Міжнародне рейтингове агентство Standard&Poors у зв’язку зі зробленою Україною пропозицією про відстрочку виплат за єврооблігаціями на два роки знизило довгостроковий рейтинг країни в іноземній валюті до “СС” з “ССС+”, прогноз негативний.
Міжнародне рейтингове агентство Standard&Poors підвищило довгострокові та короткострокові суверенні кредитні рейтинги України в іноземній валюті до “CCC+/C” з “SD/SD” (вибірковий дефолт) та рейтинги випуску реструктурованих облігацій до “CCC+” з “D”.
Міністерство економіки України в 2022 році очікує на спад ВВП не менше 30-35%, а на наступний рік розробило чотири макросценарії, які в залежності від умов дають від 0,4% подальшого зниження до 15,5% зростання економіки, повідомила перший віце-прем’єр – Міністр економіки Юлія Свириденко.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами у січні-червні 2022 року зросло вдвічі порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до $2,468 млрд із $1,227 млрд, повідомив Держстат.
Негативне сальдо торгівлі України товарами у липні цього року становило $1,798 млрд, що у 4,1 разу більше, ніж у липні минулого року ($440 млн).
Сукупний державний борг України після девальвації Національним банком України офіційного курсу гривні до долара на 25% у липні зменшився у доларовому вираженні на 8,2% – до $96,79 млрд, тоді як у гривні він збільшився на 14,8% – до 3,539 трлн. грн., свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Дефіцит зведеного платіжного балансу України у червні 2022 року становив $2,1 млрд, тоді як у червні минулого року профіцит становив 753 млн грн.
Міжнародні резерви України станом на 1 серпня 2022 року, за попередніми даними, становили $22 млрд 385,4 млн (в еквіваленті), що на 1,6% або $371,5 млн менше, ніж на початок липня.
Зростання споживчих цін в Україні у липні 2022 року у зв’язку із сезонними факторами сповільнилося до 0,7% з 3,1% у червні та 2,7% у травні, повернувшись на рівень кінця минулого року.
Металургійні підприємства України у січні-серпні поточного року знизили надходження від експорту чорних металів на 58% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $3 млрд 724,478 млн із $8 млрд 917,510 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою, на чорні метали за цей період припало 12,86% від загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 21,34% за січень-серпень-2021.
Україна у січні-липні 2022 року збільшила виручку від експорту електроенергії у 1,5 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року.
Загальна площа житлових будівель, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), у січні-червні 2022 року скоротилася у 1,8 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 2,5 млн. кв. м.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, направив понад 4 млн грн на засівання 80 га промислових територій озимим житом у рамках боротьби з пиленням.
Згідно з інформацією компанії, ЦГЗК продовжує використовувати зелені технології для зменшення техногенного навантаження на довкілля. На підприємстві засіяли 80 гектарів озимого жита на сухих картах хвостосховища, на екологічний проект “Метінвест” направив понад 4 млн. грн.
При цьому наголошується, що для того, щоб рослини краще зійшли, екологи комбінату використовували мінеральні добрива селітри та нітроамофоски. На сьогоднішній день вже зійшло 80% посівів. Рослини незабаром утворюють потужну кореневу систему та наземні пагони, які стримуватимуть пил і дозволять знизити пилення більш ніж на 230 тонн на рік.
“ЦГЗК системно впроваджує зелені технології, завдяки яким суттєво знижується вплив підприємства на навколишнє середовище. Посів озимого жита на комбінаті здійснюємо вже понад п’ять років. Це хороша практика, яка має гарний ефект – рослини утворюють захисний бар’єр і не дають поширюватися пилу на пляжах хвостосховища комбінату. “, – пояснює начальник відділу охорони навколишнього середовища ЦГЗК Наталія Білозерова, яку цитує прес-служба.
При цьому нагадується, що висаджування озимих, озеленення території підприємства та прилеглих міських селищ – один із пріоритетних напрямів екологічної програми ЦГЗК. Лише за три останні роки комбінат висадив понад 3 тисячі зелених насаджень.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України. Спеціалізується на видобутку та виробництві залізорудної сировини – концентрату та котунів.
ЦГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) та група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдінг”.
З початку війни до програми реімбурсації “Доступні ліки” увійшли близько 80 аптечних мереж, повідомила голова Національної служби здоров’я України (НСЗУ) Наталія Гусак.
“Для нас стало дуже цінним є те, що аптеки виявили бажання зайти в програму реімбурсації під час війни. З березня ми уклали договори ще з 80 аптечними мережами, і це означає, що додалося 461 нових аптек і аптечних пунктів, де пацієнти можуть отримати доступні ліки. та інсулін”, – сказала вона в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна.
Гусак повідомила, що наразі у програмі відчують 1361 аптечні заклади, які сумарно мають по країні мережу з понад 12,5 тис. місць відпустки.
Законтрактовані Національною службою здоров’я України аптеки продовжують роботу за програмою реімбурсації “Доступні ліки” навіть за умов тимчасової окупації.
“Програма “Доступні ліки” працює і на окупованих територіях, і там, де продовжуються бойові дії. Наприклад, з 24 лютого аптеки Харківської області погасили понад 160 тис. рецептів на “доступні ліки”, препарати отримали понад 45 тис. осіб. програмі реімбурсації аптеки області продовжували забезпечувати людей з інсулінозалежним діабетом – 6940 осіб отримали життєво необхідні препарати”, – сказала вона в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За словами Гусак, на Донеччині препарати за програмою “Доступні ліки” отримали 5816 українців, інсуліни – 2526 осіб.
Водночас вона зазначила, що багато аптек в окупації не можуть вносити дані до електронної системи охорони здоров’я (ЕСЗ), тому приймають і паперові рецепти.
Голова НСЗУ наголосила, що ЕСЗ та динаміка виписки та погашення рецептів відображають процеси міграції – як люди повертаються додому до повністю деокупованих Київської області, Чернігівської та Сумської.
“Починаючи з травня відбулося зростання кількості виписаних та погашених рецептів, а у червні-липні – поновлення до показників довоєнного періоду”, – сказала вона.
У Житомирі та Львові в стислий термін планують побудувати нові ТЕЦ на біопаливі для економії та меншого використання природного газу, повідомила прес-служба НАК “Нафтогаз України”.
“Нафтогаз” розпочав підготовчі роботи з будівництва ТЕЦ, які працюватимуть на біомасі (деревній трісці) та твердому вторинному паливі (RDF), у Львові та Житомирі. Загальна потужність об’єктів складе 90 МВт теплової енергії та 11 МВт електричної. Плановий період здачі об’єктів в експлуатацію у Львові – 1-й квартал 2023 року, у Житомирі – 4-й квартал 2023 року”, – йдеться у тексті релізу, оприлюдненому на сайті компанії у суботу.
Як зазначається, “Нафтогаз” має намір побудувати щонайменше 9 ТЕЦ та біокотельних у 8 регіонах України загальною потужністю 250 МВт теплової енергії та 52 МВт електричної.
“Компанія має амбітну мету стати найбільшим генератором тепла з біомаси до 2027 року та забезпечити заміщення близько 2 млрд кубометрів природного газу. Україна може практично повністю відмовитися від використання природного газу для центрального опалення, замінивши його, зокрема, на біоенергію”, – наголосили в релізі.
Повідомляється, що під час своєї робочої поїздки 30 вересня та 1 жовтня до Львова та Житомира голова правління Юрій Вітренко зазначив, що НАК допомагає українським містам переводити свої ТЕЦ з газу на біопаливо (йдеться про проекти у Житомирі, Львові, Охтирці) та готовий підтримувати та інші міста у цьому напрямку.
“У нас є зацікавленість вкладати гроші в такі проекти, щоб імпортувати менше газу за колосальними цінами. Реалізація таких проектів вигідна і економічно, і для екології такі інвестиції швидко окупаються, при цьому гроші у вигляді податків надходять до місцевих бюджетів, зростає кількість робочих місць” , – наголосив Вітренко.
За його словами, для спокійного проходження опалювального сезону потрібний комплексний підхід. Зокрема, достатні запаси газу у сховищах (зараз 13,9 млрд куб м) та стабілізація власного видобутку (газу – ІФ-У) – найважливіші завдання для Нафтогазу, та переведення теплогенеруючих підприємств на сучасні технології та використання біопалива, та модернізація мереж для зменшення втрат тепла.
У свою чергу, мери Львова та Житомира Сергій Сухомлін та Андрій Садовий відзначили успішну реалізацію цього проекту, який зможе забезпечувати виробництво 50 МВт енергії, що генеруються з альтернативних видів палива та знизити залежність міст від природного газу, наголосили у “Нафтогазі”.
Так, у Житомирі у 2023 році планують використати 10% із споживаних, зокрема, у 2015 році 93 млн куб м газу, а у 2022 році має бути близько 45 млн куб. Влада планує реалізувати в місті три проекти для економії газу та перетворення побутових відходів на тепло та електроенергію.
А у Львівському Новояворівську планує збудувати сучасну ТЕЦ у стислий термін. Садовий зазначив, що вона покриватиме близько чверті потреб міста у теплі. У рамках проекту передбачається будівництво сортувального комплексу твердих побутових відходів.
Як паливо для ТЕЦ буде використано тріска дерев та органічної складової ТПВ – це папір, картон, харчові відходи, дерево, шкіра, тканина. Впровадивши цей проект, ми зможемо заощадити 24 мільйони доларів, які витрачали на газ. А жителі Новояворівська отримають дешевше тепло та гарячу воду протягом року”, – розповіли у НАК.
Відповідно до проекту, необхідний обсяг збору ТПВ становить 70 000 тонн на рік, які включають на 30-35% вторинні ресурси, а також біологічно розкладаються та придатні для горіння (65%), а саме близько 45 000 тонн на рік. Інший паливної складової планується використання тріски об’ємом 39 000 тонн на рік.
Чергові 11 суден із понад 217 тис. тонн агропродукції вийшли у суботу з українських портів до країн Африки, Азії та Європи в рамках реалізації “зернової ініціативи”, повідомило Мінінфраструктури.
“Зокрема, від причалів Одеського порту вийшли балкери Stellina, Queen Lila, Inandi, Sam. З порту “Чорноморська” вийшли Fortune Express, PS Dream, Lila II, Baron, а з порту “Південний” – Lady Divina, Ahmed Can, Iasos “, – зазначило міністерство.
Відомство зазначило, що серед них балкер Queen Lila, який перевозить 29 тис. тонн ячменю до Лівії.
За даними міністерства, з моменту виходу першого судна з українським продовольством їхня загальна кількість досягла вже 252, а сумарний експорт агропродукції – 5,7 млн тонн.
Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участю ООН, Росії, Туреччини та України відбулося підписання документа про створення спочатку терміном на 120 днів коридору для вивезення зерна з трьох українських портів – “Чорноморськ”, “Одеса” та “Південний”. Україна ставила за мету вийти на експорт 3 млн тонн агропродукції на місяць у рамках ініціативи.
