідомляє DW, згідно з останніми опитуваннями громадської думки, правляча національно-консервативна партія “Право і справедливість” (ПіС) віцепрем’єра Ярослава Качинського з результатом 34% голосів лише незначною мірою випереджає опозиційну ліберально-консервативну партію “Громадянська платформа” (ГП) екс-прем’єра Польщі та колишнього голови Європейської ради Дональда Туска, за яку готові голосувати 32% виборців.
Підкреслюється, що в разі перемоги кожному із суперників доведеться шукати партнерів для створення урядової коаліції.
Вантажні перевезення залізницею, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Загальний показник доходів футбольного клубу “Шахтар” (із ПДВ) у сезоні 2022/2023 років становив 5 млрд 992 млн грн із ПДВ, що майже у 2,8 раза більше за показник попереднього сезону (2 млрд 178 млн грн), повідомляється в оприлюдненому на офіційному сайті клубу річному звіті.
Згідно з ним, загальний дохід клубу від продажу та оренди гравців у минулому сезоні зріс до 4 млрд 29 млн грн із 622 млн грн сезоном раніше, тоді як доходи від УЄФА і ФІФА за участь у груповому етапі Ліги чемпіонів і за проходження до 1/8 фіналу в Лізі Європи – до 1 млрд 606 млн грн із 1 млрд 164 млн грн.
Клуб уточнив, що минулого сезону було здійснено 14 вхідних трансферів, з яких 11 – купівля, 2 – оренда і 1 – вільний агент. Стільки ж сумарно було вихідних трансферів, зокрема 5 – продаж і 9 – оренда. Найгучнішим став перехід півзахисника Михайла Мудрика в лондонський “Челсі” за рекордну в історії українського футболу суму: EUR70 млн і ще EUR30 млн у якості бонусів. Крім того Сергій Кривцов перейшов у MLS “Інтер Маямі”.
Доходи “Шахтаря” від комерційної діяльності в сезоні 2022/2023 скоротилися до 357 млн грн із 392 млн грн у попередньому сезоні.
Минулого сезону ФК “Шахтар” збільшив виплати до бюджетів усіх рівнів на 34,4% порівняно із сезоном 2021/22 – до 566,9 млн грн.
Серед подій у звіті зазначено продовження на 2023 рік співпраці з мережею “БРСМ-Нафта” і припинення співпраці з титульним партнером клубу Parimatch у зв’язку з внесенням його до санкційних списків.
Уточнюють, що кількість підписок на сторінки клубу в соцмережах зросла майже на 5% – до 3,15 млн. Найпопулярнішими є Facebook (1,41 млн) і Instagram (544,4 тис., +5,2%), тоді як найбільший приплив зафіксовано в TikTok – 61 тис., або 75%, а також у Twitter – 24,5 тис., або 24,7%.
Сайт “Шахтаря”, який ведеться чотирма мовами: українською, англійською, польською та німецькою. У минулому сезоні його відвідало 1,07 млн унікальних користувачів.
