У Київській області в неділю, 10 березня, мінлива хмарність, без опадів, повідомляє Укргідрометцентр. Вітер південно-східний із переходом на північно-східний, 5-10 м/с.
Температура вночі 0-5° морозу, вдень 4-9° тепла.
У Києві хмарно з проясненнями, без опадів. Вітер південно-східний із переходом на північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 0-2° морозу, вдень 5-7° тепла.
На 11-12 березня в Київській області хмарно з проясненнями. 11 березня без опадів; 12 березня – дощ із переходом у мокрий сніг.
Вітер південно-східний, 7-12 м/с.
Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, вдень 1-6° тепла.
У Києві хмарно з проясненнями, 11 березня без опадів, 12 березня – дощ із переходом у мокрий сніг.
Вітер південно-східний, 7-12 м/с. Температура вночі та вдень 0-2° тепла, вдень 11 березня 4-6° тепла.
На 13-14 березня в Київській області мокрий сніг та дощ.
Температура вночі та вдень від 1° морозу до 4° тепла.
У Києві мокрий сніг та дощ, температура вночі та вдень 1-3° тепла.
Українські металургійні підприємства за підсумками роботи в січні-лютому поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 52,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 900 тис. тонн з 590 тис. тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, за цей період виплавка сталі зросла на 52% до січня-лютого-2023 – до 1,076 млн тонн із 708 тис. тонн.
Виплавка чавуну збільшилася на 42,5% – до 1,050 млн тонн із 737 тис. тонн.
Як повідомлялося, у січні-2024 року збільшила випуск загального прокату на 75,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 453 тис. тонн із 257 тис. тонн, сталі на 91,6%, до 544 тис. тонн із 284 тис. тонн, чавуну на 44,5% – до 555 тис. тонн із 384 тис. тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Україна в лютому 2024 року порівняно із січнем наростила обсяги експорту електроенергії в 12 разів, проте зменшила на третину обсяги імпорту, повідомила DiXi Group із посиланням на портал Energy map.
Як наголошується в її повідомленні в п’ятницю, загалом Україна експортувала 63,1 тис. МВт-год (у січні 5,2 тис. МВт-год – ЕР), з яких найбільше – 32% (20 тис. МВт-год) надійшли до Молдови. Ще 30% (19,1 тис. МВт-год) надійшли до Румунії, 20% (12,6 тис. МВт-год) – до Польщі, 14% (9 тис. МВт-год) – до Словаччини, 4% (2,4 тис. МВт-год) – до Угорщини, до якої постачання електроенергії було відновлено після дворічної перерви із введенням спільних аукціонів із розподілу перетинів.
Зазначається, що після 11 лютого експорт майже в усі дні перевищував імпорт.
Однак за результатами місяця імпорт був більшим за експорт на 21 МВт-год, склавши загалом 84,1 тис. МВт-год (на третину менше, ніж у січні, коли було 122,8 тис. МВт-год).
40% (33,6 тис. МВт-год) із цього обсягу надійшли зі Словаччини, 34% (28,7 тис. МВт-год) – із Румунії, 16% (13,6 тис. МВт-год) – із Польщі, 7% (6,2 тис. МВт-год) – із Молдови, 3% (2,1 тис. МВт-год) – з Угорщини.
Експерти DiXi Group звертають увагу, що в лютому 2023 року експорт не здійснювався взагалі, а імпорт був на 41% більшим – 141,8 тис. МВт-год.
Вони також зазначають, що минулого місяця Україна п’ять разів (2, 4, 27-29 лютого) отримувала аварійну допомогу з Польщі, яка викуповувала надлишки української електроенергії – загалом 5,9 тис. МВт-год.
7 лютого Україна як аварійну допомогу прийняла надлишкові 1,2 тис. МВт-год із Польщі.
Економічне зростання України продовжиться 2024 року завдяки розширенню внутрішнього попиту та подальшому відновленню морського експорту, однак воно знизиться до 3,9% із приблизно 5,5% торік через ефект високої бази, створений сильним сільськогосподарським сезоном, що відбувся минулоріч, прогнозує міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings.
“За відсутності значної ескалації війни ми прогнозуємо, що економіка України зросте в середньому приблизно на 4-5% у середньостроковій перспективі, але відновлення до довоєнного рівня є малоймовірним у доступному для огляду майбутньому”, – наголошується в його релізі в ніч на суботу у зв’язку з пониженням довгострокового рейтингу України в інвалюті до “CC” з “CCC” з прогнозом “негативний” на тлі очікуваної реструктуризації єврооблігацій.
За оцінками S&P, середньорічна інфляція цьогоріч знизиться приблизно до 7% з 12,8% торік, однак вона посилиться в другій половині цього року на тлі ослаблення ефекту бази, відновлення внутрішнього попиту та помірного зниження курсу валюти.
Агентство очікує, що курс гривні на кінець цього року знизиться до 41,02 грн/$1, а на кінець наступного – до 43,89/$1.
S&P підкреслює, що розвиток війни з Росією продовжує формувати макроекономічні перспективи України. Неясно, як може розвиватися війна, але ми вважаємо, що військовий глухий кут без будь-яких серйозних змін на лінії фронту залишається найвірогіднішим сценарієм, оскільки обидві сторони миряться із затяжною війною. Перспективи будь-якого мирного плану, досягнутого шляхом переговорів, здаються малоймовірними. У результаті ми припускаємо, що активна фаза війни триватиме до кінця цього року, а, найімовірніше, і далі”, – йдеться в документі.
Агентство нагадує, що російські війська окупували приблизно близько 15% території України, на які припадає близько 8-9% її довоєнного ВВП, 14% промислового і 10% сільськогосподарського виробництва. Майже третина населення України була переміщена, а близько 15% покинули країну і тепер є біженцями, які проживають переважно в ЄС.
Проте, згідно з базовим сценарієм S&P, уряд України та НБУ збережуть свій адміністративний потенціал навіть перед обличчям серйозних військових атак.
З огляду на істотну шкоду фізичному і людському капіталу, середньострокові економічні перспективи України схильні до високого ступеня невизначеності, зазначає агентство. На його думку, ключовими факторами, що визначають перспективи відновлення країни, є розвиток війни, повоєнна демографічна ситуація і профіль ринку праці, а також ефективність зусиль з відновлення і триваюча міжнародна підтримка.
S&P відзначає високий ступінь невизначеності щодо масштабів, результату та наслідків російсько-української війни. На його думку, незалежно від тривалості військових дій, пов’язані з ними ризики, ймовірно, збережуться протягом деякого часу.
Як повідомлялося, Нацбанк України в січні оцінив зростання ВВП країни 2023 року в 5,7% і зберіг прогноз його зростання 2024 року на 3,6%, трохи погіршивши його на 2025 рік – із 6,0% до 5,8%.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року покращив оцінку зростання ВВП торік із 2,8% до 5%, однак погіршив її на 2024 рік із 5% до 4,6%.
Лікарі та фармацевтичні виробники вимагають посилити боротьбу з нелегітимною рекламою фейкових лікарських засобів в інтернеті з використанням відомих брендів та облич провідних експертів медичної галузі.
Як наголосив на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок доктор медичних наук, директор Інституту серця МОЗ Борис Тодуров, шахрайська реклама на фармринку України може забрати сотні й тисячі життів. Як приклад такої він навів і той факт, що, зокрема, в інтернеті часто рекламують фейкові препарати від його імені.
“В інтернеті, у фейсбуці від мого імені пропонуються препарати, які нібито ми розробляємо. Не вірте, що це так – ми не беремо участь у розробці нових ліків. Ми проводимо операції, займаємося тільки хірургією”, – сказав він.
Тодуров зазначив, що щодня відповідає на безліч повідомлень щодо фейкових препаратів, які він нібито розробляє, і таких препаратів “десятки”. Одні з останніх таких фейкових ліків, які продаються через інтернет від його імені, – “Нормо кардікс”.
Тодуров зазначив, що вже звертався до правоохоронних органів із заявами про прецеденти, і що кіберполіція вже відкрила кримінальну справу за фактом використання його імені та імені його колег.
“Відстежувати таких шахраїв дуже важко, часто вони перебувають за кордоном. Але я думаю, що можна знайти і спіймати принаймні тих людей, які поширюють фейкові препарати в Україні – у них є телефони, певна адреса, їх можна відстежувати”, – прокоментував директор Інституту серця.
Тодуров зазначив, що реклама фейкових препаратів часто створюється за допомогою технологій штучного інтелекту (ШІ), які дають змогу створити правдоподібні відеоролики з використанням зображень і голосу конкретних відомих лікарів.
У свою чергу заслужений лікар України, директор і засновник медичного центру “Клініка Доктора Валіхновського” Ростислав Валіхновський повідомив, що від його імені зафіксовано випадки поширення щонайменше восьми препаратів і біодобавок, які нібито лікують суглоби, варикоз, серце, ревматичні захворювання.
“Це абсолютно не має жодного стосунку до реальності. Я хочу офіційно заявити, що це неправда, і наш бренд не має нічого спільного з цими препаратами”, – сказав він.
Валіхновський зазначив, що клініка також зверталася до кіберполіції Києва, і правоохоронним органам вдалося за один день заблокувати сайти, на яких було розміщено таку інформацію. Водночас він зазначив, що вирішити цю проблему з фейсбуком не вдалося.
“Із фейсбуком дуже важко вирішити цю проблему під час війни, тому за допомогою цієї пресконференції я хотів би звернутися до міністра внутрішніх справ, генерального прокурора, щоб вони взяли цю проблему під особистий контроль”, – сказав він.
Валіхновський зазначив, що “якщо наразі на початку розвитку ШІ нічого не зробити, то пізніше ми вже нічого не зможемо виправити”.
Водночас він наголосив, що клініки і медики без правоохоронних органів не можуть самостійно виявляти шахраїв і боротися з ними.
Зі свого боку голова асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ) Петро Багрій уточнив, що в умовах війни досить складно оцінити обсяг ринку таких фейкових препаратів, зокрема через заборону перевірок.
“Ми не можемо точно оцінити обсяг такого ринку, тим більше під час війни. Але ми зацікавлені в тому, щоб фармринок України був прозорим, щоб просування ліків було законним, тому що ми знаємо про відповідальність за здоров’я людей”, – сказав він.
Багрій зазначив, що АПЛУ була одним з ініціаторів запровадження кримінальної відповідальності за недобросовісну рекламу та виготовлення і розповсюдження фейкових препаратів.
“Я підтримую своїх колег і звертаюся до правоохоронних органів і до всіх, хто може допомогти подолати це ганебне явище і зупинити цих шахраїв, які на сьогодні, використовуючи добре відомі бренди медиків, пропагують від їхнього імені фейкові препарати, що шкодять здоров’ю та навіть вбивають”, – сказав він.
Багрій також наголосив, що провідні вітчизняні фармкомпанії постійно розвивають напрям R&D, розробляють нові препарати за міжнародними стандартами доказової ефективності, безпечності та якості, інвестуючи в цей напрям значні кошти.
“Фейкові препарати, які продаються через інтернет у такий спосіб, завдають шкоди здоров’ю людей, але також завдають шкоди економіці, адже шахраї, на відміну від фармвиробників, не платять податки, не створюють робочі місця, не інвестують у розвиток свого бренду та в економіку країни. Бізнес цих шахраїв завдає шкоди всім, і працівники правоохоронних органів мають вирішити цю проблему”, – резюмував він.
БРЕНД, Валихновский, лекарства, РЕКЛАМА, Тодуров, фармацевты, фейк
Польські прикордонники передали українській стороні інформацію про те, що польські фермери планують тимчасово припинити блокувати рух на пункті пропуску “Краковець” до 13 березня, повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
“Але чи буде це дотримано, чи дійсно до 13 числа фактично розблокують напрямок пункту пропуску “Краковець”, – будемо бачити”, – сказав Демченко в ефірі телемарафону.
Він зазначив, що станом на ранок 9 березня 2300 вантажівок перебувають у чергах на кордоні в усіх напрямках. Найскладніша ситуація, за даними Демченка, навпроти пункту пропуску “Ягодин” і “Шегині”.
“Фактично там фермери взагалі не пропускають вантажівки, які прямують у бік Польщі”, – зазначив Демченко.
