Солотвинська територіальна громада, ініціатор створення нещодавно зареєстрованого індустріального парку (ІП) “Марамуреш” (Закарпатська обл.), має намір залучити до 20 підприємств деревообробної та меблевої промисловості, з якими вже проведено попередні переговори, повідомив народний депутат Дмитро Кісил.
“На його (парку – ІФ-У) території поки що поле загальною площею 33,2 га на околиці селища. Але, поспілкувавшись із головою громади Василем Йовдієм, твердо переконався, що вже через рік-два ця територія може стати потужним промисловим центром”, – написав він у Facebook у п’ятницю після відвідин громади.
Як зазначив Кисилевський, першими інвесторами ІП мають стати компанії із сусідньої Румунії.
“Якщо ці плани буде реалізовано, “Марамуреш” створить для Солотвинської громади 3 тис. нових робочих місць із зарплатою не менше 15 тис. грн на місяць”, – зазначається у повідомленні.
Кисилевський пише, що заповнити вакансії зможуть закарпатці, які зараз працюють “буквально через річку” – на румунських підприємствах, а Йовдій розраховує створити передумови для повернення з-за кордону 10-12 тис. жителів громади.
“Головною особливістю “Марамуреша” має стати новий вантажний митний пункт пропуску між Україною та Румунією, будівництво якого зараз обговорюється між країнами. Зручна логістика створить унікальні можливості для індустріального парку”, – написав нардеп.
Як повідомлялося, ІП “Марамуреш” включено до Ресстру індустріальних (промислових) парків 3 червня 2022 року. Орієнтовна сума інвестицій у його створення, згідно з концепцією, – 2,83 млрд грн, у тому числі в облаштування інфраструктури – 352 млн грн.
Верховна Рада 21 червня 2022 року ухвалила в цілому законопроекти про податкові та митні пільги для індустріальних парків.
“Як ініціатор і співавтор цих законів дуже чекаю на їх підписання президентом вже найближчим часом”, – написав Кисилевський.
деревообробка, меблева галузь, підприємство, Солотвинська громада
Агропромислова група компаній “Верес” з початку війни інвестувала 4 млн грн у будівництво лінії з виробництва консервованих м’ясних продуктів на заводі в Черкасах, загальна потужність виробництва на якій становитиме до 2,3 млн банок тушонки на місяць.
До виробництва вже замовлено 750 тис. банок м’ясних консервів, що вироблятимуть із сировини агрохолдингу МХП, розповіла в інтерв’ю виданню Forbes Юлія Кір’янова, СЕО групи “Смарт-Холдинг”, до якої входить “Верес”.
“Робимо харчові пайки для армії і зараз плануємо поставити нову лінію, щоб за потреби подвоїти виробництво”, – уточнила вона.
Кір’янов також повідомила, що “Верес” шукає ринки збуту в країнах Східної Європи, оскільки виробляє продукт, розрахований переважно на ринки певних країн.
“Верес” все ж таки виробляє специфічний продукт, розрахований на етнічні ринки. Ми сильні там, де ми є. Як розвиватись? З погляду продукту дивимося на готові страви. Щодо ринку збуту, нам потрібно щільно займатися просуванням у країнах Східної Європи”, – уточнила СЕО.
Група компаній “Верес”, що входить до промислово-інвестиційної групи “Смарт-Холдинг”, є вертикально інтегрованим бізнесом у сфері FMCG, що спеціалізується на виробництві продуктів харчування, зокрема консервованої продукції, соусів. До російського вторгнення група об’єднувала два переробні та два сільськогосподарських підприємства, логістичний центр зі зберігання продукції та господарство з вирощування печериць. На потужностях групи щорічно перероблялось до 25 тис. тонн плодоовочевої продукції.
Продукція під ТМ “Верес” до війни постачалася до більш ніж 35 країн світу. Група входила до ТОП-3 виробників консервованих овочів в Україні.
“Смарт-Холдинг” – одна з найбільших промислово-інвестиційних груп України. Група інвестує в об’єкти гірничо-металургійного та нафтогазового комплексів, банківського сектора, сільського господарства, суднобудування, нерухомості та енергетики.
Європа обігнала Азію і стала найбільшим покупцем американської нафти, повідомляє агентство Bloomberg.
У січні-травні Європа закупила 213,1 млн барелів нафти, Азія – 191,1 млн барелів, свідчать дані Міністерства торгівлі США. Востаннє така ситуація на початку року складалася шість років тому, коли Штати відмовилися від заборони експорту нафти.
Оскільки Європа намагається зменшити свою залежність від російських енергоносіїв і переключається на американську нафту, цілком імовірно, що нинішня модель торговельних потоків збережеться, зазначає нафтовий аналітик Energy Aspects Крістофер Гейнс. За його словами, видобуток у США зростає, але недостатньо швидко, щоб задовольнити потреби і Азії, і Європи. Крім того, Близький Схід, мабуть, обмежений у можливостях нарощування виробництва та постачання до Європи.
“Уся увага буде прикута до того, чи зможе ОПЕК збільшити видобувні потужності наступного року і яку частку ринку вона зможе повернути”, – вважає аналітик із розвідки та видобутку ESAI Елізабет Мерфі.
Вересневі ф’ючерси на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 10.35 кч у п’ятницю подорожчали на 0,6% – до $99,71 за барель. Котирування ф’ючерсів на сорт WTI на серпень на електронних торгах на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) зросли на 0,3% – до $96,04 за барель.
Товарний експорт України у січні-червні 2022 року порівняно з аналогічним періодом 2021 року у доларовому обчисленні скоротився на 24% – до $22,734 млрд, імпорт – на 19%, до $25,3 млрд грн, таким чином дефіцит зовнішньої торгівлі у січні-червні цього року становив $2,56 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
Згідно з ними, Україна в першому півріччі до січня-червня-2021 наростила експорт до країн ЄС на 13% – до $13,4 млрд, і на 10% скоротила імпорт із цих держав – до $11,65 млрд, тоді як загалом товарообіг з ЄС у 2022 році становив $25 млрд.
Водночас товарообіг у доларовому обчисленні із країнами СНД скоротився за зазначений період на 38%. Натомість імпорт до цих країн впав на 27% – до $3,7 млрд, експорт просів на 54%, до $1,47 млрд, свідчить статистика митниці.
МЗС Канади повідомило про впровадження нових санкцій щодо Росії у зв’язку зі збройною агресією в Україні.
“14 липня 2022 року Канада внесла додаткові поправки до правил про спеціальні економічні заходи (Росія), щоб заборонити надання двох виробничих послуг російській нафтогазовій, хімічній та обробній промисловості”, – йдеться в документі, опублікованому на сайті міністерства.
Зазначається, що до списку санкцій додано вісім нових галузей з цих секторів.
Україна за тиждень 8-15 липня 2022 року експортувала 280 тис. тонн зернових культур, що демонструє зниження темпів сільгоспекспорту на 11,9% порівняно з попереднім тижнем 1-8 липня.
Відповідні дані оприлюднено на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
Відповідно до них, цього тижня Україна експортувала 280 тис. тонн зернових культур (40 тис. тонн щодобово), тоді як минулого тижня – 318 тис. тонн (45,4 тис. тонн/добу).
При цьому загальний експорт зернових від початку липня поточного року був на 35,4% нижчим за показники аналогічного періоду минулого року (за 1-15 липня-2021 було експортовано 926 тис. тонн). Такий спад у міністерстві пояснюють блокадою військовими кораблями РФ українських морпортів – ключовою експортною інфраструктурою країни.
Уточнюється, що загалом протягом 1-15 липня експортовано 435 тис. тонн кукурудзи (-10% до аналогічного періоду 2021 року), 119 тис. тонн пшениці (у 2,1 раза менше), 40 тис. тонн ячменю (у 4,5 раза менше) та 1,7 тис. тонн борошна (у 3,5 раза менше).
Як повідомлялося з посиланням на попередні дані Мінагрополітики, Україна в 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР. Зокрема, на зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (+12,6% порівняно з аналогічною датою 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю ( +35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна в 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю. Також на зовнішні ринки було поставлено 126,9 тис. тонн борошна та 18,4 тис. тонн жита.
