ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), почало продавати титанову сировину в Італію, Іспанію, Німеччину і системно розширює географію експорту.
Згідно з інформацією компанії, незважаючи на складнощі та ризики воєнного часу, у 2023 році було відвантажено понад 102 тис. тонн продукції. Планові обсяги поставок на 2024 рік – 200 тис. тонн.
Перший заступник голови правління ОГХК Єгор Перелигін, слова якого містяться в інформації, зазначив, що завдяки ефективним підходам і налагодженню комунікації з потенційними покупцями за четвертий квартал 2023 року і перший квартал 2024 року компанія підписала контракти на постачання приблизно 80 тис. тонн.
“Ми змогли залучити серію підписок за готову продукцію від стабільних гравців на ринку і відкрити нові шляхи постачання кінцевих споживачів світового рівня. Ми інтегрували функції координації та управління логістикою в комерційному блоці, стали більш гнучкими і зробили акцент на індивідуальному підході до стратегічних клієнтів. Як результат, відкрили бренд ОГХК для відомих кінцевих споживачів в Італії, Іспанії та Німеччині”, – пояснив він.
Перелигін додав, що за підсумками другого кварталу цього року рутил і циркон ОГХК можуть стати абсолютно регулярними і ключовими компонентами в сировинних портфелях великих переробників в Італії, Іспанії та Німеччині.
Водночас стратегічними партнерами по ільменітовому концентрату ОГХК залишаються компанії в США і Чехії. Відкриваються також експортні поставки ільменіту Іршанського ГЗК одному з найбільших кінцевих споживачів у Північній Америці. Найближчим часом планується реалізацію близько 60 тис. тонн. При цьому наголошується, що ланцюг поставок і кінцеві споживачі цієї продукції чітко і суворо контролюються компанією і правоохоронцями.
“Наш успіх – це наша велика команда. Це понад 4 тисячі фахівців своєї справи, які працюють у режимі NONstop. Спільно ми заклали гарний старт на 2024 рік і крок за кроком наближаємося до стратегічної мети – виробляти продукцію з доданою вартістю та суттєво потіснити вплив агресора на ринках критичних мінералів і стратегічних матеріалів”, – резюмував Перелигін.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочало фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). Раніше ці комбінати були в оренді у структур Фірташа. Потім підприємство було перетворено на ПАТ, а після – на ПрАТ.
Уряд у серпні 2016 року вніс ОГХК до списку компаній, що підлягають приватизації у 2017 році. Її терміни кілька разів відкладали, а конкурс двічі зривався.
ОГХК раніше реалізовувала продукцію більш ніж у 30 країн світу і була одним з найбільших у світі виробників титанової сировини, займаючи 4% світового ринку. Компанія видобуває титанову руду.
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко провів зустріч із послом Словацької Республіки в Україні Мареком Шафіном, під час якої сторони обговорили питання двостороннього співробітництва, повідомляє прес-служба відомства.
“Ігор Клименко провів зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом Словацької Республіки в Україні Мареком Шафіном. Обговорили питання двостороннього співробітництва та підтримку України у протистоянні російській збройній агресії. Зокрема: Передачу машин механізованого розмінування Bozena для ДСНС восени цього року, що полегшить процес розмінування Херсонщини”, – йдеться в повідомленні, опублікованому в телеграм-каналі у вівторок.
Крім цього, сторони обговорили пошук родичів людей, які зникли безвісти, обмін досвіду з міжнародними партнерами в цій сфері, а також підготовку угод про реадмісію, боротьбу зі злочинністю та взаємодію в галузі хімічної, екологічної та ядерної безпеки на кордоні.
Також співрозмовники обговорили питання міграційної політики, адже наразі у Словаччині офіційно перебувають близько 130 тис. громадян України.
У зустрічі також узяли участь заступниця глави МВС Катерина Павличенко, Аташе у справах поліції, офіційний представник МВС Словаччини при Посольстві Словацької Республіки в Україні Людвік Шолтес і представники міністерства.
Ігор Клименко, Марек Шафін, Міністр внутрішніх справ, СЛОВАЧЧИНА, УКРАЇНА
Країни ЄС поки не змогли домовитися про верхню межу безмитного імпорту українського зерна, а також про необхідність поширити обмеження на іншу продукцію з України, повідомляє німецьке видання n-tv. “У дебатах щодо верхньої межі безмитного імпорту українського зерна 27 країн ЄС продовжують розходитися в думках”, – зазначає видання.
Німецькі ЗМІ посилаються на інформацію європейських дипломатів, які стверджують, що серед країн-членів також немає однозначної більшості щодо пропозиції Європарламенту поширити запропоновані Єврокомісією в січні обмеження на м’ясо птиці, яйця і цукор з України.
Кореспондентка “Польського радіо” в Брюсселі Беата Пломецька також підтвердила, що Європейський парламент під впливом протестів фермерів по всій Європі минулого тижня підтримав поправку до регламенту про Автономні торговельні заходи, представлену євродепутатом від Польщі Анджеєм Галицьким.
Депутати Європарламенту погодилися запровадити обмеження на імпорт чутливих товарів, зокрема мед, низку зернових культур, м’ясо птиці, курячі яйця та цукор.
Польща також лобіює посилення вимог до квотування обсягів імпорту українських чутливих агротоварів завдяки використанню даних щодо українського імпорту не лише за 2022-2023 роки, а й 2021 рік, до повномасштабного вторгнення Росії, коли не було масових поставок сільгосппродукції з України.
“Однак ця підтримка відсутня серед держав-членів. Тільки Польща і “прифронтові” країни вимагають, щоб вимоги Європарламенту були враховані. У кращому разі більшість країн хочуть скоротити з трьох тижнів до двох термін повноважень Комісії щодо запровадження заборони на ввезення до ЄС продукції, імпорт якої дестабілізує ринкову ситуацію”, – підкреслило “Польське радіо”. Переговори щодо можливого обмеження імпорту української агропродукції в Європейській Раді заплановані на вечір вівторка.
Як повідомлялося, у багатьох країнах ЄС із січня 2024 року відбуваються масові акції протестів фермерів, які висловлюють невдоволення “зеленим” курсом Єврокомісії та подорожчанням матеріально-технічних ресурсів. Одна з їхніх вимог – посилення контролю за нібито недобросовісною конкуренцією з боку України. Фермери стверджують, що українська продукція, яка колись прямувала в Африку або на Близький Схід, тепер залишається в Європі, підриваючи позиції місцевих виробників. Вони також вказують, що українські виробники не підпадають під вищі екологічні та соціальні стандарти ЄС.
ПАТ “Укргазвидобування” (Київ) 19 березня оголосило тендер на обов’язкове страхування майнових ризиків під час розроблення родовищ нафти і газу, повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro. Очікувана вартість закупівлі послуг становить 952 тис. грн.
Згідно з даними системи, останній день подання тендерних пропозицій – 27 березня.
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК “Гардіан”.
“Укргазвидобування”, 100% акцій якого належить НАК “Нафтогаз України”, є найбільшою газовидобувною компанією країни, що забезпечує близько 75% загального видобутку газу. Також експлуатує Шебелинський ГПЗ.
Prozorro, TENDER, UKRGAZVYDOBUVANNYA, майнові ризики, розробка газу, розробка нафти, СТРАХУВАННЯ
Минулий рік став найспекотнішим за всю історію спостережень ООН, йдеться в опублікованій у вівторок доповіді Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО).
“Доповідь ВМО підтверджує, що 2023 рік був найтеплішим роком за час спостережень”, – ідеться в прес-релізі.
Генсек ООН Антоніу Гутерріш, коментуючи доповідь, зазначив, що “деякі показники не просто найвищі, вони надто високі, зміни клімату відбуваються дедалі швидше”.
За його словами, наслідки глобального потепління – “різкі, жорстокі і наростаючі зі смертельною силою”.
Згідно з доповіддю ВМО, 2023 року побито рекорди за рівнем викидів вуглекислого газу, температурою поверхні Землі, показником зростання температури води у світовому океані та таненням льодовиків.
У ВМО додали, що спека, повені, посуха, неконтрольовані лісові пожежі та посилення тропічних циклонів “сіють страждання і хаос”, зачіпаючи життя мільйонів людей і призводячи до економічних збитків на мільярди доларів.
При цьому, за словами генсека ООН, “як і раніше, можна уникнути найгіршого кліматичного хаосу”. Для цього він закликав, зокрема, прискорити процес відмови від викопного палива і розробити національні плани по боротьбі зі зміною клімату, які зачіпатимуть усю економічну систему країн і не допускатимуть перевищення цільового показника в 1,5 градуси за Цельсієм.
Румунія підписала договір із консорціумом концесіонерів Avant Airports і “Автомагістраль-Південь” на будівництво нового аеропорту поруч із Бухарестом, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у прес-службі компанії.
Новий аеропорт може виникнути на місці виведеного з експлуатації військового аеродрому в місті Алексене за 66 км від Бухареста і стати альтернативою аеропорту в Отопені. Він зможе працювати з усіма категоріями вантажу, приймати широкофюзеляжні, далекомагістральні літаки типу Boeing 777 або Airbus A330, створить умови для залучення лоукостерів, спеціалізуватиметься на технічному обслуговуванні літаків.
“Ми бачимо аеропорт “Алексене” як найсучасніший авіаційний хаб і драйвер економічного зростання як для регіону Яломіца, так і загалом для Румунії. В Україні наша компанія брала участь у реконструкції аеропортів Миколаєва, Херсона, Одеси. У Румунії ми завершуємо реконструкцію злітно-посадкової смуги аеропорту “Сату-Маре”, тепер у нас є можливість взяти участь, напевно, у наймасштабнішому й найамбітнішому інфраструктурному проєкті Румунії. Наша перемога в тендері – свідчення довіри до компанії з боку румунських партнерів. Якщо вдасться залучити інвестиції та реалізувати проєкт, це допоможе нам відкрити ринок ЄС”, – повідомив генеральний директор “Автомагістраль-Південь” Микола Тимофєєв.
Концепція майбутнього аеропорту передбачатиме пасажирський термінал площею 30 тис. кв. м, здатний обслуговувати 6,5 млн пасажирів щорічно, а також вантажний термінал 20 тис. кв. м для обробки понад 10 тис. тонн вантажів на рік. Об’єкти проєкту також охоплюють майданчик для ремонту та обслуговування літаків площею 30 тис. кв. м, авіаційну академію, заправні пункти, митницю і фотоелектричний парк, покликаний забезпечити енергетичну незалежність аеропорту.
Девелопер проєкту, Avant Airports, зазначають, що для розроблення проєкту залучила команду найкращих експертів із цивільної авіації з понад 15 країн світу. “Автомагістраль-Південь” відповідатиме за виконання робіт.
Співзасновник Avant Airports Мірча Тудор під час підписання концесійного договору з місцевою громадою, регіоном Яломіца, зазначив, що компанія планує побудувати перший у світі пасивний аеропорт і сертифікувати його за BREEAM.
Аеропорт “Алексене” стане першим у Румунії приватним аеропортом. Пройдено лише перший етап, укладено концесійний договір із місцевою громадою. Тепер девелопер може починати процес залучення інвестицій, який оцінюють у EUR400 млн. Термін реалізації проєкту становитиме чотири роки.
ТОВ “Автомагістраль-Південь” на ринку з 2004 року. Проектує і будує швидкісні магістралі, мости, розв’язки, аеродромні комплекси, гідротехнічні споруди. Власником компанії в інформації Opendatabot вказано Олександра Бойка. Згідно з фінрезультатами за 2023 рік, чистий прибуток компанії становив 624,9 млн грн, дохід – 8,215 млрд грн.
