Гостре питання поверення громадян з-за кордону можливо вирішити лише створенням в Україні конкурентих можливостей, підкреслив український підприємець, засновник холдингу UFuture, інноваційного парку UNIT.City та індустріального парку “Біла Церква” Василь Хмельницький на на форумі “Industrial Evolution: Виробництво вмикає економіку”, який відбувся у Білій Церкві у четвер.
“Часто запитують, що потрібно зробити, щоб повернути наших людей з-за кордону. Я не бачу іншого шляху, окрім як через створення в Україні конкурентних можливостей — якісна освіта, робочі місця, гідна зарплата, рівень життя і сервіси. Індустріальний парк — це саме така точка зростання економіки і магніт для інновацій, інвестицій і талантів”, – наголосив Хмельницький.
Завдяки підтримці індустріальних парків з боку держави та місцевої громади в країну надходять інвестиції.
“Торік з Індустріального парку “Біла Церква” ми перерахували до місцевого бюджету 18 млн гривень податків, цього року (розраховуєм) 25 млн, наступного — 50. За 20 років — понад мільярд. І це лише місцевий рівень. Сьогодні ми закладаємо майбутнє на десятки років вперед”, – сказав він.
Він подякував за важливі кроки, які держава робить для підтримки індустріальних парків.
“Міністерство економіки ухвалило потужне рішення — компенсувати 50% витрат на будівництво комунікацій при створенні індустріальних парків. Дякую також Київській ОВА за сприяння в організації форуму, також попередньому голові адміністрації — за його підтримки ми почали роботу над створенням нашого індустріального парку. А за підтримки місцевої громади, депутатів та голови міської ради вдалося реалізувати прокладення дороги та комунікацій в парку”, – повідомив підприємець.
Як повідомлялось, фінська Peikko Group Corporation оголосила у четвер про введення в експлуатацію промислової будівлі майбутнього заводу з виробництва бетонних з’єднань та композитних конструкцій в індустріальному парку “Біла Церква”, заплановані інвестиції в який складуть EUR3 млн.
“Фінська компанія — вони не просто інвестують, а й діляться знаннями та досвідом, навчають наших людей. Також тут свої виробництва будують англійська та німецька компанії. Є і українські підприємства з Харкова та Сум — справжні герої, які не виїхали за кордон, а продовжують працювати в Україні”, – підкреслив Хмельницький..
Він нагадав, як двадцять років тому його запросили на зустріч з віцепремʼєром, як підприємця, щоб поділитися своїм баченням, як забезпечити швидке економічне зростання. “Я чесно відповів, що не знаю, як досягти зростання за кілька місяців. Але знаю, що треба робити вже зараз, щоб через 15–20 років Україна стала сильною економікою: розвивати індустріальні парки, виробництво й освіту. Тоді до цього не були готові. Сьогодні я бачу, що ми рухаємось в правильному напрямку”, – підкреслив Хмельницький.
Він зазначив, що тренд на відновлення промисловості – глобальний, наприклад, США розглядають можливість інвестувати 1 трильйон доларів у власні індустріальні парки, щоб повернути виробництва з Китаю.
Індустріальний парк (ІП) “Біла Церква” – проєкт холдингової компанії UFuture підприємця Василя Хмельницького – передбачає до 2030 року залучення 30 компаній-резидентів та $250 млн інвестицій, створення до 4 тис. робочих місць.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/economic/1067627.html
Українська компанія City One Development і багатопрофільна інвестиційна корпорація ITOXI Corp. (Південна Корея) уклали меморандум про довгострокове співробітництво, партнерство має стратегічний характер і спрямоване на розвиток виробництва скла в Україні, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в прес-службі City One Development.
«Ми раді, що наші зусилля із залучення іноземного партнера з дружньої країни втілилися в реальну угоду. Це лише перший крок на довгому шляху реалізації наших спільних планів, і ми впевнені, що наше партнерство стане важливим внеском у розвиток української економіки», – зазначив президент групи компаній City One Development Валерій Кодецький, слова якого наведені в прес-релізі.
Уточнюється, що меморандум, підписаний у квітні 2025 року в межах візиту корейської делегації в Україну, передбачає, що на першому етапі реалізації проєкту в межах індустріальних парків «Місто Скла» (Березань Київської обл.) і «Галичина» (Калуш Івано-Франківської обл.) буде побудовано два заводи з виробництва скла. Цей проєкт стане важливою віхою для впровадження сучасних технологій, створення нових робочих місць і зміцнення позицій України як виробника високоякісного скла.
«Ми впевнені, що наша спільна робота відкриє нові горизонти для інвестицій і технологічного прогресу. Україна має великий потенціал, і ми пишаємося можливістю стати частиною цієї амбітної ініціативи. Підписаний меморандум є важливим етапом, що підтверджує наші наміри інвестувати в розвиток скляної промисловості країни. Наразі триває оформлення угоди з придбання частки компанії в рамках цього проєкту», – сказав генеральний директор ITOXI Corp. Алекс Чеон.
City One Development розпочала будівництво першого заводу з виготовлення флоат-скла в Березані на початку повномасштабного вторгнення 2022 року. Потужності заводу передбачають виробництво 600 тонн скла на добу, а сам проєкт оцінюють у $140 млн. Його реалізують у межах ІП «Місто Скла». Наприкінці 2024 року компанія почала будівництво другого заводу в рамках ІП «Галіція».
Очікується, що введення в експлуатацію першого заводу відбудеться 2027 року, другого – 2028 року.
City One Development – інвестиційно-девелоперська компанія з більш ніж 15-річним досвідом. Спеціалізується на створенні, реалізації та управлінні масштабних інфраструктурних житлових комплексів, а також активно інвестує в розвиток української промисловості.
У портфелі City One Development – понад 1 млн 150 тис кв. м реалізованих об’єктів і 600 тис кв. м на стадії будівництва.
Серед житлових проєктів компанії в столиці: «Новопечерські Липки», “Бульвар Фонтанів”, “Святобор Park Resort”, The Light. Серед промислових: два заводи з виробництва флоат-скла в рамках ІП «Місто Скла» та ІП «Галіція».
ITOXI Corp – провідна інвестиційна компанія, що працює в різних сегментах, від комп’ютерних ігор до медичного обладнання та реалізації великих інфраструктурних проєктів на міжнародній арені. У листопаді 2023 року засновано ITOXI UA зі статутним капіталом 8,7 млн грн. Засновники – ITOXI Corp (51%) і Роман Григоришин (49%).
Згідно з даними сайту, ITOXI UA – це платформа комерційного B2B співробітництва, що зв’язує українські компанії з корейськими партнерами. Наразі об’єднує 214 партнерів в Україні та 62 в Республіці Корея, понад 17 проєктів – у роботі.
Виробництво свинцю і цинку у світі перевищуватиме попит у 2025 році, прогнозує Міжнародна дослідницька група зі свинцю і цинку (ILZSG).
Випуск рафінованого свинцю цього року, як очікується, збільшиться на 1,9% – до 13,27 млн тонн. Переважно це буде зумовлено підвищенням виробництва в Китаї, Індії, Мексиці та США, водночас у Європі та Південній Кореї очікується скорочення випуску.
Глобальне споживання свинцю може підвищитися на 1,5% і досягти 13,19 млн тонн. Зростання прогнозується, зокрема, в Бразилії, Індії та Японії, зниження – в Південній Кореї.
У США торік попит на метал впав на 8,3%, але у 2025 році очікується підйом на 4,3%. У Європі через скорочення виробництва автомобілів у 2024 році споживання свинцю скоротилося на 4,4%, цього року прогнозується підвищення на 1,8%. Передбачається, що споживання в Китаї 2025 року зросте на 0,9% після зниження на 1,3% минулого року.
Таким чином, у 2025 році на глобальному ринку сформується надлишок свинцю в розмірі близько 82 тис. тонн, йдеться в повідомленні ILZSG.
Випуск рафінованого цинку у світі в поточному році, як очікується, збільшиться на 1,8% – до 13,73 млн тонн.
Виробництво в Китаї підвищиться на 3,8% (після падіння на 3,4% у 2024 році). Також очікується зростання випуску в Норвегії, де компанія Boliden нещодавно завершила розширення виробничих потужностей заводу Odda на 150 тис. тонн на рік. Тим часом прогнозується зменшення випуску цинку в Італії та Японії через закриття підприємств Glencore і Toho Zinc у цих країнах, а також у Південній Кореї.
Споживання металу цього року може зрости на 1% і досягти 13,64 млн тонн. Зокрема в КНР очікується підвищення попиту на 0,9% (після зниження на 1,9% минулого року). Також експерти припускають підйом споживання в Бразилії, Індії та Туреччині, а також скорочення в Південній Кореї.
“Будь-яке погіршення перспектив світової економіки через невизначеність, пов’язану з торговельною політикою, ймовірно, матиме негативний вплив на перспективи попиту на цинк”, – наголошується в звіті.
Глобальний профіцит цинку в 2025 році прогнозується на рівні 93 тис. тонн.
ILZSG, створена ООН 1959 року, надає інформацію про постачання і попит на цинк і свинець, проводить дослідження ситуації на світових ринках цих металів. Членами групи є Австралія, Бельгія, Бразилія, Болгарія, Китай, Фінляндія, Франція, Німеччина, Індія, Ірландія, Італія, Японія, Південна Корея, Мексика, Марокко, Намібія, Норвегія, Перу, Польща, Португалія, Росія, Сербія, Швеція, Туреччина і США, а також Європейський союз. На частку цих держав припадає понад 85% видобутку і споживання свинцю і цинку у світі.
Після завершення війни Україна стане одним з найбільших світових центрів реконструктивної хірургії та лікування мінно-вибухових травм, прогнозує пластичний хірург, засновник клініки Lita Plus Сергій Дербак.
“У 2014 році, коли ми почали оперувати поранених військових, це стало точкою відліку для сучасної реконструктивної хірургії в Україні. А після 2022 року, з початком повномасштабної війни, кількість реконструктивних операцій і нових центрів реконструктивної хірургії в Україні стала безпрецедентною. Я переконаний: після завершення війни Україна стане одним із найсильніших центрів у світі за досвідом роботи з військовими і мінно-вибуховими травмами”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Дербак зазначив, що “сьогодні в Україні спостерігається справжній бум розвитку мікрохірургії та реконструктивної хірургії”.
“Хоча хотілося б, щоб ці обставини не виникали, для фахових хірургів це час надзвичайного професійного становлення. Адже мінно-вибухові травми непередбачувані, кожен випадок унікальний і потребує максимальної майстерності”, – сказав він.
Молочно-товарні ферми (МТФ) всіх категорій виробників у березні 2025 року виробили 556 тис. тонн молока-сировини, що на 117 тис. тонн або 27% більше проти лютого 2025 року, але на 20 тис. тонн або 4% менше відносно березня 2024 року, повідомили в Асоціації виробників молока (АВМ).
В галузевому об`єднанні зауважили, що обсяги надою в Україні в січні-березні 2025 року становили 1,44 млн тонн, що на 53 тис. тонн (-4%) менше відносно минулорічного періоду. В березні 2025 року частка підприємств у виробництві молока-сировини склала 49%, а господарств населення – 51%.
Згідно з повідомленням, підприємства в березні-2025 виробили 272 тис. тонн молока-сировини, що на 33 тис. тонн більше (+14%) порівняно з лютим 2025 року і на 16 тис. тонн більше (+6%) порівняно з березнем 2024 року. У січні-березні 2025 року МТФ виробили 771 тис. тонн молока-сировини, що на 37 тис. тонн (+5%) більше відносно минулорічного періоду.
В господарствах населення обсяги надою в березні 2025 року склали 284 тис. тонн молока, що на 84 тис. тонн більше (+42%) відносно лютого 2025 року, але на 37 тис. тонн менше (-11%) відносно березня 2024 року. В січні-березні 2025 року присадибний сектор виробив 676 тис. тонн молока-сировини, що на 90 тис. тонн (-12%) менше відносно минулорічного періоду.
Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі акцентував, що в першому кварталі 2025 року зросла кількість областей, де МТФ наростили виробництво молока-сировини. Серед нових лідерів за обсягами виробництва – Хмельницька, Тернопільська та Житомирська області. Однак збільшення обсягів надою в промисловому секторі в умовах нестабільної ситуації на ринку готових молочних продуктів, на світовому молочному ринку та нестабільної динаміки закупівельних цін не зовсім вигідно для молочної галузі.
“Обсяги виробництва молочної продукції в Україні наразі випереджають обсяги її реалізації. На внутрішньому ринку спостерігається скорочення попиту на молочну продукцію в умовах активізації ракетно-бомбових ударів російських окупантів по містах-мільйонниках та відтоку їх мешканців за кордон. Водночас молокопереробні підприємства прагнуть сприяти відновленню попиту на молочну продукцію з боку населення за допомогою знижок та акційних пропозицій у торгівельних мережах”, – пояснили в бізнес-об`єднанні.
Загрозою для розвитку галузі є також подальше збільшення імпорту сиру при нинішніх темпах імпорту вже до кінця 2025р частка імпортного сиру на ринку України може скласти 80%, що змусить вітчизняні сирзаводи зупиняти свою роботу і ситуація з профіцитом молока може загостритись.
АВМ наголосила, що викликом для молочної галузі України є потенційна загроза поширення ящуру, спалахи якого зафіксовані в Угорщині та Словаччині.
“Поширення хвороби створює ризики збільшення вибраковки інфікованого поголів’я та введення карантинних обмежень на фермах, заборони експорту молочної продукції з України”, – резюмували в галузевій асоціації.
Виробництво рафінованої міді у світі в 2025 році збільшиться приблизно на 2,9% – до 28,9 млн тонн, прогнозує Міжнародна дослідницька група з міді (ICSG).
Це буде обумовлено розширенням виробничих потужностей у Китаї та запуском нових підприємств в інших країнах, насамперед в Індонезії, Індії та Демократичній Республіці Конго (ДРК).
У 2026 році, як очікується, випуск міді зросте на 1,5% і перевищить 30,8 млн тонн.
Попит на мідь у поточному році, за прогнозами, підвищиться на 2,4% – до 28 млн тонн. “Зважаючи на невизначеність навколо міжнародної торговельної політики, яка, ймовірно, послабить світові економічні перспективи та негативно вплине на попит на мідь, оцінка темпів зростання була переглянута у бік зниження порівняно з вересневим прогнозом групи, що припускав збільшення на 2,7%”, – наголошується в повідомленні.
У 2026 році споживання міді у світі може підвищитися на 1,8% і становити близько 28,5 млн тонн.
Водночас попит у Китаї, за прогнозами, зросте приблизно на 2% у 2025 році і на 0,8% наступного року, за оцінкою експертів.
За підсумками 2024 року у світі було зафіксовано профіцит міді в розмірі 138 тис. тонн. Цього року надлишок металу на світовому ринку очікується в обсязі близько 289 тис. тонн, у 2026 році – 209 тис. тонн.
Роблячи прогнози, ICSG розуміє, що ситуація на світовому ринку може змінюватися під впливом численних факторів, наголошується в повідомленні.
International Copper Study Group, створена 1992 року, є міжурядовою організацією, що слугує інструментом для проведення міжнародних дискусій і співробітництва з питань, пов’язаних із міддю. ICSG – це єдиний багатосторонній інститут, що опікується питаннями виробництва, споживання і торгівлі міддю. До групи входять 25 держав, включно з Європейським Союзом, а також Казахстаном і Росією.
