Державний Ощадбанк у рамках держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%” у серпні надав відновлювальну кредитну лінію на суму 250 млн грн приватному підприємству (ПП) “Таврія Плюс”, що входить до торговельної мережі “Таврія B”, повідомляється на сайті фінустанови.
“За період повномасштабної війни ми уклали з цією торговельною мережею вже п’ять кредитних договорів на загальну суму 865 млн грн”, – зазначив заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон.
Директор “Таврії Плюс” В’ячеслав Письменюк, зазначив, що, комбінуючи різні види кредитної підтримки, вдалося не тільки збалансувати розрахунки з постачальниками, а й далі розвивати мережу.
Зазначається, що Ощадбанк співпрацює з “Таврією Плюс” із 2014 року. Крім того, протягом 2022-2023 років підприємство додатково отримувало від держбанку підтримку на загальних умовах.
Держбанк уточнив, що кредитна лінія для “Таврія B” стала вже третьою подібною лінією для торговельних мереж у рамках державної програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Їхнє цільове призначення – поповнення обігових коштів. Загальна сума фінансування, наданого держпрограмою протягом повномасштабної війни, склала 580 млн грн.
Згідно з даними сайту торговельної мережі, мережа “Таврія В” працює з 1992 року і охоплює 135 супермаркетів і торговельних центрів, цехи з виробництва м’ясних, рибних напівфабрикатів, кондитерські, кулінарні цехи, пекарні, броварню, швейне і трикотажне виробництво, великий логістичний центр. У мережі зайнято 4500 співробітників.
Згідно з даними Opendatabot, кінцевими бенефіціарами ТОВ “Таврія-В” виступають Борис і Михайло Музальов – відповідно 60% і 40%.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за €1, період з 01.07.23 по 31.07.23)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Між Узбекистаном та США було підписано два важливі документи в галузі охорони здоров’я. Підписання відбулося у Ташкенті на першому Узбексько-американському форумі в галузі охорони здоров’я.
Згідно з угодою, підписаною міністром охорони здоров’я Амрілло Іноятовим та послом США Джонатаном Хеником, Узбекистан стає однією з 50 країн-партнерів американської Глобальної програми безпеки в галузі охорони здоров’я, яким США надають посилену підтримку у цій сфері.
Ця програма спрямована на усунення прогалин та зміцнення потенціалу країн у галузі безпеки охорони здоров’я для запобігання, виявлення та реагування на загрози безпеці здоров’я.
«Включення до цієї програми відкриє двері для додаткового фінансування з боку США для запобігання поширенню хвороб, зміцненню ланцюжка поставок та покращенню готовності до можливих майбутніх пандемій», — зазначив посол США у виступі на форумі.
Міністр охорони здоров’я Амрілло Іноятов та директор місії USAID в Узбекистані Девід Хоффман також підписали Меморандум про взаєморозуміння між USAID та Центром безпеки фармацевтичної продукції при МОЗ щодо розширення доступу до безпечних та якісних протитуберкульозних та інших ліків в Узбекистані.
Співпраця Узбекистану та США у фармацевтичній галузі щороку зростає. Якщо 2016 року взаємна торгівля в цьому секторі склала 3,5 млн доларів, то 2021-го — вже 32 млн. доларів.
У рамках своєї програми «Просування якості лікарських засобів +», що реалізується Фармакопеєю США (неурядова організація, що встановлює державні стандарти США для ліків), USAID співпрацює з партнерами в Узбекистані для стійкого зміцнення систем забезпечення якості лікарських засобів та покращення доступу до основних лікарських засобів та медичних виробам гарантованої якості.
Кількість загиблих унаслідок повені в Лівії, спричиненої ураганом “Даніель”, перевищила 8 тисяч осіб, безвісти зниклими вважаються понад 10 тис. жителів, передає Al Arabia.
“Кількість загиблих унаслідок стихійного лиха на північному сході Лівії перевищила 8 тисяч осіб. Кількість зниклих безвісти зараз перевищує 10 тисяч”, – йдеться в повідомленні радника лівійського парламенту.
Голова муніципалітету міста Дерна, що прийняв на себе основний удар повені, Абдулменам аль-Гайте заявив, що за прогнозами кількість жертв злив і повені може зрости до 20 тисяч осіб.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за $1 США, період з 01.07.23 по 31.07.23)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
За підсумками засідання координаційної платформи щодо українського експорту зернових будь-якого рішення – буде чи ні продовжено існуючу тимчасову заборону на ввезення зернових до Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини та Болгарії, термін якої спливає 15 вересня, – ухвалено не було.
Про це агентству “Інтерфакс-Україна” в середу після закінчення 9-го засідання спільної координаційної платформи, що відбулося під головуванням глави кабінету віцепрезидента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса пана Хагера, повідомила представник Європейської комісії Міріам Гарсія.
За її словами, у першій частині засідання участь взяли представники п’яти держав-членів, України, Республіки Молдова та Комісії. “Комісія представила останні прогнози ситуації на ринку щодо врожаю, торгівлі та цін. Країнам було запропоновано поділитися останньою інформацією. Платформа також обговорила, як збільшити ємність сховища і скоротити час перетину кордону. Нарешті, відбувся обмін думками щодо короткострокових дій з полегшення (функціонування) торговельних потоків і про шляхи підтримки транспорту”, – розповіла представниця ЄК про зміст першої частини засідання платформи.
Друга частина зустрічі, за словами Гарсії, в якій взяли участь представники Естонії, Латвії, Литви, Греції, Італії та Хорватії, була присвячена альтернативним маршрутам.
“У контексті цього засідання Комісія повідомила, що поки що не ухвалено рішення щодо превентивних заходів, поетапне скасування яких намічено на 15 вересня 2023 року. У будь-якому разі Платформа продовжить регулярно зустрічатися і стежити за імпортом зерна з України”, – констатувала представник Єврокомісії.
Як відомо, у травні 2022 року ЄС ухвалив рішення тимчасово зупинити дію імпортних мит, квот і заходів торговельного захисту на український експорт до Європейського Союзу – відомих як автономні торговельні заходи – щоб допомогти полегшити труднощі, з якими зіткнулися українські виробники та експортери після вторгнення РФ. Водночас, після виникнення логістичних проблем у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині, спричинених імпортом пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, які походять з України, 2 травня 2023 року набули чинності виключні та превентивні заходи щодо їхнього імпорту, які було продовжено 5 червня.
