Ціна нафти Brent підскочила вище позначки в $90 за барель на торгах у вівторок після появи інформації про плани Саудівської Аравії продовжити добровільне скорочення видобутку до кінця 2023 року.
Вартість листопадових ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 16:35 кв. у вівторок становить $90,5 за барель, що на $1,5 (1,69%) вище від ціни на закриття попередньої сесії.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялася до цього часу на $1,81 (2,12%), до $87,36 за барель.
Саудівська Аравія продовжить добровільне скорочення видобутку нафти до 1 млн б/д до кінця 2023 року, йдеться в повідомленні державного агентства королівства з посиланням на офіційне джерело в міністерстві енергетики.
До появи цієї інформації Brent торгувалася близько $88,4 за барель, WTI – біля $85,3 за барель.
Фактичний рівень нафтовиробництва в Саудівській Аравії до кінця поточного року очікується на рівні 9 млн б/д, підкреслюється в повідомленні. “Добровільне рішення про скорочення видобутку нафти буде переглядатися щомісяця з можливістю зниження або збільшення виробництва”, – йдеться в повідомленні.
Це скорочення є доповненням до оголошеного у квітні обмеження видобутку на 500 тис. б/д, яке триватиме до кінця 2024 року.
За словами співрозмовника держагентства королівства, ці кроки мають на меті посилити запобіжні заходи, що вживаються ОПЕК+ з метою підтримання стабільності та балансу на нафтових ринках.
Уряд прем’єр-міністра Нарендри Моді, ймовірно, винесе на голосування в парламент Індії резолюцію про зміну назви країни на традиційну Бхарат, передають у вівторок індійські ЗМІ.
За інформацією газети Times Now, голосування може відбутися під час спеціальної сесії парламенту, призначеної на 18-22 вересня.
При цьому видання The Economic Times пише, що, за даними спікера Конгресу Джайрама Рамеша, запрошення на вечерю в рамках G20 були підписані від імені президента Бхарата, а не президента Індії.
Багато членів правлячої партії прем’єр-міністра Нарендри Моді Бхаратія джаната парті (БДП) підтримують цю ініціативу про перейменування Індії, зазначає видання.
Медики багатопрофільного медцентру “Лелека” (Київ) провели унікальну операцію вагітній жінці з рідкісною патологією – вростанням плаценти, що становить надвисокі ризики для життя і здоров’я матері та дитини.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в клініці, операцію провели пацієнтці, яка була вагітна втретє, проте вагітність перебігала з ускладненнями і ще на ранніх термінах жінці було поставлено діагноз вростання плаценти (placenta accreta spectrum).
“Після виявлення патології лікарі, до яких зверталася пара, запевняли, що виносити і народити дитину пацієнтка не зможе. Ба більше, навіть якщо це вдасться, то матку доведеться видалити. Її також попереджали про ризики життя. Але одноголосно направляли на переривання вагітності. Це дуже рідкісна патологія”, – кажуть у “Лелеці”.
Водночас, після численних консультацій у різних клініках пацієнтка звернулася до “Лелеки”, де взялися за цей складний випадок, основним ризиком якого є велика крововтрата.
“Це не звичайний кесарів розтин. Така маніпуляція потребує мультидисциплінарного підходу, з породіллею мають працювати кілька спеціалістів різних напрямків із залученням новітніх технологій та сучасного обладнання. Саме тому до операції залучили команду з трьох бригад хірургів – акушерів-гінекологів, урологів та судинних хірургів, які працювали за чітким алгоритмом. У результаті проведено складну органозберігаючу операцію: корпоральний кесарів розтин із висіченням плаценти і метропластикою”, – уточнили в клініці.
Команда лікарів застосувала кровозберігаючі технології, зокрема, аортальний балон і сучасний апарат Cell saver (система аутогемотрансфузії), що дало змогу мінімізувати крововтрату, знизити застосування донорської крові.
“Лікарям вдалося провести успішну операцію. Адже породіллі вдалося зберегти матку і, в разі бажання, вона може стати мамою вчетверте”, – зазначили в клініці.
Наразі пацієнтка з новонародженою донькою вже вдома, обидві здорові та почуваються добре.
Багатофункціональний медцентр “Лелека” – одна з провідних українських клінік у галузі акушерства, гінекології, хірургії широкого профілю. Медцентр практикує медичні протоколи, схвалені в Україні, США та Західній Європі. У центрі сучасної хірургії “Лелека” працює в напрямі оперативної я гінекології, мамології, судинної хірургії (флебологія), проктологічних та урологічних операцій, ендокринної хірургії, пластичної, абдомінальної, баріатричної, амбулаторної хірургії та ендоскопії.
У 2019 році “Лелека” першим в Україні отримав акредитацію JCI, одного з найпрестижніших світових стандартів якості для медичних закладів. Стандарт базується на американській системі медичної акредитації медустанов, заснованої на управлінні результатами лікування пацієнтів.
Міжнародне відділення JCI акредитує лікарні в Азії, Європі, на Близькому Сході, в Африці та Південній Америці, а тепер і в Україні. JCI щорічно оновлює свої стандарти акредитації, розширюючи цілі безпеки пацієнтів.
Фонд державного майна (ФДМ) виставив на продаж Зарубінський спиртовий завод у Тернопільській області. Стартова ціна становить 245,4 млн грн, повідомила прес-служба фонду.
“Основна продукція підприємства – етиловий спирт і денатурований, у тому числі біоетанол”, – розповіли у ФДМ.
Згідно з повідомленням, об’єкт має у своєму розпорядженні 58 одиниць нерухомого майна загальною площею 28,8 тис. кв. м, які розміщені на чотирьох земельних ділянках загальною площею 23,5 га. Транспортний парк підприємства – 27 одиниць. На заводі працює 129 осіб.
Обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) (у тому числі експортної) за період 2020 рік – перше півріччя 2023 року становить 909,5 тис. грн, у тому числі експортної – 835,5 тис. грн.
Кредиторська заборгованість, станом на 30 червня 2023 року, становить 374 681 тис. грн, з якої 210,144 тис. грн прострочена. Заборгованість із зарплати персоналу – 732 тис. грн.
Аукціон має відбутися у вересні. Точна дата буде відома пізніше.
Кіпрська Weplay Media Holding Limited, що входить в українську групу Parimatch, звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до президента України Володимира Зеленського з вимогою скасувати запроваджені указом від 10 березня цього року санкції щодо компанії як протиправні.
Як ідеться в ухвалі суду від 10 серпня, оприлюдненій у судовому реєстрі, суд відкрив провадження, залучив як третіх сторін Службу безпеки України (СБУ) і Раду національної безпеки й оборони (РНБО) і призначив справу до розгляду колегією Касаційного адміністративного суду з п’яти осіб на 5 вересня.
У справі уточнюється, що Weplay Media Holding пов’язана винятково з володінням об’єктами права інтелектуальної власності (торговельні марки, програмне забезпечення) і часткою в статутному капіталі ТОВ “Покерматч.юа”.
Водночас ця справа відсутня у списку тих, які 5 вересня розглядає суд.
Водночас на 6 вересня призначено слухання одразу кілька подібних справ щодо оскарження санкцій, запроваджених указами президента. Зокрема, йдеться про позови бізнесмена й ексдепутата Вадима Новинського (санкції запроваджено указом від 1 грудня 2022 року), президента Skyrizon Ду Тао (указ від 29 січня 2021 року), ексочільника Одеської митниці Михайла Грібанова (указ від 21 квітня 2021 року), ТОВ “Епівал Енерджі” (указ від 25 березня 2021 року), керівника “Партії Шарія” Ольги Бондаренко (указ від 20 серпня 2021 року).
На 7 вересня призначено розгляд ще трьох подібних справ, на 11 вересня – ще 10.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський указом від 10 березня ввів у дію ухвалене того самого дня рішення Ради нацбезпеки і оборони України (РНБО) про запровадження санкцій щодо 120 фізичних і 287 юридичних осіб.
Серед букмекерських компаній і лотерей, щодо яких було запроваджено санкції, – українські ТОВ “Паріматч”, Фінансова компанія “Лео”, “ПокерматчUA”, “Твоя беттінгова компанія” і “Плей Фан Інвестмент”.
Із холдингу “Паріматч” нові санкції торкнулися також Parimatch United Investments Limited (Великобританія), Fullgear Investments Ltd, Auspicia Limited (обидві – Кіпр), Suncast Furure N.V. (Кюрасао, Нідерланди), а також Parimatch Foundation Limited (Кіпр).
Україна в серпні 2023 року наростила експорт агропродукції на 16% порівняно з попереднім місяцем – до 4,3 млн тонн, і це без урахування зростаючих черг автотранспорту на кордонах, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
“Такі обсяги експорту в серпні 2023 року – неймовірний результат. Незважаючи на всі перешкоди (обстріли росією річкової інфраструктури Дунаю, падіння рівня води в Дунаї, заборона на експорт низки ключових позицій українського експорту до сусідніх країн тощо), а також відсутність морського експорту, українські аграрії та трейдери продовжують забезпечувати світ необхідним продовольством”, – зазначили аналітики.
Вони уточнили, що найбільш результативним каналом залишаються річкові порти Дунаю, завдяки яким на зовнішні ринки було поставлено 4% обсягів експорту агропродукції в серпні.
У структурі експорту агропродукції в серпні 2023 року, за інформацією УКАБ, на 2% зросла частка зернових культур і становила 2,3 млн тонн (пшениця – 52%, кукурудза – 39%, ячмінь – 9%).
Поставки на зовнішні ринки олійних культур зросли в 2,3 раза до 755,4 тис. тонн (ріпак – 94%, соєві боби – 4% і насіння соняшнику – 1%).
Частка макухи після вилучення з рослинних олій в агроекспорті України в серпні 2023 року зросла на 15% до 367,3 тис. тонн (соняшникова – 98%, соєва – 2%).
Обсяги поставок рослинних олій залишилися без змін – 548,9 тис. тонн (соняшникова олія – 81%, ріпакова – 17%, соєва – 2%).
Аналітики зазначили, що найбільші зміни в серпні 2023 року спостерігалися в експорті олійних культур, обсяг яких зріс у 2,3 раза. Основною причиною вони назвали закінчення збору врожаю ріпаку в Україні та активний його експорт.
“Наступний місяць важливий для визначення подальших тенденцій в українському експорті, оскільки 15 вересня 2023 року має припинити дію запроваджена заборона на експорт до сусідніх країн чотирьох ключових позицій. Зняття цього обмеження значно покращить ситуацію з українським експортом, на що сподівається весь український агросектор”, – резюмували в УКАБ.
