Черкаська обласна рада звернулася до Фонду держмайна України та народних депутатів щодо урегулювання боргових зобов’язань ПрАТ «Азот» в 1,8 млрд. грн. перед ПАТ «Черкасиобленерго» через мирові угоди.
Депутати Черкаської обласної ради прийняли звернення до Фонду держмайна України та народних депутатів України(комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг)щодо урегулювання боргових зобов’язань ПрАТ «Азот» в 1,8 млрд. грн. перед ПАТ «Черкасиобленерго» шляхом заключення мирових угод.
У зверненні Черкаської облради до ФДМУ від 23.04.2021 р. зазначається, що облрада зацікавлена в стабільному та ефективному функціонуванні найбільших підприємств регіону – ПрАТ «Азот» та ПАТ «Черкасиобленерго». Саме тому, враховуючи можливість відключення від постачання електроенергії «Азоту» внаслідок боргів перед «Черкасиобленерго», що може призвести до екологічної катастрофи у регіоні, депутати облради наголошують на необхідності вирішення загрозливої ситуації в найкоротші строки шляхом зваженого та комплексного підходу. (про необхідність відключення «Азоту» в лютому цього року публічно заявляв заступник голови ФДМУ Денис Кудін https://www.youtube.com/watch?v=FbiB6f4U3Ng&ab_channel=EnergoInfo)
Зокрема, Черкаська облрада вимагає провести спільну нараду за участю народних депутатів – членів Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг ВРУ, Фонду держмайна, представників Черкаської держадміністрації та Черкаської облради, а також керівництва ПрАТ «Азот» та ПАТ «Черкасиобленерго» з метою узгодження заходів, спрямованих на виконання зобов’язань «Азоту», а також недопущення погіршення економічної та екологічної ситуації в регіоні.
На фоні бездіяльності ФДМУ ситуацію вже взяли під контроль народні депутати. Так за словами народного депутата України, члена комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергія Нагорняка, Черкаський «Азот» готовий до поступового, згідно гарфіків, що мають бути затверджені, погашати борги.
Черкаська облрада пропонує схвалити проект платежів погашення заборгованості «Азоту» перед «Черкасиобленерго» по справах №925/965/16 та №925/819/17 терміном на 5 років з розміром щомісячних платежів не менше 20 млн. грн. за наступним графіком:
Нагадаємо, що у ході роботи з реструктуризації заборгованості «Черкасиобленерго» та ПрАТ «Азот» досягли мирових угод, згідно з якими, підприємство отримувало фінансові ресурси для погашення боргу перед ДП «Енергоринок». В результаті, ДП «Енергоринок» за цей час могло б отримати 164,5 млн. грн. Однак, дія цих мирових угод була зупинена за ініціативою Фонду держмайна. Більше того, у 2020 р. Фонд заблокував реалізацію нових домовленостей з «Азотом», згідно з якими щомісячна сума виплат за боргом з боку боржника подвоювалася до 14 млн. грн. на місяць на перші 2 роки, зростала до 20 млн. грн. щомісяця на наступні 2 роки. Таким чином, за 3 роки «Черкасиобленерго» могло б погасити свої борги перед ДП «Енергоринок», утворені попереднім керівництвом. Але й ці домовленості не знайшли підтримки ФДМУ.
ДОСЬЄ
ПАТ «Черкасиобленерго» – публічне акціонерне товариство зі штаб-квартирою в м. Черкаси, яке спеціалізується на розподілі електроенергії споживачам Черкаської області.
ФДМУ управляє 46% акцій, а ще 25% в управлінні ПрАТ «Українська енергозберігаюча сервісна Компанія» («УкрЕСКО»). Загальна кількість співробітників складає 3,7 тис. ПАТ «Черкасиобленерго» обслуговує 631 530 споживачів, в тому числі – 616 177 побутових. ПАТ «Черкасиобленерго» за результатами 2020 р. збільшило чистий прибуток у порівнянні з 2019 р. на 15% – до 12,5 млн. грн., валовий дохід на 33% – до 1,7 млрд. грн., середню зарплату на 18% – до 14,6 тис. грн.
Ініціатива Міністерства економіки та сільського господарства України запровадити державне регулювання цін на нафтопродукти на автозаправних станціях завдасть нищівного удару по легальному сектору паливного ринку, створить потужний стимул для кустарного виробництва і більш глибокого проникнення схем з відходу від оподаткування. Про це заявила Консалтингова група «А-95» за підсумками моделювання розвитку ситуації, пов’язаної з ініціативою Мінекономіки.
Експерти групи розрахували граничний рівень цін на бензин і ДП за алгоритмом міністерства, який передбачає використання європейських котирувань, поточні ставки акцизу і ПДВ, а також фіксовані значення валових націнок обсягом 5 і 7 грн/л на бензин А-95 і ДП відповідно. У подальшому отримані значення було зіставлено з фактичними цінами на АЗС у січні-квітні 2021 року. Середня розрахункова ціна на бензин А-95 склала б 28,4 грн/л, на дизельне пальне – 27,4 грн/л. Фактичний середній рівень роздрібних цін у 2021 році склав 27,4 грн/л і 26,8 грн/л. Таким чином, середні значення ринку перебували нижче від рівнів, запропонованих Мінекономіки.
Виняток склали лише 14% автозаправних станцій загальною кількістю близько 1000 одиниць, які переважно припадають на мережі OKKO, WOG, Socar і Shell. У січні-квітні ці станції були вище від розрахункового рівня Мінекономіки по бензину А-95 на 0,6-2,4 грн / л, по дизпальному – на 0,8-2,5 грн/л.
«Переважна більшість українських АЗС у 2021 році відповідали озвученим критеріям Мінекономіки, споживачі мали змогу вибирати постачальника пального у широкому ціновому діапазоні. Нам абсолютно не зрозумілі передумови запровадження держрегулювання й цілі, які ставить перед цим проєктом міністерство», – заявив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. За словами експерта, на заправних станціях, де заявлені ціни були вищими, реальна вартість нафтопродуктів була близькою до розрахункової за рахунок дисконтних програм, які передбачають знижки обсягом 2,5-3,0 грн/л.
На думку «А-95», не маючи будь-якого конструктиву, реалізація ініціативи Мінекономіки додатково стимулюватиме розвиток нелегального ринку, який уже досяг безпрецедентних масштабів. І якщо сьогодні продаж фальсифікованого пального з міні-НПЗ і нафтобаз, а також масові порушення касової дисципліни переважно фіксуються на станціях нижнього цінового сегмента, то обмеження в ціноутворенні змусять сумлінних гравців також вдатися до цієї практики. Це в свою чергу збільшить втрати держбюджету внаслідок махінацій на ринку нафтопродуктів, які в 2021 році очікуються обсягом не менше 22 млрд грн.
«На торгівлі фальсифікатом і на схемах ухиляння від оподаткування тіньовики отримують перевагу від 3 до 12 грн/л і збільшують обсяги продажів. Водночас сумлінні учасники ринку змушені збільшувати торговельні націнки, щоб компенсувати відтік реалізації. Держрегулювання лише посилить цю ситуацію, вдаривши по «білому» бізнесу, і штовхне ринок у тінь ще сильніше», – заявив Сергій Куюн.
За розрахунками «А-95», у 2020 році частка роздрібних продажів через АЗС з ознаками застосування податкових схем збільшилася з 20 до 32%. На думку експертів групи, для виправлення ситуації на паливному ринку, вирівнювання цін і збільшення податкових надходжень уряду необхідно максимально активізувати роботу податкових органів. Об’єктами підвищеної уваги мають стати імпорт октанопідвищуючих компонентів для випуску бензинів як безакцизних розчинників, робота міні-НПЗ, контроль касової дисципліни й моніторинг податкового навантаження в мережах АЗС.
Державний ПриватБанк (Київ) перерахував до держбюджету перший транш дивідендів у розмірі 10 млрд грн, спрямованих на виплату акціонеру банку в особі Міністерства фінансів, повідомила прес-служба банку в п’ятницю.
Згідно з погодженою наглядовою радою банку та затвердженою урядом річною звітністю 2020 року, ПриватБанк спрямує на виплату дивідендів державі 19,4 млрд грн, що становить 80% від чистого прибутку за минулий рік (24,3 млрд грн).
Згідно зі статистикою Національного банку України, на 1 березня 2021 року за розміром загальних активів ПриватБанк посідав у рейтингу 1-ше місце (561,062 млрд грн) серед 73 банків, що діяли у країні.
У Чехії стартували турніри з настільного тенісу, які організовує найбільша в Україні платформа з розвитку настільного тенісу Setka Cup. Перша локація на території ЄС запрацювала в столиці Чехії, Празі. Тепер матчі Setka Cup охоплюють 12 ігрових залів. Крім Праги, матчи проходять у Києві, Дніпрі та Львові.
«Ми провели колосальну підготовчу роботу протягом трьох років в Україні, щоб розпочати роботу та підтримку спорту на міжнародному рівні. Ми регулярно отримуємо запрошення від міжнародної спортивної спільноти щодо розширення присутності бренду Setka Cup в інших країнах. Саме місцева спільнота у Чехії продемонструвала високу зацікавленість до настільного тенісу. Ми й надалі розвиватимемо платформу на міжнародному рівні» – зазначили організатори турнірів Setka Cup.
Спортсмени з різних куточків Чехії будуть змагатись на однойменній локації у Празі. Організатори запустили 4 турніри з настільного тенісу на щоденній основі. Зала відповідає європейським стандартам освітлення, вентиляції та кондиціонування. Організатори дотримуються всіх необхідних місцевих карантинних вимог.
«Ми робимо все для того, щоб піклуватись про здоров’я учасників турнірів Setka Cup. Для цього ми дотримуємось як карантинних норм, так і вводимо правила, за якими кожен гравець може змагатися не більше одного турніру в день та трьох днів підряд без вихідних, – додають організатори – Для нас відкриття локації в Європі дуже відповідальний крок. Ми розширюємо кількість залів, залучаємо більшу кількість тенісистів та відкриваємо нові можливості для спортсменів, їхнього професійного розвитку та обміну досвідом».
Нагадаємо, що Setka Cup — це міжнародна спортивна платформа, яка з 2018 року організовує комерційні і некомерційні турніри та підтримує розвиток тенісу та настільного тенісу.
Платформа також має власні медіа, де публікується спортивний та освітній контент. Крім того, на каналі Setka Cup TV регулярно з’являються огляди матчів, підбірки кращих моментів, а також інтерв’ю і поради від досвідчених гравців. Турніри Setka Cup популярні у 150 країнах світу.
Setka Cup:
https://www.facebook.com/setkacup
http://bit.ly/SETKACUP_YouTube
Мобільний оператор “Vodafone Україна” з квітня став партнером обласного комунального некомерційного підприємства “Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги (ЕМД) та медицини катастроф” й обслуговуватиме 65 бригад ЕМД області.
Як зазначає оператор у повідомленні в п’ятницю з посиланням на слова директора Чернівецького центру ЕМД та медицини катастроф Володимира Єлєнєва, одну частину SIM-карт від “Vodafone Україна” центр використовуватиме для забезпечення зв’язком медиків мобільних бригад, іншу – IOТ-картки – для передачі даних з обладнання автомобілів швидкої медичної допомоги на основний пульт.
Йдеться, зокрема, про мобільні кардіомонітори в автомобілях швидкої допомоги. Оперативно передана інформація з цього обладнання дасть можливість краще розуміти стан хворого, якого транспортують до лікарні, й організувати там для нього відповідну допомогу, пояснюється в повідомленні.
Крім цього, у квітні “Vodafone Україна” забезпечив безоплатним зв’язком мобільні бригади вакцинації проти COVID-19, які користуються послугами оператора, і надав безоплатно кожному медпрацівникові по 10 Гб мобільного інтернету і 1000 хвилин для дзвінків на номери всіх операторів в Україні, зокрема на міські мережі.
Переліки номерів телефонів працівників мобільних бригад вакцинації та медичних працівників регулярно надає Міністерство охорони здоров’я.
У Полтавській області розпочалися роботи зі зведення нового вантового моста через р. Дніпро в Кременчуці, повідомило Державне агентство автомобільних доріг України (“Укравтодор).
Згідно з повідомленням “Укравтодору”, будівництво нового моста здійснюється у рамках президентської програми “Велике будівництво”.
Водночас старий Крюківський міст планують реконструювати та перетворити на залізничний.
За даними “Укравтодору”, новий міст будуватимуть паралельно старому: він буде сполучений з трасою Н-08 Бориспіль-Маріуполь, Літературним провулком, Флотською вулицею і Великою набережною. Новий міст дасть змогу вирішити транспортні проблеми найбільшого промислового вузла Полтавської області.
“Перетнути річку Дніпро в Кременчуці сьогодні можна тільки Крюківським мостом. Нагадаю, що він побудований майже 150 років тому – і нині він уже в передаварійному стані”, – коментує початок будівництва глава “Укравтодору” Олександр Кубраков.
Найближчі до Кременчука автомобільні мости, що відповідають умовам сучасного руху, розташовані в радіусі 500 км.
“Саме тому, як і запорізькі мости, міст у Кременчуці має не лише регіональне, а й загальнонаціональне значення. Наше завдання – завершити проект за три роки”, – зазначив глава “Укравтодору”.
Будівельники розпочали випробувальні роботи: 5 паль майбутнього моста заганяють на глибину 30 метрів, щоб перевірити здатність витримувати проектні навантаження.
Сам міст з ансамблем переходів буде понад 3 км завдовжки. На ньому плануються чотири смуги руху, по дві в кожному напрямку. Роботи виконує переможець тендера турецька компанія Dogus Insaat Ve Ticaret.
Будівництво є частиною Національної програми відновлення мостів, за якою вже побудовано й відновлено 158 штучних споруд на дорогах державного значення.
Як повідомлялося, в лютому 2021 року “Укравтодор” підписав договір на будівництво нового моста в Кременчуці за 11,249 млрд грн (скоротивши очікувану вартість проекту на 11%) з турецькою компанією Dogus Insaat Ve Ticaret.
Новий міст дасть можливість поліпшити оптимізацію логістичних маршрутів у центрі України за рахунок скорочення часу поїздок для автомобільного транспорту. Це буде досягнуто завдяки збільшенню допустимої швидкості для:
– вантажних автомобілів з 36,8-53,3 км/год до 72,9 км/год;
– автобусів з 35,7-53,4 км/год до 71,1 км/год;
– легкових автомобілів з 39,6-55,3 км/год до 81,5 км/год.
