Динаміка сальдо платіжного балансу України (млн дол)
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
ОПЕК у своєму щомісячному звіті трохи підвищила оцінку попиту на нафту в 2021 і 2022 роках – на 70 тис. і 30 тис. барелів на добу відповідно, тобто оцінка зростання споживання нафти в 2022 році залишилася майже незмінною – 2,5 млн б/д, до 99,58 млн б/д.
Як ідеться в документі, було дещо знижено історичні дані попиту на нафту в IV кв. 2022 року в країнах ОЕСР Америки та Європи, а в країнах ОЕСР Азіатсько-Тихоокеанського регіону – дещо підвищено. “Аналогічно попит на нафту в державах, що не входять до ОЕСР, переглядається у бік підвищення у зв’язку з поліпшенням економічної активності в деяких країнах і відновленням попиту на нафту в Китаї після відмови від політики нульового поширення COVID-19”, – зазначають експерти ОПЕК.
Прогноз зростання світового попиту на нафту у 2023 році загалом залишається незмінним порівняно з оцінкою минулого місяця – 2,3 млн б/д, до 101,9 млн б/д.
Водночас ОПЕК трохи підвищила прогнози в перших трьох кварталах 2023 року і знизила в четвертому: у I кв. 2023 р. прогноз підвищено на 20 тис. б/д – до 101,28 млн б/д, у II кв. оцінку підвищено на 70 тис. б/д – до 100,77 млн б/д, у III кв. на 150 тис. б/д – до 102,14 млн б/д, а в IV кв. знижено на 120 тис. б/д – до 103,39 млн б/д.
“Зростання попиту на нафту скориговано донизу в I кварталі 2023 року і в II кварталі 2023 року, щоб урахувати очікуване зниження в регіоні ОЕСР через прогнозоване уповільнення економічної активності в країнах ОЕСР Америки та Європи. З іншого боку, попит на нафту в країнах, що не входять в ОЕСР, переглянутий у бік підвищення через поліпшення економічної активності в Китаї після скасування політики нульового поширення COVID-19, а також очікуваного поліпшення попиту на нафту в Росії”, – ідеться у звіті.
Попередні дані за січень 2023 року показують, що комерційні запаси нафти в країнах ОЕСР зросли на 34,9 млн барелів – до 2,8 млрд барелів. Це на 147 млн барелів вище, ніж на той самий час рік тому, але на 75 млн барелів нижче, ніж у середньому за останні п’ять років, і на 124 млн барелів нижче за середній показник за 2015-2019 роки. При цьому запаси нафти в січні зросли на 10,5 млн бар. – до 1,372 млрд бар (на 59 млн бар нижче, ніж у середньому за 2015-2019 роки), а нафтопродуктів – на 24,5 млн бар, до 1,43 млрд бар (на 65 млн бар нижче середнього показника за 2015-2019 роки).
Долар США зміцнюється відносно євро, ієни та фунта стерлінгів на торгах у вівторок після різкого падіння напередодні у зв’язку зі зростанням очікувань, що Федеральна резервна система (ФРС) зупинить цикл підвищення базової процентної ставки через проблеми в американському банківському секторі.
Ф’ючерсний ринок оцінює менш ніж у 50% вірогідність підйому ставки Федрезервом на 25 базисних пунктів (б.п.) на березневому засіданні, хоча минулого тижня трейдери вважали найвірогіднішим сценарієм підйом ставки одразу на 50 б.п., зазначає агентство Bloomberg.
У вівторок увагу трейдерів спрямовано на дані про динаміку споживчих цін у США за лютий, які важливі для ухвалення Федрезервом рішення щодо подальшого рівня ставки.
Згідно з консенсус-прогнозом експертів, який наводить Trading Economics, інфляція в США минулого місяця сповільнилася до 6% у річному вираженні з 6,4% місяцем раніше. Базова інфляція, що не враховує вартість продуктів харчування та енергоносіїв, як очікується, ослабла до 5,5% з 5,6% у січні.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), додає 0,28% під час торгів, ширший WSJ Dollar Index – 0,23%.
Пара євро/долар за даними на 8:10 кв торгується на рівні $1,0707 порівняно з $1,0734 на закриття ринку в понеділок.
Курс фунта до долара опустився до $1,2163 порівняно з $1,2184 напередодні.
Вартість американської валюти в парі з ієною піднялася до 133,86 ієни проти 133,21 ієни за підсумками попередньої сесії.
Прибутковості держоблігацій Японії опустилися до мінімумів за кілька місяців на торгах у вівторок. Так, прибутковість десятирічних держпаперів впала до 0,24%, що нижче за верхню межу коридору коливань відсоткових ставок, який діяв до грудня минулого року, коли Банк Японії несподівано розширив його до плюс/мінус 0,5%.
Курс долара в понеділок опустився на 0,9% у парі з євро, на 1,2% до фунта і на 1,3% до ієни.
Через мережеві обмеження в пікові години в Житомирській і Харківській областях у вівторок можливе застосування графіків погодинних відключень, повідомило НЕК “Укренерго” в Телеграм.
“Усе ще існують мережеві обмеження в Житомирській і Харківській областях унаслідок пошкоджень мереж, завданих останньою атакою росіян 9 березня. У разі зростання споживання в цих регіонах у пікові години можливе застосування графіків погодинних відключень”, – зазначили в НЕК.
Крім того, для усунення ризику перевантаження обладнання в Києві та Київській області можливі аварійні відключення.
“В інших регіонах обмежень у мережах “Укренерго”, які призводили б до необхідності обмеження споживачів, немає. Ліміти споживання в області не доводилися”, – поінформували в компанії.
Як підкреслили в НЕК, складною залишається ситуація в прикордонних районах Чернігівщини, Сумщини та регіонах по лінії фронту, де ворог постійними артобстрілами пошкоджує розподільні мережі.
Водночас, пояснили в “Укренерго”, виробництва електроенергії в Україні у вівторок достатньо для повного покриття споживчого попиту.
“Працюють усі види електростанцій. Виробництва електроенергії достатньо для покриття споживання. Також триває незначний імпорт. Тривають роботи з відновлення роботи електростанцій, пошкоджених унаслідок ракетних і дронових атак росіян”, – констатували в НЕК.
Як повідомлялося, “ДТЕК” у вівторок уранці заявив про відключення електроенергії 14 березня в низці районів Києва та області відповідно до стабілізаційних графіків.
“У частині Голосіївського, Святошинського, Шевченківського та Солом’янського районів столиці відбуваються відключення за стабілізаційними графіками. Також стабілізаційні графіки були застосовані в Бучанському, Обухівському та Фастівському районах Київської області”, – зазначили в енергохолдингу.
Міністри фінансів країн Єврогрупи вважають, що крах американського Silicon Valley Bank (SVB) не матиме прямого впливу на фінансову систему Європи, але є сигналом про важливість забезпечення стійкості банківської системи ЄС в умовах тривалої невизначеності.
“Оскільки в ЄС присутність цього банку дуже і дуже обмежена, ми не бачимо прямих наслідків, але уважно стежимо за розвитком подій і беремо до відома рішучу реакцію влади США”, – заявив за підсумками засідання Єврогрупи в Брюсселі комісар ЄС з економіки Паоло Джентілоні.
Він зазначив, що економіка єврозони вступила в цей рік у дещо кращій формі, ніж очікувалося кілька місяців тому, але потрясіння в банківській системі на тлі загальної нестійкості можуть виникнути в будь-який час.
“Невизначеність залишається дуже високою”, – наголосив європейський комісар.
Голова Єврогрупи Паскаль Донох’ю повідомив, що крах SVB, який сколихнув фінансову систему США, був однією з тем дискусії європейських міністрів.
“Проблеми (в Америці) виникли через специфічну бізнес-модель банку (…), а картина тут, у Європі, зовсім інша. Наші банки загалом у хорошій формі”, – запевнив Донох’ю.
У заяві Єврогрупи, ухваленій на засіданні, наголошують, що економіка єврозони істотно відновилася після пандемії і пережила наслідки, пов’язані зі зростанням цін на енергоносії. Проте очікується, що економічне зростання “залишиться незначним у 2023 році та поступово прискориться у 2024 році”.
“Хоча невизначеність щодо перспектив, особливо геополітичних та енергетичних чинників, залишається підвищеною, ризики для зростання видаються більш збалансованими, ніж раніше. Це посилює необхідність у тому, щоб податково-бюджетна політика залишалася гнучкою”, – йдеться в заяві.
Єврогрупа надала перспективні орієнтири для бюджетно-податкової політики єврозони. У 2023-2024 роках вона має бути спрямована на забезпечення стійкості боргу в середньостроковій перспективі, а також на стійке підвищення темпів економічного зростання і розв’язання завдань переходу до “зелених” і цифрових технологій за допомогою інвестицій і реформ.