Агрохолдинг “Агротрейд” 2022 року експортував близько 500 тис. тонн зерна, зокрема 343,8 тис. тонн власного врожаю, 147 тис. тонн сільгосппродукції від сторонніх виробників і 5,4 тис. тонн органічної продукції.
Як повідомляється на Facebook-сторінці аграрної групи, найбільше вона експортувала пшениці та кукурудзи, також за кордон постачалися жито, сорго, соя, ріпак і ячмінь.
“Агротрейд” зазначив, що торік через російську агресію був змушений шукати нові шляхи експорту, переправляючи зерно залізничним транспортом до Європи в обхід заблокованих українських морпортів. Однак, у другій половині 2022 року більша частина агропродукції постачалася через порти Великої Одеси в рамках “зернових угод”.
“Експорт триває, хоча зерновий коридор працює дуже повільно. За добу обслуговується до дев’яти суден. Експорт уповільнений через недостатню кількість інспекцій. Тобто вивезення зерна могло б бути більш інтенсивним, якби пароплави могли частіше заходити в термінали. З огляду на всі труднощі, з якими зіткнулися експортери цього року, ми задоволені результатами нашої роботи”, – цитує “Агротрейд” свого директора департаменту зовнішньоекономічної діяльності Андрія Бута.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновник і генеральний директор “Агротрейд” – Всеволод Кожем’яко.
Сайт Sleep Junkie, що тестує матраци для сну, шукає п’ятьох добровольців, які перевірять, наскільки вживання сирних закусок перед тим, як піти спати, впливає на якість сну.
За цей досвід кожен отримає по $1 тис. В оголошенні зазначено, що потрібні так звані “молочні мрійники” для вивчення упередження, ніби якщо їсти сир та інші молочні продукти перед сном, то вам снитимуться жахи.
“А якщо це правда, ми також хочемо вивчити, чи викликає той чи інший сорт сиру певні наслідки”, – йшлося в оголошенні на сайті.
Ті, кого відберуть для експерименту, повинні будуть дати письмові звіти про якість сну, а також про те, наскільки вони були енергійні наступного дня, і про те, що їм снилося після вживання різних сирних продуктів.
Дослідження триватиме три місяці. Заявки для участі в ньому приймають до 10 лютого. Тож, якщо ви любите сир і поспати, то вам варто поквапитися.
Державний енерготрейдер АТ «Енергетична компанія Україна» підписав із турецькою компанією Karpowership меморандум про взаєморозуміння та співробітництво у сфері електропостачання та використання плавучих електростанцій для подолання енергодефіциту в Україні.
Компанії спільно з національними та міжнародними організаціями планують розробити проект щодо фінансування та запуску 500 МВт електричної потужності від енергокораблів. Цією потужності може бути достатньо для забезпечення електроенергією 1 млн сімей в Україні.
В рамках співпраці розглядаються у тому числі варіанти розташування енергокораблів біля берегів Молдови та Румунії, приєднання до їх електромереж та передачі струму до енергосистеми України через міждержавні лінії електропередачі. Для оцінки зазначеної можливості планується залучити уряди Молдови та Румунії.
«Karpowership радий співпрацювати з АТ «ЕКУ» задля пом’якшення енергетичної кризи в Україні», — сказала Зейнеп Харезі, комерційний директор Karpowership. — «Енергокораблі є швидким, надійним і гнучким рішенням для зменшення дефіциту електроенергії в країні, і ми готові підтримати Україну в отриманні необхідної енергії якнайшвидше».
«Енергосистема України зазнала 12 масованих російських атак. Дефіцит електроенергії внаслідок пошкодження генеруючої інфраструктури України зростає. Поки війна триває, будівництво нових енергоблоків для відновлення втрачених або пошкоджених генеруючих потужностей є неможливим, і нам потрібно шукати інноваційні рішення для подолання поточної кризи. Технологія Karpowership дозволяє відносно швидко розгортати нові генеруючі потужності з метою цільового спрямування до української мережі. Ми віримо, що це може призвести до зміни парадигми вирішення енергетичної кризи в Україні під час російських атак на інфраструктуру», — зазначив генеральний директор АТ «ЕКУ» Віталій Бутенко.
Довідка про компанії:
Турецька компанія Karpowership має флот із 36 енергокораблів, що менш ніж за 30 днів підключаються безпосередньо до електромереж країн, використовуючи існуючу інфраструктуру із мінімальними втручаннями до неї. Судна Karpowership працюють на різних видах палива, працюють на природному газі/СПГ, рідкому паливі з низьким вмістом сірки і залишають мінімальний вплив на навколишнє середовище після їх виведення з експлуатації. Karpowership працює у 13 країнах, у тому числі по всій Африці, у Новій Каледонії та Бразилії, і веде переговори з кількома європейськими країнами про постачання до 2 ГВт електроенергії від енергокораблів. Детальніше про компанію та її плавучі рішення для енергетики: https://karpowership.com/en.
Акціонерне товариство «Енергетична компанія України» (АТ «ЕКУ») – державна енерготрейдингова компанія, що здійснює операції з купівлі, продажу та постачання енергоресурсів для комерційних клієнтів. 100% акцій товариства належать державі Україна.
Компанія працює на внутрішньому та зовнішньому ринках енергоресурсів і є засновником першої державної балансуючої групи учасників ринку електроенергії, до якої приєднався найбільший у країні виробник електроенергії НАЕК «Енергоатом».
На базі АТ «ЕКУ» створюється сучасна трейдингова платформа, що дасть можливість державі стати
ефективним та конкурентоспроможним гравцем на енергетичних ринках України, Європи, а надалі –
на глобальних ринках енергоресурсів.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 27 січня експортувала 25,99 млн тонн зернових культур, зокрема 14,69 млн тонн кукурудзи (56,5% загального обсягу поставок), 9,4 млн тонн пшениці (36,2%) і 1,8 млн тонн ячменю (6,9%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 30,86% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, оскільки з 1 липня 2021 року по 27 січня 2022 року за кордон було поставлено 37,6 млн тонн. Водночас попередні максимальні темпи експорту було досягнуто 9 січня 2023 року, коли відставання від торішніх значень становило найменші за весь МР 29,61%.
За даними відомства, цього тижня експорт кукурудзи вперше з початку 2022/2023 МР почав відставати від показників минулого МР – на 27 січня 2023 року на зовнішні ринки поставлено 14,69 млн тонн, тоді як 27 січня 2022 року цей показник сягнув 14,95 млн тонн. Крім того, з початку 2022/2023 МР Україна експортувала 9,4 млн тонн пшениці (в 1,78 раза менше порівняно з аналогічним періодом минулого року), 1,8 млн тонн ячменю (менше в 3,02 раза), 12,5 тис. тонн жита (менше в 12,2 раза) і 80,8 тис. тонн борошна (+28%).
Уточнюється, що з початку січня Україною експортовано 3,24 млн тонн зернових, зокрема 2,07 млн тонн кукурудзи, 990 тис. тонн пшениці, 173 тис. тонн ячменю і 11,8 тис. тонн борошна.
Як випливає з даних міністерства, за період 20-27 січня на зовнішні ринки постачалося в середньому 121,1 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 9-20 січня – 140 тис. тонн/добу, за 2-9 січня – 121,7 тис. тонн/добу, за 21 грудня – 2 січня в середньому 196,4 тис. тонн/добу, а за 14-21 грудня – 134,3 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 20-27 січня скоротилися на 13,5% порівняно з показником за попередній період 9-20 січня.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Глава Міноборони Канади Аніта Ананд оголосила в четвер, що Оттава поставить Україні чотири танки Leopard 2.
“Міністр оборони Аніта Ананд сказала, що Канада в майбутні тижні передасть Україні чотири танки Leopard 2 німецького виробництва”, – передає Toronto Star.
Канада передасть разом із цією технікою запчастини та боєприпаси, а також навчить українських військових використанню танків. Видання уточнило, що Ананд допустила можливість додаткових поставок Україні танків Leopard 2.
Загалом на озброєнні Канади є 112 танків цієї моделі.
Влада ФРН ухвалила напередодні рішення передати Україні першу партію з 14 танків Leopard 2. Берлін також дасть союзникам дозвіл на те, щоб і вони поставляли танки Leopard 2 в Україну. Крім того, президент США Джо Байден оголосив у середу про рішення направити Україні 31 танк M1 Abrams.
Фондові індекси найбільших країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) переважно підвищуються в п’ятницю, слідуючи за динамікою американського фондового ринку.
Біржі материкового Китаю продовжують залишатися закритими у зв’язку зі святом Весни (настання нового року за місячним календарем).
Зростанню оптимізму на азіатських ринках, зокрема, сприяли опубліковані напередодні статдані зі США, які засвідчили, що економіка залишається гнучкою, незважаючи на істотне посилення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою (ФРС).
Згідно з попередніми даними міністерства торгівлі США, ВВП країни в четвертому кварталі збільшився на 2,9% у перерахунку на річні темпи після підйому на 3,2% у попередньому кварталі. Консенсус-прогноз аналітиків, який наводить Trading Economics, передбачав ослаблення економічного зростання до 2,6%.
Значення індексу Nikkei 225 до 7:09 кв збільшилося на 0,05%.
Лідерами зростання цін виступають папери хімічної компанії Shin-Etsu Chemical Co. Ltd. (+4,2%), виробника промислових роботів Yaskawa Electric Corp. (+3,7%) і банку Chiba Bank Ltd. (+3,6%).
Акції автовиробника Toyota Motor подорожчали на 0,4%, виробника споживчої електроніки Sony – на 1%.
Гонконгський індекс Hang Seng до 7:16 кв опустився на 0,01%.
Найсуттєвіше зниження на Гонконгській фондовій біржі показують акції виробника сонячних панелей Xinyi Solar Holdings Ltd. (-3,5%), виробника комп’ютерів Lenovo Group Ltd. (-3%) і виробника побутової техніки та електроніки Haier Smart Home Co. Ltd. (-2,3%).
Акції ритейлера Alibaba Group Holding Ltd. дешевшають на 1,3%, тоді як папери JD.com Inc. зростають на 1,8%.
Значення південнокорейського Kospi до 7:14 кв збільшилося на 0,7%.
Котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чипів та електроніки Samsung Electronics Co. зростають на 1,1%, ціна акцій автовиробника Hyundai Motor зменшується на 0,6%.
Австралійський індекс S&P/ASX 200 додав за день 0,3%.
Індекс цін виробників в Австралії збільшився на 0,7% у поквартальному вираженні в четвертому кварталі 2022 року порівняно зі зростанням на 1,9% у третьому кварталі. Показник демонструє зростання десятий квартал поспіль, проте темпи підйому були мінімальними з другого кварталу 2021 року, пише Trading Economics.
Папери найбільших гірничодобувних компаній світу BHP і Rio Tinto подорожчали на 0,6% і 0,4% відповідно.
Акції Fortescue Metals Group Ltd. додали 0,04%. Компанія повідомила, що поставила рекордний обсяг залізної руди в четвертому кварталі, при цьому скоротивши виробничі витрати порівняно з попередніми трьома місяцями.
