БФ «Центр порятунку життя» відкрив у Києві реабілітаційний центр Tytanovi Rehab для поранених військових.
Як повідомляють у прес-релізі фонду, центр Tytanovi Rehab відкрито за кошти меценатів і спонсорів.
Він може надавати допомогу з реабілітації одночасно 50-ти ветеранам.
Партнером центру виступив Центр складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки.
Як повідомлялося, раніше БФ «Центр порятунку життя» за підтримки мережі лабораторій «Ескулаб» та асоціації остеоінтегративного протезування планував збудувати центр реабілітації військових TYTANOVI в Києві на 50 пацієнтів. Проєкт є частиною великої ініціативи TYTANOVI, спрямованої на створення всеукраїнської мережі подібних центрів.
Європейська комісія в середу схвалила виділення Україні першого регулярного траншу EUR4,2 млрд бюджетної підтримки в рамках Ukraine Facility і чекає на якнайшвидше остаточне рішення Ради ЄС, повідомляють у прес-релізі Єврокомісії.
«Незважаючи на всі труднощі, Україна проводить ключові реформи для свого відновлення і просування шляхом до ЄС. Це дозволило Комісії дати зелене світло на додаткові виплати Україні в розмірі майже EUR4,2 млрд, і я вірю, що Рада швидко надасть згоду», – наводяться в релізі слова президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
Уточнюється, що після ухвалення Радою це рішення доведе загальний обсяг коштів, виділених ЄС Україні з моменту початку роботи Ukraine Facility у березні цього року, до EUR12 млрд.
Єврокомісія нагадала, що регулярні щоквартальні виплати в рамках Ukraine Facility залежать від виконання Україною заздалегідь обумовлених вимог і забезпечують передбачуваність фінансової допомоги.
Вказується, що за результатами оцінки запиту на виплату, поданого Україною 9 липня 2024 року, комісія дійшла висновку, що Україна задовільно виконала дев’ять індикаторів реформ, пов’язаних із першим регулярним платежем на підтримку Плану України – стратегії реформ та інвестицій України на наступні чотири роки. Ці реформи охоплюють управління державними фінансами, управління державними підприємствами, бізнес-середовище, енергетику та розмінування. Зокрема, у пресрелізі виокремлено реформу Бюро економічної безпеки, ухвалення нових стандартів корпоративного управління для держпідприємств і Національного плану з енергетики та клімату, який координує та планує енергетичну й кліматичну політику до 2030 року з конкретними цілями, включно зі значним скороченням викидів парникових газів і збільшенням частки поновлюваних джерел енергії.
Ukraine Facility – інструмент, що передбачає можливість отримання Україною у 2024-2027 роках фінансової та технічної допомоги ЄС на загальну суму EUR50 млрд. З них на бюджетну підтримку виділяється EUR38,27 млрд (з них EUR5,27 млрд у вигляді грантів), в інвестиційний фонд – EUR6,97 млрд, на технічну та адміністративну підтримку – EUR4,76 млрд.
До держбюджету-2024 уже надійшло EUR7,9 млрд у рамках Ukraine Facility: EUR6 млрд двома траншами перехідного фінансування і транш EUR1,9 млрд безумовного фінансування.
Для отримання наступних траншів Україна має подавати належним чином обґрунтований запит на виплату щокварталу до кінця 2027 року. Потім Комісія оцінює, чи досягла Україна задовільного виконання умов, викладених у рішенні Ради.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль підписав із прем’єр-міністром Бельгії Александером Де Кроо угоду про фінансування проєктів відновлення в Україні на EUR150 млн.
«Зокрема, кошти будуть спрямовані на відновлення енергетичної та соціальної інфраструктури в Київській та Чернігівській областях», – написав Шмигаль у телеграм-каналі за результатами онлайн-зустрічі.
За його словами, підписана угода спрощує реалізацію спільних програм і проєктів, сприятиме відновленню, економічному та соціальному розвитку України.
Згідно з угодою, Бельгійська агенція розвитку Enabel відкриє своє представництво в Україні.
Японія планує надати Україні позики на суму $3,3 млрд у рамках підтримки, використовуючи відсотки від заморожених активів Росії, повідомляє Kyodo з посиланням на дипломатичні джерела.
За даними джерел, під час саміту члени G7 домовилися виділити загалом $50 млрд на підтримку України.
Очікується, що США і ЄС виділять по $20 млрд, а Японія, Великобританія і Канада «поділять» решту $10 млрд.
G7 планує почати реалізацію проекту до кінця цього року.
Кількість укладених договорів “Зелена картка” в січні-червні 2024 року скоротилася на 8,7% – до 716,7 тис., повідомляється на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).
Згідно з повідомленням, загалом нараховані страхові премії за такими договорами за перше півріччя зросли на 4,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 2,661 млрд грн.
При цьому сума відшкодувань, сплачених за вимогами, збільшилася на 19,04% – до EUR 26,1 млн, тоді як кількість оплачених вимог – на 12,8%, до 8,028 тис.
МТСБУ зазначає також, що якщо раніше поліси “Зелена картка” оформляли більше на короткий термін до 3 місяців, то тепер дедалі частіше водії обирають довгострокові або річні договори страхування.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
“Зелена картка” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. Поширюється на територію 45 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, ухваленим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена картка” в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
Уряд Латвії затвердив виділення 100 тис. євро на фінансування функціонування українських медичних установ, повідомили в Міністерстві закордонних справ Латвії.
“16 липня 2024 року уряд схвалив законопроєкт, представлений Міністерством закордонних справ, “Про виділення фінансових коштів з Державної бюджетної програми “Резервний фонд”, метою якого є забезпечення фінансування в розмірі 100 000 євро для підтримки Латвією функціонування українських медичних установ в умовах війни. Цим розпорядженням Кабінету міністрів Міністерство закордонних справ уповноважено зробити внесок від імені Латвії для підтримки роботи українських медичних закладів”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що кошти спрямують на реконструкцію медзакладів і постачання медичного обладнання, їхнє функціонування та лікування пацієнтів. Виплату здійснюватимуть через єдину відповідальну установу ООН, наприклад, Всесвітню організацію охорони здоров’я або Управління ООН з обслуговування проєктів, або через Міністерство охорони здоров’я України.
“Міністерство охорони здоров’я Латвійської Республіки в тісній співпраці з Міністерством охорони здоров’я України та посольствами збирає інформацію про терміново необхідні ліки, медичні вироби та обладнання, а також триває робота з організації чергового відправлення пожертвувань в українські медичні установи”, – зазначили в МЗС.
Від початку російського вторгнення Латвія надає Україні допомогу медичними приладами, ліками, машинами швидкої допомоги та іншим медичним обладнанням і матеріалами.
8 липня 2024 року Росія завдала ракетного удару по найбільшій дитячій лікарні України “Охматдит” і центру жіночого здоров’я та планування сім’ї “ІСІДА”. Унаслідок ударів постраждали або загинули кілька пацієнтів і лікарів обох медичних закладів. Ці атаки серйозно порушили роботу медичних закладів і створили додаткове навантаження на інші українські лікарні.
