Українські підприємства в січні-вересні поточного року наростили споживання металопрокату на 92,96% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 604,9 тис. тонн.
Згідно з прес-релізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 818,9 тис. тонн, або 31,44% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-вересні 2023 р. українськими метпідприємствами вироблено 3,93 млн тонн металопрокату (83% відносно аналогічного періоду 2022 р.), з яких, за інформацією Експертно-наукової ради “УАВтормет”, експортовано близько 2,14 млн тонн, або 54,4%. В аналогічному періоді 2022 р. частка експорту склала 79,9% (3,78 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 4,73 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках за 9 місяців 2023 р. становить 43,16%, що можна порівняти з показником аналогічного періоду 2022 р. (44,05%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 9 місяців 2023 р. дещо нижча за показник січня-вересня 2022 р. (36,58% і 37,84% відповідно). Частка сортового прокату в експортних поставках за 9 місяців 2023 р. істотно перевищує показник аналогічного періоду 2023 р. (20,25% у 2023 р. проти 18,11% у 2022 р.).
“У січні-вересні 2023 р. ємність внутрішнього ринку склала 2604,9 тис. тонн металопрокату, з яких 818,9 тис. тонн, або 31,44%, припадає на імпорт. В аналогічному періоді 2022 р. ємність внутрішнього ринку становила 1350 тис. тонн, з яких 401 тис. тонн, або 29,7%, імпортовано. Таким чином, за 9 місяців 2023 р. спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-вересня 2022 р. на 92,96%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 1,73%”, – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту в січні-вересні 2023 р. характеризується істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (75,48% і 24,45% відповідно); в аналогічному періоді 2022 р., домінування плоского прокату над сортовим також значним (відповідно, 62,57% і 36,06%).
Основними експортними ринками української металопродукції в січні-вересні 2023 р., за даними “УАВтормету”, є країни Європейського союзу (84,0%) та іншої Європи (6,8%).
Серед металургійних імпортерів за 9 місяців 2023 р. перше місце посідають інші країни Європи (38,9%), на другому – ЄС-27 (38,5%), на третьому – країни Азії (20,3%).
У неділю, 15 жовтня, у Польщі відбуваються вибори до Сейму, Сенату, а також загальнонаціонального референдуму, голосування розпочалося о 7.00 і триватиме до 21.00, повідомляє Polskie Radio.
Зазначається, що громадянам створено умови для голосування в Польщі, за кордоном і навіть на кораблях. За словами голови Національної виборчої комісії Сильвестра Марциняка, створено понад 31 тис. виборчих округів.
“Є 29 тисяч 292 стаціонарні округи, 1701 окремі округи, а крім того, було створено 417 округів за кордоном, однак, один був ліквідований в Ізраїлі, а також створено 8 округів для голосування на кораблях”, – наголосив Марциняк.
Як передає Polskie Radio, право голосу на виборах і референдумі мають 29 млн. громадян Польщі. Видано понад 391 тис. посвідчень на право голосу, які дозволяють голосувати не за місцем проживання.
Зазначається, що поляки обиратимуть 460 депутатів і 100 сенаторів. А на референдумі мають відповісти на чотири запитання: чи підтримують вони усунення огорожі на кордоні з Білоруссю, чи підтримують приватизацію держпідприємств, чи підвищують пенсійний вік до 60 років для жінок та до 65 років для чоловіків, а також чи згодні вони прийняти тисячі нелегальних мігрантів із Близького Сходу й Африки, згідно з механізмом примусового переселення, що діє в ЄС.
Як повідомляє DW, згідно з останніми опитуваннями громадської думки, правляча національно-консервативна партія “Право і справедливість” (ПіС) віцепрем’єра Ярослава Качинського з результатом 34% голосів лише незначною мірою випереджає опозиційну ліберально-консервативну партію “Громадянська платформа” (ГП) екс-прем’єра Польщі та колишнього голови Європейської ради Дональда Туска, за яку готові голосувати 32% виборців.
Підкреслюється, що в разі перемоги кожному із суперників доведеться шукати партнерів для створення урядової коаліції.
Вантажні перевезення залізницею, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Загальний показник доходів футбольного клубу “Шахтар” (із ПДВ) у сезоні 2022/2023 років становив 5 млрд 992 млн грн із ПДВ, що майже у 2,8 раза більше за показник попереднього сезону (2 млрд 178 млн грн), повідомляється в оприлюдненому на офіційному сайті клубу річному звіті.
Згідно з ним, загальний дохід клубу від продажу та оренди гравців у минулому сезоні зріс до 4 млрд 29 млн грн із 622 млн грн сезоном раніше, тоді як доходи від УЄФА і ФІФА за участь у груповому етапі Ліги чемпіонів і за проходження до 1/8 фіналу в Лізі Європи – до 1 млрд 606 млн грн із 1 млрд 164 млн грн.
Клуб уточнив, що минулого сезону було здійснено 14 вхідних трансферів, з яких 11 – купівля, 2 – оренда і 1 – вільний агент. Стільки ж сумарно було вихідних трансферів, зокрема 5 – продаж і 9 – оренда. Найгучнішим став перехід півзахисника Михайла Мудрика в лондонський “Челсі” за рекордну в історії українського футболу суму: EUR70 млн і ще EUR30 млн у якості бонусів. Крім того Сергій Кривцов перейшов у MLS “Інтер Маямі”.
Доходи “Шахтаря” від комерційної діяльності в сезоні 2022/2023 скоротилися до 357 млн грн із 392 млн грн у попередньому сезоні.
Минулого сезону ФК “Шахтар” збільшив виплати до бюджетів усіх рівнів на 34,4% порівняно із сезоном 2021/22 – до 566,9 млн грн.
Серед подій у звіті зазначено продовження на 2023 рік співпраці з мережею “БРСМ-Нафта” і припинення співпраці з титульним партнером клубу Parimatch у зв’язку з внесенням його до санкційних списків.
Уточнюють, що кількість підписок на сторінки клубу в соцмережах зросла майже на 5% – до 3,15 млн. Найпопулярнішими є Facebook (1,41 млн) і Instagram (544,4 тис., +5,2%), тоді як найбільший приплив зафіксовано в TikTok – 61 тис., або 75%, а також у Twitter – 24,5 тис., або 24,7%.
Сайт “Шахтаря”, який ведеться чотирма мовами: українською, англійською, польською та німецькою. У минулому сезоні його відвідало 1,07 млн унікальних користувачів.
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) у вересні застрахувало кредитних договорів експортерів на суму 50,5 млн грн, повідомляється на сайті ЕКА.
При цьому уточнюється, що обсяг підтриманого експорту за місяць становив 162,8 млн грн.
Найпопулярнішими категоріями товарів на експорт у вересні були (за групами ЗЕД) продукти перероблення овочів, вироби з чорних металів і готові продукти із зерна, борошна, крохмалю та молока, а країнами-контрагентами – Польща, Чехія, Нідерланди, Німеччина та Литва.
До трійки лідерів серед банків-партнерів увійшли Укргазбанк (71,1 млн грн підтриманого експорту і 21,9 млн грн фінансування), Ощадбанк (52,8 млн грн і 20,6 млн грн) і Кредобанк (38,9 млн грн і 8 млн грн) відповідно.
Цього року перше місце посідає Укргазбанк (1,35 млрд грн підтриманого експорту і 159 млн грн виданих кредитів), друге – Райффайзен Банк (605 млн грн і 210 млн грн), третє – Ощадбанк (584,7 млн грн і 128,67 млн грн).
У вересні свої кредити, отримані на виконання експортних договорів, в ЕКА найактивніше страхували підприємці з Івано-Франківської області (сума контактів становила 51,5 млн грн, а сума кредитів – 11,9 млн грн), Дніпропетровської (38,9 млн грн і 8 млн грн) і Тернопільської області (29,24 млн і 18,3 млн грн), а також Закарпаття (23,55 млн грн і 2,3 млн грн) і Рівненщини (19,63 млн грн і 10 млн грн).
За дев’ять місяців поточного року ЕКА та банки-партнери знайшли найбільше клієнтів у Києві (311,27 млн грн застрахованих кредитів), а також Дніпропетровській (53,63 млн грн) і Вінницькій областях (10,5 млн грн).
Державне підприємство “Ліси України” розпочинає проєкт зі створення системи кадрового резерву, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Ліси України” – це понад 30 тисяч співробітників по всіх регіонах країни. Тисячі керівних посад. Останнім часом ми активно позбуваємося керівників, які допускають зловживання або порушення (…) Але де і як знайти чудово найкращі кадри? (…) Тому створюємо систему кадрового резерву”, – написав він у Facebook.
За словами Болоховця, резерв має відкрити можливості зростання для здібних і працьовитих. Кожен працівник, який бажає взяти участь у конкурсі, може подати заявку, пройти перевірку та комплексну оцінку знань і вмінь. Після відкриття вакансії кадрова комісія проведе відбір, обов’язково враховуючи кандидатів із резерву. Працівникам, які пройдуть відбір до кадрового резерву, буде надано можливість підвищення кваліфікації на навчальних курсах із права, менеджменту, психології, ІТ тощо, запевнив він.
Гендиректор ДП “Ліси України” висловив сподівання, що нова система оцінювання кандидатів буде не тільки об’єктивною, а й прозорою з можливістю громадського контролю.
Наразі система кадрового резерву доопрацьовується, формується перелік посад, розробляються тести, що охоплюють усі аспекти роботи підприємства. У пілотному режимі вже запущено резерв на три посади: лісничий, директор філії, заступник директора регіонального офісу.
У ДП “Ліси України” розраховують, що резерв запрацює вже з наступного року. І всі призначення на керівні посади відбуватимуться виключно на конкурсній основі.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
До теперішнього часу “Ліси України” заготовили понад 130 тис. куб. м дров для проходження опалювального сезону 2023/2024.
