FATF (Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей – Financial Action Task Force) на пленарному засіданні 21-23 лютого в Парижі знову проігнорувала заклик України занести Росію до списку високоризикованих юрисдикцій – так званого “чорного” списку.
У FATF лише нагадали про свою заяву із засудженням дій Росії річної давності й додали, що “члени зі стурбованістю відзначають потенційні ризики для міжнародної фінансової системи, включно зі зростаючими фінансовими зв’язками Росії з країнами, на які поширюються контрзаходи FATF, ризиками фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також шкідливою кібердіяльністю та атаками програм-здирників”.
Організація констатувала, що, з огляду на серйозність цих ризиків, багато членів FATF вживають проактивних заходів для захисту себе і світової фінансової системи, і знову закликала всі юрисдикції продовжувати зберігати пильність у зв’язку з вищезазначеними ризиками.
“Як і після початку агресивної війни з боку РФ, члени FATF продовжуватимуть стежити за ситуацією та ризиками для світової фінансової системи. Будучи призупиненим членом FATF, РФ, як і раніше, несе відповідальність за виконання своїх зобов’язань щодо впровадження стандартів FATF”, – йдеться в оновленій заяві.
Міністерство фінансів України, зі свого боку, привітало такі розширені коментарі, але наголосило, що вони не в змозі всебічно розв’язати проблему триваючого та навмисного ігнорування Кремлем стандартів і принципів FATF відтоді, як рік тому її членство було призупинено.
“Міністерство розуміє політичні проблеми, пов’язані з досягненням консенсусу щодо подальших заходів, однак факти свідчать, що необхідно зробити більше для протидії загрозам, які Росія представляє для цілісності світової фінансової системи”, – йдеться в заяві Мінфіну в п’ятницю.
Українське міністерство нагадало, що торік Росія збільшила торгівлю зброєю з державами, занесеними до “чорного” списку ФАТФ, – Іраном і Північною Кореєю, а з грудня продовжують з’являтися докази того, що Росія закуповує північнокорейські ракети для використання на полі бою проти України, порушуючи санкції ООН.
На думку Києва, на наступному пленарному засіданні FATF має ухвалити більш жорсткі обмежувальні заходи для пом’якшення цих серйозних загроз. Мінфін України також закликав окремі країни не чекати на рішення FATF, а заносити Росію до своїх національних списків юрисдикцій із високим рівнем ризику, що потребуватиме ретельнішого вивчення всіх транзакцій, пов’язаних із Росією, та до інших обмежувальних заходів.
“FATF – організація, якій доручено забезпечувати безпеку глобальної фінансової системи – повинна виконати свій мандат. Відсутність більш жорстких обмежувальних заходів небезпечно грає на руку Кремлю, даючи йому і, можливо, іншим зловмисним суб’єктам зелене світло для продовження поступового руйнування заснованої на правилах міжнародної структури”, – прокоментував рішення пленарного засідання міністр фінансів Сергій Марченко.
У комюніке FATF зазначено, що в пленарному засіданні під головуванням Т. Раджі Кумара з Сінгапуру взяли участь делегати з понад 200 юрисдикцій. Серед ключових результатів – нове керівництво з реалізації Рекомендації 25 про бенефіціарне право та прозорість юридичних утворень, засноване на оцінці ризиків.
Пленарне засідання також погодилося опублікувати для громадського обговорення низку варіантів потенційних змін Рекомендації 16 та її Пояснювальної записки щодо електронних переказів. Пропоновані зміни спрямовані на адаптацію стандартів FATF до змін у бізнес-моделях платіжних систем і стандартах обміну повідомленнями, а також на те, щоб вони залишалися технологічно нейтральними.
До переліку юрисдикцій, що перебувають під посиленим контролем, які працюють із FATF над усуненням стратегічних недоліків у своїх режимах протидії відмиванню грошей, організація додала Кенію і Намібію, виключивши з нього Барбадос, Гібралтар, Уганду та ОАЕ у зв’язку зі значним прогресом.
Пленарне засідання погодило призначення з липня 2024 року на дворічний термін нового президента FATF: ним стане віцепрезидентка FATF з 1 липня 2020 року по 30 червня 2023 року Еліза де Анда Мадрасо з Мексики.
Україна готова зафіксувати рівень експорту яєць, м’яса курки та цукру до Польщі на рівні 2022-2023 років, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Ми вже запровадили 16 вересня механізм верифікації та контролю на чотири групи зернових. Ми також готові йти в частині встановлення рівня експорту для яєць, м’яса курки і цукру на рівні 2022-2023 років. Це досить великі обсяги. Ми готові їх зафіксувати і рухатися в цих межах”, – сказав Шмигаль на форумі “Україна. Рік 2024” у неділю.
Прем’єр-міністр також розповів, що представники українського уряду було на українсько-польському кордоні в п’ятницю і поспілкувалося з українськими перевізниками, які поверталися на зерновозах із Європи.
Коментуючи протести польських фермерів на українсько-польському кордоні, прем’єр-міністр нагадав, що вони відбуваються на тлі гібридної війни РФ у Європі. “Про це не потрібно забувати. Є підтримка радикальних і проросійських політичних сил на території всього Європейського Союзу, зокрема, в Польщі. Це призводить до жахливих речей, які ми бачимо, коли висипають зерно і діють протиправно”, – наголосив він.
Шмигаль зазначив, що польський уряд і поліція реагують на ці порушення адекватно, порушуються відповідні справи. Перші порушники вже постали перед судом, їм загрожує до п’яти років позбавлення волі.
За інформацією прем’єра, уряд України озвучив п’ять кроків для розблокування українсько-польського кордону, а також повідомив Європейську комісію про запропонований Україною “план взаєморозуміння” з Польщею. Тепер Україна спільно з Єврокомісією приступить до їх реалізації.
Як повідомлялося, Україна 23 лютого на українсько-польському кордоні озвучила п’ять кроків для деблокади кордону. Зокрема, Україна погодилася обмежити надходження до Польщі м’яса птиці, яєць і цукру та експортуватиме до ЄС їх без квот і мита в обсягах, не більших, ніж у середньому у 2022 і 2023 роках. Крім того, Україна готова продовжувати механізм верифікації експорту зерна, кукурудзи, соняшнику та ріпаку, тобто без дозволу Польщі ці чотири групи товарів не потраплятимуть на польський ринок.
Другим кроком стане звернення України до Єврокомісії з пропозицією провести невідкладний скринінг кластерів 4 і 5, до яких входять аграрна політика і транспорт.
Третім кроком стала пропозиція польському уряду ухвалити спільне звернення до Єврокомісії із закликом зупинити російський аграрний експорт до ЄС.
Четвертий крок – створення “Тристороннього штабу: Україна, Польща, Європейська комісія” під співголовуванням аграрних міністрів України, Польщі та представника Єврокомісії.
П’ятий крок – розширити вільний пропуск через кордон не тільки для боєприпасів і гуманітарної допомоги, а й на критично необхідне Україні пальне.
Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) Черкаської області 23 лютого оголосив про намір укласти з СК “Українська пожежно-страхова компанія” договір обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
За даними системи електронних держзакупівель “Прозорро”, за очікуваної вартості закупівлі послуг за тендером 201,448 тис. грн компанія запропонувала 162,6 тис. грн.
У тендері також брали участь СК “Арсенал Страхування” з ціновою пропозицією 162,7 тис. грн.
УПСК працює на ринку страхування з 1992 року. Мажоритарним акціонером і головою наглядової ради виступає Олександр Михайлов.
Страховик є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України і має 60 ліцензій на здійснення страхової діяльності (21 вид добровільного і 39 видів обов’язкового страхування).
Комунальне підрядне спеціалізоване спеціалізоване підприємство з ремонту та будівництва автодоріг Харкова “Шляхрембуд” 21 лютого оголосило про намір укласти з СК “ВУСО” (Київ) договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становила 1,866 млн грн, цінова пропозиція компанії 807,210 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії “Гардіан” із пропозицією 807,211 тис. грн, “Оранта” -807,212 тис. грн, “Арсенал Страхування” – 1,395 млн грн, СГ “ТАС” – 1,682 млн грн.
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування. Представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Експерти з морського страхування закликають до тіснішої співпраці з судновласниками для розробки стратегій декарбонізації, повідомляє сайт Reinsurance News.
В офіційному документі, співавтором якого є андеррайтингова фірма Atrium and Bayes Business School (раніше Cass), Сіті, Лондонський університет, наголошено на вирішальній ролі, яку страховики можуть зіграти в сприянні переходу до екологічніших практик у судноплавній галузі, наголошується в повідомленні.
Відзначаючи актуальність цього питання, в документі наголошується, що хоча на частку судноплавного сектору наразі припадає близько 3% глобальних викидів парникових газів (ПГ), у найближчому майбутньому ця цифра може злетіти до 13%.
Цей прогноз пояснюється відносно повільним прогресом у скороченні викидів у морській галузі порівняно з іншими секторами.
Міжнародна морська організація (ІМО) реалізувала дві ключові ініціативи: Індекс ефективної енергоефективності наявних суден (EEXI) та Індикатор інтенсивності викидів вуглекислого газу (CII), спрямовані на моніторинг та оцінку впливу морських операцій на навколишнє середовище.
У документі викладено кілька стратегій страховиків зі сприяння декарбонізації, включно з включенням вимог відповідності до страхових полісів, коригуванням ставок премій на основі даних про дотримання вимог і тісною співпрацею з клієнтами для вивчення інноваційних рішень.
Однак автори попереджають, що страховики повинні знайти тонкий баланс між заохоченням декарбонізації та збереженням конкурентоспроможності на ринку.
З огляду на те, що глобальні премії сектору морського страхування 2022 року сягнуть S35,8 млрд, у документі наголошується на важливості колективних дій зацікавлених сторін для досягнення цілей сталого розвитку за збереження ринкової конкурентоспроможності.
Дослідження наголошує на необхідності узгоджених зусиль усіх зацікавлених сторін, що беруть участь у морській галузі, для успішного подолання складнощів декарбонізації.
Детальні графіки будівництва об’єктів ПрАТ “ХК “Київміськбуд” будуть готові через 1,5-2 місяці, пошук джерел фінансування є пріоритетом компанії, повідомив новопризначений голова правління – президент ХК “Київміськбуд” Василь Олійник.
“Ми робимо все, щоб працювати щільно з містом, опрацьовуємо разом напрямки, які генеруємо з командою, і підтримка нам обіцяна. Головне, над чим працюємо, – залучення фінансового ресурсу”, – наводить пресслужба слова Олійника за підсумками зустрічі з інвесторами.
За його словами, компанія також веде переговори з банками про кредитування, а також веде діалог з установами, створеними для забезпечення громадян житлом.
Як повідомлялося, мер столиці Віталій Кличко наприкінці грудня 2023 року доручив сформувати в стислі строки новий склад наглядової ради та правління ПрАТ “Київміськбуд”. Раніше глава компанії Ігор Кушнір заявив про звільнення з посади голови правління – президента компанії після 12 років роботи.
За підсумками аудиту “Київміськбуду”, проведеного компаніями ДП “Бейкер Тіллі Україна Консалтинг”, ТОВ “Аудиторська фірма НХД-АУДИТ” і ТОВ “Ернст енд Янг”, було встановлено відсутність ознак дій із доведення компанії до банкрутства, приховування фактів фінансової неспроможності або здійснення масових операцій пов’язаними особами. Водночас аудитори встановили, що діяльність “Київміськбуду” була порушена через зовнішні чинники: COVID-19, повномасштабну війну, фактор “Укрбуду”.
17 листопада 2023 року комісія затвердила проміжний звіт із рекомендаціями та пропозиціями щодо подальшої роботи забудовника, серед яких – здійснення закупівлі квартир в об’єктах “Київміськбуду”, розгляд можливості виділення фінансової позики або докапіталізації компанії. Також ТКК рекомендувала Київській міськраді звернутися до Кабінету міністрів щодо компенсації “Київміськбуду” сумарного запланованого збитку, пов’язаного із завершенням реалізації проєктів будівельної корпорації “Укрбуд”, у сумі 2,28 млрд грн.
29 січня 2024 року заступника голови Київської міськдержадміністрації Владислава Андронова призначено головою наглядової ради ПрАТ “ХК “Київміськбуд” замість Миколи Поворозника. У лютому-2024 новосформована наглядова рада призначила головою правління – президентом компанії її віцепрезидента Василя Олійника.
ХК “Київміськбуд” створено на базі майна державної комунальної будівельної корпорації “Київміськбуд” 1994 року шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До складу ХК входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), є Київська міськрада (80%).
