В Україні офіційно працевлаштовано лише 16% осіб з інвалідністю, повідомила міністр соціальної політики Оксана Жолнович.
“Існуюча система працевлаштування осіб з інвалідністю, що базується на квотному принципі та системі штрафних санкцій, неефективна. У результаті в Україні офіційно працевлаштовано лише 16% осіб з інвалідністю, в той час як у Європі цей показник сягає понад 55%”, – повідомила пресслужба міністерства з посиланням на Жолнович.
За її словами, розроблений Мінсоцполітики законопроєкт №5344, який уже перебуває на розгляді у Верховній Раді, покликаний створити нові можливості для працевлаштування осіб з інвалідністю.
“Насамперед законопроєкт №5344 покликаний збільшити інклюзію в суспільстві, зробити умови рівними для всіх. Тому що сьогодні ситуація, коли – переважно в приватному бізнесі – діє квота для працевлаштування людей з інвалідністю. І якщо вона не виконана, приватний сектор сплачує раз на рік так звану “адміністративну господарську санкцію”. І вже є багато випадків її обходу і несплати, роботодавці бояться працевлаштовувати людей з інвалідністю, тому що не знають, як це робити, немає системного супроводу і допомоги, щоб адаптувати таку людину в колективі”, – заявила міністр.
За її словами, скасовуючи таку практику, законопроєкт пропонує три варіанти для роботодавців: сплачувати безумовний цільовий внесок на підтримку працевлаштування людей з інвалідністю; самому брати людей з інвалідністю на роботу й отримувати підтримку; купувати продукт у соціальних підприємств, які вже працевлаштували 50 і більше відсотків осіб з інвалідністю.
“Таким чином, акцент робиться на забезпеченні гідних умов праці людей з інвалідністю, накопиченні ресурсу та розширенні підтримки соцпідприємств”, – ідеться в повідомленні.
Ще одна проблема, яку вирішує законопроєкт, сказала Жолнович, – неможливість підтримки державою підприємців, які наймають людей з інвалідністю, але їхні засновники не є громадськими організаціями.
“Сьогодні за законом підтримка від держави можлива, тільки якщо засновником є громадська організація. Тож ми знімаємо це обмеження і говоримо: будь-який роботодавець, який наймає 50 і більше осіб з інвалідністю, може розраховувати на підтримку, пільги. Соціально орієнтований бізнес буде створювати нові, соціально захищені робочі місця”, – підкреслила міністр.
Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов заявляє, що на сьогодні втрати документів Національного архівного фонду внаслідок повномасштабної війни становлять до 1,5%.
“Україна у 2022 році зробила значно більше для збереження власних архівів порівняно з 1941 роком і з 2014 роком. Очевидно, що є величезні загрози, але зараз ми оцінюємо втрати документів Національного архівного фонду до 1,5% від загального масиву тих документів, які зберігалися до 24 лютого 2022 року”, – сказав Хромов на брифінгу в четвер.
Зокрема, за його словами, через пожежу в архівному підрозділі в Чернігівському управлінні Служби безпеки України було фактично втрачено до 13 тис. документів, насамперед репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму.
Також, за його словами, з початку повномасштабної війни фіксувалися пошкодження архівних приміщень без втрати документів у Харківській, Миколаївській, Херсонській областях.
Крім того, Хромов повідомив, що внаслідок тимчасової окупації Херсона був захоплений і розграбований обласний архів, зазначив він, втрати цих документів не є безповоротними. Зокрема, з Херсонського архіву було вкрадено близько половини справ, і пізніше їх було вивезено до Криму.
Крім того, за його словами, наразі немає інформації про понад 120 архівних установ, які перебувають або в окупації, або в прифронтових зонах.
Перевезення зернових і олійних культур з України до Польщі залізницею у 2022 році зросли у 27 разів порівняно з 2021 роком, повідомив держсекретар Міністерства інфраструктури Польщі Рафал Вебер на Міжнародній конференції з розвитку транспорту на європейському рівні, не уточнивши абсолютний показник.
Водночас голова Держагентства з відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм, який брав участь у конференції, зазначив, що за цей період могли з’явитися нові логістичні шляхи.
“Активність центральноєвропейських країн виявилася вирішальною в перші тижні і місяці війни, тож могли з’явитися нові логістичні шляхи”, – наводить його слова прес-служба польського міністерства на сайті відомства.
Найєм наголосив, що ситуація зі зростанням перевезень вимагає мобілізації з польського боку і подальшої інтеграції транспортних систем України та ЄС.
Подальша активізація торговельних потоків ставить Польщу перед необхідністю збільшення перевалочних потужностей портової інфраструктури, можливості якої до останнього часу були стримувальним фактором для зростання поставок зернових з України, наголошували учасники конференції.
“Порти мають бути занадто великими, щоб справлятися зі зростаючими потоками вантажів. Порт Гданськ наразі досягає своєї максимальної перевалочної потужності. Ми повинні передбачити, що станеться, і підготувати більше причалів”, – заявив на конференції директор порту “Гданськ” Лукаш Грейнке.
Минулого року найбільші польські морські порти “Гданськ”, “Гдиня” і “Щецін-Свіноуйсьце” опрацювали загалом понад 133 млн тонн вантажів, що стало рекордом, сказав заступник міністра інфраструктури Республіки Польща Ґжеґож Вітковскі.
Він наголосив, що польський уряд продовжить реалізацію амбітних проєктів у польських портах, щоб вони могли розв’язувати завдання, пов’язані з включенням транспортного коридору “Балтійське море – Чорне море – Егейське море” до основної Транс’європейської транспортної мережі ТЕН-Т.
Українські банки 2022 року видали 2 тис. іпотечних кредитів на суму 1,96 млрд грн – це в 5,3 раза менше, ніж 2021 року за кількістю таких кредитів, і в 4,3 раза – за обсягом, повідомив Національний банк України (НБУ) у четвер за підсумками щомісячного опитування баків.
Згідно з його даними, у грудні-2022 видали 405 тис. іпотечних кредитів на 500 млн грн, що є найвищим показником із початку повномасштабної війни.
Інформацію про видачу іпотеки в грудні повідомили чотири банки, уточнив регулятор.
Зазначається, що дві третини за кількістю договорів було видано до початку повномасштабної військової агресії РФ, у січні-лютому, а в березні іпотечні кредити не видавалися взагалі.
У вересні-листопаді попит на іпотеку почав відновлюватися, і банки видали 252 іпотечні кредити на 280 млн грн.
Частка іпотечних кредитів на вторинному ринку нерухомості становила 99% від усіх іпотек, виданих у червні-грудні.
Результати опитування вказують, що середній розмір кредиту на купівлю житла на первинному ринку 2022 року зріс до 954,875 тис. грн із 898 тис. грн 2021 року, на вторинному – до 974 тис. грн із 809 тис. грн.
У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у 2022 році видано в Києві та Київській обл. – 241 договір на загальну суму 345 млн грн (43% від загального обсягу), Волинській – 48 договорів на 60 млн грн (8%), Вінницькій – 37 договорів на 50 млн грн (6%) і Чернігівській – 54 договори на 47 млн грн (6%).
Президент України Володимир Зеленський наголошує на гостроті проблеми гуманітарного розмінування та анонсує спрощення бізнесу за десятками напрямків.
“Аграрний сектор – дуже гостре питання гуманітарного розмінування землі. На рівні Кабінету Міністрів створено міжвідомчу робочу групу, яка забезпечить реалізацію цієї діяльності – очищення ґрунтів від мін і снарядів, що не розірвалися”, – сказав він у відеозверненні в середу.
“Провів сьогодні економічну нараду щодо підготовки до весни. Багато питань, які стосуються економічного відновлення України, створення економічних можливостей для наших людей, галузей”, – сказав він.
За словами Зеленського, “бізнес отримає спрощення за десятками напрямків. Це стосується різних бюрократичних дозволів і ліцензій. Готуються кроки і в напрямку створення робочих місць. Кожне робоче місце – допомога нашій стійкості та шлях до повернення наших людей в Україну”.
Курс долара США помірно знижується до основних світових валют вранці в четвер, інвестори оцінюють статдані щодо американської економіки та їхній можливий вплив на політику Федеральної резервної системи (ФРС).
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара США щодо шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), опустився на 0,2% під час ранкових торгів. Напередодні індикатор досягав максимуму за п’ять тижнів.
Пара євро/долар на 7:58 кв торгується на рівні $1,0709 проти $1,0688 на закриття сесії в середу, євро додає близько 0,2%.
Напередодні міністерство торгівлі США повідомило, що роздрібні продажі в країні збільшилися минулого місяця на 3% відносно грудня, рекордними темпами з березня 2021 року.
Тим часом обсяг промвиробництва в США в січні не змінився порівняно з попереднім місяцем, свідчить опублікована в середу доповідь ФРС. Консенсус-прогноз експертів передбачав зростання на 0,5%.
Нещодавні заяви членів керівництва Федрезерву вказують на те, що вони загалом підтримують подальше підвищення ключової процентної ставки для боротьби з інфляцією. Зокрема, про це говорили голова Федерального резервного банку Річмонда Томас Баркін і його колега з ФРБ Далласа Лорі Логан.
Баркін заявив в інтерв’ю Bloomberg, що Федрезерву “потрібно зробити більше для боротьби з інфляцією”, а Логан зазначила, що центробанку “доведеться піднімати ставку довше, ніж очікувалося раніше”.
Фунт стерлінгів дорожчає на 0,1% і торгується на позначці $1,2049 проти $1,2032 на закриття минулої сесії.
Курс долара до ієни опустився на 0,2% і становить 133,87 ієни порівняно зі 134,17 ієни напередодні.
