Місія Міжнародного агентства з ядерної енергії (МАГАТЕ) прибула до Києва, повідомили у Міністерстві енергетики.
“Так, місія МАГАТЕ вже у Києві”, – сказали агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі Міненерго у вівторок.
Водночас у відомстві не повідомили про подальші плани місії “з міркувань безпеки”.
Як повідомлялося, речник МЗС України Олег Ніколенко повідомив, що місія МАГАТЕ має прибути до Києва у понеділок увечері, а найближчими днями розпочати роботу безпосередньо на окупованій російськими військами Запорізькій атомній станції.
Українські коксохімічні заводи (КХЗ) у січні-липні поточного року скоротили виробництво валового коксу 6% вологості на 53,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,682 млн тонн.
При цьому у липні вироблено 224,4 тис. тонн валового коксу, зокрема металургійного – 191,8 тис. тонн, уточнив агентству “Інтерфакс-Україна” генеральний директор об’єднання коксохімічних підприємств “Укркокс” (Дніпро) Анатолій Старовойт.
За його даними, за 7 міс-2022 виробництво металургійного коксу склало 2,3 млн. тонн.
Наразі працюють “Южкокс”, “Каметсталь” (колишній ДКХЗ), ДМЗ (“Дніпроококс”), “Запоріжкокс” та коксохімічне виробництво на “ArcelorMittal Кривий Ріг”, де в експлуатації знаходяться коксові батареї №№1,2.
Гендиректор також повідомив, що за 7 міс.-2022 року на вітчизняні КХЗ поставлено 2,94 млн. тонн вугільного концентрату, у тому числі українського видобутку – 1,63 млн. тонн, з РФ імпортовано (до війни) 622,9 тис. тонн, з Казахстану (до війни) – 65,4 тис. тонн, Польщі – 29,1 тис. тонн, Чехії – 38,8 тис. тонн, США – 428,8 тис. тонн та Австралії – 126 тис. тонн.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила випуск коксу на 1,3% порівняно з 2020 роком – до 9,543 млн тонн.
Українська промисловість є однією із найбільш постраждалих від війни галузей економіки. З 24 лютого багато великих підприємств насамперед на сході та півдні країни, втратили виробничі потужності, а персонал був змушений евакуюватися. При цьому окремі виробництва були перенесені в західні області, де відновлюються вже на базі більш сучасних промислових об’єктів, таких як індустріальні парки, що з’явилися незадовго до війни.
Про майбутнє української промисловості та перспективи відновлення виробництва портал Open4business поговорив з експертом у галузі економіки Ігорем Стаковиченком.
На думку експерта, виробництво товарів із високою доданою вартістю має стати пріоритетом розвитку економіки на десятиліття вперед.
«До початку агресії наша промисловість працювала переважно за стандартами, які особливо не модернізувалися за 30 років незалежності. Це так звана канонічна модель, коли у вас є сировина, робочі цехи, відвантаження, логістика тощо. А ще мають бути стабільні споживачі, які завжди куплять продукцію. Багато заводів з такою системою не витримали випробування на ринку та закрилися. Залишилися переважно гіганти, які більш-менш адаптувалися. Після війни відбудувати виробництво у тому ж вигляді вже точно не вийде, потрібна принципово нова модель», – впевнений Ігор Стаковиченко.
Експерт зазначив, що в сучасному світі модернізація виробництва передбачає впровадження нових методів управління, а також створення адаптивніших майданчиків, таких як індустріальні зони або парки.
«Якщо у вас є цех з виробництва однієї конкретної деталі, яка сама по собі частина складного і довгого ланцюжка по створенню кінцевого продукту, то вище становище в сучасних умовах досить хитке, тому що ви залежите від багатьох факторів: постачальників, ситуації на ринку, поточної кон’юнктури. Якщо ж у вас стоїть, наприклад, 3D-принтер, який може зробити будь-яку форму на замовлення конкретного клієнта, то для вас ситуація більш стабільна, тому що можна швидко переорієнтуватися при зміні на ринку. У сучасному світі індустрія прагнути більшої універсалізації», – пояснив Ігор Стаковиченко.
За його словами, відновлення промисловості має починатися вже зараз і грунтуватися, по-перше, на створенні індустріальних парків у безпечних регіонах, а по-друге, на модернізації існуючих виробництв під нові моделі. Як приклад, Стаковиченко наводить розвиток цієї концепції у Польщі чи Чехії, де вже зараз саме індустріальні зони забезпечують до 50% ВВП.
«Уряд нині діє у правильному напрямі, надаючи податкові пільги таким індустріальним зонам, це закладе основу для швидкого відновлення промислового потенціалу країни у післявоєнний період», – резюмував В.Стаковиченко.
IGOR STAKOVYCHENKO, ВИРОБНИЦТВО, ЕКСПЕРТ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ЭКОНОМИКА
Китайські фондові індекси падають на торгах у вівторок. Інші ринки акцій найбільших держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) торгуються у плюсі.
Японський індекс Nikkei 225 до 8.10 мск піднявся на 1,2%.
Найсильніше серед компонентів індексу дорожчають акції NEC Corp, що виробляє електроніку. (+6,4%), виробника промислового обладнання Mitsubishi Heavy Industries Ltd. (+5,2%) та цементної Sumitomo Osaka Cement Co. Ltd. (+5%).
Безробіття в Японії в липні залишилося на червневому рівні в 2,6%, свідчать дані міністерства внутрішніх справ та комунікацій країни. Показник співпав із середнім прогнозом аналітиків, опитаних Trading Economics, і тримається на цій позначці вже третій місяць поспіль.
Число безробітних скоротилося на 2,2% порівняно з липнем минулого року, до 1,76 млн осіб, тоді як кількість зайнятих не змінилася і становила 67,34 млн осіб.
Китайський індекс Shanghai Composite до 8:20 за київським часом знизився на 0,6%, гонконгський Hang Seng впав на 1%.
У Гонконгу найбільше опускаються папери Alibaba Health Information Technology Ltd. (-4,4%), біологічної Wuxi Biologics (Cayman) Inc. (-2,9%), виробника ПК Lenovo Group Ltd. (-2,6%) та технологічної Meituan (-2,1%).
Ринкова капіталізація девелоперської Country Garden Holdings Co. знижується на 3,5%. Чистий прибуток компанії в січні-червні впав на 96%, скоригований – на 68% на тлі кризи в секторі нерухомості Китаю.
Котирування акцій інвестиційної компанії CITIC Ltd. зростають на 1,5% після публікації фінансової звітності за перше півріччя. Чистий прибуток компанії зріс на 13%.
Південнокорейський індекс Kospi до 8.25 мск піднявся на 0,9%.
Акції одного з найбільших у світі виробників чіпів та споживчої електроніки Samsung Electronics Co. зростають на 0,3%, автовиробника Hyundai Motor Co. – на 3,7%.
Австралійський S&P/ASX 200 зріс на 0,7%.
Папір медичний Healius Ltd. збільшуються у ціні майже на 4%. Чистий прибуток компанії минулого фінансового року підскочив у 7 разів.
Державний Укргазбанк (Київ) достроково погасив 1 млрд. грн. рефінансування, отриманого від Національного банку України (НБУ) цього року, повідомила прес-служба банку у вівторок.
“30 серпня державний Укргазбанк здійснив дострокове погашення кредиту рефінансування у сумі 1 млрд грн, отриманого від НБУ цього року. Погашення сталося завдяки позитивній динаміці залучення коштів юридичних та фізичних осіб у серпні цього року”, – йдеться у повідомленні.
АБ “Укргазбанк” створено 1993 року. Держава в особі Мінфіну має 94,94% акцій фінустанови.
За даними Національного банку України, на 1 липня 2022 року Укргазбанк за розміром загальних активів посідав 5-е місце (139,671 млрд грн) серед 68 банків, що діють у країні.
Фондові індекси найбільших країн Західної Європи зростають на торгах у вівторок, відіграючи падіння напередодні.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 на 11:20 КВ зріс на 0,87% і склав 426,32 пункту.
Німецький індекс DAX піднімається на 1,4%, французький САС 40 – на 1,2%, британський FTSE 100 – на 0,6%. Італійський FTSE MIB та іспанський IBEX 35 зростають на 1,5% та 1% відповідно.
Споживчі ціни в Іспанії, гармонізовані зі стандартами Євросоюзу, у серпні зросли на 10,3% у річному вираженні, показали попередні дані іспанського статистичного відомства INE. Інфляція сповільнилася порівняно з 10,7% у липні і виявилася меншою за 10,4%, які прогнозували аналітики, опитані The Wall Street Journal.
Уповільнення зростання споживчих цін пов’язане із уповільненням темпів зростання цін на енергоресурси, наголошується в доповіді INE.
У помісячному вираженні споживчі ціни країни у серпні зросли на 0,1%. Минулого місяця ціни знизилися на 0,6% порівняно з червнем.
Серед лідерів зростання у складі Stoxx 600 торгуються акції норвезької IT компанії Adevinta ASA (13,8%), датського виробника діагностичного обладнання Ambu A/S (7%), британського виробника взуття Dr. Martens PLC (+5%) та французької цифрової Atos SE (+4,7%).
У лідерах падіння у Європі знаходяться акції видобувних та енергетичних компаній, серед яких Polymetal International PLC (-3%), Orron Energy AB (-2,8%), Dino Polska S.A. (-2,3%), Equinor ASA (-2%), Antofagasta PLC (-1,9%) та BHP Group Ltd. (-1,8%).
