Міністерство економіки України повідомило про набрання чинності 11 березня свого наказу, яким затверджено нові правила реєстрації патентних повірених та здійснення ними своєї діяльності.
“Цього року після затвердження складу Атестаційної комісії УКРНОІВІ (Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, укр. УКРНОІВІ), що виконує функції Національного органу інтелектуальної власності, нарешті буде відновлено розгляд заяв громадян, які висловили намір набути право на зайняття діяльністю патентних повірених, та здійснено їхню атестацію”, – наводяться в релізі Мінекономіки слова заступника міністра Віталія Кіндратіва.
В українському реєстрі патентних повірених наразі 514 осіб без уточнення, чи здійснюють вони цю діяльність нині. Останні реєстрації датовані січнем 2017 року.
Мінекономіки уточнило, що всього наказом затверджено чотири документи. Це, зокрема, Положення про патентних повірених, яке визначає, хто такі патентні повірені, як вони діють, їхні права та обов’язки, Положення про Атестаційну та Апеляційну комісію, яке регулює розгляд заяв та скарг під час атестації патентних повірених, а також Положення про Державний реєстр патентних повірених, яке визначає процедуру актуалізації інформації щодо всіх зареєстрованих патентних повірених в Україні та можливість отримання безоплатного доступу до неї в електронній формі,
“З атестацією нових патентних повірених збільшиться кількість атестованих в Україні професіоналів у сфері інтелектуальної власності, які надають послуги в цій сфері та зможуть представляти інтереси національних інноваторів та іноземних інвесторів”, – підсумувало Мінекономіки.
ДП “Ліси України” починає продавати надлишки дров промислового використання вітчизняним та іноземним покупцям і готове надати нерезидентам додаткові послуги, повідомила прес-служба держкомпанії у Facebook.
“ДП “Ліси України” починає проводити перші торги з додатковими сервісами для компаній-нерезидентів. Зокрема, ми пропонуємо доставку зі складу та навантаження продукції в залізничні вагони, а також митне оформлення продукції”, – зазначено в повідомленні.
Згідно з ним, із наближенням до завершення опалювального сезону в державних лісогосподарських підприємствах утворилися надлишки паливної деревини, більша частина якої є дровами промислового використання. Наразі на торги виставлено тільки промислові дрова породи “сосна”.
З минулого року ціна реалізації таких дров впала з 1350 грн за куб. м до 950 грн за куб. м. Продукцію продавали на основних, а потім і на додаткових аукціонах. Однак навіть при зниженні ціни на третину український ринок не готовий спожити весь виставлений на торги ресурс.
Водночас у “Лісах України” зазначили, що обсягу деревини достатньо, щоб задовольнити як українських переробників, так і покупців-нерезидентів.
Як повідомлялося, 2023 року обсяги лісозаготівлі в Україні становили 15,7 млн куб. м деревини всіх видів рубок, 13,1 млн куб. м з яких заготовили державні лісгоспи.
Україна у 2023/24 маркетинговому році експортувала 31,887 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 6,8% менше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на оперативні дані Державної митної служби.
За її даними, 2,217 млн тонн зернових і зернобобових було відвантажено поточного місяця, що на 11,4% більше за минулорічний показник.
Згідно з повідомленням, у розрізі культур з початку поточного сезону Україна експортувала 12,761 млн тонн пшениці, при цьому в березні на зовнішні ринки було поставлено 989 тис. тонн); ячменю – 1,782 млн тонн (159 тис. тонн); жита – 1 тис. тонн (0); кукурудзи – 17,059 млн тонн (1,064 млн тонн).
Сумарний експорт українського борошна станом на 13 березня також поступається показнику минулого року й оцінюється в 75,7 тис. тонн (у березні – 1,7 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – 71,9 тис. тонн (1,6 тис. тонн).
Міжнародна макрофінансова допомога Україні (прогноз до 2025 року в млрд дол)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Посли країн-членів Європейського союзу затвердили виділення 5 млрд євро військової допомоги для України в рамках європейського Фонду миру.
Відповідне рішення ухвалили в середу в Брюсселі в рамках засідання Комітету постійних представників, повідомляє бельгійське головування на своїй сторінці в соцмережі Х.
“Угода! Посли ЄС у принципі погодилися на реформу Європейського фонду миру, щоб підтримати Україну бюджетом у 5 мільярдів євро на 2024 рік. Європейський союз, як і раніше, сповнений рішучості надати довгострокову підтримку Україні та гарантувати, що країна отримає військову техніку, необхідну їй для самозахисту”, – повідомило головування.
Європейському Союзу потрібно подумати про скорочення доступу на європейський ринок цукру з третіх країн хоча б на 10%, тоді для українського цукру в ЄС було б місце, що не дало б змоги цьому ринку зруйнуватися, повідомив директор Національної асоціації виробників цукрових буряків Польщі Рафал Страхота в програмі “Між Брюсселем і Києвом” на farmer.pl.
“Європейський Союз відкрив ринок в останні роки. Він підписав низку торговельних угод з різними третіми країнами. Я знаю, що це складно, але якби ми скоротили доступ на ринок Євросоюзу хоча б на десяток відсотків, для українського цукру було б достатньо місця, і водночас це не зруйнувало б ринок ЄС”, – сказав він.
Директор галузевої асоціації зазначив, що ніхто в Європейському Союзі не торкнувся цієї теми.
Страхота нагадав, що в Європейській Комісії розробляється постанова про захисні заходи, яка передбачає введення ліміту на імпорт цукру з України з урахуванням експортних даних, які базуються на 2022-2023 роках. Якщо брати ці дані, за підрахунками Страхоти, Україні дозволять поставляти до Польщі 320 тис. тонн цукру на рік.
“Це занадто багато”, – констатував він.
За даними Національної асоціації виробників цукрових буряків Польщі, у 2023-2024 році структура імпорту Польщею цукру мала такий вигляд: 32% припадає на частку України, 23% – на Бразилію, 9% – на Есватіні, по 7% – на Маврикій і Колумбію, 18% – на інші країни.
Водночас Польща 2023 року виростила 2,34 млн тонн цукрових буряків завдяки розширенню виробничих площ під ними, які склали 265 тис. га. Середня врожайність буряків склала близько 64 тонни/га, при цьому різниця в урожайності між окремими регіонами була дуже великою. У Польщі торік буряки вирощували понад 26 тис. осіб.
“При цьому з жовтня по грудень 2023 року середні ціни на цукор у Польщі знизилися на 12%, а за умови розфасовки в упаковки по 1 кг, то падіння цін перевищило 20%”,- повідомив директор галузевої асоціації.
Страхота висловив занепокоєння, що до набрання чинності автономними торговельними заходами (АТМ) у червні 2024 року на польському ринку може виникнути проблема через український цукор.
“Ми побоюємося, що до цього часу з України може надійти багато цукру. Нагадаю, акція завершилася (сезон цукроваріння – ІФ-У) і цукор вироблено. Він знаходиться на складах, і фактично на цих складах ще залишилося близько 600 тис. цукру, які легко можуть потрапити до Євросоюзу”, – наголосив Страхота.
Він нагадав, що 2023 року в Україні було засіяно близько 250 тис. га цукрових буряків, вироблено близько 1,8 млн тонн цукру. Внутрішнє споживання становить менше ніж 1 млн тонн, тому експортний потенціал становить 800 тис. тонн.
“За перші три місяці поточного маркетингового року в ЄС увійшло близько 200 тис. тонн цукру з України”, – повідомив експерт.
Видання навело дані, згідно з якими Україна поставила до Польщі 2021 року 17,777 тис. тонн цукру, 2022 року – 15,278 тис. тонн, а 2023 року він сягнув 468,97 тис. тонн.
“На карту поставлено долю продовження лібералізації торгівлі ЄС з Україною ще на рік, тобто до червня 2025 року, за умови обмеження імпорту цукру з цієї країни, але в цьому разі за еталонні взято середні показники 2022 і 2023 років, коли імпорт цієї сировини з України був величезним”, – висловив жаль директор Національної асоціації виробників цукрових буряків Польщі та додав, що країна просить Європейську Комісію, Європейський парламент і Європейський Союз використати для розрахунку допустимого імпорту цукру обсяги поставок за 2021-2022 роки.
