У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Демографічні показники України
На думку директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Елли Лібанової. Птухи Елли Лібанової, депопуляція є неминучим сценарієм для України. Абсолютно неминучий дефіцит робочої сили.
Згідно з представленими нею на Регіональному економічному форумі оцінками, станом на початок цього року чисельність населення на підконтрольній Україні владі території становила 31,6 млн осіб, а зараз вона трохи збільшилася.
Лібанова вказала, що прогноз чисельності населення на початок 2033 року в межах України 1991 року коливається в межах 26-35 млн осіб.
За її словами, потенціал демографічного зростання вичерпано, і це компенсується міграцією.За її словами, потенціал демографічного зростання вичерпано, і це може компенсуватися міграцією.
Відновлення економіки
Валовий внутрішній продукт (ВВП) України після зниження в першому кварталі 2023 року на 10,5% щодо першого кварталу 2022 року в другому і третьому кварталах перейшов до зростання.
“Водночас Світовий банк прогнозує зростання ВВП України на 3,5% у 2023 році та на 4,0% у 2024 році, що відповідно на 1,5 відсоткових пункти (в.п.) і 0,5 в.п. вище червневих оцінок”, – зазначив Максим Уракін.
Ключовим ризиком для нашої економіки, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, а також зниження обсягів або втрата ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури та інші ризики.
Аналіз зовнішньої торгівлі України
Максим Уракін також звернув увагу на фактор зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі, що відзначається з початку війни.
“Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-вересні 2023 року зросло в 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $19,402 млрд із $6,026 млрд. Це означає, що витрати на закупівлю необхідних Україні товарів на майже 19 млрд доларів перевищують доходи від експорту українських товарів до інших країн. “, – підкреслив кандидат економічних наук Уракін.
Фінансове становище України у 2023 році
За словами експерта, головними факторами, що характеризують стан української економіки, є держборг, міжнародні резерви та інфляція.
“Згідно з розрахунками під час підготовки проєкту держбюджету прогнозний обсяг державного боргу, розрахований у національній валюті, становитиме 8 183 862,1 млн грн і становитиме 104,6% від ВВП. Гарантований державою борг становитиме 476 671,9 млн грн і становитиме 6,1% ВВП”, – повідомив Максим Уракін.
Основне джерело фінансування бюджету України, за словами експерта, як і раніше, пов’язане із зовнішньою допомогою.
“Половина бюджету фінансується за рахунок податків і зборів, тоді як інша частина відбувається завдяки міжнародним грантам і кредитам”, – підкреслив він.
“Міжнародні резерви України станом на 1 жовтня 2023 року, за попередніми даними, становили $39 млрд 708,2 млн”, – додав аналітик.
Що стосується інфляції, то вона продовжує демонструвати зниження.
“Споживчі ціни за даними Держстату в Україні у вересні 2023 року зросли на 0,5% після зниження на 1,4% у серпні та 0,6% у липні. Водночас у вересні-2022 було зафіксовано інфляцію 1,9%, тож у річному вимірі за підсумками вересня-2023 року вона знизилася до 7,1% із 8,6% за підсумками серпня та 11,3% – за підсумками липня”, – зазначив Уракін.
Таким чином, економічна ситуація в Україні, на думку засновника “Клубу експертів“, продовжує вимагати уважного моніторингу та адаптації стратегій у відповідь на мінливі умови.
Спричинений війною високий рівень стресу може провокувати напади переїдання й ендокринні порушення, вважає лікар-дієтолог, ендокринолог Медичного центру “Лелека” Анастасія Соколова.
“Війна в Україні подовжує й посилює рівень стресу і його негативний вплив на масу тіла. Згідно зі статистичними прогнозами, кількість людей із виявленим тривожно-депресивним розладом і нападами переїдання на цьому тлі, а, отже, і можливим порушеним ендокринним здоров’ям постійно зростає. Точних цифр поки що немає, але рівень стресу досі залишається високим. Тому питання надмірної маси тіла або ожиріння на тлі тривалого стресу є вкрай різноманітною й великою проблемою сучасної України, яку ще не може бути вирішено повною мірою, адже контролю рівня гормонів недостатньо”, – сказала вона.
На думку Соколової, ця проблема потребує комплексного підходу.
“Треба підходити до проблеми комплексно: боротися з першопричиною стану – тривалим відчуттям стресу – з психотерапевтом, підтримувати роботу ендокринних органів – з ендокринологом і виконувати рекомендації щодо налагодження здорового способу життя – з дієтологом”, – зазначила експерт.
Водночас вона зазначила, що стрес – це нормальна і життєва реакція організму на негативний вплив довкілля або внутрішні чинники.
“Еволюційно реакція на стрес була гострою й короткочасною: врятуватися від хижака й швидко добігти до безпечної печери. Нині наше життя сповнене хронічного стресу, до якого наш організм фізіологічно не готовий. На відміну від необхідної корисної дії короткострокового стресу, тривалий і хронічний стрес може призводити до дисфункції гормональної системи, що може впливати на здоров’я і призводити до розвитку різних захворювань, включно з ожирінням. “Стресова реакція”, або “реактивна стресова відповідь”, реалізується саме через підвищення гормонів стресу в надниркових залозах, які й примушують усі системи організму працювати активніше заради порятунку”, – пояснила вона.
Зокрема, адреналін збільшує частоту серцевих скорочень, підвищує артеріальний тиск і збільшує готовність організму до фізичної активності. Це дає змогу швидше реагувати на стресовий стимул. Норадреналін підвищує увагу, покращує концентрацію й готовність до дії, відіграє важливу роль у підготовці до боротьби або втечі під час стресових ситуацій.
Кортизол є головним гормоном, що регулює стрес-відповідь у довгостроковій перспективі, збільшує рівень глюкози в крові, збільшує обмін жиру, готує м’язи до дії та підтримує функцію імунної системи. Водночас підвищений рівень кортизолу в організмі протягом тривалого періоду може мати негативні наслідки для здоров’я, включно зі збільшенням апетиту й надмірною вагою.
“Під час тривалого стресу важливо контролювати стан здоров’я, щоб своєчасно зреагувати й не допустити хронічних станів. Контроль усіх перерахованих вище стресових гормонів недоцільний, оскільки, на жаль, знизити їхній рівень медикаментозно вкрай складно”, – наголосила Соколова.
Вона зазначила, що під час тривалого стресу на тлі тривалого високого рівня кортизолу підвищуватиметься рівень інших гормонів, які вже можуть вплинути на масу тіла, апетит, спричинити хронічні хвороби й патологічні стани, як-от цукровий діабет, стан гіпотиреозу, ожиріння, сидром гіперандрогенії. Тому рівень цих гормонів слід контролювати.
Зокрема, йдеться про гормони щитоподібної залози, які впливають на роботу імунної системи, що своєю чергою може призводити до різних порушень щитоподібної функції, а знижена функція щитоподібної залози сприяє набору ваги. Крім того, слід контролювати рівень статевих гормонів, які можуть підвищувати рівень тестостерону та знижувати рівень естрогенів, що призводить до порушень у репродуктивній системі (в разі тривалого стресу) та збільшення маси тіла. Також слід тримати під контролем показники інсуліну, високі рівні якого протягом тривалого часу можуть погіршувати чутливість клітин до нього, що впливає на рівень цукру, збільшує апетит, порушує харчові звички й може призвести до набору маси тіла.
З іншого боку, як наголосила експертка, доведено, що постійне переживання стресу може призвести до тривожних розладів: загального тривожного розладу (ЗТР), клінічної депресії або панічних атак. А це може стимулювати переїдання, “заїдання” негативних емоцій, бажання поліпшити настрій за допомогою високовуглеводної та багатої на цукор їжі. Процес переїдання може перетворитися на напади переїдання (Binge Eating Disorder, BED), що є психологічним розладом, пов’язаним із надмірним споживанням їжі в короткий період часу, зазвичай без контролю за споживанням, та у відчуття провини після. Водночас рівень гормонів залишається в межах норми.
18-19 листопада на кортах столичного фітнес клубу «Sport Life» Теремки проходили національні змагання «Кубок України зі Сквошу 2023».
До Києва приїхали представники Харкова, Дніпра, Полтави, Одеси, Херсона та Львова. Загалом у змаганнях прийняли участь понад 130 спортсменів, що є абсолютним рекордом по кількості гравців серед національних сквош турнірів, які проводились під егідою Федерації Сквоша України. На турнірі змагались 16 жінок, 74 чоловіка та 42 юніори.
Чемпіонами в дорослих категоріях стали Анастасія Костюкова та Руслан Сорочинський, які переграли в фінальних поєдинках Анастасію Крикун і Микиту Панова.
Перелік призерів турніру «Кубок України зі Сквошу 2023»:
Діти до 9 років:
1 місце Томенчук Давид
2 місце Костюков Артем
3 місце Захарченко Данило
Дівчата до 11 років:
1 місце Орленко Олександра
2 місце Краснокуцька Дар’я
3 місце Лисенко Поліна
Хлопці до 11 років:
1 місце Гуцайлюк Андрій
2 місце Шнейдер Артем
3 місце Матюхов Єгор
Дівчата до 13 років:
1 місце Сивопляс Вікторія
2 місце Геря Дар’я
3 місце Кукушкина Марія
Хлопці до 13 років
1 місце Дорошенко Гліб
2 місце Томенчук Микита
3 місце Тимощук Іван
Хлопці до 15 років:
1 місце Щербаков Єгор
2 місце Шкарупило Роман
3 місце Клименко Микита
ЖІНКИ:
1 місце Костюкова Анастасія
2 місце Крикун Анастасія
3 місце Власенко Дар’я
ЧОЛОВІКИ:
1 місце Сорочинський Руслан
2 місце Панов Микита
3 місце Петрович Руслан
Почесними гостями «Кубку України зі Сквошу» були в.о. Міністра Молоді та Спорту України Матвій Бідний, чемпіон світу з дзюдо, голова комісії атлетів НОК України Георгій Зантарая, дворазовий Олімпійський Чемпіон з греблі на байдарках і каное Юрій Чебан, дворазовий чемпіон НБА у складі баскетбольного клубу «Лос-Анджелес Лейкерс» Станіслав Медведенко.
Головним організатором турніру є “ГО Федерація Сквошу України”, головний фітнес партнер заходу – мережа фітнес клубів “Sport Life”, головні інформаційні партнери турніру – “Інтерфакс-Україна”, аналітичний центр Experts club, призові партнери – “REIMA”, “TECNIFIBRE” та “EYE”, медичний партнер турніру – мережа клінік “ADONIS”, вода турніру – “КРАЙНА”, готель турніру – “FAVOR”, партнер нагородження – ресторан “SHEF”. Також партнерами турніру виступили «ТЕРМОПАБ» та Dental Clinic Lukashuk
EXPERTS CLUB, sport life, URAKIN, АДОНИС, костюкова, СКВОШ, сорочинський, ФСУ
АТ “Укргазвидобування” за січень-жовтень 2023 року сплатило 19,85 млрд грн рентних платежів, повідомила пресслужба компанії.
За її даними, із зазначеної суми 992,26 млн грн, або 5%, надійшло до бюджетів місцевого та обласного рівнів, де компанія здійснює діяльність.
Найбільше відрахувань із січня по жовтень 2023 року отримали бюджети Харківської та Полтавської областей – 484,96 млн грн і 415,32 млн грн відповідно.
Як повідомлялося, “Укргазвидобування” поставило у 2023 році перед собою завдання збільшити видобуток природного газу на 1 млрд куб. м – до 13,5 млрд куб. м. У 2022 році “УГВ” видобуло 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж 2021-го.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, перерахував за січень-жовтень 2023 року до бюджетів усіх рівнів 1,84 млрд грн податків і зборів, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
Згідно з повідомленням, понад 1,08 млрд грн із цієї суми отримали місцеві бюджети територіальних громад Полтавської, Хмельницької, Вінницької, Тернопільської, Житомирської, Чернігівської та Харківської областей. До державного бюджету агрохолдинг перерахував понад 753 млн грн.
“Тільки за час повномасштабної війни “Астарта” перерахувала до бюджетів усіх рівнів понад 3,46 млрд грн. З року в рік ми нарощуємо ці обсяги, тому що переконані, що своїми податками ми підтримуємо і бюджет, і народ України. Тим більше зараз, коли левова частка видатків бюджету йде на підвищення обороноздатності держави. Це наш свідомий вибір, і я закликаю весь, без винятку, український бізнес ухвалити це рішення і сумлінно платити податки за будь-яких умов”, – зазначив засновник і СЕО “Астарти” Віктор Іванчик.
За інформацією агрохолдингу, “Астарта” спільно з українськими та міжнародними партнерами також продовжує реалізацію соціальних ініціатив у рамках гуманітарного проєкту Common Help Ukraine. Оцінка благодійних внесків та наданої гуманітарної допомоги проєкту вже перевищує 809 млн грн, з яких 56 млн грн спрямовано на розвиток регіонального підприємництва в громадах, де працює агрохолдинг.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за дев’ять місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” у січні-вересні 2023 року збільшив загальний операційний дохід на 12,1% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 25,6 млрд грн.
Як повідомили у пресслужбі мобільного оператора, показник EBITDA компанії також збільшився на 12,5% – до 15,5 млрд грн, показник маржі EBITDA зріс на 0,2 п.п. – до 60,6%.
Крім того, капітальні витрати компанії за дев’ять місяців 2023 року збільшилися на 8,1% – до 3,791 млрд грн.
Загальний дохід від послуг мобільного зв’язку становив 24,033 млрд грн, що на 12,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Дохід від послуг передачі даних 13,963 млрд грн (+12,3%). Операційний дохід від надання послуг фіксованого зв’язку зріс на 2,6% – до 1,447 млрд грн. Дохід від послуг широкосмугового доступу (ШСД) в інтернет зріс на 17% – до 979 млн грн.
Операційний дохід у третьому кварталі зріс на 13,8% – до 8,711 млрд грн. Показник EBITDA на 26,2% – до 5,54 млрд грн. Капітальні витрати при цьому зменшилися на 11% – до 1,61 млрд грн.
Загальний дохід від надання послуг зв’язку в третьому кварталі збільшився на 14,2% – до 8,13 млрд грн, зокрема на 16,4% від послуг передачі даних – до 4,81 млрд грн. Операційний дохід від надання послуг фіксованого зв’язку в третьому кварталі зріс на 5% – до 501 млн грн. Операційний дохід від ШСД збільшився на 22,6% – до 334 млн грн. Кількість абонентів ШСД у третьому кварталі зросла на 0,6% – до 1,1 млн, показник APRU ШСД – на 25%, до 100 грн. Показник APRU абонентів мобільного зв’язку зріс на 15,8% – до 112 грн, показник MOU – на 2,2%, до 547 хвилин. Використання мобільного інтернету абонентами в третьому кварталі збільшилося на 17,7% до 10,6 Гігабайт на одного абонента.
Раніше повідомлялося, що “Київстар” у другому кварталі 2023 року наростив гривневу виручку на 16,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 8,609 млрд грн (у доларах зменшилася на 6,5% – до $235 млн). За звітний період прибуток EBITDA “Київстар” у гривні збільшився порівняно з аналогічним періодом минулого року на 11,6% – до 5,085 млрд грн (у доларах зменшився на 10,7% – до $139 млн), а його рентабельність за EBITDA скоротилася на 2,9 відсоткових пунктів (п.п.) – до 59%. Мобільна абонентська база “Київстар” скоротилася на 2,6% порівняно з минулим роком – до 24,1 млн, оскільки на неї продовжувала впливати кількість українців, які проживають за межами України.
Згідно зі звітом, загалом за перше півріччя 2023 року виручка “Київстар” у гривні зросла на 11,2% – до 16,956 млрд грн, EBITDA – на 6,2%, до 10,006 млрд грн, а капітальні інвестиції – на 28,6%, до 2,176 млрд грн.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій.
